Ухвала суду № 137309788, 03.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22765/26

Провадження № 1-кс/947/8057/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваної - ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026160000000412від 17.04.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Шелехово, Подільського району, Одеської області, з вищою освітою, одруженою, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

В ході досудового розслідування встановлено, що приблизно у травні 2026 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в межах Одеської області(більш точне місце в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим), у ОСОБА_4 виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення за рахунок третіх осіб, шляхом одержання неправомірної вигоди для себе, за здійснення впливу на службових осіб експертної команди з оцінювання повсякденного функціонуванні особи (далі по тексту ЕКОПФО) КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області (які згідно із ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави) у сприянні щодо вирішення питання про отриманні групи інвалідності громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в травні 2026 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлений), ОСОБА_4 вступила в злочинну змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розробивши при цьому план протиправної діяльності щодо виготовлення документів про стан здоров`я для подальшого впливу на посадових осіб ЕКОПФО КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області за грошову винагороду.

Так, слідуючи вказівкам ОСОБА_4 - ОСОБА_8 при особистій зустрічі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні КНП «Любашівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», що розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Софіївська, буд. 47 вказала, що послуги ОСОБА_4 , щодо впливу на посадових осіб ЕКОПФО КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області буде коштувати 4500 доларів США (чотири тисячі п`ятсот доларів США).

Надалі, ОСОБА_7 , будучи переконаним, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 можуть здійснити вплив на посадових осіб ЕКОПФО КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, погодився на таку пропозицію та на вимогу ОСОБА_4 надав ОСОБА_8 свої данні та документи про стан здоров`я, для перевірки.

Окрім того, ОСОБА_4 наголосивши на можливості здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами ЕКОПФО КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, щодо вирішення питання про отримання групи інвалідності повідомила, що їй потрібно показати надані ОСОБА_7 документи невстановленим особам для погодження.

При цьому, ОСОБА_4 , діючи відповідно до спільного з ОСОБА_8 плану протиправної діяльності, висунула ОСОБА_7 вимогу щодо передачі їм грошових коштів в сумі 4500 доларів СШАза отримання групи інвалідності, погрожуючи при цьому останньому негативними наслідками в разі невиконання такої вимоги.

Надалі, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , 30.05.2026, в невстановлений час у невстановленому досудовому розслідуванні місці, зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, про те що йому необхідно прибути 01.06.2026 до КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області для проходження лікарської комісії, після чого передати раніше оговорену суму грошових коштів, яка складає 4500 доларів США особі з числа лікарів, які входитимуть до складу експертної команди.

Після проходження лікарської комісії, 01.06.2026, о 12 год 19 хв, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що закінчив проходження лікарської комісії і очікує подальших інструкцій стосовно передачі раніше оговореної суми грошових коштів, на що остання наказала зателефонувати ОСОБА_8 .

Після чого, о 12 год 35 хв, ОСОБА_7 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_4 , зателефонував ОСОБА_8 , яка в ході розмови надала вказівку останньому привезти грошові кошти в сумі 4500 доларів США за місцем її проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .

Цього ж дня, о 15 год 50 хв, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Любашівка, вул. Михайлівська, буд. 41Б, завершуючи реалізацію спільного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за здійснення впливу на невстановлених посадових осіб ЕКОПФО КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо отримання групи інвалідності ОСОБА_7 шляхом вимагання, з корисливих мотивів, одержала від останнього грошові кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 01.06.2026 становить 199 206 гривень, як неправомірну вигоду за здійснення ними впливу на посадових осіб ЕКОПФО КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області.

Однак, 01.06.2026 приблизно о 15 год 53 хв, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена співробітниками СБУ, а грошові кошти в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США вилучено.

За вищевикладених обставин, 02.06.2026 ОСОБА_4 було затримано органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст.369-2 КК України .

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст.369-2 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового засідання.

Прокурор надав короткий виклад обставинам кримінального правопорушення, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, посилаючись на обставини викладені в клопотанні, зокрема на наявні ризики передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК Українита обґрунтованість підозри. На думку прокурора саме даний розмір застави зможе забезпечити належу процесуальну поведінку підозрюваного, натомість як більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти визначеним ризикам, враховуючи майновий стан підозрюваної. Повідомив, що підозрювана надавала свідкові ОСОБА_7 інструкції щодо порядку проходження ВЛК та домовлялась щодо передачі грошових коштів. Гроші передавались іншій підозрюваній ОСОБА_8 у сумі 4500 дол. США. Зазначив, що підозрювана з метою конспірації представлялась ОСОБА_9 , наразі перевіряється причетність інших осіб. Також звернув увагу, що під час обшуку підозрювана сховала свій телефон, який досі не знайдено.

Захисник підозрюваної долучив документи, які характеризують особу підзахисної. Проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на необгрунтованість підозри. На його думку ризики вчинення підзахисною протиправної поведінки не доведені. Просив врахувати стійкість соціальних зв`язків його підзахисної, відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрювана надала короткі пояснення повідомила, що зі свідком бачилась лише раз, відмовила у наданні йому будь-яких послуг. З підозрою не погоджується, щодо міри запобіжного заходу підтримала позицію свого захисника. Підтвердила, що інформація щодо нерухомості якою волоіє вона та її сім`я відповідає дійсності, вона та її чоловік володіють двома автомоблями та декількома земельними ділянками, чоловік та син не працюють. Щодо мобільного телефону який пропав перед проведенням обшуку, запвнила, що їй не відомо де він подівся.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

02.06.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вичнене за попередньою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження:

- Відповідю на доручення заступника начальника УСБУ полковника ОСОБА_10 , в ході якого вбачається коло осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення; допитом свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.05.2026, в ході якого останній повідомляє, що ОСОБА_4 надала йому свій номер телефону НОМЕР_1 , та повідомила деталі отримання групи інвалідності; Протоколом затримання ОСОБА_4 від 01.06.2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у його вчиненні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрювана ОСОБА_4 має відносно міцні соціальні зв`язки з огляду на те, що вона має постійне місце мешкання та місце роботи, одружена, проте враховує те, що на даний час остання підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому ризик переховування підозрюваної наразі не можна виключати в рамках кримінального провадження.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховуючи значення ОСОБА_4 , як суб`єкта незаконних дій, її роль у розслідуваних подіях та відсутність достатньої інформації задля викриття всіх учасників причетних до злочину, з урахуванням активної стадії досудового розслідування, підозрювана, володіючи інформацією про кримінальне провадження стосовно неї, обставин, що є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні, може вжити заходів, з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та наразі не зібрані. Ігнорування вказаного, буде несправедливим підходом до завдань кримінального провадження.Вказаний ризи підтверджується й тим, що під час обшуку підозрювана сховала свій телефон, який досі не знайдено.

Отже кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, які можуть бути використані в рамках даного кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що в рамках даного кримінального провадження наявний свідок ОСОБА_7 , на показання якого сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, у зв`язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваною на свідків, які повідомляють та можуть в подальшому повідомити важливі обставини імовірного вчинення злочину.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

З огляду на роль підозрюваної ОСОБА_4 обґрунтовано свідчить про підвищений ризик вчинення нею перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема така роль свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності особи підозрюваної, її вплив на інших співучасників та наявність у неї реальних можливостей протидіяти кримінальному провадженню, натомість як досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об`єктивна необхідність у відшуканні речей та документів, які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були . Тому на цьому етапі слідства ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України є вкрай обґрунтованим.

Водночас, сторона обвинувачення посилається й наявність в рамках даного кримінального провадження й ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування щодо причетності підозрюваної до вчинення ще інших кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, слідчий суддя відхиляє відповідні доводи сторони обвинувачення.

Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваною обов`язків.

Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, роль підозрюваної ОСОБА_4 , а також наявність встановлених вище ризиків протиправної поведінки підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування до останньої більш суворого запобіжного заходу.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_4 корупційного кримінального правопорушення, а також наявних в рамках означеного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваній розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави підозрюваній визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, які вказують на те, що ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення, розробила план протиправної діяльності щодо виготовлення документів про стан здоров`я для подальшого впливу на посадових осіб ЕКОПФО КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, в умовах діючого воєнного стану.

Також, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваної.

Так, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та долученого до клопотання рапорту заступника начальника УСБУ в Одеській області вбачається, що ОСОБА_4 та члени її сім`ї зокрема чоловік ОСОБА_11 , син ОСОБА_11 та матір ОСОБА_12 в своєму активі мають: 16 земельних ділянок; квартиру у м. Одесі; житловий будинок в с. Шелехове Одеської обаласті та два автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 та Wolkswagen Passat.

На думку слідчого судді, у цій справі наявність виключності випадку обумовлена такими обставинами: характером та обставинами вчинення корупційного злочину під час дії воєнного стану, який по суті впливає на мобілізаційну підготовку; наявністю у цьому кримінальному провадженні значного суспільного інтересу; майнового стану підозрюваної, також слідчий суддя враховує,на даний час перевіряється факт того, що вчинення подібних злочинів останньою мало системнений порядок.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що створює в суспільстві в умовах воєнного стану негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом, шляхом їх вимагання, що само по собі також є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.

У свою чергу, Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права.

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

Тому слідчий суддя констатує, що застава у визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 грн до 266 240 грн), не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження, тож у цій справі наявний виключний випадок через що застава має бути визначена у більшому розмірі, ніж передбачена КПК

З огляду на викладене вище, зокрема, беручи до уваги вагомі обставини, що доводять існування ризиків передбачених п.п. 1-4 ст. 177 КПК України, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , її роль, а також високий майновий стан підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку, щодо встановлення виключного випадку, який потребує постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 996 800 гривень, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків. Визначення застави у меншому розмірі на даному етапі кримінального провадження, на переконання слідчого судді, не зможе запобігти встановленим ризикам.

За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрювана або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

Тому слідчий судя вважає, доводи сторонни обвинувачення в цій частині клопотання є вкрай мотивованими.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншою підозрюваною в рамках кримінального провадження визначеними слідчим, прокурором,з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 31.07.2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто шість тисяч вісімсот ) гривень.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану строком до 31.07.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншою підозрюваною в рамках кримінального провадження визначеними слідчим, прокурором,з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваній, та заставодавцю наслідки невиконання вимог ч. ч.8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1