Ухвала суду № 137309746, 10.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/9137/25

Провадження № 1-кп/946/248/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

Іменем України

10 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001528 від 14.12.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст.255-1 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсона, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Ізмаїла Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Нагірне Ізмаїльського (Ренійського) району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001528 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 203-2, ч. 1 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_10 звернулася до суду з клопотанням, яким просила змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби (нічний домашній арешт) у межах строку судового розгляду, з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що ОСОБА_5 протягом майже дев`яти місяців демонструє зразкову процесуальну поведінку. Він жодного разу не порушив покладені на нього судом обов`язки, беззаперечно та вчасно з`являється за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду, не вчиняв спроб переховування, впливу на свідків чи іншого перешкоджання кримінальному провадженню. Посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини», зазначила, що тривале неухильне виконання обов`язків ОСОБА_5 свідчить про повне нівелювання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник також звернула увагу на те, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 суворішого та фінансово обтяжливішого запобіжного заходу (застави у розмірі 908 400 грн.), ніж до інших співучасників у тому ж самому кримінальному провадженні, за аналогічною фабулою та правовою кваліфікацією (ч. 2 ст. 203-2 КК України), які наразі перебувають під значно м`якшим запобіжним заходом (нічним домашнім арештом), створює очевидний та необґрунтований правовий дисбаланс. На переконання захисника, штучне утримання застави, яка перевищує навіть можливий штраф за статтею обвинувачення, на тлі безкоштовного домашнього арешту для інших співучасників, є прямим порушенням принципу пропорційності. Крім того, розмір застави, визначений ОСОБА_5 ухвалою суду від 03.09.2025, становить 908 400 грн., що прямо перевищує максимально можливий визначений санкцією ч. 2 ст. 203-2 КК України штраф на 58 400 грн, що свідчить про очевидну та грубу диспропорцію між чинним розміром застави та суворістю можливого покарання за ч. 2 ст. 203-2 КК України. Враховуючи наведене, захисник вважає, що для забезпечення належної поведінки обвинуваченого на даній стадії процесу повністю достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, адже це повністю усуне майновий дисбаланс, припинить надмірне фінансове обтяження особи, що перевищує санкцію закону, та приведе процесуальне становище ОСОБА_5 у відповідність до загальних засад справедливого суду.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_10 підтримала своє клопотання, та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_9 підтримав клопотання захисника ОСОБА_10 .

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 підтримали позиції своїх захисників.

Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання захисника, посилаючись на його безпідставність.

Суд, розглянувши клопотання захисника, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у межах від одного до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в залежності від тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, у тому числі і не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

При цьому за загальним правилом, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

На переконання суду, сумлінне дотримання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про зменшення ризиків, оскільки їх виконання є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані.

Посилання захисника на рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини» є нерелевантним, позаяк у вказаній справі аналізувався строк перебування особи під вартою. У цьому ж провадженні до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано альтернативний, заснований на майнових зобов`язаннях запобіжний захід, який не обмежує його особисту свободу пересування та право на працю в денний час.

Суд також звертає увагу на те, що конституційний принцип рівності перед законом і судом (ст. 24 Конституції України) та заборона дискримінації (ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) у кримінальному процесі не означають автоматичного обрання абсолютно тотожних запобіжних заходів усім обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, обрання та перегляд запобіжного заходу здійснюється за принципом індивідуалізації. Однакова правова кваліфікація дій за ч. 2 ст. 203-2 КК України не свідчить про тотожність процесуального становища обвинувачених. Диференціація запобіжних заходів у межах одного провадження є проявом належної індивідуалізації оцінки ризиків судом, а не дискримінацією.

З приводу визначеного обвинуваченому ОСОБА_5 розміру застави, що перевищує максимально можливий штраф за ч. 2 ст. 203-2 КК України, суд вважає за необхідне зазначити, чинне кримінальне процесуальне законодавство (зокрема ч. 4 ст. 182 КПК України) не встановлює нормативного обов`язку корелювати чи обмежувати розмір застави розміром штрафу, передбаченого санкцією статті КК України. Крім того, сума застави була повністю внесена, що само по собі спростовує доводи про її «непомірність» чи «завідому неможливість виконання» для обвинуваченого.

Таким чином, суд дійшов висновку, що застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід наразі є необхідним для забезпечення запобігання ризикам, передбаченим

ч. 1 ст. 177 КПК України, а стороною захисту не наведено обставин, які можуть слугувати підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_10 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 194, 201, 370-372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

3. Повний текст ухвали оголошений 11.06.2026 о 08.00.

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_1