Рішення № 137309700, 03.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6877/25

Провадження № 2/946/1432/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, які заявою від 28 січня 2026 року уточнила та просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065198, виданий 06 лютого 1997 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований за №597; право на земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065367, виданий 22 жовтня 1997 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований за №236.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори №871/02-14 від 23 липня 2025 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно втрачені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду сповіщений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, вирішення справи залишив на розсуду суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належить право на земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065367, виданий 22 жовтня 1997 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований за №236, що також підтверджено довідкою ГУ Держгеокадастру в Одеській області №1930/340/25 від 16 липня 2025 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в ст. 21 цього Кодексу.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 лютого 2003 року Каланчацькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене майно.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83581793 від 11 грудня 2025 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР (1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спадкоємців за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_4 , які заявили про свої права, немає.

Згідно ст. 530 ЦК УРСР (1963 року), при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 530 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_4 являється брат ОСОБА_5 , що підтверджено Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00049921522 від 07 березня 2025 року, яким встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та актовим записом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 №6 від 28 лютого 1960 року, яким встановлено, що його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Згідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв станом на 2003 рік, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Відповідно до п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, в редакції, яка діяла станом на 2003 рік, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 вступив у володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою №253, виданою 19 серпня 2025 року старостою Каланчацького старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065198, виданого 06 лютого 1997 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований за №597, що також підтверджено довідкою ГУ Держгеокадастру в Одеській області №1932/340/25 від 16 липня 2025 року, довідкою №535, виданою 06 грудня 2024 року старостою Каланчацького старостинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідно до актового запису про смерть №26 від 12 вересня 2005 року, виданого Каланчацькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065198, яке належало йому, та права на земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065367, яке він прийняв після смерті брата ОСОБА_4 , але не оформив належним чином своїх спадкових прав.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 83581686 від 11 грудня 2025 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємців за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 немає.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України - у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється брат ОСОБА_4 , що підтверджено Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00049921522 від 07 березня 2025 року, яким встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та актовим записом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 №6 від 28 лютого 1960 року, яким встановлено, що його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Однак ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як вже встановлено судом, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 лютого 2003 року Каланчацькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто до відкриття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до вимог ч.1 ст.1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_3 являється:

-племінниця ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 липня 1988 року Каланчацькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, де батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.4 ст. 1268 ЦК України, Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 була неповнолітньою особою, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_2 , як двоюрідний брат у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 , що підтверджено заявою від 03 червня 2006 року у спадковій справа № 187/2005.

Проте, ОСОБА_2 під час розгляду справи не надані документи, що підтверджують родинний зв`язок з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, встановлено, що за правилами черговості спадкоємців ОСОБА_1 , як племінниця за правом представлення має перевагу в оформленні спадщини після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , порівняно з двоюрідним братом ОСОБА_2 .

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори №871/02-14 від 23 липня 2025 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно втрачені.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України,ст. 525, 529, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68671, Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Саф?яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ: 04379433), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право на:

-земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065198, виданий 06 лютого 1997 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований за №597;

-земельну частку (пай) розміром 3,84 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Дружба» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0065367, виданий 22 жовтня 1997 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований за №236;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 10 червня 2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар