Рішення № 137309125, 10.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/7299/26

Провадження № 2/686/6147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.06.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Стефанишина С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Мороза А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

10.03.2026 року позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором №9666622 від 17.08.2020 року в сумі 27753,85 грн., яка виникла в результаті невиконання відповідачем умов вказаного вище кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 10600 грн. на строк 30 днів з відповідною базовою процентною ставкою 1,60% та розміром акційних процентів 1,36% в день.

10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №1007220 .

09.04.2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги № 116, відповідно до якого право вимоги за Договором позики №9666622 від 17.08.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань представник позивача просить стягнути з останньої на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість у розмірі 27753,85 грн., з яких: 10600 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17153,85 грн. заборгованість за відсотками, а також 2662,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в змісті позовної заяви вказав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.08.2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір позики №9666622.

Так, відповідно до п. 2 Договору позики №9666622 від 17.08.2020 року, позивач надав відповідачці позику у сумі 10600,00 грн.; строк Позики 30 днів до 10.09.2020 р.; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,60%, яка нараховується за кожень день користування Позикою. Розмір акційних процентів 1,36% в день.

Сторонами відповідно до умов п. 2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складає 2,70% в день.

Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості станом на дату подачі позовної заяви становить 27753,85 грн., з яких: 10600 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17153,85 грн. заборгованість за відсотками.

Факт отримання відповідачкою грошових коштів підтверджується довідкою ТзОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000090979/ТНПП від 02.12.2025 року.

10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №1007220 .

09.04.2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги № 116, відповідно до якого право вимоги за Договором позики №9666622 від 17.08.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у розмірі 27753,85 грн.

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.

Також до матеріалів справи долучені Правила надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», затверджені директором Товариства, наказ №14/08/2020 від 14.08.2020 року, в яких зазначено основні умови надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Договору позики, що укладається між Товариством та Позичальником.

Проте, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в Правилах не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Враховуючи викладене, необхідно врахувати, що Правила надання грошових коштів у позику не є складовою частиною кредитного договору, а є лише письмовою формою ознайомлення споживача до укладення договору з умовами різних видів кредитування для забезпечення йому можливості вибору серед альтернативних умов кредитування та містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Так, з Правилами надання грошових коштів у позику ОСОБА_1 не ознайомлювалася та не підписувала їх.

Також необхідно врахувати роз`яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеному у постанові від 30.03.2012 N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якій у п.14 зазначено, що При вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048-1052, 1054-1055), статті 1819 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, кредитний договір обов`язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз`яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання відповідно до умов договору позики належним чином не виконувала, не повернула ані ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ані первісному кредитору, отриманої суми у вигляді тіла кредиту в розмірі 10600 грн., в зв`язку з чим згідно умов договору нараховується за кожний день користування позикою процентна ставка (базова, фіксована), що становить 1,60% упродовж строку позики 30 днів.

Разом з тим, всупереч умовам укладеного договору позики, після спливу 30-денного строку кредитування товариством було збільшено процентну ставку з 1,6% до 2,70% на день та здійснено нарахування процентів поза межами встановленого строку кредитування.

Відповідно до статей 1048, 1054 ЦК України проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами протягом строку, визначеного договором. Строк кредитування є істотною умовою кредитного договору та визначає межі прав і обов`язків сторін.

Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Після спливу строку кредитування кредитор має право на застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України, але не на продовження нарахування договірних процентів за користування кредитом.

Тобто, правомірними є нараховані проценти у розмірі 5088 грн. (10600 грн. /100 х 1,60% х 30 днів).

Суд враховує, що фактично отримана відповідачем сума кредиту становила 10600,00 грн., а проценти за користування кредитом могли бути нараховані лише в межах погодженого сторонами строку 30 календарних днів. Згідно наданого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості відповідачкою частково вносилися кошти на погашення заборгованості у загальному розмірі 6259,43 грн. Таким чином, сума у розмірі 5088 грн. підлягає зарахуванню на погашення відсотків в межах строку кредитування та залишок 1171,43 грн. в рахунок частини тіла кредиту.

З огляду на викладене, з урахуванням сплаченої відповідачкою суми боргу, неповернутим залишається тіло кредиту у розмірі 9428,57 грн.

Таким чином, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, а також те, що позивач на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги (факторингу) набув права нового кредитора до відповідача та має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків, відповідачем не спростовано наявність укладеного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості за договором позики №9666622 від 17.08.2020 року в розмірі 9428,57 грн. тіла кредиту, а в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7000 грн, які підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.07.2024, додатковою угодою до договору, Актом №96 прийому-передачі наданої правової допомоги.

Згідно ч. ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, а отже заявлений розмір судових витрат є доведеним та підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 33,97% (9428,57:27753,85х100) від розміру задоволених судом позовних вимог, а тому судовий збір становить 904,47 грн. (9428,57х2662,40:27753,85) та витрати на професійну правничу допомогу 2377,90 грн. (7000:100х33,97).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 257, 526, 546, 549, 611, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) заборгованість за кредитним договором №9666622 від 17.08.2020 року у розмірі 9428,57 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 904,47 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2377,90 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 10.06.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин