Рішення № 137308940, 04.06.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1529/25

Провадження № 2/674/72/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Сосни О.М., за участю секретаря судового засідання Когут О.І., позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Пілінського С.І., представника відповідача адвоката Кузнецова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, звернулася з позовом, діючи від себе особисто, а також від імені та в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ТОВ "Ситний Двір 2004" (далі - відповідач) про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 та ТОВ "Ситний Двір 2004" на користь цивільних позивачів моральної шкоди в сумі 1800000 грн.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25.08.2025 у справі № 674/256/24 було скасовано вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18.06.2025 в частині вирішення цивільного позову до ТОВ "Ситний Двір 2004" про відшкодування моральної шкоди, призначено новий розгляд цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 , яка діє від себе особисто, а також від імені та в інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ТОВ "Ситний Двір 2004" про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області (далі - суд) від 03.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.09.2025 задоволено клопотання представника позивачки, витребувано з канцелярії суду матеріали кримінального провадження № 12021242000000290 (справа № 674/256/24).

Ухвалою суду від 07.11.2025 прийнято заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалами суду від 03.03.2026 клопотання представника позивачки про залишення частини позовних вимог без розгляду та заяву про збільшення позовних вимог задоволено.

Ухвалою суду від 21.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову позивачка зазначає, щов травні 2021 року на території колишньої ПАТ "Сільгосптехніка"по АДРЕСА_1 під час вантаження непрацюючого трансформатора водій автокрана ОСОБА_4 допустив доторкання стропами крану до проводів лінії електропередач, внаслідок чого відбулося коротке замикання та вдарило струмом її чоловіка ОСОБА_5 , який працював водієм ТОВ "Ситний Двір 2004". Внаслідок ураження струмом ОСОБА_5 помер на місці події.

Керівництво ТОВ "Ситний Двір 2004" було зобов`язане повідомити Дунаєвецький РЕМ ПАТ "Хмельницькобленерго" про необхідність відключення високовольтної лінії, що проходить над територією колишньої Сільгосптехніки, та пересвідчитись у відсутності подачі електроенергії для дотримання техніки безпеки та охорони праці. Отже, ТОВ "Ситний Двір 2004" не створило безпечних умов праці та не вжило заходів контролю за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого настала смерть працівника.

З посиланням на положення ст. 11, 23, 1167 ЦК України, ст.ст.153, 160, 173, 237-1 КЗпП України, ст.30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зазначає, що має право вимагати відшкодування завданих збитків, в тому числі моральної шкоди, заподіяну смертю її чоловіка та батька її дітей.

Вказує, що згідно Акта соціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 04.06.2021 (форма Н-1/П) встановлено, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з водієм автотранспортних засобів ТОВ "Ситний двір 2004" ОСОБА_5 вважається пов`язаним з виробництвом. Наявність акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 свідчить про те, що особою, яка допустила порушення, в тому числі і обов`язку з контролю за додержанням працівником вимог нормативних актів про охорону праці, є власник підприємства.

Також зазначає, що на підприємстві з ОСОБА_5 не було проведено цільового інструктажу, допущено до керування транспортним засобом, який підприємством не прийнятий до експлуатації, що призвело до нещасного випадку.

Позивачці ОСОБА_1 , її малолітнім дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяно непоправну моральну шкоду, втрата чоловіка, батька для дітей стало великим горем, адже ОСОБА_5 був молодого віку, у нього було багато планів на життя, діти та дружина пережили важкий психоемоційний стрес. Біль утрати та тугу вони відчувають до сьогоднішнього дня. Все це призвело до переживання незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасової відірваності від соціального життя. Ці обставини призвели до зниженого та нестійкого настрою, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги, нервозності, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття обурення та невідворотності втрати чоловіка та батька. Наслідки перенесеної психоемоційної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін, швидкої втомлюваності, пасивності, пригніченості та чутливості.

З урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог позивачка просить стягнути з ТОВ "Ситний Двір 2004" на свою особисто користь моральну шкоду в розмірі 500 000 грн., на свою користь в інтересах ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 300 000 грн., на свою користь в інтересах ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Позивачка та її представник адвокат Пілінський С.І. в судовому засіданні підтримали пред`явлений позов з наведених вище обґрунтувань.

Представник відповідача адвокат Кузнецов К.С. проти задоволення позову заперечив.

Також подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачкою не надано належних, допустимих доказів того, що їй була завдана моральна шкода, пов`язана з неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю саме ТОВ "Ситний Двір 2004", оскільки відсутній причинний зв`язок між шкодою та протиправними діями роботодавця, а також вини останнього в заподіянні шкоди.

Звертає увагу, що згідно обвинувального акту саме ОСОБА_4 , не перебуваючи ні з ким у будь-яких трудових відносинах, а відтак діючи на власний розсуд та ризик, проявляючи злочинну недбалість, що виражалась у тому, що він не передбачав можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті іншої особи, хоча повинен був і міг їх передбачити, враховуючи специфіку виконуваних робіт, в порушення вимог пунктів 1, 2 глави 4 розділу V Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціального політики України від 19 січня 2018 року № 62, встановив спеціальних вантажний автокран "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ" для роботи поблизу повітряної лінії електропередач ЛЕП - 10 кВ та приступив до виконання робіт без наряду-допуску відповідальної за виконання робіт організації та без цільового інструктажу з охорони праці від відповідальної посадової особи, що полягало у перенесені за допомогою стріли вказаного автокрана непрацюючого трансформатора на напівпричіп "МАЗ", що розташовувався поруч, розуміючи при цьому та нехтуючи тим, що ОСОБА_5 , в порушення вимог пунктів 3.20, 3.35 Інструкції з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів, затвердженої наказом ТОВ "Ситний Двір 2004", перебував на напівпричепі та підтримував трансформатор з метою встановлення його у належному місці, тобто перебував у зоні дії небезпечного виробничого фактору.

Тобто встановлено порушення нормативних вимог з охорони праці не тільки в діях особи - ОСОБА_4 , який взагалі не має ніякого відношення до ТОВ "Ситний Двір 2004", оскільки не перебуває з ним у трудових відносинах, так і у діях загиблого - ОСОБА_5 , що виключає наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями роботодавця, а також вину.

Також згідно Акту форми Н-1 порушення вимог законодавства з охорони праці та гігієни праці були допущені ОСОБА_4 , жодних порушень з боку ТОВ "Ситний Двір 2004" не встановлено, що унеможливлює покладення на нього будь-якої відповідальності.

11.05.2021 о 08.00 годин ОСОБА_5 отримав від завідувача машинного двору Чорного В.М. завдання автомобілем "МАZ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевезти (транспортувати) демонтований трансформатор з території колишньої Сільгосптехніки на територію ТОВ "Ситний Двір 2004". Поставлене завдання включало виключно здійснення перевезення та доставку. Жодних вказівок про необхідність здійснення навантаження самостійно надано не було, оскільки воно мало проводитись вилковим навантажувачем, особою, яка має відповідні знання та допуски. На місці мав бути проведений комплекс заходів з метою відключення ЛЕП. ОСОБА_5 , прибувши до місця знаходження трансформатора, за власною ініціативою залучив обвинуваченого ОСОБА_4 , який не є працівником ТОВ "Ситний Двір 2004" для проведення завантаження з використанням автокрану ЗІЛ, що і стало причиною настання цього трагічного випадку.

Щодо заявленого розміру моральної шкоди вважає його завищеним.

Звертає увагу, що вироком суду від 18.05.2025 частково задоволено позов, стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 750 000 грн. Відшкодування моральної шкоди носить одноразовий характер.

З урахуванням наведеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в Хмельницькій області не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

04 жовтня 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 1919, а з 2012 року - перебували у фактичних шлюбних відносинах.

За час шлюбу в подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом директора ТОВ "Ситний Двір 2004" від 18.04.2019 № 27 ОСОБА_5 з 19.04.2019 прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів.

Згідно журналу видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві ТОВ «Ситний двір 2004» для водія ОСОБА_5 видано відповідну інструкцію під підпис.

Згідно журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ТОВ «Ситний двір 2004» 20.02.2021 ОСОБА_5 пройшов повторний інструктаж.

Інструкцією з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів від 16.06.2019 затверджені відповідні її положення.

11.05.2021 між ТОВ «Подільський Бройлер» та ТОВ «Ситний двір» укладено договір про передачу для перевезення трансформаторної автомобіль МАЗ НОМЕР_1 та причіп Bartoletti.

Згідно вироку суду від 18.06.2025 у справі № 674/256/24 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України за наступних обставин.

11.05.2021 близько 08.00 годин ОСОБА_4 , за попередньою усною домовленістю з ОСОБА_8 , який являється користувачем спеціального вантажного автокрану "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ", д.н.з. НОМЕР_2 , прибув на територію ПАТ "Сільгосптехніка", що розташоване по вул. Шевченка, 115 в м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для транспортування вищезгаданого автокрану з м. Дунаївці в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області.

В той же день ОСОБА_5 , який перебував у трудових відносинах з ТОВ "Ситний Двір 2004", приїхав на вказану територію ПАТ "Сільгосптехніка" на автомобілі "МАZ 543205-226", д.н.з. НОМЕР_1 , до якого був прикріплений спеціалізований напівпричіп Н/ПР, платформа - Е, марки "Bartoletti", д.н.з. НОМЕР_3 .

Близько 15.00 годин ОСОБА_5 домовився з обвинуваченим ОСОБА_4 про навантаження непрацюючого трансформатора за допомогою спеціального вантажного автокрану на напівпричіп автомобіля "МАZ".

11.05.2021 близько 15.15 годин ОСОБА_4 , не перебуваючи ні з ким у будь-яких трудових відносинах, а відтак - діючи на власний розсуд та ризик, проявляючи злочинну недбалість, яка виразилась в тому, що він не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті іншої особи, хоча повинен був і міг їх передбачити, враховуючи специфіку виконуваних робіт, в порушення вимог пунктів 1, 2 глави 4 розділу V Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року № 62 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696, встановив спеціальний вантажний автокран "10-20 Т-С" марки "ЗИЛ 133 ГЯ" для роботи поблизу повітряної лінії електропередач ЛЕП - 10 кВ та приступив до виконання робіт без наряду-допуску відповідальної за виконання робіт організації та без цільового інструктажу з охорони праці від відповідальної посадової особи, що полягало у перенесенні за допомогою стріли вказаного автокрана непрацюючого трансформатора на напівпричіп марки "MAZ", який розташовувався поруч, розуміючи при цьому та нехтуючи тим, що ОСОБА_5 в порушення вимог пунктів 3.20, 3.35 Інструкції з охорони праці № 86 для водія автотранспортних засобів, затвердженої наказом ТОВ "Ситний Двір 2004" від 16 червня 2019 року № 9711, перебував на напівпричепі та підтримував трансформатор з метою встановлення його у належному місці, тобто перебував у зоні дії небезпечного виробничого фактора. Під час руху стріли обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи за кермом зазначеного спеціального вантажного автокрану, допустив доторкання стропами крану до проводів лінії електропередач, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав ураження електричним струмом та помер на місці події.

Згідно вироку суду від 18.06.2025 у справі № 674/256/24 цивільний позов задоволено частково, стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в сумі 250 000 грн., на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 250 000 грн., на користь ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 250 000 грн.

Відповідно до висновку експерта від 16.12.2022 № 20377/22-46 зазначені дії (бездіяльність) водія автотранспортних засобів ОСОБА_5 та кранівника ОСОБА_4 перебувають у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку.

Згідно відповіді директора Кам`янець-Подільського РЕМ АТ «Хмельницькобленерно» від 16.02.2026 № 4-501-180211/26 на адвокатський запит інформація про виконання навантажувально-розвантажувальних робіт в межах охоронної зони ПЛ-10 кВ № 39 не поступала. Роботи не погоджувались з керівництвом Дунаєвецього РЕМ.

Відповідно до п. 7 Акту соціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 04.06.2021 (форма Н-1/П) встановлено, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з водієм автотранспортних засобів ТОВ "Ситний двір 2004" ОСОБА_5 вважається пов`язаним з виробництвом.

Пунктом 8 цього ж акту встановлено, що особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці є ОСОБА_4 - як такий, що самовільно з власної ініціативи встановив кран та почав виконувати вантажо - підіймальні роботи під ЛЕП-10 кВ, чим порушив вимоги розділу VII - вимоги безпеки щодо використання обладнання, глави 4 - виконання робіт вантажо - підіймальними кранами та мобільними підйомниками поблизу ВРЗУ і в охоронних зонах ПЛ та їх відгалуженнях, Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України, № 62 від 19.01.2018, а саме:

1. Установлення та робота крана стрілового типу та мобільного підйомника біля охоронної зони ПЛ на відстані менше 40 м від ВРУ і крайнього проводу ПЛ напругою понад 42В, до неогороджених струмовідних частин електроустановок, що можуть перебувати під напругою, а також роботи поблизу ліній електропередачі вантажопідіймальних кранів і мобільних підйомників, що використовується для обслуговування і ремонту цих ліній, проводиться лише за нарядом - допуском на проведення робіт вантажопідіймальним краном і мобільним підйомником поблизу повітряних ліній електропередачі, який наведений в додатку 15 до цих Правил. Наряд - допуск оформлюється суб`єктом господарювання і видається на руки машиністу крана (підйомника) перед початком роботи. Порядок організації проведення робіт поблизу ВРУ, ПЛ, видачі наряду-допуску та інструктажу працівників установлюється наказами суб`єктами господарювання та виконавця робіт.

2. Машиністу крана (підйомника) забороняється самочинне встановлення вантажопідіймального крана (підйомника) для роботи поблизу ПЛ і ВРУ, про що робиться запис у подорожньому листі.

Згідно лікарського свідоцтва та довідки про причину смерті від 12.05.2021 смерть ОСОБА_5 настала 11.05.2021 через ураження електричним струмом.

З наведених обставин та пред`явлених позовних вимог випливають правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю чоловіка та відповідно батька позивачів внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

Особливістю спірних правовідносинах є те, що було встановлено безпосередньо винну особу в порушенні правил охорони праці, яка не перебуває в трудових чи інших правовідносинах з відповідачем, а також позивачам було компенсовано моральну шкоду заподіювачем в рамках кримінального провадження

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Питання наявності правових підстав для компенсації моральної шкоди у разі смерті фізичної особи під час виконання трудових обов`язків було роз`яснено Верховним Судом у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі № 235/3191/19, яка висловила такий висновок про застосування норми права:

«Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Проте умови виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України.

Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України».

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та її результатом, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою (постанови Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20, від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).

За обставинами даної справи наявність моральної шкоди, заподіяної позивачці ОСОБА_1 та її дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сторонами не оспорюється.

В той же час відповідачем наводяться доводи щодо відсутності протиправності саме у його діях чи бездіяльності відповідно причинного зв`язку та вини, а також щодо завищеності розміру такої шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

Відповідно до ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця (ч. 1 ст. 160 КЗпП України).

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У своєму позові позивачка зазначає, що 11.05.2021 водій автокрана ОСОБА_4 допустив доторкання стропами крану до проводів лінії електропередач, внаслідок чого відбулося коротке замикання та внаслідок ураження струмом настала смерть її чоловіка, а відповідно керівництво ТОВ "Ситний Двір 2004" не створило безпечних умов праці та не вжило заходів контролю за додержанням вимог нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого настала смерть працівника.

Як вбачається із висновків Акту соціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком від 04.06.2021 (форма Н-1/П) нещасний випадок зі смертельним наслідком з водієм автотранспортних засобів ТОВ "Ситний двір 2004" ОСОБА_5 вважається пов`язаним з виробництвом, а особою, яка допустила порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці є ОСОБА_4 - як такий, що самовільно з власної ініціативи встановив кран та почав виконувати вантажо - підіймальні роботи (п.п. 7, 8 цього акту).

Тобто комісією зі спеціального розслідування вирішено, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, однак також встановила безпосередньо винну у цьому особу - ОСОБА_4 , який порушив вказані в акті положення Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України, № 62 від 19.01.2018.

Як вбачається з вказаного вище вироку, не заперечується сторонами, ОСОБА_4 не перебуває в жодних трудових чи інших правовідносинах з відповідачем.

З урахуванням наведених обставин, встановлених вказаним актом, не вбачається встановлення комісією порушень з боку ТОВ "Ситний двір 2004" положень ст.ст. 13, 23 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 153, 160 КЗпП України, інших нормативно-правових актів чи інструкцій.

Окрім того, комісією досліджено питання наявності на підприємстві служби з охорони праці, комплекту інструкцій, необхідних для виконання відповідних видів робіт, проходження навчань, перевірку знань тощо (п. 3 Акту спеціального розслідування).

Твердження представника позивачки про порушення правил охорони праці саме відповідачем, що призвело до смерті ОСОБА_5 , не підтверджено висновками акту повноважної комісії зі спеціального розслідування. Таке ж не підтверджено й будь-якими іншими висновками повноважних органів з питань перевірок питань з охорони праці чи правоохоронних органів. Окрім цього, як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової експертизи безпеки життєдіяльності від 16.12.2022 № 20377/22-46 зазначені дії (бездіяльність), в тому числі кранівника ОСОБА_4 перебувають у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку, порушень з боку інших осіб, окрім ще ОСОБА_5 , не встановлено.

За змістом ч. 6 ст. 81, ч. 5 ст. 263 ЦПК України доказування та відповідно судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, а обґрунтовуватись лише на обставинах, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Посилання у позові на висновки, наведені в постанові Верховного Суду у справі № 235/3191/19 в частині достатності самого факту складення акту Н-1/П для покладання відповідальності з відшкодування моральної шкоди на роботодавця суд вважає в цій частині незастосовними до правовідносин даної справи. Так, за обставинами справи № 235/3191/19 смерть особи настала під час виконання трудових обов`язків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за відсутності вини будь-яких інших осіб. У випадку ж нещасного випадку з ОСОБА_5 комісією зі спеціального розслідування встановлено порушення конкретних положень законодавства з охорони праці відповідною особою, яка не є працівником чи посадовою особою відповідача. Зазначена особа ( ОСОБА_4 ) також вказаним вище вироком визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення.

Поряд з цим саме у вказаній постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зроблено правовий висновок про умови виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди у відповідності до ст. 1167 ЦК України (її зміст наведено вище).

Зазначене відповідає й актуальній практиці Верховного Суду в частині, власне, казуального тлумачення застосування положень ст.ст. 1167, 1168 ЦК України за наявності акту Н-1/П, але недоведеності порушень з боку роботодавця, відсутності причинного зв`язку між завданою шкодою і винною протиправною поведінкою, а також наявності іншої винної особи (наприклад, постанови Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 210/6142/23, від 13.12.2023 у справі № 939/1280/22).

Окрім цього, слід зауважити, що положення ст. 23 ЦК України поширюється на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться у залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі № 279/1834/22).

Згідно ч. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частина п`ята статі 23 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з частиною першою статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як зазначено вище вироком суду від 18.06.2025 у справі № 674/256/24 цивільний позов задоволено частково, стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь кожного позивача моральну шкоду в сумі по 250 000 грн., тобто в загальному 750 000 грн.

Тобто позивачі у межах кримінального провадження вже звернулися з вимогою про відшкодування шкоди безпосередньо до особи, яка завдала шкоду.

Враховуючи наведене ч. 5 ст. 23 ЦК України правило одноразовості відшкодування моральної шкоди за порушення цивільного права відповідної особи повторне стягнення коштів на відшкодування цієї ж шкоди чинним законодавством не передбачено. Таке тлумачення положень цієї норми цивільного законодавства узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 19.05.2026 у справі № 347/576/25, від 03.12.2025 у справі № 578/1357/21.

За змістом ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених процесуальним законом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наведених вище обставин та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вбачається, що позивачем не доведено протиправність поведінки саме відповідача, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та її результатом. В свою чергу відповідачем обгрунтовано і доведено відсутність такої протиправності та вини.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову про стягнення моральної шкоди, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачі:

ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2 );

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_2 );

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситний двір 2004» (місцезнаходження - Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Воробіївка, вул. Молодіжна, 43, код ЄДРПОУ 40429022);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в Хмельницькій області (місцезнаходження - Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 2, код ЄДРПОУ 44791105).

Повне судове рішення складено 11 червня 2026 року.

Суддя О.М.Сосна