Ухвала суду № 137307412, 11.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.06.2026

Справа № 334/5076/25

Провадження № 2/334/208/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року суддя Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Александрової А.С., представника позивача Надворної О.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Коломоєць І.В.

розглянувши заяву представника відповідача про відвід головуючому по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізький обласний Художній музей» Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани)

в с т а н о в и в :

24.06.2025 року, адвокат Черкашин І.І., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до Комунальної установи «Запорізький обласний Художній музей» Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу №33-осн. про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що 14.05.2025 року В.о. директора музею Інгою Янкович було видано та підписано наказ № 30-осн про передачу групи зберігання «Живопис» на відповідальне зберігання, а саме: наказано працівнику ОСОБА_2 здійснити звірення наявності музейних предметів та передачу групи зберігання «Живопис» на відповідальне зберігання старшому науковому співробітнику відділу науково-фондової роботи та реставрації ОСОБА_1

20.05.2025 року, позивачем в свою чергу була написана та передана Т.в.о. директора музею (заступнику директора з наукової роботи) Галині Борисовій службова записка, в якій остання зазначала, що зберігання фондів живопису не віднесено до її прямих завдань та обов`язків як працівника установи, які безпосередньо визначені посадовою інструкцією затвердженою наказом № 44 від 30.07.2015 року (відповідно до якої Позивач зобов`язана приймати на матеріально-відповідальне зберігання предмети своїх груп зберігання «Декоративно-прикладне мистецтво», а не аж ніяк групи зберігання «Живопис», як було зазначено у наказі № 30-осн від 14.05.2025 року), до того ж, станом на день видачі наказу № 30-осн про передачу групи зберігання «Живопис» на відповідальне зберігання, працівниками установи не було створено належних умов для здійснення передачі фонду живопису, а здоров`я Позивача не дозволяло останній зробити це самотужки, адже лише 12.05.2025 року вона вийшла з лікарняного, на якому перебувала після госпіталізації на швидкій.

Керівництвом Комунальної установи «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ» Запорізької обласної були проігноровані факти викладені Позивачем у службовій записці від 20.05.2025 року, на підставі чого 21.05.2025 року Наказом № 33-осн Т.в.о. директора музею (заступником директора з наукової роботи) Комунальної установи «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ» Запорізької обласної ради Галиною Борисовою позивачу було оголошено догану, з формулюванням «у зв`язку з відмовою позивача підписати наказ» № 30-осн від 14.05.2025 року.

Позивач вважає, що її безпідставно притягнули до дисциплінарної відповідальності з формулюванням «в зв`язку з відмовою підписати наказ». З огляду на це, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим, безпідставним і підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 24.06.2025 року справа № 334/5076/25 розподілена судді Козловій Н.Ю.

Ухвалою суду від 26.06.2025 року відкрито провадження по даному позову в порядку загального позовного провадження. Копію ухвали про відкриття провадження по справі надіслано відповідачу одночасно з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів. Роз`яснено про право на подання протягом п`ятнадцяти днів відзиву на позовну заяву.

Скориставшись правом для надання своїх заперечень, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відмова позивачки від виконання наказу, шляхом відмови від його підписання, поставило під загрозу процес передачі музейних цінностей, для їх подальшої евакуації та збереження, та є порушенням трудової дисципліни. У зв`язку з чим, та на підставі протокольного рішення комісії від 20 травня 2025р., 21 травня 2025 року ОСОБА_1 було оголошено догану.

Представник відповідача наголошувала, що не виконання наказу шляхом усної відмови від його виконання та не підписання позивачка порушила трудову дисципліну в установі, створила дисбаланс трудового навантаження на колектив, адже працівники з рівнозначною посадою та заробітною платною, вимушені працювати за ОСОБА_1 , яка систематично ухиляється від виконання наказів та перекладає виконання своїх зобов`язань на інших колег.

При цьому, позивачка систематично вчиняє дисциплінарні проступки - не виконує свої обов`язки, ігнорує накази керівництва, правила та розпорядок. У зв`язку з чим, на протязі двадцяти років, позивачці постійно оголошуються догани.

Отже, в діях позивачки вбачається систематичність в порушенні та невиконанні обов`язків, трудового розпорядку, відмові у виконанні наказів шляхом їх не підписання, ігнорування правил та обов`язків, що наносить шкоду музею, особливо під час воєнного стану та евакуації музейних цінностей.

Враховуючи викладені у відзиві на позовну заяву доводи, в межах даного спору та враховуючи, що позивачем не доведені фактичні обставини, на які він посилається, представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник позивача в свою чергу, подав суду відповідь на відзив та зазначав, що зберігання фондів живопису не віднесено до прямих завдань та обов`язків позивача, як працівника установи, які безпосередньо визначені посадовою інструкцією затвердженою наказом № 44 від 30.07.2015 року (відповідно до якої Позивач зобов`язана приймати на матеріально-відповідальне зберігання предмети своїх груп зберігання лише «Декоративно-прикладне мистецтво», а не аж ніяк групи зберігання «Живопис», як було зазначено у наказі № 30-осн від 14.05.2025 року. Посадова інструкція та правила внутрішнього трудового розпорядку - це два різних, але важливих внутрішніх документи підприємства, які регулюють трудові відносини. Водночас посадова інструкція визначає конкретні обов`язки, права та відповідальність працівника на певній посаді, тоді як правила внутрішнього трудового розпорядку встановлюють загальні правила поведінки на робочому місці, режим роботи, порядок прийому та звільнення працівників, а також інші питання організації праці. Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків (у випадку даного спору, то обов`язків визначених посадовою інструкцією позивача), що свою чергу відповідачем у відзиві зроблено не було. Також, формулювання підстав винесення догани «в зв`язку з відмовою підписати наказ» (а не «за відмову від виконання наказу», відповідач намагається ввести в оману суд) не містить посилань на порушення трудової дисципліни працівником, а звідси позовні вимоги мають бути задоволені судом.

У підготовчому судовому засіданні, представником позивача подана заява про зміну предмету позову, а саме, позовні вимоги викладені в наступній редакції: Визнати незаконним та скасувати Наказ № 33-осн від 21.05.2025 року т. в. о. директора музею (заступника директора з наукової роботи) Комунальної установи «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ» Запорізької обласної ради Г. Борисової про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани). Визнати незаконним та скасувати Наказ № 41-осн від 21.07.2025 року т.в.о. директора музею (заступника директора з наукової роботи) Комунальної установи «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ» Запорізької обласної ради Г. Борисової «Про внесення зміни до Наказу № 33-осн від 21.05.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_1 »

Мотивуючи обставини щодо зміни предмету позову, представник позивача зазначав, що 21.07.2025 року в.о. директором музею Комунальної установи «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ» Запорізької обласної ради Т. Борисовою було видано наказ № 41 осн «Про внесення змін до наказу № № 33-осн від 21.05.2025 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 ». Оскільки вже після відкриття провадження у справі № 334/5076/25 відповідач своїм наказом № 41-осн від 21.07.2025 року вніс зміни до оскаржуваного наказу № 33-осн від 21.05.2025 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 », - у позивача виникла об`єктивна необхідність в одночасному оскарженні обох вищезазначених наказів, які є нерозривно пов`язаними між собою. В зв`язку з чим, позивач вимушений уточнити зміст заявлених позовних вимог шляхом зміни предмета позову.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви представника позивача щодо зміни предмету позову та пояснював, що № 41 осн «Про внесення змін до наказу № № 33-осн від 21.05.2025 року не пов`язаний з наказом № 33-осн від 21.05.2025 року, а звідси це різні два накази, тому вони мають розглядатися окремо, оскільки це два окремих предметів позову. Просила суд відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року суд заяву представника позивача про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізький обласний Художній музей» Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) було задоволено. Заяву про зміну предмета позову прийнято до розгляду та вирішено розглядати справу з урахуванням зміни предмета позову.

Після проголошення зазначеної ухвали суду, представник відповідача усно, а згодом письмово, звернувся до суду з заявою про відвід головуючому судді від розгляду даної справи.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, представник відповідача зазначав, що суддею Козловою Н.Ю. порушено Кодекс суддівської етики та Бангалорські принципи поведінки суддів, а саме: у підготовчому судовому засіданні, суд надав оцінку доказам, створивши враження прихильності до сторони позивача. Заявник вважає, що суддя не може надавати оцінку справі до ухвалення рішення, оскільки згідно із законом, вона повинна спиратися на всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх доказів, які є у справі. Ухвалення рішення відбувається лише після закінчення судового розгляду і базується на внутрішньому переконанні судді, яке формується внаслідок дослідження наданих матеріалів.

У судовому засіданні представник відповідача наполягала на задоволенні заяви про відвід, з підстав викладених у її письмовій заяві.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Надворна О.С. заперечували проти задоволення заяви про відвід судді та наголошували, що заявлений відвід обумовлений виключно незгодою сторони з судовим рішенням про прийняття до розгляду заяви позивача від 30.09.2025 про зміну предмета позову.

Крім того, представник позивача наголошував, що заява про відвід подана з порушенням строків, визначених у статті 39 ЦПК України, де зазначено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У даному випадку представник відповідача порушив усі визначені законом підстави для подання заяви про відвід судді, тому має буди залишений без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши правове питання, яке порушене у заяві про відвід судді, суд приходить до наступних висновків.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть вважати, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі твердження об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року про незалежність судової влади визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Згідно частини 3 статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Положення ст. ст. 36, 37 ЦПК України визначають вичерпний перелік підстав для відводу(самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв`язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.

При цьому слід зазначити, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву.

Натомість, заявником не наведено та не надано жодного доказу існування обставин, які викликають реальний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.

Заява представника відповідача про відвід судді не підпадає під дію пунктів 1-4 ч.1 ст.36, ст.37 ЦПК України. Заявником не доведено обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Варто зазначити, що заявник використовуючи своє право заявляти відвід, не погоджуючись з процесуальними рішеннями судді, заявив відвід судді емоціонально в усному порядку та лише через декілька днів надсилає письмову заяву про відвід. Проте, незгода сторони із процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві як підстави для відводу, не підтверджені жодним доказом, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про його певну особисту заінтересованість, прихильність, уподобання стосовно однієї з сторін у справі. Відтак, заява про відвід головуючому справі судді є необґрунтованою.

У відповідності до ч.3 ст. 40 ЦПК України. якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 33-40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про відвід головуючому по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізький обласний Художній музей» Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) - відмовити.

Цивільну справу 334/5076/25 (2/334/208/26) за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Запорізький обласний Художній музей» Запорізької міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) передати до канцелярії Дніпровського районного суду міста Запоріжжя для визначення судді, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, який має вирішити питання про відвід судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Козлова Н. Ю.