Ухвала суду № 137306925, 10.06.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/178/20

провадження 1-кп/302/4/26

329

У Х В А Л А

(у повному обсязі)

10.06.2026 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачені - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу кримінального провадження ЄРДР №12017070000000118 від 07.06.2017 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , особа з інвалідністю другої групи, утриманців не має, одружений, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 20.08.2002 Міжгірським РВ УМВС України у Закарпатській області, РНОКПП НОМЕР_2 , на час інкримінованого діяння обіймав посаду сільського голови села Нижній Студений у Міжгірському районі Закарпатської області, не судимого,

- про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст.28 - ч.2 ст.366 КК України,

у частині розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт надійшов до суду 20.02.2020. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20.02.2020 зазначене кримінальне провадження було передано в провадження судді ОСОБА_7 . Зазначеним суддею в справі було призначено підготовче провадження. Згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 46 від 22.09.2020 у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_7 у відставку і відрахування його із штату суду 16.09.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи і на підставі протоколу від 22.09.2020 головуючим у справі визначено суддю ОСОБА_1 . Згідно з ухвалою судді від 29.09.2020 зазначене судове кримінальне провадження прийнято до провадження судді ОСОБА_1 для розгляду справи зі стадії підготовчого провадження.

У розглядуваному кримінальному провадженні за обвинувальним актом від 31.01.2020 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень за такими обставинами:

ОСОБА_4 у січні 2010 року, будучи головою Нижньостуденівської сільської ради, Міжгірського району Закарпатської області в смт. Міжгір`я, організував стійку злочинну групу, до складу якої залучив начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі ОСОБА_8 та голову Міжгірської РДА ОСОБА_5 .

При цьому, ОСОБА_4 розподілив ролі, при яких він сам виступав в ролі організатора злочинної групи, а всі інші учасники були виконавцями злочину.

Крім того, ОСОБА_4 особисто розробив план скоєння злочинів, який довів до відома всіх учасників групи та план діяльності створеної ним організованої групи, визначив та розподілив функції кожного з її учасників, та контролював чітке виконання всіх дій, з метою досягнення запланованого злочинного результату.

Організована група, очолювана ОСОБА_4 , характеризувалась наступним чином: попередньою зорганізованістю у спільне стійке злочинне об`єднання для вчинення злочинів, між членами якого існували міцні внутрішні зв`язки; стабільністю членів групи, що виразилось у тривалості їх дій із з січня 2010 року по вересень 2011 року; детальної організації функціонування групи, а саме кожен чітко виконував відведену йому ОСОБА_4 роль; об`єднаністю злочинів єдиним планом з розподілом функцій кожного із учасників групи, спрямований на досягнення єдиної злочинної мети; обізнаністю всіх членів злочинної групи з планом злочинних дій та запланованим кінцевим результатом.

Члени групи виконали кожний відведену їм злочинну роль:

ОСОБА_4 , діючи як організатор вчинення злочинів, згідно розробленого плану та розподілу ролей, безпосередньо приймав участь у вчиненні злочину, звернувся до ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою» із клопотанням про внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки паї, виготовив завідомо підроблене рішення сесії Нижньостуденівської ради від 08.06.1998 , яке і вказав підставою звернення до ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою», завірив печаткою ради та своїм підписом графічні матеріали з бажаними для виведення із земельних часток (паїв) контурами, затвердив завдання на внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки паї, організував прийняття, виготовлення та підписання рішення Нижньостуденівської сільської ради від 25.03.2010 «Про розгляд технічної документації по внесенню змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)», яким погодив вилучення із Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки паї площу 16.60 га. кормових угідь (сіножаті) та передачу їх в землі запасу сільської ради, особисто забезпечив прийняття рішення Нижньостуденівської сільської ради щодо всіх земельних ділянок розташованих в межах виведених із земель колективної власності, у тому числі 25.09.2011 на своє ім`я, на ім`я ОСОБА_8

ОСОБА_8 , як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, за вказівкою ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, діючи як виконавець, підписала та засвідчила відтиском печатки висновок до технічної документації по внесенню змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) в межах території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та забезпечила внесення змін у картографічних матеріалах документації із землеустрою та в статистичних відомостях про розподіл земель за власниками та землекористувачами.

ОСОБА_5 , як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, за вказівкою ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, діючи як виконавець, підписав розпорядження Про затвердження технічної документації по внесенню змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСП «Бескид» в межах території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району.

Згідно розробленого злочинного плану члени організованої групи скоїли ряд злочинів на території Закарпатської області за наступних обставин:

У 2009 році у голови Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області ОСОБА_4 , виник злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння землями бувшого колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид», які розташовані в околиці озера Віта на території Нижньостуденівської сільської ради, які, відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСП «Бескид» входили до земель колективної власності та підлягали поділу між членами колективного сільськогосподарського підприємства, з метою їх подальшого поділу на користь інших фізичних осіб та свою власну користь.

До злочинного наміру ОСОБА_4 підштовхнуло те, що в період 2006-2009 років громадянин України ОСОБА_9 набув у приватну власність на підставі договорів купівлі-продажу та договорів міни, а також на підставі розпорядження голови Міжгірської РДА № 405 від 26.12.2006 в околицях озера Віта на території Нижньостуденівської сільської ради 13 земельних ділянок загальною площею 4,4234 га. На вказаних земельних ділянках ОСОБА_9 розпочав будівництво готельного комплексу «Озеро Віта», який потребував для розширення комплексу додаткових земельних ділянок. Вказане будівництво готельного комплексу зробило сусідні земельні ділянки комерційно привабливими.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 17.11.2004 №1553 «Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою» фонд формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, вся документація із землеустрою зберігається у відповідних відділах Деркомземів, матеріали державного фонду надаються у користування за письмовим запитом та частково на платній основі.

Статтями 1, 5, 7, 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних частку пай мають колишні ділянок власникам земельних часток (паїв), закріплено, що право на земельну сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа. При цьому, можливим є обмін земельних ділянок, але виключно земельними ділянками в межах проекту землеустрою щодо організації території за бажанням між власниками визначених земельних ділянок.

Обмін земельних ділянок пайового фонду на інші вільні земельні ділянки не передбачено, такого механізму законодавець не визначив.

П. 15 Перехідних положень Земельного кодексу (далі - ЗК) визначено, що не допускається зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільгоспвиробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» визначено вичерпний перелік документації із землеустрою, технічна документація щодо внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки паї не входить до переліку існуючих видів документації із землеустрою.

Таким чином, для забезпечення подальшого використання зазначеного готельного комплексу, розширення його території та приведення документації із землеустрою у відповідність до норм законодавства земельні ділянки біля озера Віта необхідно було вивести зі Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), тобто із земель товарного сільськогосподарського виробництва, на які розповсюджуються мораторій, закріплений в перехідних положеннях Земельного кодексу України.

У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_4 , як голова сільської ради, зобов`язаний забезпечувати, у межах наданих законом органам виконавчої влади повноважень на відповідній території, додержання Конституції та законів України, організовувати в межах, визначених законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради і головувати на пленарних засіданнях ради, а також нести персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Один з членів організованої групи, ОСОБА_8 , 16.06.2009 призначена на посаду начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, державний службовець 13 рангу.

У відповідності до Положення про міськрайуправління Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, начальник управління здійснює керівництво і є відповідальним за виконання покладених на управління завдань, а саме в числі інших забезпечує регулювання земельних відносин, створення та ведення державного розмежування земель державної та комунальної власності.

ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 як члени організованої групи та розподілу ролей, несучи персональну відповідальність за погоджені документи, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про те, що земельні частки паї громадянами пайовиками бувшого КСП «Бескид» надавалися із земель переданих у колективну власність сільськогосподарському підприємству, а також, що ці землі є землями товарного сільськогосподарського виробництва, зміна цільового призначення яких не допускається, а також, що законодавцем не передбачено обмін земельних ділянок пайового фонду на інші вільні земельні ділянки, перебуваючи на посаді начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі умисно, діючи в складі організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, зловживаючи службовим становищем з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельні ділянки колективної власності, загальною площею 16,6 га., що знаходяться на території Нижньостуденівської сільської ради до інших фізичних осіб, у її приватну власність та організатора злочинної групи ОСОБА_4 , використали службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом підписання ряду документів та висновків.

Вказане стало можливим, після того як ОСОБА_4 , обраний вперше на посаду голови Нижньостуденівської сільської Міжгірського району Закарпатської області у 1990 році та перебуває на цій посаді по теперішній час, державний службовець 7 рангу, діючи як організатор вчинення злочинів, згідно розробленого плану та розподілу ролей, виготовив завідомо підроблений офіційний документ рішення 3 сесії 13 скликання від 08.06.1998 «Про внесення змін у Схему поділу земель колективної власності на земельні частки паї», достовірно знаючи, що вказане рішення сесією ради не приймалося, підписав власним підписом та скріпив печаткою Нижньостуденівської сільської ради, при тому, що печатка, яку він використав, не відповідає взірцю, що використовувався радою у 1998 році. Зазначене завідомо підроблене рішення стало підставою складання, на виконання спільного злочинного плану, клопотання до ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою» №38 від 22.02.2010, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що виконком Нижньостуденівської сільської ради просить внести зміни в Схему розпаювання земель колективної власності згідно рішення 3 сесії 3 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 08.06.1998, при тому, що йому було достовірно відомо, що вказане рішення сесією ради не приймалося.

Після цього ОСОБА_4 як організатор та безпосередній виконавець спільних злочинних дій, отримав у ОСОБА_8 , як виконавця та члена злочинної групи, кольорові картографічні матеріали - викопіювання із схематичним зображенням земель, які перебувають в схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Бескид» розробленої в 1998 року та земель, які передбачені до виведення із Схеми, та викопіювання земель, які передбачені до включення в Схему, завірив вказані викопіювання своїм підписом та відтиском печатки ради.

ОСОБА_4 , таким чином самостійно визначив контур земель, які із комунальної власності перейдуть в колективну власність.

Ha виконання спільного злочинного плану в березні 2010 року ОСОБА_8 як посадова особами начальник відділу Держкомзему Міжгірському районі погодила підписом та відтиском печатки відділу, а ОСОБА_4 як посадова особа органу місцевого самоврядування затвердив своїм підписом та відтиском печатки Нижньостуденівської сільської ради завдання на внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки паї в межах території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, достовірно знаючи в силу своїх посадових обов`язків, що такого виду документація суперечить вимогам земельного законодавства та не є підставою до зміни цільового призначення земельних ділянок та їх статусу.

Після чого, на завершення цього етапу злочинних дій, ОСОБА_4 виготовив рішення 27 сесії 5 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 25.03.2010 «Про розгляд технічної документації про внесення змін в схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)», до якого було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства та враховуючи висновок відділу Держкомзему Міжгірському районі, при тому, що вказаний висновок було видано 26.03.2010, на наступний день після прийняття рішення, а також те, що сільська рада вирішила вилучити із Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 16,60 га. кормових угідь (сіножаті) та передати їх в землі запасу сільської ради, включити в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 14,40 га. ріллі із земель запасу сільської ради.

Після чого, зазначену технічну документацію було спрямовано ОСОБА_8 для затвердження іншому учаснику організованої злочинної групи ОСОБА_5 , голові Міжгірської районної державної адміністрації, який 21.11.2007 призначений на посаду згідно розпорядження Президента України від 16.11.2007 №261\2007-pп.

У відповідності до функціональних повноважень, голова районної державної адміністрації несе персональну відповідальність за реалізацію законів та виконання завдань покладених законом на адміністрацію.

Продовжуючи спільні злочинні дії, діючи всупереч ст. ст. 1, 5, 7, 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента від 08.08.1995 №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», статті 17 Земельного кодексу України ОСОБА_8 , 01.04.2010 підписала довідку про погодження проекту Розпорядження №152, а голова адміністрації ОСОБА_5 , на виконання спільного злочинного плану та своєї ролі, відведеної в ньому, 01.04.2010 скріпив своїм підписом Розпорядження №152 та затвердив технічну документацію щодо внесення змін в «Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСП «Бескид» в межах території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району.

На досягнення спільної злочинної мети, незаконного заволодіння землями бувшого колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид», які розташовані в околиці озера Віта на території Нижньостуденівської сільської ради, з метою подальшої можливості зміни цільового призначення та поділу, передачі у приватну власність на користь фізичних осіб та свою власну користь ОСОБА_10 внесено зміни в картографічна та статистичні дані вилучено із Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 16,60 га. кормових угідь (сіножаті) та включено в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 14,40 га. ріллі із земель запасу сільської ради.

ОСОБА_4 особисто забезпечив прийняття рішення Нижньостуденівської сільської ради щодо всіх земельних ділянок розташованих в межах виведених із земель колективної власності всього загальною площею 10,9746 га., в тому числі 25.09.2011 на своє ім`я, на ім`я ОСОБА_8 про дозволи на розробку проектів землеустрою, а 22.11.2010 «Про затвердження проектів землеустрою», таким чином ОСОБА_8 отримала у приватну власність земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,010 га, з кадастровим номером 2122484401:01:011:0022, а ОСОБА_4 дві земельні ділянки загальною площею 0,71 га, для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 2122484401:01:011:0024 та 2122484401:01:011:0025.

Таким чином, внаслідок умисних злочинних дій службових осіб голови Нижньостуденівської сільської ради ОСОБА_4 , начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі ОСОБА_8 та голови Міжгірської РДА ОСОБА_5 , які діяли в складі злочинної групи, використали службове становище всупереч інтересам служби, вказані земельні ділянки загальною площею 16,6 га., незаконно передані до земель запасу сільської ради, що дало можливість в подальшому незаконно передати їх у приватну власність іншим фізичним особам та змінити цільове призначення земель, чим державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 9 599 265,00 гривень, яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Орган досудового розслідування зазначене формулювання обвинувачення кваліфікував за такими ознаками кримінального правопорушення : зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою організованою групою осіб (ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 364 КК України).

Крім цього, на виконання спільного злочинного плану в березні 2010 року ОСОБА_4 , як посадова особа органу місцевого самоврядування, голова Нижньостуденівської сільської ради, діючи всупереч ст. ст. 1, 5, 7, 14 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента від 08.08.1995 №720 «Про порядок паювання земель переданих сільськогосподарським підприємствам і організаціям», статті 17 Земельного кодексу України, достовірно знаючи в силу своїх посадових обов`язків, що Технічна документація по внесенню змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) суперечить вимогам земельного законодавства та не є підставою до зміни цільового призначення земельних ділянок та їх статусу, а такого виду документація законодавством не передбачена, умисно, у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці, виготовив завідомо підроблений офіційний документ рішення 3 сесії 13 скликання від 08.06.1998 «Про внесення змін у Схему поділу земель колективної власності на земельні частки паї», достовірно знаючи, що вказане рішення сесією ради не приймалося, підписав власним підписом та скріпив печаткою Нижньостуденівської сільської ради, при тому, що печатка, яку він використав, не відповідає взірцю, що використовувався радою у 1998 році.

Зазначене завідомо підроблене рішення стало підставою складання, на виконання спільного злочинного плану, клопотання до ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою» №38 від 22.02.2010, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що виконком Нижньостуденівської сільської ради просить внести зміни в Схему розпаювання земель колективної власності згідно рішення 3 сесії 3 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 08.06.1998, при тому, що йому було достовірно відомо, що вказане рішення сесією ради не приймалося.

Після чого, на досягнення спільної злочинної мети, у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці, скріпив своїм підписом та відтиском печатки Нижньостуденівської сільської ради завідомо підроблені офіційні документи:

- завдання на внесення змін в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки паї в межах території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, до якого внесено завідомо неправдиві відомості про те, що зазначений обмін відповідає вимогам законодавства та може бути здійснений;

- рішення 27 сесії 5 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 25.03.2010 «Про розгляд технічної документації про внесення змін в схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)», до якого було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що рішення прийнято у відповідності до вимог законодавства та враховуючи висновок відділу Держкомзему у Міжгірському районі, при тому, що вказаний висновок було видано 26.03.2010, на наступний день після прийняття рішення, а також те, що сільська рада вирішила вилучити із Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 16,60 га. кормових угідь (сіножаті) та передати їх в землі запасу сільської ради, включити в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 14,40 га. ріллі із земель запасу сільської ради.

На досягнення спільної злочинної мети, незаконного заволодіння землями бувшого колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид», які розташовані в околиці озера Віта на території Нижньостуденівської сільської ради, з метою подальшої можливості зміни цільового призначення та поділу, передачі у приватну власність на користь фізичних осіб та свою власну користь ОСОБА_8 внесено зміни в картографічні та статистичні дані вилучено із Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 16,60 га. кормових угідь (сіножаті) та включено в Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) площу 14,40 га. ріллі із земель запасу сільської ради.

Таким чином, внаслідок умисних злочинних дій службових осіб голови Нижньостуденівської сільської ради ОСОБА_4 , який вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі ОСОБА_8 та голови Міжгірської РДА ОСОБА_5 , які діяли в складі злочинної групи, вказані земельні ділянки загальною площею 16,6 га., незаконно передані до земель запасу сільської ради, що дало можливість в подальшому незаконно передати їх у приватну власність іншим фізичним особам та змінити цільове призначення земель, чим державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 9 599 265,00 гривень, яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Орган досудового розслідування зазначене формулювання обвинувачення кваліфікував за такими ознаками кримінального правопорушення : службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою організованою групою осіб (ч.3 ст.28 ч.2 ст.366 КК України).

Кримінальне провадження перебуває на стадії завершення судового розгляду (стадія до закінчення з`ясування обставин і перевірки їх доказами).

У судовому засіданні від 06.05.2026 обвинувачений і його захисник подали клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження у зв`язку із закінчення строків давності, які передбачені статтею 49 КК України.

Обвинувачений також наголосив, що з дати інкримінованих йому діянь минуло більше 14 років, він не визнає себе винуватим у вчиненні зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушень, бо в справі підтверджено прийняття відповідних рішень депутатами сільської ради, які підтвердили це в своїх показах, а допитані свідки також підтвердили винесення стосовно них відповідних рішень сільської ради, вони як власники паїв і земельних ділянок не визнані потерпілими і підтвердили в суді, що їм не завдано шкоди і вони не втратили земельні права. Обвинувачений також повідомив, що у зв`язку із захворюванням (отриманням статусу особи з інвалідністю другої групи) не бажає подальшого з`ясування обставин у справі. Натомість згідний на застосування строків давності в кримінальному провадженні та розуміє наслідки такої процесуальної дії.

Прокурор вважає, що клопотання підлягає задоволенню на підставі закінчення строків даності, передбачених статтею 49 КК України, за кожним окремим епізодом пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення та за відсутності підстав зупинення чи переривання зазначеного строку.

Пилипецька сільська рада як правонаступник Нижньостуденівської сільської ради в особі уповноваженого представника (сільського голови) подала в справу заяву про те, що не заперечує проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і просить розглянути це клопотання у відсутності представника.

Оцінивши зміст клопотання, позиції сторін, роз`яснивши стороні захисту наслідки закриття кримінального провадження за зазначеною підставою, оцінивши доводи і позицію сторони обвинувачення, суд дійшов такого висновку.

Судом застосовано такі норми кримінально-процесуального і кримінального законів при винесенні цієї ухвали.

Статтею 284 ч.2 п.1 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частина 7 цієї ж кримінально процесуальної норми передбачає, що у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Згідно з статтею 286 ч.4 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з частинами 2,3 статті 288 КПК України :

- суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність;

- у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Статтею 49 частинами 1-3 Кримінального кодексу України передбачено :

- особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

- Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

- Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Санкція статті 364 ч.2 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_4 , передбачала таке покарання: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльність на строк до трьох років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Санкція статті 366 ч.2 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому ОСОБА_4 , передбачала таке покарання: позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 250 до 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з статтею 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, яке передбачено статтею 366 ч.2 КК України віднесено до нетяжких злочинів, а за статтею 364 ч.2 до тяжких злочинів.

Датою вчинення зазначених кримінальних правопорушень за змістом обвинувального акту є січень, березень 2010, вересень 2011 року. Від зазначених дати до дати винесення цієї ухвали минуло більше 14 років.

З огляду на положення статей 12, 49 частина перша пункти 3,4 КК України минули строки давності з дати вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тобто минуло більше п`яти років з дати вчинення злочину, передбаченого статтею 366 ч.2 КК України, і більше десяти років з дати вчинення злочину, передбаченого статтею 364 ч.2 КК України.

Перебіг зазначених строків давності не зупинявся, бо обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування або суду.

Перебіг зазначених строків давності також не переривався. Суд перевірив цю обставину за змістом судових рішень, які виносились стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 до винесення цієї ухвали, а також за змістом інформаційної довідки з ГУ НП у Закарпатській області, яка додана стороною обвинувачення в матеріалах досудового розслідування. Прокурор повідомив, що обвинувальні вироки стосовно ОСОБА_4 не виносились.

Отже, з порушеного питання установлено, що не має обвинувальних вироків, які б набрали законної сили стосовно ОСОБА_4 і за обставинами підтверджували вчинення ним кримінальних правопорушень у період перебігу вище зазначених строків давності.

У постанові ККС ВС від 03.06.2021 у справі № 344/7812/16-к надано правову позицію, за якою перебіг строку давності переривається відповідно до ч.3 статті 49 КК України, якщо на момент розгляду судом питання про застосування до особи статті 49 КК України ухвалено вирок суду, що набрав законної сили, яким цю особу засуджено за вчинення нового злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно з ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 12.12.2024 (справа № 302/300/24, суддя ОСОБА_11 ) ОСОБА_8 , яка обвинувачувалась в учинення кримінальних правопорушень, які інкриміновані і ОСОБА_4 за такими ж обставинами, звільнена від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.364, ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Ця ухвала набрала законної сили 20.12.2024. За змістом встановлених обставин у цій ухвалі ОСОБА_8 вчинила зазначені кримінальні правопорушення в березні 2010 року.

Щодо не визнання обвинуваченим ОСОБА_4 обставин, які зазначені в обвинувальному акті та вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за змістом формулювання обвинувачення, суд застосовує такі висновки та правові позиції ККС ВС:

- визнання особою вини не є обов`язковою умовою для звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності зв`язку із закінченням строків давності при застосуванні положень статті 49 КК України ( постанова від 11.11.2020 у справі № 455/229/17);

- положеннями КПК не передбачено імперативних норм, які зобов`язують суд під час розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (застосовані статті 49 КК України) встановлювати фактичні обставини справи, оскільки для суду розгляд такого клопотання є першочерговим. Якщо клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності було надано в ході судового розгляду справи по суті, під час або після з`ясування обставин та перевірки їх доказами (стаття 363 КПК України), то суд за результатами розгляду цього клопотання, установивши наявність підстав для застосування положень статті 49 КК України, у своєму рішенні може (однак не зобов`язаний) установити факт скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально карного діяння та наявність у його діях складу злочину (постанова від 22.05.2025 у справі № 709/2049/17).

Цивільного позову не заявлено.

З огляду на встановлені судом обставини є всі підстави задовольнити клопотання сторони захисту і звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тобто застосувати положення пункту 1, ч.2 статті 284 КПК України та статтю 49 ч.1 пункти 3,4 КК України.

Кримінальне провадження у зв`язку з вищевикладеним підлягає закриттю.

Під час закриття кримінального провадження судом вирішуються питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження, які були застосовані на досудовому розслідуванні.

У розглядуваному кримінальному провадженні пред`явлено обвинувачення не тільки ОСОБА_4 , а також і обвинуваченому ОСОБА_5 . Останній не подавав клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності. За первісно зафіксованою позицією обвинувачений ОСОБА_5 не визнає обставини, які зазначені стосовно нього в обвинувальному акті, заперечує вину в пред`явленому обвинуваченні, а тому стосовно цього обвинуваченого необхідно продовжити судовий розгляд справи. Прокурор вважає, що питання вжитих заходів забезпечення кримінального провадження, руху речових доказів, вирішення судових витрат слід здійснити в остаточному судовому рішенні, яка має бути винесено стосовно іншого обвинуваченого ( ОСОБА_5 ). Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що стосовно нього не обирався запобіжний захід, на його майно не накладались арешти, не вилучались особисті речі та майно.

Отже, вирішення питання заходів забезпечення, речових доказів, судових витрат слід здійснити в остаточному судовому рішенні, бо розгляд справи триває стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Під час досудового розслідування і судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 належно виконував процесуальні обов`язки . У зв`язку з цим сторона обвинувачення не клопотала і не порушувала питання обрання запобіжного заходу. Натомість обраний до ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні запобіжний захід у виді особистого зобов`язання втратив чинність у зв`язку із закінченням строку його дії.

Згідно з статтею 2 КПК України завданням кримінального провадження (поряд з іншими положеннями) є забезпечення судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Керуючись статтями 371, 372, 376, 284 ч.2 п.1, 285, 286, 288 КПК України, ст.49 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 і його захисника задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.28 ч.2 ст.366, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 .

Продовжити судовий розгляд кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 11.06.2026.

Суддя:ОСОБА_1