Ухвала суду № 137305489, 19.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27043/26-к

пр. 1-кс-29585/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026100060000639 від 14.05.2026 ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 слідчий відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодження прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100060000639 від 14.05.2026 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебуває кримінальне провадження №12026100060000639 від 14.05.2026 за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.05.2026 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_3 перебував на території паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 4В.

У зазначений час у ОСОБА_3 , який перебував у громадському місці, виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, демонстрацію явної неповаги до суспільства та нехтування загальновизнаними правилами поведінки у суспільстві, із застосуванням вогнепальної зброї.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість спричинення тілесних ушкоджень стороннім особам та свідомо допускаючи настання таких наслідків, ОСОБА_3 підійшов до належного йому транспортного засобу марки «Mercedes-benz ML 320», 2013 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , звідки дістав помпову гладкоствольну рушницю «Винчестер к-р 12 мм», дозвіл на зброю № НОМЕР_2 , виданий 27.11.2017 року на ім`я ОСОБА_8 , яка є вогнепальною зброєю та була заздалегідь підготовлена для застосування.

Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, перебуваючи на території паркінгу ближче до виїзду на вул. Старонаводницьку у м. Києві, де у денний час, перебуваючи у місці з можливим перебуванням сторонніх осіб та громадян, без будь-яких об`єктивних причин, з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи, що такі діяння є суспільно-небезпечними, зневажливо ставлячись та ігноруючи норми моралі та етики, прагнучі продемонструвати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, здійснив один постріл із вказаної рушниці у напрямку металевого ролета паркінгу.

У цей час поблизу місця пострілу з іншого боку вказаного ролету неподалік буд. 13 по вул. Старонаводницька в м. Києві проходила ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не була учасником будь-якого конфлікту та не вчиняла жодних протиправних дій.

Внаслідок здійсненого пострілу одна із дробин пробила металевий ролет та влучила у тіло ОСОБА_9 , чим останній були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а саме: проникаюче сліпе (йомовірно кульове) поранення черевної порожнини з крайовим пошкодженням стінки шлунку по великій кривизні, множинними розривами тонкої кишки, гематомою брижі тонкої кишки, гематомою заочеревинного простору зліва з наявністю металевого стороннього тіла у м`яких тканинах заочеревинного простору зліва, внутрішньочеревною кровотечею важкого ступеня.

Зазначені тілесні ушкодження підтверджуються медичною документацією КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва», відповідно до якої потерпілу 14.05.2026 доставлено до відділення політравми у тяжкому стані та надано невідкладну медичну допомогу.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисним діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням вогнепальної зброї, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який вчинив тяжкий злочин. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши, що ризики не доведені, кваліфікація кримінального правопорушення не вірна, з огляду на похилий вік та стан здоров`я підозрюваного просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

16.05.2026 ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

17.05.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, громадянину України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю 2 групи, раніше не судимому (зі слів), - було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

протоколами огляду місця події від 14.05.2026;

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.05.2026:

протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 15.05.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.05.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 15.05.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 15.05.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.05.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 15.05.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 14.05.2026:

Протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 14.05.2026;

Протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 14.05.2026;

Протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 16.05.2026;

Протоколом обшуку транспортного засобу від 16.05.2026;

Протоколом затримання ОСОБА_3 від 17.05.2026;

протоколом огляду місця події від 17.05.2026;

протоколами огляду відеозаписів від 17.05.2026;

протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 17.05.2026;

протоколом впізнання із свідком ОСОБА_18 від 17.05.2026;

іншими доказами в їх сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують останнього, як особу, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі. Крім того, ризик переховування підсилює спосіб та суспільна небезпека інкримінованого йому злочину, загроза отримання реального покарання.

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схиляння до зміни показань безпосередньо в суді, тому як ОСОБА_3 володіє їх анкетними даними і такий вплив не виключається, оскільки в силу засади безпосередності дослідження показань, передбачених ст. 23 КПК України, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, тому як ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства, який посягає на життя людини, демонструє агресивну поведінку до оточуючих,

а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава, розмір якої визначити у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 499 200 грн, з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14.07.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100060000639 від 14.05.2026.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 499 200 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме 14.07.2026 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1