Рішення № 137305441, 10.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

10.06.2026 Справа № 756/3121/26

Справа № 756/3121/26

Провадження № 2/756/4783/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Діденка Є.В.,

за участю секретаря - Павлишина О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

в с т а н о в и в:

26 лютого 2026 року до суду надійшов позов ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 , в якому позивачка просить визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житлом в квартирі АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що 12.09.2001 року ОСОБА_4 був виданий ордер на вселення у квартиру АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_2 , її діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_3 (колишня дружина). ІНФОРМАЦІЯ_1 батьки позивачки розлучились, після чого відповідач виїхала із вказаної квартири з речами, зв`язок втрачений, де вона знаходиться - не відомо. Більше 25 років Відповідач у вказаній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги, перешкод у користуванні їй ніхто не чинить. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 . Після його смерті позивачка вирішила переоформити особовий рахунок, але для цього потрібна згода всіх зареєстрованих осіб. Факт реєстрації Відповідачки у квартирі порушує право на користування і розпорядження майном.

Ухвалою судді від 01.04.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи на 26.05.2026 р.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, судова повістка направлялась їй за зареєстрованим місцем проживання і була повернена підприємством поштового зв`язку без вручення через відсутність адресата. Тому, на підставі ч. 8 ст. 128 ЦПК України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа - Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація в судове засідання представника не направила, повідомлялась належним чином про дату, час і місце судового засідання, направила клопотання про розгляд справи без участі, заперечень проти позову не надала.

На підставі ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд визнав можливим ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача і за наявними матеріалами.

Після дослідження доказів, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та аргументи учасників справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 12.09.2001 року ОСОБА_4 та членам його сім`ї видано ордер № 26394 на вселення у квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 зареєстрована у вказаній квартирі.

Також з 2002 року у квартирі зареєстрована мати позивачки - ОСОБА_3 , з якою шлюб між ОСОБА_4 був розірваний 26.02.1998 року.

У Акті обстеження приміщення, складеним сусідами вказано, що ОСОБА_3 не проживає у вказаній квартирі з 2005 року.

У листі Оболонського УП ГУНП в м. Києві на адвокатський запит вказано, що з лютого 2025 року по теперішній час ОСОБА_3 не зверталась з приводу повідомлень про примусове вселення до квартири АДРЕСА_1 .

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно зі ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

В силу ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Як неодноразово наголошувалось Верховним Судом, принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у такий спосіб, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 25.09.2023 у справі № 902/1068/20).

Надаючи оцінку встановленим обставинам і зібраним доказам, суд зазначає, що позивачка не надала суду жодних доказів того, що відповідачі без поважних причин не проживають у квартирі, та протягом якого часу.

Із наданих доказів можливо встановити лише факт реєстрації відповідача у квартирі.

Лист Оболонського УП ГУНП в м. Києві не є належним і достатнім доказом підтвердження факту не проживання відповідача у квартирі, та протягом якого період часу.

Наданий Позивачкою акт, складений на підставі показань інших осіб. Однак, в силу принципу безпосередності дослідження доказів, показання таких осіб можуть братись до уваги судом, якщо вони були допитані в якості свідків у судовому засіданні у встановленому законом порядку. Таких доказів Позивачем не надано.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачка не довела законних підстав, для визнання відповідачки такою, що втратила право користування житлом, а тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 235, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Суддя Є.В. Діденко