Ухвала суду № 137305175, 11.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/90/26

провадження № 2/753/2881/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Таскомбанк» про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ІZIBANK на ліцензії Акціонерного товариства «Таскомбанк», в якому просить:

«- визнати недійсними кредитні договори, оформлені на моє її в Izibаnk без її волевиявлення;

- зобов`язати Izibаnk анулювати всі кредитні зобов`язання за вказаними договорами;

- зобов`язати Izibаnk скасувати нарахування відсотків, штрафів та пені за вказаними кредитами;

- зобов`язати Izibаnk внести відповідні зміни до її кредитної історії».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2026 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 2 443,04 грн., визначення чіткого змісту позовних вимог - зазначення, які саме договори позивач просить визнати недійсними, зазначення відомостей про відповідача.

23 січня 2026 року позивачка подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучила виправлену позовну заяву із зазначенням відомостей про відповідача та докази сплати судового збору у вказаному судом розмірі.

Як слідує зі змісту виправленої позовної заяви, позивачка просить:

«- визнати недійсними правочини щодо оформлення кредитного ліміту та двох споживчих кредитів, які були сформовані відповідачем та які відповідач вважає кредитними договорами, без усвідомленої, вільної та поінформованої згоди позивача.

- зобов`язати відповідача припинити всі платіжні та кредитні зобов`язання, які відповідач покладає на позивача за вказаними правочинами, та усунути всі правові та фінансові наслідки їх оформлення.

- зобов`язати відповідача припинити нарахування відсотків, штрафів та пені за спірними зобов`язаннями.

- зобов`язати відповідача внести зміни до кредитної історії позивача, виключивши інформацію про спірні кредитні зобов`язання».

Формулювання наведених вимог свідчить, що позивачка не повністю виконала вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, а саме не вказала, які саме договори позивач просить визнати недійсними (із зазначенням їх номерів і дат укладення).

Крім цього, 19 січня 2026 року позивачка подала до суду Доповнення до позовної заяви, в якому просила «стягнути з IZIBANK (АТ Таскомбанк) на мою користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 6 цього Закону встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3 328,00 гривень.

Таким чином, позивачеві належало сплатити судовий збір з майнових вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 1064,96 грн. (3328 х 0,4 х 0,8), однак доказів сплати судового збору у вказаному розмірі позивачка не надала.

Враховуючи викладене, вимоги ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 15 січня 2026 у повному обсязі не виконані.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Беручи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку, що зазначений в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року строк для усунення недоліків слід продовжити на 10 днів та повідомити про це позивача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 127, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр ЯКУСИК