Рішення № 137304368, 11.06.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/444/26

провадження № 2/632/694/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 червня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Библіва С.В., за участі секретаря судового засідання Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Златополі Лозівського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (далі - ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовна заява обґрунтована тим, що:

09.09.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та відповідачем укладено договір надання коштів у кредит № 6557626 (далі Договір) у виді електронного документа шляхом обміну електронним повідомленнями, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 9000,00 грн., які він зобов`язався повернути кредитодавцю протягом 360 днів та сплатити проценти за користування ними в розмірі процентної ставки 0,95 % (фіксована) в межах строку кредитування, та комісію з надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту (1552,50 грн.). Кредитодавець на виконання умов Договору надав відповідачу грошові кошти. В свою чергу, він своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка складає 20830,50 грн., з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7780,50 грн. - сума заборгованості за процентами, 4050,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

05.09.2025 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та відповідачем укладено договір надання коштів у кредит № 71178968 (далі Договір) у виді електронного документа шляхом обміну електронним повідомленнями, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти в сумі 8000,00 грн., які він зобов`язався повернути кредитодавцю протягом 30 днів та сплатити проценти за користування ними в розмірі процентної ставки 0,275 % (фіксована) в межах строку кредитування, та комісію з надання кредиту в розмірі 15,00 % від суми наданого кредиту (1200,00 грн.).У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4,00 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Кредитодавець на виконання умов Договору надав відповідачу грошові кошти. В свою чергу, він своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка складає 25860,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 660,00 грн. - сума заборгованості за процентами, 1200,00 грн. сума заборгованості за комісією, 16000,00 грн. заборгованість за пенею.

За наведеного, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь загальну заборгованість за наданими кредитами в розмірі 46690,50 грн., судовий збір в розмірі 2662,40 грн та судові витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою судді від 20.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

09.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір про надання коштів у кредит № 6557626, який підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора 473031.

Відповідно до п. 2.2.1 - п. 2.2.4 договору, сторони погодили порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме сума кредиту 9000,00 грн, строк договору 360 днів, процентна ставка/день 0,95 % (фіксована); комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.

Дата надання кредиту 09.08.2025, дата повернення кредиту 03.08.2026, денна процентна ставка - 0,95 %; пеня 450 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73 %; орієнтовна загальна вартість кредиту 41332,50 грн. Проценти за цим договором нараховується щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Як вбачається з Додатку №1 до договору про надання коштів у кредит № 6557626 від 09.08.2025, сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит.

Позикодавець виконав свої зобов`язання, а саме передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними довідками.

З розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» вбачається, що станом на 28.01.2026 за договором № 6557626 від 09.08.2025 заборгованість відповідача становить 20830,50 грн., з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 7780,50 грн. - сума заборгованості за процентами, 4050,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Через прострочення чергової сплати відповідачем 08.12.2025 року позивач звернувся до останнього з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Далі 05.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір про надання коштів у кредит № 71178968, який підписаний електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора 41456.

Відповідно до п. 2.2.1 - п. 2.2.4 договору, сторони погодили порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме сума кредиту 8000,00 грн., строк договору 30 днів, процентна ставка/день 0,275 % (фіксована); комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1200,00 грн.

Дата надання кредиту 05.09.2025, дата повернення кредиту 04.10.2026, денна процентна ставка - 0,775%;проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00 %; пеня 4,00 % на день; загальна вартість кредиту 9860,00 грн. Проценти за цим договором нараховується щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Позикодавець виконав свої зобов`язання, а саме передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними довідками.

З розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» вбачається, що станом на 29.01.2026 за договором № 71178968 від 05.09.2025 заборгованість відповідача становить 25860,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 660 грн. - сума заборгованості за процентами, 1200,00 грн. сума заборгованості за комісією, 16000,00 грн. заборгованість за пенею.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Всупереч умовам Договору, відповідачка не виконала своїх зобов`язань щодо повернення наданих їй коштів в строки, що передбачені умовами цього договору, тобто існує заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договорів про надання коштів у кредит № 6557626 від 09.08.2025 року та № 71178968 від 05.09.2025 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому суд погоджується з твердженнями представника позивача стосовно розміру процентної ставки та періоду нарахування процентів.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно договору № 6557626 від 09.08.2025 року відповідачу нарахована пеня в розмірі 4050,00 грн., та згідно договору № 71178968 від 05.09.2025 року відповідачу нарахована пеня в розмірі 16000,00 грн., яка в такому разі стягненню не підлягає.

Щодо стягнення комісії за договором № 71178968 від 05.09.2025 року в сумі 1200,00 суд, також, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині їх стягнення з відповідача.

Так, згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року по справі № 496/3134/19 зазначила наступне.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В кредитних договорах відповідач своїм підписом погодив комісію за надання кредиту, проте позивач не роз`яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредиту. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредиту, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що умови кредитних договорів про встановлення комісії за обслуговування кредиту є нікчемними.

Крім того, суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 1200,00 грн., оскільки надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком позивача.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за кредитними договорами та стягненню підлягає загальна сума 25440,50 грн.:

№ 6557626 від 09.08.2025 року у розмірі 16780,50 грн., з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн. - сума заборгованості за процентами;

№ 71178968 від 05.09.2025 року у розмірі 8660,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 660,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн., що підтверджується: копією договору №20-08/25 від 20.08.2025 року про надання правничої допомоги, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та адвокатом Ткаченко Ю.О., актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжною інструкцією від 24.02.2026.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Зважаючи на критерії визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову та часткового задоволення позову (54,49 %), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1450,74 грн та 2452,05 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 247, 259, 263-265,280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договорами про надання коштів у кредит:

№ 6557626 від 09.08.2025 року у розмірі 16780,50 грн., з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн. - сума заборгованості за процентами;

№ 71178968 від 05.09.2025 року у розмірі 8660,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 660,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

Всього за кредитними договорами з відповідача на користь позивача стягнути 25440,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судовий збір у розмірі 1450,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2452,05 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Златопільським міськрайонним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б, код ЄДРПОУ:39861924;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: С. В. Библів