Ухвала суду № 137303977, 09.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/519/2026 Справа № 641/3305/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості в якому внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170020001435 від 16.01.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодязне, Дворічанського району, Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 62026170020001435 від 16.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 . Прокурор послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 , не має офіційних джерел доходу, крім того, термін покарання за особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких він підозрюється та відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного може спровокувати останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зазначене вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_4 може впливати на потерпілих та свідків, оскільки йому відомі їх анкетні дані та адреси проживання. Злочини, у вчиненні яких він підозрюється скоєні із погрозою застосування насильства. Вказані факти свідчать про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на потерпілих та свідків з метою надання ними необхідних обвинуваченому показів в майбутньому, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 не має офіційних джерел доходу, злочинна діяльність є для нього єдиним джерелом прибутку, йому інкримінується вчинення 13 епізодів тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень у складі злочинної організації. Вказані факти свідчать про систематичність злочинної діяльності ОСОБА_4 , яка могла тривати і надалі, якби не була припинена співробітниками правоохоронних органів, у зв`язку із чим він може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти особливо тяжкі злочини, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинуваченим ОСОБА_4 до суду подано клопотання про зміну обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначення суми застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В обґрунтування клопотання зазначив, що він одружений, має неповнолітню доньку, раніше не судимий, має місці соціальні зв`язки, постійне місце реєстрації та проживання, є військовослужбовцем. Свою винуватість він не визнає, не був обізнаний про існування злочинної організації.Послався на те, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні, не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях. Ризики, які взяті до уваги при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, не актуальні. Докази впливу на свідків матеріали справи не містять. У зв`язку із непричетністю до кримінального провадження він не має наміру перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження. Визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченого з урахуванням його майнового стану, тому просив обрати більш м`який запобіжний захід, або визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засідання проти клопотання прокурора заперечував, підтримавши своє клопотання про зміну запобіжного заходу із викладених у ньому підстав.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав позицію свого підзахисного. Зазначив, що прокурором не доведено існування ризиків, які зі спливом часу втратили свою актуальністю. Просив обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, який належним чином забезпечить виконання процесуальних обов`язків. У випадку, якщо суд дійде до висновку про необхідність визначення застави, її розмір просить визначити в межах передбачених КПК України.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд прийшов до висновку.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 клопотання старшого слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання та визначено розмір застави у вигляді 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 19.11.2025 клопотання старшого слідчого задоволено та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» терміном до 23.59 год 17.01.2026.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 03.02.2026 клопотання прокурора задоволено та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 03.04.2026, проте не більше строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 01.04.2026 клопотання прокурора задоволено та продовжено строк застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.04.2026.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 13.04.2026 продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 11 червня 2026 року. Розмір застави залишено на рівні, визначеному ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 01.04.2026, постановленою у справі №643/6266/26; провадження №1-кс/643/2636/26.

Отже строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 встановлений ухвалою слідчого судді спливає 11.06.2026, однак судове провадження по даному провадженню потребує значного часу для розгляду, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .

Окрім того, ухвалою суду від 09.06.2026 клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволено, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до ЄРДР за № 62026170020001435 від 16.01.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255 КК України, направлено до Харківського апеляційного суду для вирішення питання щодо передачі матеріалів кримінального провадження до Київського районного суду міста Харкова для об`єднання.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою, суд враховує що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати: а саме:

- ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів до існування не має, тому перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти. Наведене створює обґрунтовані побоювання, що обвинувачений у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією, зможе переховуватись від суду, оскільки достатні стримуючі фактори відсутні (пункт 1);

- оцінюючи наявність ризику, передбаченого пунктом 3, суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд перебуває на початковому етапі, тому суду потрібно буде допитати ряд потерпілих, свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. При оцінці існування цього ризику суд також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Оскільки обвинуваченому відомі анкетні дані потерпілих та свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності він може здійснити спробу впливу на них;

- перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність і вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює, не має джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Стороною захисту зворотного не доведено.

Крім того, суд вважає, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , а є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Обставини, на які посилається обвинувачений та його захисник, зокрема, дані, як характеризують обвинуваченого, його місці соціальні зв`язки, не є підставами для спростування вище наведених ризиків та не є достатнім стримуючим фактором, який свідчив би про беззаперечну відсутність ризиків визначених ст. 177 КПК України. При цьому прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення. Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України однією з умов застосування чи продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри або обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення. Водночас у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 вже пред`явлено обвинувачення, а судове провадження у суді першої інстанції перебуває на стадії підготовчого судового засідання. За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність у діях обвинуваченого складу інкримінованих кримінальних правопорушень не можуть бути предметом оцінки суду під час вирішення питання щодо доцільності застосування чи продовження запобіжного заходу. Встановлення фактичних обставин кримінального провадження, перевірка доказів та надання правової оцінки діям обвинуваченого належать до предмета судового розгляду по суті обвинувачення і здійснюватимуться судом під час ухвалення остаточного судового рішення. Отже, під час розгляду клопотання в порядку ст. 315 КПК України суд не вирішує питання доведеності чи недоведеності обвинувачення, а оцінює лише наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та необхідність застосування/продовження відповідного запобіжного заходу.

Обвинуваченим та його захисником не наведено переконливих факторів, які б гарантували належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 і запобігли б настанню вищевказаних ризиків. Окрім того, обвинувачений та його захисник не довели наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при обранні запобіжного заходу обвинуваченому та продовженні строку його дії. Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Суд враховує характер кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, а відтак застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Крім того, суд вважає, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку, що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , а є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Виходячи з наведеного, суд, приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 25.09.2025 клопотання старшого слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання та визначено розмір застави у вигляді 908400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн., який в подальшому ухвалами слідчого судді був залишений без змін.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи всі обставини справи, стадію судового розгляду даного кримінального провадження, строк перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, враховуючи норму ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченій розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

При цьому вказана норма не є імперативною, а лише надає право суду не визначати розмір застави та вимагає обґрунтування такого рішення з огляду на фактично встановлені обставини.

За ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Не менш важливими є принцип пропорційності та відсутність надмірного тягаря. Між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, має існувати розумна пропорційність.

Неприпустимими є автоматизм або застосування фіксованих підходів. Автоматична відмова у заставі або визначення її без індивідуального аналізу, несумісні з гарантіями статті 5 Конвенції. Якщо закон передбачає можливість відступати від загальних меж застави лише у виключних випадках, суд зобов`язаний детально обґрунтувати, чому випадок є винятковим і потребує особливо великої застави. В іншому разі надмірна застава прирівнюється до непрямої відмови у звільненні.

Мета застави не компенсація збитків, а забезпечення явки, тому співвідношення суму застави з розміром шкоди є помилковою, тим біль, що застава внесена не обвинуваченим, а третьою особою.

Суд бере до уваги, що протягом тривалого часу обвинуваченим раніше визначена сума застави не внесена, що може свідчити про непомірність її розміру для нього, у зв`язку з чим є підстави для зменшення розміру застави з раніше визначеного розміру, до двохсот п`ятидесяти прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 832000,00 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)» - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 07 серпня 2026 року.

Розмір застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зменшити до 250 (двохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674, призначення платежу: застава згідно ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 09.06.2026 року, справа № 641/3305/26, н/п 1-кп/641/519/2026) до спливу терміну тримання під вартою.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)».

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; не відлучатися із міста Харкова без дозволу суду; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо нього, на більш м`який запобіжний захід - залишити без задоволення.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 11.06.2026 о 10:20.

Cуддя- ОСОБА_1