Рішення № 137303532, 11.06.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/236/26

2/612/240/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Масло С.П.

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області звернулась до Близнюківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району, в якій просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позову зазначено, що на обліку служби у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області перебувають малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як діти позбавлені батьківського піклування.

Рішенням Близнюківського районного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 629/3153/24, №2/612/189/24 було відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у матері - ОСОБА_1 , а також вирішено стягувати з неї аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23.05.2024 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення суду набрало законної сили 22.12.2024 р.

Підставою для відібрання малолітніх дітей від матері стало неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків, що виразилось у створенні небезпечних для життя та здоров`я дітей умов проживання, а саме: проживання дітей в антисанітарних умовах, відсутність продуктів харчування та питної води, внаслідок чого діти перебували у стані голоду, а також відсутність належного догляду за дітьми (діти були некупані, одягнені в брудний одяг, занедбані).

Крім того, мати проявляла неадекватну поведінку, ймовірно перебувала під впливом наркотичних засобів, та фактично самоусунулась від виконання обов`язків щодо виховання і утримання дітей, висловлювала намір передати дітей іншим особам у зв`язку з неможливістю здійснювати належний догляд.

У зв`язку з виявленими обставинами діти були вилучені та тимчасово влаштовані до закладу охорони здоров`я, а в подальшому - до закладу соціального захисту.

На підставі розпорядження Харківської районної військової адміністрації Харківської області від 19 лютого 2025 року № 19, малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , влаштовано з 21 лютого 2025 року на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу матері-виховательки ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: с. Коротич, Харківський район, Харківська область.

Отже з моменту набрання законної сили рішенням Близнюківського районного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 629/3153/24, про відібрання малолітніх дітей, минув рік.

Протягом зазначеного часу мати дітей ОСОБА_1 за допомогою спеціальних соціальних служб повинна була вжити заходів щодо усунути причини, які перешкоджали належному виконанню батьківських обов`язків.

Разом з тим, фактично реалізувати заходи соціальної роботи та соціального супроводу не виявилося можливим у зв`язку з її відсутністю за місцем зареєстрованого та фактичного проживання.

Відповідно до листа Сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області № 43125-2026 від 28.01.2026 року, встановити місце фактичного проживання чи перебування ОСОБА_1 не виявилось можливим.

У зв`язку з викладеним відповідачка є недосяжною для органів соціального захисту населення Близнюківської селищної ради, на зв`язок не виходить, до служби у справах дітей не звертається, що унеможливлює проведення з нею соціальної роботи, спрямованої на усунення причин, які стали підставою для відібрання дітей, та свідчить про її повне самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Таким чином, відсутність будь-яких дій з боку матері, а також неможливість встановлення її місцеперебування підтверджують її свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини № 5 від 17.03.2026 року було розглянуто питання щодо підготовки висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітніх дітей.

За результатами розгляду зазначеного питання, з урахуванням наданих матеріалів, обставин справи та в інтересах дітей, комісією прийнято рішення вважати доцільним позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Відповідно до листа служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківської області від 17.02.2026 року № 01-47/234 повідомлено, що у вересні 2025 року до служби звернулася ОСОБА_1 , яка під час візиту поцікавилася умовами проживання її дітей та ставленням до них у родині.

Також громадянка ОСОБА_1 повідомила, що 05.06.2025 року зверталася із заявою до служби у справах дітей Харківської районної військової адміністрації щодо надання дозволу на спілкування з дітьми та отримала роз`яснення про необхідність подання документів, що підтверджують родинні зв`язки та відсутність обставин, які можуть завдати шкоди життю, здоров`ю чи моральному вихованню дітей.

Зі слів ОСОБА_1 , на момент звернення до служби у справах дітей Пісочинської селищної ради вона не мала документального підтвердження проходження лікування в реабілітаційному центрі, не має постійного місця проживання та постійної роботи (з її слів здійснює реалізацію товарів через мережу Інтернет). На час звернення фактично проживала в Одеській області.

Спеціалістами служби у справах дітей ОСОБА_1 було надано інформацію щодо умов проживання та виховання дітей. Також їй повторно роз`яснено порядок участі батьків у вихованні дітей, позбавлених батьківського піклування, та визначення способу їх спілкування з дітьми, що вирішується органом опіки та піклування з урахуванням найкращих інтересів дитини та за наявності підтверджуючих документів.

Станом на дату надання відповіді письмова заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на спілкування з дітьми, позбавленими батьківського піклування: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до служби у справах дітей Пісочинської селищної ради не надходила.

З вересня 2025 року по теперішній час ОСОБА_1 повторно до служби не зверталася, на зв`язок не виходила, необхідних документів для розгляду зазначеного питання не подавала.

Отже, за весь період після відібрання дітей ОСОБА_1 фактично лише один раз проявила формальний інтерес до їх життя, звернувшись до служби майже через рік після прийняття судового рішення. При цьому жодних реальних дій, спрямованих на відновлення сімейних відносин з дітьми, налагодження контакту з ними чи усунення причин, що стали підставою для їх відібрання, не вжила, не цікавиться станом їх здоров`я, розвитком та умовами проживання, що свідчить про її свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з характеристикою Громадської організації «Емуна-Україна» від 14.07.2025 року №1407 ОСОБА_1 знаходилась в центрі реабілітації ГО «Емуна-Україна» з метою проходження курсу соціальної адаптації від наркотичної та алкогольної залежності з 31 січня 2025 року по 13 липня 2025 року. Програма адаптації заснована на християнському віровченні та проходить в умовах стаціонару. Курс складає один рік. Місцезнаходження центру: місто Харків, провулок Добродецького, 2. З центру ОСОБА_6 пішла за власною ініціативою, без попередження та узгодження, без дозволу керівництва, не пройшовши курс реабілітації. За час перебування в центрі не виявила своїх позитивних здібностей, у житті центру участі не приймала, зарекомендувала себе як людина, яка потребує допомоги та налагодження дисципліни в житті. Психологічний стан не стійкий, у колективі відносин не будувала. Бажання змінюватися та змінювати спосіб свого життя не має. Взяла на себе зобов`язання пройти повний курс програми адаптації та слова не дотримала, свої особисті речі залишила у центрі.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 систематично не виконує батьківські обов`язки, не забезпечує належного утримання дітей, не підтримує з ними зв`язку, не бере участі у їх вихованні, не має стабільного місця проживання та джерела доходу, а також не вжила заходів для подолання залежності. У сукупності зазначене свідчить про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків та суперечить найкращим інтересам дітей.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду повідомлялась, причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 17.04.2024, серії НОМЕР_2 від 17.04.2024 та серії НОМЕР_3 від 17.04.2024.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 29.01.2026 року, батько - ОСОБА_8 - помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Дерев`яне Рівненського району Рівненської області.

Рішенням Близнюківського районного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 629/3153/24, № 2/612/189/24 було відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у матері - ОСОБА_1 , а також вирішено стягувати з неї аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 23.05.2024 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення суду набрало законної сили 22.12.2024 року.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області про доцільність позбавлення батьківських прав матері відносно малолітніх дітей від 30.03.2026 № 02-31/1324/2026, орган опіки та піклування Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

На підставі розпорядження Харківської районної військової адміністрації Харківської області від 19 лютого 2025 року № 19, малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , влаштовано з 21 лютого 2025 року на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу матері-виховательки ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: с. Коротич, Харківський район, Харківська область.

Відповідно до листа Сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області № 43125-2026 від 28.01.2026 року, встановити місце фактичного проживання чи перебування ОСОБА_1 не виявилось можливим.

Відповідно до листа служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківської області від 17.02.2026 року № 01-47/234 повідомлено, що у вересні 2025 року до служби звернулася ОСОБА_1 , яка під час візиту поцікавилася умовами проживання її дітей та ставленням до них у родині.

Згідно з характеристикою Громадської організації «Емуна-Україна» від 14.07.2025 року №1407 ОСОБА_1 знаходилась в центрі реабілітації ГО «Емуна-Україна» з метою проходження курсу соціальної адаптації від наркотичної та алкогольної залежності з 31 січня 2025 року по 13 липня 2025 року. Програма адаптації заснована на християнському віровченні та проходить в умовах стаціонару. Курс складає один рік. Місцезнаходження центру: місто Харків, провулок Добродецького, 2. З центру ОСОБА_6 пішла за власною ініціативою, без попередження та узгодження, без дозволу керівництва, не пройшовши курс реабілітації. За час перебування в центрі не виявила своїх позитивних здібностей, у житті центру участі не приймала, зарекомендувала себе як людина, яка потребує допомоги та налагодження дисципліни в житті. Психологічний стан не стійкий, у колективі відносин не будувала. Бажання змінюватися та змінювати спосіб свого життя не має. Взяла на себе зобов`язання пройти повний курс програми адаптації та слова не дотримала, свої особисті речі залишила у центрі.

Відповідно до рішень Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області від № 16, № 17, № 18 від 17.01.2025 «Про надання малолітній дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно роз`яснень, що містяться у ч. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 систематично, свідомо, без поважних причин, не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх дітей, не цікавиться їх життям, участі у їх вихованні та розвитку не приймає, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Ухвалюючи дане рішення, суд керується тим, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у її долі.

Встановлені вище обставини справи свідчать про небажання ОСОБА_1 займатися вихованням дітей, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на виховання дітей. Докази щодо спростування таких обставин в матеріалах справи відсутні.

Отже, суд з урахуванням правової позиції Верховного Суду у справі № 486/341/22, провадження № 61-180св23 від 27.06.2023 приходить до висновку, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав буде відповідати як найкращим інтересам дітей, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ч. 3 ст. 170 Сімейного кодексу України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей батьками, суд за їх заявою, підтвердженою сукупністю зібраних доказів, може постановити рішення про повернення їм дітей.

Роз`яснити відповідачу положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Передати малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу опіки та піклування Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області для подальшого їх влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь держави судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2026.

Позивач: Близнюківська селищна рада Лозівського району Харківської області (код ЄРДПОУ 04400021, місцезнаходження за адресою: Харківська область, Лозівський район, с-ще Близнюки, вул. Незалежності, 39).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: Служба у справах дітей Близнюківської селищної ради Лозівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 44090360, місце знаходження за адресою: Харківська область, Лозівський район, с-ще Близнюки, вул. Незалежності, буд. 39).

Суддя С.П. Масло