Рішення № 137303367, 11.06.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/1803/25

пров. 2/393/30/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивачі: - ОСОБА_1 ,

- ОСОБА_2 ,

відповідачі: - ОСОБА_3 ,

- ОСОБА_4 ,

третя особа - орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області,

третя особа - служба у справах дітей Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області,

представники учасників справи:

представник позивачів - адвокат Баркар В.Л.,

представник третьої особи органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області - Щербина В.С.,

представники третьої особи служби у справах дітей Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області - Беркута С.В., Мартинюк Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кам`янець, за участі сторін та представників третіх осіб в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, служба у справах дітей Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даною позовною заявою, вказуючи, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Позивач ОСОБА_2 є рідною сестрою неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками вказаних дітей є відповідачі. З грудня 2024 року діти проживають з позивачами та знаходяться на їхньому повному утриманні. Відповідачі є хронічними алкоголіками, ніде не працюють, постійно пиячать, не цікавляться розвитком дітей, не займаються їх вихованням та не надають дітям жодної матеріальної допомоги, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, не спілкуються з дітьми взагалі, тобто не дбають про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надають доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства». Відповідачка ОСОБА_3 взагалі написала до селищної ради заяву про відмову від своїх дітей. Згідно висновку органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради від 23.01.2025 №03-27/199/1, з урахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини Кам`янецької селищної ради від 14.11.2024р. протокол №8 вирішено за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав. Як зазначалось, позивачі повністю піклуються про дітей: забезпечують їм учбовий процес у навчальному закладі, повністю утримують, надають духовний розвиток, виховують з правильним відношенням до моральних цінностей та відносяться до них як до рідних дітей. А тому з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, з урахуванням наведених доказів, вважають за доцільне просити суд позбавити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідачів аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом перерахування аліментів на особисті рахунки вказаних осіб (дітей), які відкриті у відділенні Державного ощадного банку України.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26.08.2025 року вищевказану цивільну справу залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання до суду документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.

28.08.2025р. на адресу суду від сторони позивачів надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29.08.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання. Крім цього, відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.

05.09.2025р. представником третьої особи органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області надано до суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав. В яких, останній вказує, що родина відповідачів перебуває з 02.02.2021р. на обліку служби у справах дітей як така, що опинилась у складних життєвих обставинах. Причина - зловживання спиртними напоями та неналежне виконання батьківських обов`язків. За час перебування родини на обліку, батьки зарекомендували себе негативно, ігнорували виклики на комісію, не дотримувались рекомендацій працівників служб. Відповідачка ОСОБА_3 постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2023р. притягувалась до адмінвідповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків за ч.1 ст.184 КУпАП. На початку 2024 року, у зв`язку з неналежним виконання батьківських обов`язків існувала загроза вилучення дітей з родини. Тоді ж до служби у справах дітей звернулась повнолітня донька ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , та вони разом з її чоловіком ОСОБА_1 взяли на поруки відповідачів та забрали їх проживати разом з дітьми до себе. Проте в серпні 2024р. позивачка повідомила, що відповідачі не змінилися, та знову вживають алкоголь і повернулись до свого місця проживання, при цьому, своїх дітей вони не забрали з собою. Через деякий час малолітнього ОСОБА_7 повернули відповідачці, через його поведінку, а малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилися проживати у позивачки. Окрім цього, відповідачка рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05.12.2024р. по справі №393/410/24 позбавлена батьківських прав відносно четвертої її дитини - ОСОБА_8 , 2016 р.н., яка на даний час проживає з своїм біологічним батьком ОСОБА_9 . Працівниками служби було оглянуто умови проживання відповідачів та складено відповідні акти, в яких вказано, що відповідачі зловживають спиртними напоями, ніде не працюють, підсобне господарство не ведуть, санітарно-гігієнічні умови проживання в будинку порушено, брудно, догляд за дітьми не ведуть. Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.05.2025р. №16-од «Про тимчасове влаштування дітей» малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовано в сім`ю родичів ОСОБА_1 до прийняття рішення про влаштування. Позивачі беруть активну участь у житті дітей, приділяють їм увагу, цікавляться їх навчанням. Відповідачі не підтримували зв`язків з класним керівником. Малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на даний час проживає з відповідачами. Таким чином, вищевикладене свідчить про те, що відповідачі самоусунулись від виконання батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей. 14.11.2024р. було проведено засідання комісії Кам`янецької селищної ради, на якому розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їх трьох дітей. Позивачі також були присутні на вказаній комісії та повідомили, що відповідачі не цікавляться життям дітей, які в них проживають, матеріально не допомагають. Відповідачі на засідання комісії не з`явилися, про причини своєї неявки не повідомили. Комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кам`янецької селищної ради прийняла рішення визнати за доцільне позбавити батьківських прав відповідачів відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 20.11.2024р. відповідачка службі у справах дітей власноручно написала заяву в якій відмовилась від своїх дітей. Враховуючи невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків, орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради, своїм висновком від 23.01.2025р. №03-27/199/1 підтвердив доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, відповідач також був притягнутий до адмінвідповідальності 09.06.2025р. постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області за ч.1 ст. 184 КУпАП. Також, у зв`язку із загрозою життя та здоров`ю малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до рішення виконавчого комітету Кам`янецької селищної ради від 26.06.2025р. №99 «Про негайне відібрання дитини» було відібрано від відповідачів та поміщено на тимчасове перебування в КНП «Кам`янецька лікарня» Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. У зв`язку з такими обставинами, орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради звернувся до Новгородківського районного суду Кіровоградської області із позовною заявою до відповідачів про позбавлення їх батьківських прав відносно трьох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення аліментів з батьків на подальше їх утримання (справа №393/401/25).

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29.12.2025 року по вищевказаній цивільній справі за клопотанням представника третьої особи органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області залучено по даній справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів службу у справах дітей Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.03.2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи позов по вищезазначеним підставам підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні з підстав викладених у позові. Також вказали, що відповідачка являється матір`ю позивачки, в якої є троє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В сім`ї відповідачів були створені неналежні умови для дітей, а тому вони в жовтні 2024 року забрали їх до себе додому для проживання, а потім дітей тимчасово було влаштовано в їх родину для проживання до подальшого вирішення їх влаштування. Проте просять позбавити відповідачів батьківських прав відносно лише двох дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачів на користь двох дітей аліменти, оскільки третю дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вони передали відповідачам, так як він має проблеми зі здоров`ям. За весь час проживання у них дітей відповідачі їх не навідували, не цікавилися ними, матеріально не допомагали. Відповідачів не вважають нормальними батьками, оскільки вони належним чином не виконують свої батьківські обов`язки, постійно вживають алкоголь, дітьми не цікавляться, не здійснюють за ними догляд. Ініціатором передачі дітей їхній родині була служба у справах дітей. Просять позбавити відповідачів батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для того, щоб офіційно оформити документи для опікунства над ними, а також стягнути з них на свою користь аліменти на утримання дітей в розмірі вказаному у позові.

Представник позивачів в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали, заперечували щодо його задоволення, вважають вимоги позивачів безпідставними. Також пояснили, що вони являються батьками своїх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Здійснюють за ними належний догляд та мають нормальні умови проживання для їх проживання та навчання. А позивачі шляхом обману забрали їх дітей. Просять суд не позбавляти їх батьківських прав.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області Щербина В.С. під час розгляду справи позов не підтримав та заперечував щодо його задоволення, посилаючись на письмові пояснення долученні до матеріалів справи та вказав, що всі троє дітей, відносно яких відповідачів хочуть позбавити батьківських прав, мають виховуватись в одній родині, а тому органом опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області подано позов до відповідачів про позбавлення їх батьківських прав відносно всіх трьох дітей, який також перебуває на розгляді іншого судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області та який вони підтримують в повному обсязі.

Представники третьої особи служби у справах дітей Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області - Беркута С.В., та ОСОБА_10 під час розгляду справи також позов не підтримали та заперечували щодо його задоволення. Вказали, що родина відповідачів дійсно опинилася з 2021 року в складних життєвих обставинах та діти були тимчасово влаштовані у інші родини до вирішення питання їх влаштування. Але так як позивачі просять позбавити відповідачів лише стосовно двох дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а про третю дитину нічого не вказують, а лише посилаються на те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має тяжке захворювання, проте жодних доказів на вказане не надають, вважають, що всі троє дітей мають виховуватись в одній родині і їх подальше розлучення як наслідок ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав є недоцільним. Крім того, органом опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області подано також позов до цих же відповідачів про позбавлення їх батьківських прав відносно вже трьох дітей, який перебуває на розгляді іншого судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області та який вони підтримують в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтв про народження виданих 16.06.2011 року та ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та їх батьками зазначені відповідачі (а.с. 39-40).

Відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно Витягу з реєстру територіальної громади, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-23, 37, 42).

Позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 та являється донькою відповідачки ОСОБА_3 , що не заперечується сторонами (а.с. 29, 36, 38).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , (а.с. 28) та проживає як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 27, 30, 34).

Позивачі перебувають у зареєстрованому шлюбі, що не заперечується сторонами.

Відповідно копії до наказу начальника служби у справах дітей Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 30.05.2025р. №16-од «Про тимчасове влаштування дітей» малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовано в сім`ю родичів ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , з підстав залишення без батьківського піклування, до прийняття рішення про влаштування (а.с. 35).

Згідно копії довідки виданої директором Созонівського ліцею Великосеверинівської сільської ради Кропивницького району від 09.06.2025р. №01-12/181, ОСОБА_6 та Кропивницького району з 23 жовтня 2024р. Позивачка бере активну участь у житті дітей, цікавиться їх навчанням, діти доглянуті, систематично відвідують заняття, забезпеченні усім необхідним шкільним приладдям (а.с. 23, 31).

Малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мають заключені декларації з дитячим лікарем з 22.01.2025р. та згідно довідок виданих дитячим лікарем від 19.06.2025р. проходили медичний огляд та здорові (а.с.24-25, 32).

Згідно копії висновку за результатами психологічного дослідження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проведеного кандидатом психологічних наук, доцентом ОСОБА_11 , за запитом позивачки, то вказано, що ОСОБА_7 має незадовільний психологічний стан, проявляє схильність до накопичення гніву, агресії, ревнощів, має занижену самооцінку, замкнений, істеричний, тривожний, неорганізований, має труднощі у спілкуванні з оточуючими, має певну розумову затримку. Інтелектуальний розвиток не відповідає нормі, існує педагогічна запущеність, важко адаптується до нових умов, переживаючи за вилучення від матері (а.с. 12, 16-19, 41).

Згідно копії заяви від 20.11.2024р. адресованої начальникові служби у справах дітей Новгородківської селищної ради, яку власноручно написала відповідачка, де остання вказала, що відмовляється від своїх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та передає їх Новгородківській селищній раді для подальшого їх влаштування (а.с. 33).

Згідно копії акту обстеження умов проживання (перебування) залишених без батьківського піклування від 30.05.2025р. було проведено обстеження умов проживання родини позивачів, за адресою: АДРЕСА_3 та встановлено, що за вказаною адресою проживають: ОСОБА_2 (сестра дітей), ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні норми витриманні, в будинку чисто, тепло, діти забезпечені всім необхідним, їх стан здоров`я задовільний (а.с. 10-11).

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.2 ст. 27 Конвенції батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до т. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України, на підставі якої заявлено позов, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків повинно бути навмисним, тобто особа має повністю розуміти наслідки своєї винної поведінки.

Позбавлення батьківських прав (тобто позбавлення прав на виховання, захист інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України) і допускається лише у разі, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, за наявності вини в діях батьків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Європейським судом з прав людини при вирішенні справи № 39948/06 «Савіни проти України» в пунктах 49-52 рішення від 18 грудня 2008 року зазначено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (справа «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (справа «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії» (Scozzari&Giunta v. Italy), [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

З огляду на вказану правову позицію та принципи проголошені Європейським судом з прав людини, можна зробити висновок, що для розлучення дитини з батьками суду потрібно встановити: 1) винну поведінку батьків, 2) справжню небезпечність умов для дитини, 3) доказову базу вказаних обставин, 4) наявність вжиття тимчасових проміжних заходів до батьків тощо.

Більше того, суд звертає увагу сторони позивачів на положення частин 2, 3 СК України, згідно яких, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У даній справі позивачі обґрунтували свою вимогу про позбавлення відповідачів батьківських прав тим, що вони зловживають алкогольними напоями та не приділяють належної і достатньої уваги своїм двом дітям ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не створюють умов для їх розвитку та виховання.

Відповідачі в свою чергу позов не визнали, просили суд не позбавляти їх батьківських прав, вказуючи на те, що вони піклуються про своїх дітей, а позивачка забрала їх двох синів ввівши їх в оману.

Виключний перелік підстав для позбавлення батьківських прав наведений у ч. 1 ст. 164 СК України, зокрема, якщо мати, батько ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (п. 2), є хронічними алкоголіками або наркоманами (п. 4).

Позивачі вказують на те, що відповідачі зловживають алкогольними напоями, але при цьому у справі відсутні докази того, що вони є хронічними алкоголіками, є алкозалежними, потребують з цього приводу лікування, тощо, а тому п. 4 ч. 1 ст. 164 СК України у цій справі є незастосовним.

Між тим, сам по собі факт того, що відповідачі вживали алкогольні напої не є самодостатньою підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Суд не може самостійно встановлювати наявність/відсутність у відповідачів залежності від алкоголю, а також у суду відсутні докази того, що вживання ними алкоголю впливає на виконання батьківських обов`язків та можливий негативний вплив на дітей, а також ставлення відповідачів до такої ситуації.

Крім того, позивачі стверджують, що умови для виховання та розвитку дітей у сім`ї відповідачів є поганими, проте жодних доказів про вказане матеріали справи не містять.

Наявні у справі довідки на дітей відповідачів з навчального закладу та декларації заключені з дитячим лікарем та проходження медогляду не мають преюдиційного значення для справи про позбавлення відповідачів батьківських прав.

Слід вказати, що з висновку органу опіки та піклування Кам`янецької селищної ради від 23.01.2025 року № 03-27/199/1 вбачається доцільним позбавити батьківських прав відповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо їх трьох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13-15).

В силу вимог ст. 19 СК України, даний висновок для суду не є обов`язковим і він повинен оцінюватись судом нарівні з іншими доказами у справі в їх сукупності.

Так, на переконання суду, даний висновок є невмотивованим, однобічним, поверховим та таким, що ґрунтується винятково на позиції позивачів, які є зацікавленими особами, оскільки знаходяться у неприязних стосунках з відповідачами. Згідно змісту даного висновку інтереси дітей зовсім не враховані, діти не заслуховувалася комісією при прийнятті остаточного рішення.

Таким чином, суд вважає, що даний висновок не підтверджує винної поведінки відповідачів, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, та носить формальний характер, а тому є таким, що не відповідає інтересам дітей, а тому не береться судом до уваги.

Також, суд враховує думку представників третіх осіб на стороні позивачів, які вказали, що заперечують проти задоволення позову, оскільки позивачі просять позбавити відповідачів батьківських прав лише стосовно двох дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а про третю дитину нічого не вказують, а лише посилаються на те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має тяжке захворювання, проте жодних доказів на вказане не надають, вважають, що всі троє дітей мають виховуватись в одній родині.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно правового змісту положень ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд повторює, що з аналізу зазначених судом норм права можна виснувати, що позбавлення батьківських прав є виключною (крайньою) мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, передбачені ст. 166 СК України, як для батька чи матері, так і для дитини. При цьому суд звертається до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 04.04.2024 у справі № 553/449/20, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім`я може переживати як найкращі, так й найгірші часи й суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, а тому суд має позбавляти батьків такого шансу тільки в тому разі, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини.

У справі не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідачі злісно та свідомо ухиляються від виконання свої батьківських обов`язків, не бажають спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків з виховання дітей, оскільки жодних належних доказів з цього приводу суду не надано.

Матеріали справи не містять негативних характеристик, актів обстеження умов їх проживання, притягнення до адмінвідповідальності, доказів винної поведінки відповідачів та їх умисного ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а посилання позивачів щодо ухилення від виконання відповідачами батьківських обов`язків не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

На думку суду, доводи позивачів ґрунтуються винятково на тих обставинах, що відповідачі ніяким чином не піклуються про дітей, не проявляють заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавляться успіхами дітей, станом здоров`я, не піклуються про їх фізичний і духовний розвиток, їх навчанням, носять формальний характер і не підтвердженні жодними доказами.

Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дітей та їх розвитком займаються позивачі, не свідчить безумовно про те, що батьки дітей не бажають брати участь у їх утриманні і вихованні, тобто свідомо та умисно нехтують батьківськими обов`язками.

Тобто, з наданих позивачами доказів, суд не встановив, що відповідачі повністю не відповідають вимогам, необхідним для виховання дітей, або що вона коли-небудь заподіювали шкоду своїм дітям, або становили загрозу для їх здоров`я та розвитку, або що їх спілкування могло порушити відповідні права дітей.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки позивачами не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів про наявність обставин, які б свідчили про невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо вимог позивачів про стягнення аліментів, то вони заявлені як похідні від вимоги про позбавлення батьківських прав, в задоволені яких судом відмовлено, а тому і дані вимоги про стягнення аліментів також у виниклих правовідносинах задоволенню не підлягають.

Інші доводи учасників справи, та наявні письмові матеріали не спростовують висновків суду.

Однак, суд вважає за необхідне наголосити відповідачам, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а тому відповідачам необхідно у повному обсязі виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки у випадку ухилення ними від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей в майбутньому вони все ще можуть бути позбавлені батьківських прав.

Орган опіки та піклування має і надалі здійснювати контроль за виконання відповідачами батьківських обов`язків, а також рекомендацій суду.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачам в задоволенні їх позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що сплачені ними при зверненні до суду судові витрати у виді суми судового збору в розмірі 2 422,40 грн відшкодуванню на їх користь з боку відповідачів не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 128, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 180-182 СК України, ст.ст. 8, 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: орган опіки та піклування Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, служба у справах дітей Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.06.2026 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення направити учасникам справи.

Суддя Є.О. Подліпенець