Рішення № 137303362, 10.06.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/227/26

пров. 2/393/304/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідачка ОСОБА_1 ,

представники учасників справи:

представник позивача за довіреністю Колеснікова І.О., Чехун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Кам`янець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №12.11.2024-100000373 від 12.11.2024р. у розмірі 7 530,00 грн, а також сплачені позивачем судові витрати. Позов мотивований тим, що 12.11.2024 року між сторонами укладено кредитний договір (оферти) №12.11.2024-100000373. Відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 3 000 грн, строком на 140 днів, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.11.2024 року. Відповідачка отримала кредитні кошти для користування. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку із чим станом на дату подання позову у неї виникла заборгованість у розмірі 7 530,00 грн, з яких: 3000,00 тіло кредиту, 2 730,00 грн проценти, 300,00 грн - комісія (пов`язана з наданням кредиту), 1 500,00 грн неустойка. Відповідачка же всупереч умовам кредитного договору порушила його умови та не повернула кредит, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

Відповідачкою 21.04.2026р. та 28.04.2026р. подано відзиви на позовну заяву, в яких остання вказує, що заперечує проти позову, оскільки не погоджується з позовними вимогами, так сума заборгованості у розмірі 7 530,00 грн є завищеною та необґрунтованою. Позивачем не надано детального та зрозумілого розрахунку заборгованості, що не дає можливості перевірити правильність нарахувань. Крім того, в період військового стану штрафні санкції не нараховуються. В період виникнення заборгованості вона перебувала у складних життєвих обставинах, оскільки мала проблеми зі здоров`ям, вона є інвалідом 2 групи пожиттєво, отримує мінімальну пенсію та не має можливості працювати за станом здоров`я, доглядає за дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду та немає можливості забезпечити навіть базові потреби, зокрема оплату житла та на придбання ліків. Зазначені обставини є об`єктивними та не залежать від її волі. Відповідно до ст. 3, 13 ЦК України сторони повинні діяти добросовісно. Згідно зі ст. 155 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо вони є неспівмірними. А тому, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю або частково, а у разі встановлення заборгованості зменшити розмір штрафних санкцій та зобов`язати позивача надати детальний розрахунок заборгованості на підтвердження всіх нарахувань. До відзиву надала копію довідки до акта оглядк МСЕК серії 12 ААГ №271383, копію виписного епікризу із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, копію сповіщення сім`ї №63, копію посвідчення серії НОМЕР_1 , копію виписки №2066 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, копію довідки №451 (а.с. 41, 44-50).

Представником позивача Чехун Ю.В. надіслано на адресу суду 30.04.2026р. відповідь на відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд позов задовольнити в повному обсязі та мотивує вказане тим, що ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважає його безпідставним, необґрунтованим з огляду на наступне. Так, відповідачка своїм підписом на договорі підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами, в тому числі, й з порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується його виконувати. Загальні витрати за споживчим кредитом є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось. Денна процентна ставка вказана у кредитному договорі є застосованою та відповідає вимогам закону. Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а доводи відповідачки про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона відповідача не надала власного розрахунку. Крім того, позивач не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідачка не заявляла. Комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, використання стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. Позивач надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданою. Відповідачка була позбавлена права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання вказаних послуг законодавством не передбачено. За відсутності доказів оскарження відповідачкою умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягнені вказаного платежу з останньої. Щодо неустойки, то на підставі змін до ЗУ «Про споживче кредитування», за договорами укладеними з 24.01.2024р. кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит з простроченням виконання зобов`язань.

Представники позивача у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В позовній заяві та у відповіді на відзив просили справу розглянути без участі представника позивача та задовольнити позов.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надала.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез`явившихся сторін.

Дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і відповідачкою у режимі онлайн через сайт https://sgroshi.com.ua/ua на пропозицію позивача про укладення кредитного договору (оферти) та на підставі заявки ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12.11.2024-100000373, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 3 000 грн на строк 140 днів з дати його надання та датою повернення до 31.03.2025. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,99% = (4170/3000)/140х100%. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 5% від суми кредиту та дорівнює 150,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 150,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступним за першим черговим періодом. Неустойка: 45,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного /неналежно виконаного зобов`язання.

Крім того, укладаючи зазначений договір, у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №12.11.2024-100000373 відповідачка, як позичальник, підтвердила що їй надані та вона отримувала інформацію, зазначену в статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», примірник цього договору.

До матеріалів справи долучено Пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), Заявку кредитного договору №12.11.2024-100000373 (кредитної лінії) від 12.11.2024р., Відповідь Позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №12.11.2024-100000373 (кредитної лінії) від 12.11.2024р., інформаційне повідомлення позичальника, повідомлення про кримінальну відповідальність, що підтверджують факт укладення електронного кредитного договору №12.11.2024-100000373 від 12.11.2024р. (а.с.26-32).

Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), кредитний договір складається з електронних документів, які містять всі істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на сайті кредитора; заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Пунктом 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) визначено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-0507.

Заявка та графік платежів, які є невід`ємною частиною договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), підтвердження укладення кредитного договору вчиняються в електронній формі.

У пропозиції вказано, що реквізити позичальника та сторін встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Крім того, відповідачкою під час укладення кредитного №12.11.2024-100000373 від 12.11.2024р. пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку (а.с.33 зворот).

Також судом встановлено, що договір підписано між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е124. При цьому сторонами досягнуто згоди щодо основних умов кредитування.

Для підтвердження обставин перерахування грошових коштів відповідачці, як позичальнику, було надано інформаційну довідку ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 13.02.2026 року №1-1302, згідно якої на банківську картку відповідачки № НОМЕР_2 12.11.2024р. перераховано кошти в сумі 3 000,00 грн за кредитним договором №12.11.2024-100000373 (а.с. 17).

Відповідно до договору про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024р., ТОВ «Споживчий центр» з однієї сторони та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»з другої сторони уклали даний договір про надання послуг з виконання платіжних операцій з переказу споживачам виплат в порядку, в розмірі та у строки передбачені цим договором (а.с. 21-25).

Отже, ТОВ "Споживчий центр" взяті на себе зобов`язання за кредитним договором виконало своєчасно і в повному обсязі.

Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість перед позивачем.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) має заборгованість за кредитним договором №12.11.2024-100000373 від 12.11.2024р.у розмірі 7 530,00 грн, з яких: 3000,00 тіло кредиту, 2 730,00 грн проценти, 300,00 грн - комісія (пов`язана з наданням кредиту), 1 500,00 грн неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 12.11.2024 року по 31.03.2025 року (а.с. 18).

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4, ч.5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.п.6,12 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст.12 Закону України ''Про електронну комерцію'' визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

В судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою виникли кредитні правовідносини на підставі кредитного договору №12.11.2024-100000373 від 12.11.2024 року.

Зазначеним договором були визначені його предмет, розмір кредиту, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення, тобто визначені всі істотні умови договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.1. кредитного договору позичальник зобов`язується повернути суми кредиту та сплату нарахованих процентів у строки, передбачені договором.

Відповідачка належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед позивачем в розмірі 7 530,00 грн, з яких: 3000,00 тіло кредиту, 2 730,00 грн проценти, 300,00 грн - комісія (пов`язана з наданням кредиту), 1 500,00 грн неустойка, про що свідчитьдовідка - розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №12.11.2024-100000373 від 12.11.2024р. надана позивачем, яка є належним доказом по справі.

Доводи відповідачки щодо не надання позивачем детального та зрозумілого розрахунку заборгованості, що не дає можливості перевірити правильність нарахування процентів, які на її думку є завищеними та необґрунтованими не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовані стороною позивача.

Відповідачка, будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, комісією, у разі невиконання (неналежного) виконання, з чим відповідачка погодилася, підписавши кредитні документи своїм ЕЦП, таким чином погодивши умови сплати процентів, комісії за користування кредитними коштами. Остання отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі.

Як видно із змісту матеріалів справи, відповідачка не виконала своїх зобов`язань по кредитному договору, заборгованість, яка у неї виникла, добровільно на час розгляду справи нею не погашена, контррозрахунок відповідачкою не виготовлявся, відтак суд приймає за належний розрахунок наданий стороною позивача.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідачки тіла кредиту в розмірі 3 000,00 грн, процентів, що були нараховані кредитодавцем в розмірі 2 730,00 грн та комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 300,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки на загальну суму 1500,00 грн то суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні запроваджений правовий режим воєнного стану, який триває до даного часу.

Оскільки неустойка нарахована відповідачці у період дії воєнного стану, у її стягненні з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слід відмовити.

Інші доводи сторін не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 132,04 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №12.11.2024-100000373 від 12.11.2024 року у розмірі 6 030,00 грн, з яких: 3000,00 тіло кредиту, 2 730,00 грн проценти, 300,00 грн - комісія (пов`язана з наданням кредиту).

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення неустойки в сумі 1500,00 грн - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 132,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець