Рішення № 137302610, 10.06.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

САМАРІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 206/2058/25

№ 2-др/183/8/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Самарівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до Самарівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, - задоволено.

Стягнуто із Самарівської міської ради (код в ЄДРПОУ 34359199) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 214399 гривень 60 копійок, моральну шкоду у розмірі 20000 гривень, судовий збір у розмірі 2515 гривень 20 копійок, витрати на залучення експерта у розмірі 7000 гривень, а всього 243914 гривень, 80 копійок (двісті сорок три тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень, 80 копійок).

24 березня 2026 року від представника позивача адвоката Максименко Я.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник просить стягнути із Самарівської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень.

Заява обґрунтована тим, що протягом п`яти днів після винесення рішення позивач має право подати докази про понесені витрати на адвоката. 10.02.2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Донець і Партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги б/н. На виконання умов договору адвокатом була надана правнича допомога, розмір гонорару становить 15000 гривень, які позивач сплатив на користь адвокатського об`єднання, тому просить ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Відповідач заперечень проти розміру витрат на правничу допомогу не подав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні представником позивач адвокатом Максименко Я.В. до ухвалення судом рішення, у справі було заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі, визначеному відповідним договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у Постанові від 30 серпня 2018 року по справі №466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі №372/1010/16-ц.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Згідно позиції Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 10 лютого 2025 року між адвокатом Шайхлісламовою Я.В та ОСОБА_1 укладено Договір про надання професійної (правової) допомоги № б/н від 10.02.2025 року.

Оскільки при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, то гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 гривень представником позивача, окрім Договору, додано також акт наданих послуг (виконаних робіт) від 12.12.2025 року та товарний чек про отримання від клієнта готівкою грошових коштів у розмірі 15 000,00 гривень (а.с. 163,168).

Виходячи з наведеного, враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо розміру судових витрат, судом при винесенні рішення від 18 березня 2026 року по даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, відповідно ст.141 ЦПК України, не вирішувалось.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи та її значення для відповідача, умови укладеного Договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та приходить до висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 15 000,00 гривень, що буде достатнім та співмірним у даній ситуації.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 261, 270 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №206/2058/25 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Самарівської міської ради щодо розподілу судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Стягнути з Самарівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 15 000,00гривень (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Дніпровського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Сорока.