Рішення № 137301478, 11.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/271/26

Провадження №2/173/901/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2020 року між Акціонерним товариством Укрсиббанк та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, відповідно до умов якого надано кредит на суму 20000 грн на придбання товару та відкрито кредитну картку.

Відповідач зобов?язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом відповідно до умов договору та Правил.

Банк свої зобов?язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки, визначені договором.

10.01.2021 відповідач активував рахунок та здійснював операції з використанням кредитного ліміту, що підтверджується рухом коштів по рахунку картки.

28.04.2021 АТ Укрсиббанк та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал уклали договір факторингу № 207, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників АТ Укрсиббанк, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96724138000 від 04.09.2020.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 21224,66 грн: заборгованість за тілом кредиту - 16175,64 грн; 4924,02 грн - заборгованість за відсотками; 125 грн - заборгованість за комісією.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 21224,66 грн, а також понесені судові витрати: 2662,40 грн - сплачений судовий збір та 8000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 27 січня 2026 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Відповідачу надсилалась позивачем позовна заява з додатками до неї та судом ухвала про відкриття провадження у справі. Однак судова кореспонденція повернулась без отримання з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 910/1730/22 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ЦПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).

Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов`язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористалася.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скориствася наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.09.2020 ОСОБА_1 підписав Договір -анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96724138000. Згідно з паспортом споживчого кредиту кредит надано відповідачу у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 20000 грн. Кредитну ставка за користування кредитом договором визначена в сумі 55% річних. Строк дії ліміту кредитування - 05.09.2022. Умовами договору передбачено сплату комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу в сумі до 500 грн. Договором також визначено умови та спосіб повернення кредиту - щомісячними платежами.

Відповідно до умов договору відповідачу відкрито рахунок, він отримав платіжну картку, що підтверджується відповідною розпискою від 04.09.2020.

Згідно з виписками по рахунку відповідач активно користувався кредитними коштами: знімав готівку, здійцснював покупки в Інтернеті, переказував кошти на інші картки. Відповідач частково погашав заборгованість, але згідно з розрахунком заборгованості заборгованість за тілом кредиту становить 16175,64 грн та 4924,02 грн - заборгованість за відсотками.

Також суд встановив, що 28.04.2021 укладено договір факторингу № 207, відповідно до якого АТ Укрсиббанк відступило на користь ТОВ «ФК Кредит Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 96724138000 від 04.09.2020, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору, актом приймання-передачі вимог від 28.04.2021.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що до позивача, як до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідача за договором № 96724138000 від 04.09.2020 на загальну суму 21099,66 грн., а тому вимоги позивача в цій частині є законними та обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за комісією в розмірі 125 грн. суд зазначає наступне.

Умовами договору передбачено сплату комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу в сумі до 500 грн.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості по сплаті комісії за кредитом у розмірі 125 грн. не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких віднесено і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених судових витрат позивач надав платіжну інструкцію № 1077 від 09.01.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, який укладено між ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал та Адвокатським об?єднанням Апологет, акт №1095 наданих послуг від 12.01.2026 та детальний опис наданих послуг на суму 8000 грн.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Так, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2646 грн. 72 коп. (21099,66 * 100% : 21224,66 * 2662,40) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7952 грн. 88 коп. (21099,66 * 100% : 21224,66 * 8000).

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус) заборгованість за Кредитним договором № 96724138000 від 04 вересня 2020 року у розмірі 21099 (двадцять одна тисяча дев?яносто дев?ять) грн. 66 коп.: 16175,64 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4924,02 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус) понесені судові витрати в частині судового збору в сумі 2646 (дві тисячі шістсот сорок шість) грн. 72 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 7952 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 88 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Суддя: О.А. Кожевник