Рішення № 137301389, 10.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 932/4708/23

Провадження № 2/932/1375/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Ярощук О.В.

за участі секретаря судового засідання Фещенко К.О.

представника позивача адвоката Базюкевича Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про зняття арешту із нерухомого майна

установив:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до Першого правобережного відділу державного державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту із нерухомого майна .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є спадкоємцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. була відкрита спадкова справа №69546589. У рамках спадкової справи був сформований витяг із державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно згідно із яким був встановлений факт накладення арешту на все нерухоме майно, а саме : арешт №242/2006, підстава обтяження постанова б/н від 02.10.2006 року, Державна виконавча служба у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, у т.ч. на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Прохав суд зняти арешт із майна.

Ухвалою судді Овчинниковою О.С. 19.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 11.11.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Ярощук О.В.

Ухвалою суду від 10.07.2025 витребувано у приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л. спадкову справу, яка заведена після смерті спадкодавця ОСОБА_2

09 березня 2026 року до суду, на виконання ухвали суду від 10.07.2025, надійшла спадкова справа.

09 березня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, прохав задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань не подавав.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню із таких підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 /а.с.9/.

Відповідно до заповіту від 12.12.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 усе належне йому майно /а.с.14/.

Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі 12.12.2019 було зареєстровано заповіт /а.с.10/.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт, номер реєстраційного обтяження 3874315 11.10.2006 року реєстратором: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, б/н, 02.10.2006 р., Державна виконавча служба у Бабушкінському районі, об`єктом обтяження є все майно, невизначене майно /а.с.12-13/.

Відповідно до відповіді Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.04.2023 виконавче провадження у рамках якого було накладено арешт знищено /а.с.15/.

Приватний нотаріус Вдовіна Л.Л. 06.05.2026 повідомила суд, що під час підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану вище квартиру на підставі ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» було здійснено пошук за параметром запиту фізичної особи ОСОБА_2 та було знайдено арешт на все нерухоме майно останнього. Враховуючи, що на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право на спадщину була зупинена до зняття арешту.

Окрім того, Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 29.05.2026 надіслано до суду копію постанови від 02.10.2006 року Державної виконавчої служби у Бабушкінському районі, згідно із якою було накладено арешт на усе нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , у зв`язку із наявною заборгованістю останнього у розмірі 3147,63 грн на користь ВАТ завод «Дніпропрес».

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст.13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до чч.2, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити.

Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності Позивача.

Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Суд також враховує те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого спірного арешту на майно боржника за відсутністю відкритого виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право власності позивача.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 17 березня 2023 року у справі №363/2043/20 (провадження №61-8835св22) з припиненням виконавчого провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Із наданою державним нотаріусом постанови від 02.10.2006 про накладення арешту на майно вбачається, що накладення арешту на квартиру було здійснено у зв`язку із наявною заборгованістю спадкодавця ОСОБА_2 , у розмірі 3147,63 грн на користь ВАТ завод «Дніпропрес». Спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали спадкової справи не містять документів, які б засвідчували факт того, що ВАТ завод «Дніпропрес» звертався щодо наявної заборгованості, а виконавче провадження знищене, отже правова підставі накладення арешту на майно себе вичерпала.

За правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц (провадження №14-496цс18), нормативна неврегульованість порядку захисту права людини, яке очевидно безпідставно обмежується, не може виправдовувати відмову в його захисті. Зволікання з наданням ефективного засобу юридичного захисту тягне погіршення правового становища людини, яка зазнає негативних наслідків від перешкод в отриманні реальної можливості виправити помилку, та перебуває у стані невизначеності тривалий час.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту із квартири, що розташована по АДРЕСА_1 , тому що накладення арешту перешкоджає вільному розпорядженню майном, і суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, та мають бути задоволені.

Судові витрати вважати фактично понесеними і залишити за Позивачем.

На підставі ст.ст.319, 321 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого правобережного відділу державного державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту із нерухомого майна- задовольнити.

Зняти арешт із квартири що розташована по АДРЕСА_1 , який накладений постановою від 02.10.2006 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 3874315 від 11.10.2006, реєстратор: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Перший правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Старокозацька, буд. 56 м. Дніпро, код ЄДРПОУ 34984509.

Повний текст рішення ухвалено 10.06.2026.

Суддя Оксана ЯРОЩУК