Рішення № 137300916, 11.06.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/1867/26

Провадження №2/484/1490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «Миколаївобленерго» Галюк Л.В. звернулася до суду з позовною заявою Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що 22.01.2026 ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 керував автомобілем AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору № 64 ПЛ-10кВ ф. 082 від ПС 35/10кВ «Мигія», яка перебуває на балансі АТ «Миколаївобленерго». Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.02.2026 у справі №484/372/26 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП. За зазначених обставин АТ «Миколаївобленерго» було завдано збитків у розмірі 51718 грн 91 коп. Враховуючи вищевикладене позивач звернуся про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 51718 грн 91 коп.

Ухвалою від 13.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено перше судове засідання по суті, викликані сторони; визначені строки для подачі заяв по суті.

Ухвалою від 07.05.2026 розгляд справи відкладений через неявку відповідача, який про місце, день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача на судове засідання надала заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити його та розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач на судове засідання не прибув, надав заяву в якій позовну заяву визнав повістю та не заперечував проти її задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.

Оскільки учасники справи на судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Встановлено, що 22.01.2026 ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 керував автомобілем AUDI Q5, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору № 64 ПЛ-10кВ ф. 082 від ПС 35/10кВ «Мигія», яка перебуває на балансі АТ «Миколаївобленерго».

Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, а також пошкоджено електроопору № 64 ПЛ-10кВ ф. 082 від ПС 35/10кВ «Мигія». Дане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572750 від 22.01.2026 (а.с.12).

Інформація щодо дорожньо-транспортної пригоди була зареєстрована до ІКС ІПНП №880 від 22.01.2026 Первомайському РВП ГУНП в Миколаївській області. Матеріали до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились через відсутність складу кримінального правопорушення. Вказане вбачається із листа за підписом начальника Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області (а.с.7).

17.02.2026 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області винесено постанову по справі №484/372/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП, якою останнього визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн 00 коп. на користь держави.

Згідно із ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до паспорту повітряної лінії ПЛ-10кВ ф. 082 від ПС 35/10кВ «Мигія», поопорної схеми ПЛ-10кВ ф. 082 від ПС 35/10кВ «Мигія», довідки про балансову належність ПЛ-10кВ ф. 082 ПС-131, ПС-35/10кВ «Мигія» від 16.03.2026 № 04.02/01-50-79 опора № 64 на момент пошкодження входила до складу об`єкту основних засобів та знаходилась на балансі АТ «Миколаївобленерго» (а.с.16-18).

Пошкоджена опора була задіяна в забезпеченні електробезпеки та надійності електроживлення споживачів електричної енергії і 23.01.2026, згідно з наряддопуском (на виконання робіт в електроустановках) № 151, виконана заміна опори, що підтверджується випискою з журналу обліку роботи за нарядами та розпорядженнями. Вартість виконання робіт з ремонту опори № 64, відповідно до кошторисної документації становила 51718 грн 91 коп. (а.с.20-22).

Отже, розмір шкоди, завданої діями відповідача, спричиненої пошкодженням об`єктів електроенергетики складає 51718 грн 91 коп.

Однак, вказана шкода відповідачем позивачу не відшкодована.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об`єктів.

Згідно положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).

За роз`ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», наведено, що у тих випадках, коли разом із заподіянням джерелом підвищеної небезпеки шкоди (не внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) заподіяно також шкоду джерелу підвищеної небезпеки і цьому сприяла груба необережність потерпілого, може бути зменшено розмір відшкодування шкоди потерпілому. Покладення на нього з цих підстав відповідальності за шкоду, заподіяну при цьому джерелу підвищеної небезпеки цією нормою не передбачено.

Аналізуючи вищенаведені норми права, можна дійти висновку, що у тих випадках, коли транспортний засіб не знаходився у статичному стані, рухався, а отже його володілець здійснював діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і в процесі цієї діяльності заподіяна шкода, як самому джерелу підвищеної небезпеки, так і іншій фізичній особі та її майну, яка також була учасником дорожнього руху, то в незалежності від ступеню вини фізичної особи, яка теж потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підстав для покладення на неї відповідальності за шкоду, заподіяну при цьому джерелу підвищеної небезпеки, діючими нормами ЦК України, не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Зі змісту ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, а також визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову АТ «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 , оскільки відповідач визнаний винним у вчиненні ДТП, внаслідок якої пошкоджено майно, що перебуває на балансі АТ «Миколаївобленерго», та завдано останньому майнову шкоду, проте, відповідач добровільно вказану шкоду не відшкодував. Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору необхідно стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.4,10-13,76,81,89,141,229,258,263-265,280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» відшкодування завданої майнової шкоди в сумі 51718 грн 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 грн 40 коп., а всього 54381 (п`ятдесят чотири тисячі триста вісімдесят одна) грн 31 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго», код ЄДРПОУ 23399393, адреса: вул. Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.А.Медведєва