Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 489/7952/25
Провадження № 2/489/1278/26
РІШЕННЯ
Іменем України
11 червня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судових засідань Савковою К.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив.
Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №103158498 від 14.12.2021 у розмірі 32 382,42 грн., судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Як на підставу позовних вимог посилалось на те, що 14.12.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» було подано заявку на отримання кредиту. ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердила прийняття умов кредитного договору № 103158498. Відповідачу було перераховано на платіжну картку кредитні кошти в сумі 15 000,00 грн. Кредитний договір було укладено строком на 30 днів, проте ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 32 382,42 грн., з яких: 12 883,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18 699,42 грн. заборгованість за відсотками, 800,00 грн. заборгованість за комісійними винагородами.
01.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 01.07.2025/1, згідно якого позивач набув право вимоги до відповідача.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить стягнути наведену заборгованість з відповідача.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 30.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Заочним рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.12.2025 року позов задоволено. Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 103158498 від 14.12.2021 в розмірі 32 382,42 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
06.01.2026 відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.12.2025 по справі № 489/7952/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 10.02.2026 року заву про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.12.2025 по справі № 489/7952/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, призначено справу до розгляду по суті на 07.04.2026 року.
13.02.2026 року представником відповідача адвокатом Зачепіло З.Я. на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву. Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовних вимог, вважали їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне. Позивачем не надано суду доказів перерахування кредитних коштів на рахунок позивача, до того ж наданий кредитний договір не містить підпису відповідача. 01.07.2025 року позивач набув права вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу №01.07.2025/1 від 01.07.2025 року ,проте відповідач не був повідомлений про зміну кредитора за даним кредитним договором, таким чином, вимоги пред`явленого позову недоведені. Крім того, позивачем не надано первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення, тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків зазначені в розрахунку є правильними, враховуючи викладене представник відповідача вважає, що підстави для стягнення на користь на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відмотками відсутні.
У відповіді на відзив, які надійшли на адресу суду 23.02.2026 представник позивача заперечував проти доводів представника відповідача та вказав, що новий кредитор не має обов`язку мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення прав вимоги. Стосовно перерахування грошових коштів зазначили, що вказана процедура була здійснена на картковий рахунок, зазначений самим боржником. Відповідачем вносились платежі по кредитному договору, таким чином позивачем визнавав договір укладеним.
Ухвалою суду від 07.04.2026 року витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію чи було емітовано карту на ім`я ОСОБА_1 та виписку по рахунку.
Витребувані судом докази надійшли на адресу суду.
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінас» в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином. 27.04.2026 року надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Від його представника адвоката Жовтої А.С. раніше надходила заява про розгляд справи за їх відстуності.
З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
14.12.2021 ОСОБА_1 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» було подано заявку на отримання кредиту.
14.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 4029651, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Кредитні кошти надані позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно п. 1.2 1.4 договору сума кредиту становить 15 000,00 грн.; кредит надається строком на 30 днів; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 13.01.2022.
У відповідності до п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 6.1 договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Згідно платіжного доручення № 36578357 від 14.12.2021 ТОВ «Мілоан» перераховано ОСОБА_1 15 000,00 грн.
01.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 01.07.2025/1, відповідно до якого позивач набув права вимоги, в тому числі, до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103158498 від 14.12.2021.
Згідно витягу з додатку до договору факторингу загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103158498 від 14.12.2021 становить 32 382,42 грн., з яких: 12 883,00,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18 699,42 грн. заборгованість за відсотками, 800,00 грн. заборгованість за комісійними винагородами.
З позову вбачається, що зазначена заборгованість станом на час розгляду справи відповідачем не погашена.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
На доводи представника відповідача про ненадання доказів повідомлення про відступлення прав вимоги новому кредитору суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.
Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права нового кредитора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти його вимог.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 та постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 681/44/15-ц.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведете та те, що відповідач не виконує взяті на себе грошові зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 32 382,42 грн., яка відповідачем не спростована та право вимоги якої перейшло до позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення суми боргу.
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.
Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:
- копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 05.05.2025, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та ОСОБА_2 ;
- копію додаткової угоди № 103158498 до договору про надання правової допомоги від 05.05.2025;
- копію детального опису робіт (наданих послуг);
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 103158498 від 14.12.2021 в розмірі 32 382,42 грн. (тридцять дві тисячі триста вісімдесят дві гривні 42 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 11.06.2026.
Суддя Г.С.Костюченко
Судове рішення № 137300606, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/7952/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: