Ухвала суду № 137300443, 11.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4449/26

Провадження № 2/487/3106/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Миколаївська міська рада, про поділ земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 сторона позивача звернулась до суду із вищезазначеним позовом, просить суд здійснити розділ земельної ділянки між співвласниками і землекористувачами, для чого призначити судово-технічну експертизу, доручити її проведення Миколаївській ТПП експерту Лесків С.А. з поставленням питання «Чи можливий розділ земельної ділянки між землекористувачами і співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням ідеальних часток і усталеного порядку користування земельною ділянкою?».

Позов обґрунтовано тим, що позивач є співвласником 56/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , згідно договору про поділ майна від 31.05.2024. інша частина 44/100 належить ОСОБА_2 . Сторони користуються земельною ділянкою 894кв.м. під будівлями 251кв.м., під будинком 166кв.м., під господарськими будівлями 86кв.м., під двором 320кв.м. згідно техпаспорту від 11.05.2006 (інвентаризаційна справа №22032 від 11.05.2006). Позивач зазначає, що між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, оскільки сторони не можуть дійти згоди стосовно розподілу земельної ділянки та визначення меж користування нею відповідно до належних їм часток у праві спільної власності. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.ч.3-6 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат ,які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем всупереч зазначеним вище вимогам не зазначено відомі адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Також відсутнє зазначення ціни позову та зміст позовних вимог. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) Ї це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. До позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці. Так, в описовій частині позову позивач зазначає про виникнення спору щодо порядку користування земельною ділянкою і хоче встановити можливість поділу такої ділянки з урахуванням їх ідеальних часток, а в резолютивній частині просить розділити земельну ділянку між співвласниками. При цьому позивач не вказує ціну позову але додає платіжну інструкцію від 16.04.2025 про сплату судового збору в сумі 1211,20грн., яка відповідає вимогам немайнового характеру.

Разом з тим, оплата судового збору здійснена у 2025 та відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» встановлено, що з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 0,4 = 1211,20).

Таким чином, якщо позивач вважає такі вимоги немайновими то йому слід у 2026 році доплатити судовий збір у сумі 120грн. (1331,20 1211,20), з урахуванням вимог ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Однак, за подання позову про поділ земельної ділянки, судовий збір має бути сплачений з урахуванням вартості майна, що позивач просить поділити, а саме вартості спірної земельної ділянки. В матеріалах справи наявний договір про подід майна від 31.05.2024 в якому вказано кадастровий номер земельної ділянки: 4810136300:05:024:0082, що дає суду можливість встановити нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки. Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 11.06.2026 №201-20260611-0011878716 оціночна вартість земельної ділянки 435036,89грн., що складає 1% ціни позову в розмірі 4350,36грн.

Як зазначалось вище позивач сплатив 1211,20 грн., а тому різниця складає 3139,16грн. (4350,36 1211,20).

Таким чином ціна позову складає 435036,89 грн., яку сторона позивача має зазначити у позові та доплатити судовий збір в сумі 3139,16 грн. і надати суду відповідні докази за такими рахунками: отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA808999980313121206000014480, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «101, 1866324761, судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Заводський районний суд м. Миколаєва.».

Розмір та сплата судового збору залежить від заявлених позовних вимог, що формує позивач (чи це буде заява про порядок користування земельною ділянкою або її поділу), а в даному випадку зміст позовних вимог потребує уточнення з боку позивача з урахуванням способу захисту прав або інтересів, передбачений законом, який позивач просить суд визначити у рішенні.

Щодо залучення третьої особи суд вважає за необхідне зазначити таке.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.1 ст.53 ЦПК України).

Отже, саме лише зазначення в позовній заяві та/або певної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення по справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Позивач в позовній заяві не зазначає на які права, обов`язки третьої особи може вплинути ухвалене рішення по справі. Також до позовної заяви не додано жодних заяв про залучення третіх осіб та зазначення, на чиєму боці позивач просить залучити таку третю особу.

Крім того позивачем не зазначено в позові про: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, додані позивачем додатки вибірково і не в повному обсязі засвідчені належним чином, що потребує усунення недоліків.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Суд рекомендує позивачу звернутись з позовом в новій редакції з додатком відвідних доказів.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Миколаївська міська рада, про поділ земельної ділянки залишити без руху.

Надати стороні позивача строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагода