Рішення № 137300216, 10.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6651/26

Провадження № 2/127/1881/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 22118,92 грн. Свої вимоги мотивувала тим, що позивач уклав договір добровільного страхування наземного транспорту №0307927а4ва, предметом якого є страхування транспортного засобу «BMW Х1», д.н.з НОМЕР_1 . 03 червня 2025 року відбулося ДТП за участю застрахованого вищевказаного автомобіля та автомобіля «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2025 року в справі №127/17713/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У результаті ДТП був пошкоджений застрахований транспортний засіб. У відповідності до умов договору страхування, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 110020,00 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом ЕР.223100055. Страхова компанія відповідача виконала взяті на себе зобов`язання, сплативши в межах страхової суми відшкодування в розмірі 87901,08 грн. Залишок невідшкодованої суми становить 22118,92 грн, яку і просить позивач стягнути на його користь з відповідача в порядку суброгації, а також судові витрати (а.с.1-4).

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2026 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб, з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 квітня 2026 року суд перейшов до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак матеріали справи містять заяву про розгляд справи у його відсутність, просив вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлені такі фактичні обставини справи та правовідносини, які ґрунтуються на нормах ЦК України щодо відшкодування шкоди в порядку суброгації та Законів України «Про страхування» та «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом установлено, що 26 листопада 2024 року між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» оферта №0307927а4ва. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «BMW Х1», д.н.з НОМЕР_1 .

03 червня 2025 року о 21.19 год в м.Вінниці по вул.Немирівське шосе, 6 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості, при виникненні небезпеки не вжив заходів до повної зупинки транспортного засобу, та скоїв зіткнення з автомобілем, який рухався попереду, внаслідок чого транспорті засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

За даними НПУ ДТП сталася за участю транспортних засобів «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та «BMW Х1», д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2025 року в справі №127/17713/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже вина зазначеної особи у вчиненні ДТП, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахований транспортний засіб «BMW Х1», д.н.з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , отримав механічні пошкодження, у зв`язку з чим страхувальник зазнав матеріального збитку.

06 червня 2025 року ОСОБА_2 повідомив про подію та 03 липня 2025 року звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку ПП «Вінавтоцентр» від 09 червня 2025 року вартість ремонту вказаного автомобіля становить 110020,00 грн.

03 липня 2025 року позивачем були складені та підписані страховий акт №ARХ44Х445585 про виплату страхового відшкодування у розмірі 22118,92 грн та страховий акт про пряме врегулювання збитку №ARХ44Х445583 про виплату страхового відшкодування в розмірі 87901,08 грн.

Вказані суми перераховані ПП «Вінавтоцентр».

Отже відповідно до умов договору позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 110020,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи винуватцем цієї ДТП є водій транспортного засобу «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідач ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом ЕР.223100055, що підтверджується відомостями, що містяться в базі МТСБУ.

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 87901,08 грн, що визнається позивачем. При визначені цієї суми врахований коефіцієнт фізичного зносу автомобіля.

Залишок невідшкодованої суми становить 22118,92 грн.

Відомості, які б свідчили про відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 22118,92 грн, в матеріалах справи відсутні.

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України та ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з одного боку, стаття 993 ЦК України та стаття 108 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 37 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та статті 108 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком (ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу в межах страхової суми ( ліміту відповідальності).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 993 ЦК України у системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 108 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 вересня 2018 року у справі № 464/1937/16-ц (провадження № 61-4756св18).

Як установлено судом вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача, перевищує виплачений його страховиком позивачу розмір страхового відшкодування, а тому суд дійшов висновку про те, що з відповідача як з винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 22118,92 грн та позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 993, 1166, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.108 Закону України «Про страхування», Закону Україну «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» в порядку суброгації витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 22118,92 грн, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул.Іллінська,8, код ЄДРПОУ 20474912,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: