Ухвала суду № 137300183, 10.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19922/26

Провадження № 2/127/5566/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01 січня 2026 року розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Позивач одночасно із позовом подала заяву про відстрочення сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», яка обґрунтовується її скрутним майновим станом.

Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Разом з тим, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається жодних обставин та не надано жодних доказів, які б в розумінні вказаної норми та з урахуванням п.29 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2014 року №109 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказували на важкий майновий стан позивача та слугували підставою для відстрочення їй сплати судового збору. Тому, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах відповідно до визначеної законом ставки судового збору, з врахуванням правил ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» щодо подання позовної заяви в електронній формі, а саме у розмірі 1064,96 грн (1331,20 грн * 0,8 коефіцієнту пониження).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:

отримувач коштів: ГУК у Вінн.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Також, відповідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Слід звернути увагу, що ця позовна заява подана представником позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі через підсистему (модуль) ЄСІТС учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення у паперовій формі іншому учаснику справи копій поданих до суду документів, якщо цей інший учасник справи не має свого зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.

Натомість, всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання її копії та копій всіх документів, що додаються до неї, в примірнику для відповідача.

При цьому, у порушення п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність у відповідача електронного кабінету та у суду відповідна інформація також відсутня.

Враховуючи наведене позивачу слід додати до позовної заяви доказ надсилання на адресу відповідача її копії разом з додатками листом з описом вкладення.

Крім того, відповідно до вимог ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Обов`язок подання доказів разом з поданням позовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України.

Як роз`яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, тощо. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила щодо залишення позову без руху.

Всупереч зазначеному, позивачем не додано до позовної заяви оригіналу свідоцтва про шлюб (або повторне свідоцтво), що є обов`язковою вимогою в даній категорії цивільних справ та посвідчує факт перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, виникнення у зв`язку з цим спору по справі.

Слід звернути увагу позивача на те, що у випадку відсутності оригіналу свідоцтва про реєстрацію шлюбу він не позбавлений можливості звернутися до відповідного територіального органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про отримання дублікату.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185, 194, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: