Рішення № 137300139, 11.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9647/26

Провадження № 2/127/2831/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Мотивуючи позов тим, що нежитлове приміщення, яке належить ОСОБА_1 вбудоване в багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 , який під`єднаний до зовнішніх інженерних мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».

01.10.2024p. між КП ВMP «ВМТЕ» та ОСОБА_1 укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води який є публічним договором приєднання. Порушуючи п. 34 та 41.3 Публічного договору, а саме Відповідач зобов`язаний був оплачувати надані послуги та вносити плату за абонентське обслуговування не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати, в період з 01.07.2024р. по 30.06.2025р. заборгував за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води 6414,33 грн.

Оскільки відповідно до договірних відносин житловий багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 повністю не від`єднано від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, а власник ОСОБА_1 з індивідуальним опаленням відповідно до пункту 1 статті 384 Цивільного кодексу України являється співвласником на праві спільної сумісної власності майна такого будинку, їй проводяться нарахування як на квартиру від`єднану від мереж централізованого опалення та ГВП за: теплову енергію витрачену на загально будинкові потреби опалення; витрати теплової енергії забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення; абонентське обслуговування.

У зв`язку із чим просять стягнути заборгованість, а також судовий збір.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Відповідач була повідомлена про розгляд справи, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомлення, на що вказував Верховний Суд в постанові від 13 травня 2024 року в справі №755/4829/23.

Дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини сторін, що ґрунтуються на вимогах ст. 526, 625 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2019 року № 830 зі змінами, Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2019 року № 1182 зі змінами.

Судом установлено, що нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 забезпечується послугами централізованого постачання теплової енергії, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».

Відповідач є власником нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.94).

Згідно із Заявою-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, зазначено, що: Ознайомившись з умовами договору про надання послуг з постачання теплової енергії на веб-сайті приєднується до договору про надання послуг з постачання теплової енергії з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» з такими даними: ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_3 , адреса приміщення споживача: АДРЕСА_1 , аптека, послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку (а.с.10).

Згідно із Заявою-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, зазначено, що: Ознайомившись з умовами договору про надання послуг з постачання теплової енергії на веб-сайті приєднується до договору про надання послуг з постачання теплової енергії з КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» з такими даними: ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_3 , адреса приміщення споживача: АДРЕСА_1 , послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку, лічильник відсутній (опломбовано ввод) (а.с.11).

За період за липень 2024 року червень 2025 року включно сума боргу відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води становить 6414,33 грн, з яких: 5083,44 грн - заборгованість за теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби опалення, 1330,89 грн - заборгованість за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (а.с.4-5).

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлені права та обов`язки споживачів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч.2 ст.7 цього Закону).

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (ч. 1 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

У відповідності до ст. 633 ЦК України публічним є договір в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» запропонувало населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, опублікувавши текст на веб-сайті підприємства. Тобто з 01 листопада 2021 року почали діяти, зокрема Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання гарячої води та Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, які є публічними договорами приєднання, укладеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» в редакції постанови від 08 вересня 2021 року №1023 та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» в редакції постанови від 08 вересня 2021 року №1022.

Згідно частиною 2 статті 382 ЦК України, вбачається, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктом 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», передбачено, що співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Крім того частина 2 даної статті передбачає, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Обсяг зобов`язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ч.3 ст.8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг.

Місця загального користування багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. За рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення.

Ураховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України, кожен власник - споживач зобов`язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Позивач, звертаючись до суду, просить стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з липня 2024 року червень 2025 року (включно). У цей період відносини між сторонами регулюються Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії та Типовим індивідуальним договором положенням про надання послуг з постачання гарячої води, які діють з 01.11.2021 року.

Вищевказаними типовими договорами визначено, що споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послугу в строки і на умовах, що визначені договорами. Споживач здійснює оплату за цими договорами щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Щомісяця позивач нараховував по вказаному помешканню плату за надані послуги теплової енергії та гарячої води, однак кошти за вказані послуги не сплачувалися, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги. Докази щодо звернення в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг чи їх ненадання чи надання цих послуг іншою особою (не позивачем) у матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сума заборгованості встановлена судом і ніким не оспорюється. Відповідачем не надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також свого розрахунку наявної заборгованості та компенсаційних виплат за несвоєчасну оплату комунальних послуг, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих житлово-комунальних послуг.

Суд звертає увагу, що наявна у матеріалах справи розбіжність у зазначенні адреси об`єкта нерухомості, а саме: у позовних матеріалах та договорах про надання житлово-комунальних послуг вказано адресу: АДРЕСА_1 , тоді як у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено: АДРЕСА_1 , сама по собі не свідчить про відсутність у відповідача обов`язку зі сплати нарахованих платежів та не спростовує факту надання послуг саме належному відповідачу приміщенню.

Із наданих доказів у їх сукупності вбачається, що мова йде про одне й те саме нежитлове приміщення, яке розташоване у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_4 , а відповідач у заявах-приєднаннях зазначила адресу приміщення як АДРЕСА_1 . При цьому відповідач не подала жодних заперечень щодо належності їй вказаного приміщення, не спростувала факту отримання послуг та не надала доказів існування іншого об`єкта нерухомості за аналогічними реквізитами.

За таких обставин суд доходить висновку, що відмінність у написанні адреси «40» та «40-А» має технічний характер і не впливає на встановлення належного об`єкта нерухомості, обсягу наданих послуг та виникнення у відповідача обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, хоча нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний житловий будинок по адресі: АДРЕСА_5 повністю не від`єднано від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, проте відповідач, як власник нежитлового приміщення зобов`язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії та гарячого водопостачання.

Враховуючи положення ст. 317, 322, 360 ЦК України власник приміщення зобов`язаний нести витрати з його утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає/зареєстрований він у належній йому приміщені чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг. З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст.ст.67,68 ЖК України, ст.ст.11,509,525,526,901,903 ЦК України, ст.ст.2,5,10-13,76-81,89,141,263-265,274-279,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з липня 2024 року по червень 2025 року (включно) у розмірі 6414,33 грн (шість тисяч чотириста чотирнадцять гривень 33 коп.);а також 3328,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.06.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», код ЄДРПОУ 33126849, місцезнаходження: вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_3 .

Суддя: