Рішення № 137300002, 04.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м.Черкаси Справа № 925/413/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно", Волинська область, м.Луцьк, вул.Корсака Івана,1, корп.Т

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат", м.Черкаси, вул.Олексія Панченка,15 кв.512

про стягнення 188609,61 грн заборгованості та обтяжень за договором поставки,

без участі повноважних представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Августіно" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" про стягнення 192094,65 грн заборгованості за договором поставки від 21.01.2025 №394/17, зокрема: 175348,80 грн основного боргу, 12484,99 грн пені, 1208,22 грн - 3% річних, 3052,64 грн інфляційних втрат, а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалами суду: від 03.04.2026 - відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання 05.05.2026; від 05.05.2026 - прийнято заяву позивача від 14.04.2026 (вх.суду №6273/236 від 14.04.2026) про зменшення розміру позовних вимог; постановлено надалі здійснювати розгляд справи з вимогами позивача про стягнення з відповідача 188609,61 грн заборгованості за договором поставки від 21.01.2025 №394/17, зокрема: 175348,80 грн основного боргу, 12067,01 грн пені, 1193,80 грн - 3% річних; задоволено клопотання відповідача від 05.05.2026 (вх.суду №7631/26 від 05.05.2026, а.с.143), мотивоване необхідністю додаткового часу на отримання професійної правничої допомоги; проведення судового засідання відкладено на 20.05.2026.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання.

Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.5 ст.6. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

ч.6 ст.6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

абз.1 ч.7 ст.6. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з:

відповіддю від 06.04.2026 №33226168 (а.с.73), сформованою засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" за запитом судді Г.М.Скиби, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 474785285) з 05.12.2023 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд";

з довідками про доставку електронного листа, сформованими засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", документи в електронному вигляді: "ГПК Ухвала ст.176 (Відкриття провадження у справі)" від 03.04.2026 у справі №925/413/16 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу - ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 07.04.2026 о 03:56 год.; "ГПК Ухвала ст.216 (Відкладення розгляду справи)" від 05.05.2026 у справі №925/413/16 (суддя Г.М.Скиба) було надіслано одержувачу - ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 06.05.2026 о 17:59 год.; "ГПК Ухвала ст.231 (інші ухвали)" від 20.05.2026 у справі №925/413/16 (суддя Скиба Г.М.) було надіслано одержувачу - ТОВ "Черкаський м`ясокомбінат" в його електронний кабінет та доставлено до останнього 21.05.2026 о 16:18 год.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

У направленому до суду відзиві від 22.04.2026 (вх.суду №6758/26 від 22.04.2026, а.с.104) відповідач проти задоволення вимог заперечив і пояснив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують постачання товарів відповідачу, оскільки видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, уповноваженою на те особою відповідача не підписувалися.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Позивач у позовній заяві та його представник у судових засіданнях вимоги підтримав.

Ухвалою суду від 20.05.2026 постановлено перейти до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено учасників справи про час його проголошення об 11:00 год. 04.06.2026. Участь представників сторін в засіданні суду обов`язковою не визнавалась.

З огляду на неявку учасників справи у судове засідання 04.06.2026, судом відповідно до ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України підписано та приєднано до справи вступну та резолютивну частини судового рішення - без його проголошення.

Судом установлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

21.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Августіно" (постачальник) укладено договір поставки №394/14 (а.с.7) за умовами якого (із врахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 21.01.2025 №1 до договору (а.с.49): постачальник зобов`язується поставити покупцю продукти, найменування, перелік, характеристики, обсяг та ціна яких визначені в специфікації (додаток №1), а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1); (кінцевими) отримувачами товару за цим договором є військові частини, військові навчальні заклади, установи, організації Збройних Сил України, інші військові формування, об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення загальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів країни (п.1.2); цей договір виконується в рамках виконання державного контракту (договору) про закупівлю №__ від __ відповідно до: Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 №1142 (зі змінами) /.../ (п.1.4); валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна договору складається із суми усіх видаткових накладних. Ціна товару включає в себе ціну матеріалів, виробництва, транспортування та інші витрати, безпосередньо пов`язані з товаром, схоронністю, збереженням, охороною, транспортуванням, перевіркою товару на відповідність технічним вимогам, його лабораторним випробуванням. У ціну товару включені всі витрати постачальника, які він несе та може понести у зв`язку із виконанням обов`язків за договором (п.2.1); загальна ціна товару та/або ціна за одиницю товару за цим договором може переглядатись сторонами шляхом укладення додаткової угоди до цього договору у випадках та у порядку, що передбачені законодавством за даним договором (п.2.3); розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього договору. Розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений у специфікації (додаток №1), після його фактичного приймання покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних у розмірі 80% (вісімдесят відсотків) від вартості товару. Кінцева оплата за поставлений товар у розмірі 20% (двадцять відсотків) від вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання постачальником наступних документів: а) податкову накладну, належним чином оформлену відповідно до правил, встановлених п.201.1 Податкового кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстровану в єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу в момент першої події (отримання коштів або переоформлення/відвантаження товару) протягом строків, вказаних в Податковому кодексі України, з дати першої події. У випадку затримки надання постачальником покупцю належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної відповідно до п.2.4 а), включаючи зупинення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від причин, термін оплати товару в частині відповідної суми ПДВ продовжується до моменту реєстрації та надання такої накладної (п.3.1); датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку покупця (п.3.2); постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк та у кількості та в розрізі асортименту відповідно до специфікації, що визначені покупцем у замовленні на поставку (далі за текстом - заявка на поставку товару) (п.4.1); заявка на поставку товару у частині даних, на які не поширюються спеціальні грифи інформації, направляється покупцем на електронну адресу постачальника avgustino.tzov@gmail.com (п.4.2); протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин після направлення заявки на поставку товару на електронну адресу постачальника, постачальник підтверджує покупцю факт отримання заявки. підтвердження заявки на поставку товару надається тими ж засобами, якими така заявка була надіслана покупцем. У разі ненадання постачальником підтвердження факту отримання заявки на поставку товару протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин після направлення покупцем такої заявки, така заявка вважається підтвердженою постачальником (п.4.3); поставка товару здійснюється відповідно до умов Incoterms 2020 (п.4.5); поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP - визначені покупцем місця передачі товару (на території України у межах базової області - Кіровоградської, Черкаської), крім тимчасово окупованих територій, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309). На підставі звернення покупця, постачальник зобов`язаний постачати харчові продукти (в тому числі товар за категорією "Хліб та хлібобулочні вироби") в інші області України, що географічно суміжні з областями, зазначеними в абзаці 1 цього пункту договору (Миколаївської, Одеської, Вінницької, Київської, Полтавської, Дніпропетровської областей), визначені покупцем відповідно до заявок. На підставі звернення покупця, але у будь-якому випадку - за погодженням сторін, товар може постачатися в інші області України, визначені покупцем відповідно до заявок на поставку товару (п.4.6); право власності на товар переходить від постачальника до покупця після прийняття покупцем товару та підписання видаткових накладних (п.4.8); поставка товару здійснюється постачальником у відповідній кількості, асортименті, з енергетичною цінністю, у терміни і до місць постачання, визначених покупцем у заявці на поставку, згідно з пакуванням та сезонністю (відповідно до додатків 5.1 та 5.2 до договору) (п.5.1); покупець приймає товар поставлений згідно заявки. /.../ (п.5.3); постачальник зобов`язаний надати покупцю видаткову накладну із обов`язково зазначеною інформацією, за формою, визначеною в додатку 2.1 до договору не пізніше фактичної дати отримання товару (п.5.5); разом з товаром постачальник надає покупцю наступні документи: 3 (три копії) видаткових накладних, підписаних постачальником за формою, визначеною в додатку №2.1 до цього договору; 1 (одну) засвідчену належним чином копію або оригінал документа, що підтверджує безпечність та якість товару (посвідчення про якість/декларація виробника, в яких зазначена дата "Вжити до"/ "Краще спожити до", дата виготовлення та/або строк придатності товару, нормативний документ, згідно з яким вироблено товар, умови зберігання та транспортування, за наявності інші відомості щодо зберігання та транспортування товару). Покупець під час приймання товару має право перевіряти дотримання температурних умов при транспортуванні товару, який вимагає дотримання температурного режиму. Разом з товаром постачальник надає покупцю товарно-транспортні накладні та інші товаросупровідні документи. Документи, що підтверджують безпечність та якість товару, які супроводжують товар, повинні бути видані виключно на партію/партії товару, що постачається покупцю (п.5.7); після здійснення перевірки товару у разі відсутності зауважень покупця до товару постачальник та покупець підписують видаткову накладну. /.../ (п.5.10); при виявленні невідповідності фактично поставленого товару або його частини щодо кількості, терміну постачання та/або виявлення невідповідного товару (неякісного/небезпечного) або фальсифікованого товару (у тому числі з недотриманням вимог щодо калорійності) або обґрунтованої підозри щодо якості та безпечності товару покупцем складається акт про порушення договірних зобов`язань із зазначеними виявленими порушеннями та належними доказами факту наявності порушень, який складається у трьох примірниках: один примірних залишається у покупця, другий примірник протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин надсилається постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором. Упродовж 24 (двадцяти чотирьох) годин постачальник повинен підтвердити або спростувати факти порушень. У разі ненадання обґрунтованих доказів спростування порушення, порушення вказані в акті про порушення вважаються підтвердженими постачальником (п.5.11); у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п.7.1); усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом взаємних переговорів та консультацій між сторонами (п.8.1); якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого с пору відповідно до чинного законодавства України (п.8.2); обмін повідомленнями у межах виконання умов цього договору здійснюється сторонами у письмовій формі власноручно або шляхом передачі поштовим зв`язком (рекомендованим листом) на адреси (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси), вказані у специфікації (додаток №1) та/або шляхом надсилання електронного повідомлення засобами електронної пошти за адресами (у разі, якщо не будуть повідомлені інші адреси), вказаними у специфікації (додаток №1). Сторони погодили, що претензії сплати штрафних санкцій за договором направляються на електронну адресу вказану у розділі 15 договору. Усі інші повідомлення в межах цього договору здійснюються в письмовій формі шляхом передачі поштовим зв`язком (рекомендованим листом) (п.11.1); протягом 10 робочих днів з дня підписання цього договору сторони надають одна одній перелік осіб, уповноважених з боку покупця на підписання заявок на поставку товару, а з боку постачальника - на підтвердження готовності поставити товар, із зазначенням прізвищ, ініціалів та зразків підписів таких осіб. Сторони повідомляють одна одну про будь-які зміни, що стосуються уповноважених осіб, впродовж всього строку дії цього договору (п.11.2); постачальник гарантує, що забезпечить надання зворотного зв`язку покупцю щодо статусу виконання замовлень на поставку протягом 1 (одного) робочого дня, в тому числі у вихідні дні (п.11.5); цей договір вважається укладеним та набирає чинності після його підписання сторонами та діє протягом строку, вказаного в специфікації (додаток №1) (п.12.1); дія цього договору може бути продовжена за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, у випадках, передбачених чинним законодавством (п.12.2); усі зміни та доповнення до цього договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання сторонами стають невід`ємними частинами цього договору (п.12.3); сторони цим підтверджують, що визнають форми електронних документів, створених з дотриманням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інших вимог чинного законодавства України, в яких підтверджені описані в них господарські операції, з використанням спеціалізованих програмних рішень, та зобов`язується слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі за текстом - КЕП) або удосконаленого електронного підпису (далі за текстом - УЕП), та електронної печатки (за наявності) та повернення іншій стороні, в тому числі, але не виключно: додаткових угод, що укладаються в період дії договору і передбачають внесення будь-яких змін до їх умов; видаткових накладних; рахунків-фактур (рахунків) на оплату; листів, повідомлень, заяв та інших документів, які мають подаватися сторонами на виконання договору в електронній формі; протоколів розбіжностей до договору (далі за текстом - документи) (п.14.7); сторони дійшли згоди, що у випадку підписання договору та інших документів за допомогою КЕП/УЕП та електронної печатки (за наявності), датою його підписання буде вважатися дата, зазначена на самому документі як його обов`язковий реквізит, незалежно від дати накладення КЕП/УЕП сторонами (п.14.7.1); сторони погодили використовувати для обміну документами в електронній формі сервіс електронного документообігу за посиланням https://vchasno/ua (далі за текстом - сервіс) (п.14.7.2); сторони домовилися, що електронні документи та цей договір, які підписані з використанням КЕП/УЕП та електронної печатки (за наявності) мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування (п.14.7.5); додатки до договору, які є невід`ємною частиною договору: додаток №1. Специфікація; №2. Орієнтовна форма, за якою подаватиметься заявка на поставку товару; додаток №2.1. Орієнтовна форма видаткової накладної та обов`язкова інформація, яка має бути зазначена у видаткових накладних; додаток №3. Вимоги до товару та порядок здійснення контролю за якістю; додаток №3.4. Асортимент товару; додаток №3.5. Зразок брендування консервованої продукції; додаток №5. Розподіл продуктів харчування за категоріями; додаток №5.1. Пакування товару; додаток №5.2. Вимоги до енергетичної цінності деяких харчових продуктів за Каталогом продуктів харчування, показники яких визначені державними стандартами; додаток №5.3. Розподіл товарів каталогу по групах ІКС; додаток №7. Санкційні застереження.

Згідно із додатком №1 специфікація (а.с.18 зворот - 19): найменування товару - крем кондитерський з шоколадно-горіховим смаком; одиниця виміру - кг; ціна з ПДВ - 110,70 грн; ДК 021:2015:15890000-3: Продукти харчування та сушені продукти різні (п.1, 2); оплата вартості поставленого товару - відповідно до п.3.1 та п.5.10 договору здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з дня підписання видаткових накладних у розмірі 80% від вартості товару; кінцева оплата товару у розмірі 20% від вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дня отримання покупцем належним чином оформленої податкової накладної (п.4); відповідно до п.11.1 договору обмін письмовими повідомленнями у межах виконання умов договору здійснюється за наступними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси): від покупця - Україна, 18006, м.Черкаси, вул.Чехова,41, від постачальника - а/с18, м.Луцьк, 43023 (п.5).

Договір з додатками та протоколом узгодження розбіжностей підписано покупцем та постачальником за допомогою електронних цифрових підписів уповноважених осіб - директора Іванченка О.Л. та директора Матвійчук О.І. (відповідно) в сервісі електронного документообігу "Вчасно" (а.с.48, 64).

Постачальником на виконання умов договору 27.11.2025 здійснено поставку товару (крем кондитерський з шоколадно-горіховим смаком Choko Fun) в кількості 1584 одиниць, на загальну суму 175348,80 грн, що підтверджується: видатковою накладною від 27.11.2025 №1454 на суму 175348,80 грн (а.с.65); товарно-транспортною накладною від 27.11.2025 №1454 на суму 175348,80 грн (а.с.65 зворот); податковою накладною від 27.11.2025 №147, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за реєстраційним номером 9392819999 (а.с.67-68).

Покупцем зобов`язання з оплати отриманого за договором товару не виконано, сума основної заборгованості становить 175348,80 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" в Господарський суд Черкаської області за захистом порушеного права та позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" з вимогами про примусове стягнення 175348,80 грн заборгованості за договором поставки від 21.01.2025 №394/17, а також нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання пені в сумі 12067,01 грн та відповідно до приписів ст.625 ЦК України 1193,80 грн - 3% річних і 3052,64 грн інфляційних втрат.

Відповідачем доказів виконання у повному обсязі умов договору поставки від 21.01.2025 №394/17 до суду не надано. У відзиві від 22.04.2026 (вх.суду №6758/26 від 22.04.2026) відповідач проти задоволення вимог заперечив і пояснив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують постачання товарів відповідачу, оскільки видаткові накладні та товарно-транспортні накладні уповноваженою на те особою відповідача - не підписувалися.

Інших доказів та документів не подано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази сторін у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання на ринку постачання продуктів харчування та супутніх послуг, самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційного коду, визначенням видів діяльності, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст.93 Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача 175348,80 грн основної заборгованості за поставлений відповідно до умов договору поставки від 21.01.2025 №394/17 товар (крем кондитерський з шоколадно-горіховим смаком Choko Fun). На суму заборгованості нараховані обтяження боргу та штрафні санкції.

Відповідно до положень ст.ст.6, 11, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового двостороннього строкового консенсуального оплатного договору поставки від 21.01.2025 №394/17; договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

Договір відповідає положенням глави 54 Цивільного кодексу України - поставка товару як різновид відносин "купівлі-продажу".

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ч.1, 2 ст.712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;

ч.1 ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

ч.1 ст.663. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу;

ч.1 ст.692. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору від 21.01.2025 №394/17 здійснено поставку відповідачу товару - продуктів харчування (крем кондитерський з шоколадно-горіховим смаком Choko Fun) окремою партією на суму 175348,80 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками: видатковою накладною від 27.11.2025 №1454 на суму 175348,80 грн (а.с.65); товарно-транспортною накладною від 27.11.2025 №1454 на суму 175348,80 грн (а.с.65 зворот).

Згідно з умовами договору (п.3.1) та специфікації №1 (п.4) розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем коштів на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 цього договору. Розрахунок за товар здійснюється у строк, передбачений у специфікації (додаток №1), після його фактичного приймання покупцем на підставі належним чином оформлених видаткових накладних у розмірі 80% від вартості товару. Кінцева оплата за поставлений товар у розмірі 20% від вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок постачальника протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання постачальником податкової накладної, належним чином оформленої відповідно до правил, встановлених п.201.1 Податкового кодексу України, зокрема із обов`язковим зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД, та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних через систему електронного документообігу.

Після фактичного приймання відповідачем на підставі видаткової накладної від 27.11.2025 №1454 товару на суму 175348,80 грн, останнім відповідно до умов п.3.1 договору та п.4 специфікації №1 розрахунку у розмірі 80% від вартості поставленого товару 140279,04 грн (із розрахунку 175348,80 грн (сума поставки) х 80% / 100%) - здійснено не було.

27.11.2025 позивачем на підтвердження дійсності господарської операції за договором поставки від 21.01.2025 №394/17 в Єдиному реєстрі податкових накладних сформовано та підписано ЕЦП податкову накладну №147 (реєстраційний номер 9392819999), що підтверджується квитанцією №1 (а.с.68).

Однак, відповідачем в порушення умов договору протягом п`яти банківських днів з дати отримання податкової накладної кінцевої оплати 20% вартості поставленого товару в розмірі 35069,76 грн (із розрахунку 175348,80 грн х 20% /100%) здійснено не було.

Розмір основної заборгованості становить 175348,80 грн, що є предметом спору.

Доказів об`єктивної неможливості заперечити вимоги чи провести обумовлений розрахунок відповідачем не подано; вимоги позивача не спростовано в належний спосіб. Станом на день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не подано. Відповідач у відзиві на позов від 22.04.2026 (вх.суду №6758/26 від 22.04.2026) вказав, що позивач передав товар неналежній особі та не оформив належні первинні документи приймання-передачу товару, у зв`язку з чим право власності на спірне майно від позивача до відповідача не перейшло.

Відповідно до ч.1 ст.74, ст.79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Суд критично оцінює доводи та заперечення відповідача проти позову, та не враховує їх при прийнятті рішення, оскільки поставка товару здійснена позивачем на умовах DDP - у визначені відповідачем місця передачі товару, про що свідчать первинні документи (видаткові накладні/товарно-транспортні накладні); згідно з умовами договору (п.11.2) сторонами узгоджено (зокрема) надання відповідачем переліку осіб, уповноважених на підписання заявок від його імені, а не прийняття товару; товар фактично переданий в розпорядженні відповідача, був спожитий/не був повернутий, що є доказом схвалення вчиненого правочину представником відповідача. Одночасно суд враховує, що у відзиві відповідач сам факт отримання товару від позивача чи й прострочення його оплати - не заперечував, тому заперечення відповідача проти позову - не ґрунтуються на вимогах закону чи договору.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.3.1 договору поставки від 21.01.2025 №394/17 є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу 175348,80 грн у примусовому порядку.

Суд вважає, що строк виконання грошового зобов`язання відповідачем є таким, що настав.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із здійсненим позивачем розрахунком (а.с.85), розмір 3% річних за період з 05.12.2025 до 26.03.2026 (із врахуванням строків оплати поставленого товару) становить 1193,80 грн. Розрахунок на вказану суму є неправильним, через:

1) неправильне визначення суми простроченого платежу (так, 80% та 20% від вартості поставленого товару 175348,80 грн відповідно становлять 140279,04 грн та 35069,76 грн, а не 146124,00 грн та 29224,80 грн, як вказує позивач);

2) неправильне визначення періодів, протягом яких певна сума простроченого платежу не була сплачена. Зокрема, не враховано, що:

- датою отримання податкової накладної для включення податкового кредиту - є дата її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- в Україні з 01.04.2023 із введенням Системи електронних платежів (СЕП), яка працює в режимі 24/7 та базується на міжнародному стандарті ISO 20022, офіційно скасовано поняття "банківський день", відтак в договорах, що містять термін "банківський день", він трактується як "календарний".

Так, згідно з квитанцією №1 датою отримання податкової накладної позивачем (постачальником) є 16.12.2025 о 08:47 год. (а.с.68), відтак перебіг п`ятиденного строку для кінцевої оплати 20% вартості поставленого товару починається з 16.12.2025 та закінчується 20.12.2025, першим днем прострочення - є 21.12.2025, а не 16.12.2025, як визначив позивач у розрахунку.

Враховуючи викладене, суд стягує 3% річних у розмірі 1164,50 грн (із розрахунку: 1) для 80% за період з 09.01.2026 до 26.03.2026 (77 днів) - 140279,04 грн x 3% x 77 днів : 365 днів : 100% = 887,79 грн; 2) для 20% за період з 21.12.2025 до 26.03.2026 (96 днів) - 35069,76 грн x 3% x 96 днів : 365 днів : 100% = 276,71 грн; 3) 887,79 грн + 276,71 грн = 1164,50 грн). Розрахунок здійснено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон".

В частині стягнення решти суми 29,30 грн - 3% річних - необхідно відмовити з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Позивачем на суму заборгованості також здійснено нарахування пені в розмірі 12067,01 грн.

Суд зауважує, що договір між сторонами про забезпечення виконання грошового зобов`язання у виді пені має укладатися в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України. Доказів укладення такого договору сторонами не подано.

За змістом ч.2 ст.217 Господарського кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин) вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас ч.6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

За умовами договору (в початковій редакції - п.7.8) сторони дійшли згоди, що "покупцем постачальнику не сплачуються штрафні санкції (штраф, пеня), не відшкодовуються збитки, а також витрати на професійну правничу допомогу (у випадку вирішення спорів у судовому порядку). У протоколі розбіжностей сторонами п.7.8 зафіксовано як спірний, та узгоджено пропозицію щодо його викладення в редакції постачальника (позивач у справі) - "відсутній".

Враховуючи, що сторони не передбачили умовами договору можливість забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки та сплати/стягнення пені за порушення строків виконання грошового зобов`язання та не визначили її розмір, то у суду відсутні правові підстави для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку.

За вказаних обставин, вимога позивача про стягнення пені в розмірі 12067,01 грн не підлягає до задоволення з мотивів її безпідставності, недоведеності та необґрунтованості.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки; тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Суд при прийнятті рішення також враховує та розділяє правові висновки, викладені в Постанові КЦС ВС від 21.08.2024 №462/7300/20 (61-3945св24): виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності, розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: "PLACUIT IN OMNIBUS REBUS PRAECIPUUM ESSE IUSTITIAE AEQUITATISQUE QUAM STRICTI IURIUS RATIONEM" яка означає "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права". Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляд кожної конкретної справи.

Суд враховує правові висновки постанови КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21 (61-8693св), що цивільна справа має бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів а також правдивості твердження заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що сплата заборгованості відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання до суду доказів проведення розрахунку з позивачем.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов`язання перед позивачем у визначений договором строк не доведено; доводів та документів позивача не спростовано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України, тому позов підлягає до часткового задоволення. Належить стягнути з відповідача 176513,30 грн заборгованості за договором поставки від 21.01.2025 №394/17, зокрема: 175348,80 грн основного боргу та 1164,50 грн - 3% річних.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України): принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012); принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010); принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29); принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

п.3 ч.4 ст.129. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

ч.9 ст.129. У випадку /.../ якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник з неправильних дій відповідача, з останнього належить стягнути на користь позивача 3328,00 грн судового збору (за мінімальною ставкою).

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

1.1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський м`ясокомбінат" (м.Черкаси, вул.Панченка Олексія,15 кв.512, код ЄДРПОУ 44785285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Августіно" (43023, Волинська область, м.Луцьк, вул.Корсака Івана, буд.1, корп.Т, код ЄДРПОУ 32144454) 175348,80 грн основного боргу за договором поставки від 21.01.2025 №394/17, 1164,50 грн - 3% річних та 3328,00 грн судового збору.

1.2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 10.06.2026.

Суддя Г.М.Скиба