Рішення № 137299997, 27.05.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/494/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Сидоренко О.А., за участю представників:

від позивача: Малеванчук І.В. адвокат (бере участь в режимі відеоконференції);

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна», м. Бровари, Броварський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво», м. Канів, Черкаська область

про стягнення 485 749,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» про стягнення 119 288,46 грн інфляційних втрат, 332 664,92 грн пені, 33 796,36 грн трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по договору оперативної оренди обладнання № СО-24-0000519 від 30.04.2024 (договір).

Понесені судові витрати з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами мали місце договірні відносини з оренди обладнання. Господарський суд Черкаської області рішенням від 17.07.2025 по справі № 925/570/25 ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» 1 349 026,44 грн заборгованості за договором оренди, яка була стягнута державним виконавцем в примусовому порядку. Вбачає правові підстави для стягнення по договору за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання інфляційних витрат, пені та трьох відсотків річних.

Ухвалою від 15.04.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 27.04.2026 суд задовольнив клопотання позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали до електронного кабінету відповідача.

Відзиву на позов, будь-які інші письмові заперечення, докази, що впливають на вирішення спору по суті, відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У судовому засіданні, суд заслухавши вступне слово позивача, усні пояснення, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів. Позивач позов просив задовольнити з підстав у ньому викладених; суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.05.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 17 липня 2025 року по справі № 925/570/25 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» 1 349 026,44 грн заборгованості за договором оренди.

Вказане рішення набрало законної сили 07.08.2025 та відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України встановлені у ньому обставини не доказуються при розгляді цієї справи, у якій беруть участь ті самі сторони.

Отже у даній справі не доказуються обставини наявності орендних правовідносин та порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного та повного розрахунку за використання отриманого ним за договором майна.

30 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (Орендар) було укладено договір № СО-24-0000519 оперативної оренди обладнання, згідно з яким Орендодавець передав у тимчасове користування за плату (у оренду) модульну будівельну опалубку та окремі елементи фірми PERI разом зі спеціалізованою тарою для її транспортування (далі Обладнання) в асортименті та по специфікації, визначеній в актах приймання-передачі, а Орендар прийняв визначене обладнання для використання за призначенням на будівельному майданчику по вул. Млинівська, 19 в м. Рівне.

Договір набуває чинності та є безстроковим у силу фактичних відносин і діє до повного виконання зобов`язань сторонами.

30 квітня 2024 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про умови повернення обладнання з оренди.

Шляхом підписання Додатку № 1 (Специфікація) до договору сторони погодили перелік обладнання та вартість оренди обладнання за одиницю за день.

На умовах договору орендодавець передав, а орендар прийняв у оплатне строкове користування згідно з переліком в Акті приймання-передачі № 76799 від 03.05.2024 на суму 4 200 371,40 грн (вага обладнання 12 008 кг).

За період часу з 03.05.2024 по 30.04.2025 відповідачеві позивачем були надані послуги з оренди та використання обладнання на загальну суму 1 493 799,66 грн (з ПДВ), що підтверджено Актами виконаних робіт: № 30029387 від 31.05.2024 на суму 144 773,22 грн (з ПДВ); № 30029641 від 30.06.2024 на суму 149 765,40 грн (з ПДВ); № 30029979 від 31.07.2024 на суму 154 757,58 грн (з ПДВ); № 30030027 від 31.08.2024 на суму 118 606,62 грн (з ПДВ); № 30030449 від 30.09.2024 на суму 114 780,60 грн (з ПДВ); № 30030698 від 31.10.2024 на суму 118 606,62 грн (з ПДВ); № 30031010 від 30.11.2024 на суму 114 780,60 грн (з ПДВ); № 30031250 від 31.12.2024 на суму 118 606,62 грн (з ПДВ); № 30031470 від 31.01.2025 на суму 118 606,62 грн (з ПДВ); № 30031549 від 28.02.2025 на суму 107 128,56 грн (з ПДВ); № 30031922 від 31.03.2025 на суму 118 606,62 грн (з ПДВ); № 30032111 від 30.04.2025 на суму 114 780,60 грн (з ПДВ).

Крім того позивачем надані послуги з транспортування обладнання на майданчик відповідача на суму 19 200,00 грн як супутні послуги, що підтверджено актом виконаних робіт № 20030676 від 03.05.2024.

Відповідачем частково оплачена вартість оренди майна: 01.05.2024 сплачено 19 200,00 грн, 04.11.2024 144 773,22 грн.

Заборгованість відповідача з наданих послуг оренди по договору згідно з актами виконаних робіт за період з 01.06.2024 по 30.04.2025 складала 1 349 026,44 грн.

Заборгованість була стягнута в примусовому порядку, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження № 78950248 від 26.08.2025, постанова про закінчення виконавчого провадження № 78950248 від 29.08.2025 та платіжна інструкція № 21233 від 02.09.2025 про перерахування коштів ТОВ «Пері Україна».

Предметом позову є стягнення інфляційних втрат, пені, 3 % річних у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язання щодо оплати наданих послуг.

Згідно з п. 3.2 Договору датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду повноважними представниками Сторін.

Датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акту приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками Сторін.

Орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується Орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно актів прийому-передачі обладнання (п. 4.2.1).

Орендодавець до 10 (десятого) числа кожного, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє Орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою Орендодавця акту наданих послуг в двох примірниках (п. 4.2.2).

Орендар зобов`язаний підписати і повернути Орендодавцю один підписаний уповноваженою особою Орендаря та скріплений печаткою Орендаря оригінал акту наданих послуг до 20 (двадцятого) числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата.

У разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного та скріпленого печаткою Орендаря акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови Орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаного Сторонами актів прийому-передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними Орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому-передачі суму) (п. 4.2.3).

Орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця (п. 4.2.4).

При наявності заборгованості за цим Договором, суми оплат, що надходять від Орендаря зараховуються Орендодавцем як оплата заборгованості за більш ранній неоплачений період, незалежно від відомостей про призначення платежів, вказаних в платіжних документах Орендаря (п. 4.2.5).

Відповідно до п. 7.1 Договору у разі несвоєчасної сплати орендної плати, відшкодування вартості неповернутого (пошкодженого) обладнання, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Строк позовної давності щодо стягнення неустойки (пені) та щодо вимог про відшкодування збитків у зв`зку з пошкодженням обладнання складає 3 (три) роки. Період нарахування штрафних санкцій складає весь період прострочення зобов`язань (п. 7.7).

Сплата пені, штрафу та/або відшкодування шкоди не звільняє винну Сторону від виконання зобов`язань в натурі (п. 7.8).

За приписами ст. 193 ГК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі ж висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2025 у справі № 910/4747/24, від 20.05.2025 у справі № 916/2098/24.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Здійснивши перерахунок суми 3 % річних та інфляційних втрат, за несвоєчасні сплати орендних платежів за договором оренди, суд встановив, що такий розрахунок здійснено вірно, до стягнення з відповідача підлягає 119 288,46 грн інфляційних витрат та 33 796,36 грн 3 % річних у межах визначеного позивачем періоду.

На підставі п. 7.1 Договору позивач нарахував відповідачу пеню на суму 332 664,92 грн. Здійснивши перерахунок, суд встановив, що такий розрахунок здійснено вірно, до стягнення з відповідача підлягає 332 664,92 грн пені.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 5829,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (19000, м. Канів, Черкаської області, вул. Енергетиків, 65, код ЄДРПОУ 33757711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» (07400, м. Бровари, Київська область, вул. Об`їзна дорога, 60, код ЄДРПОУ 31032954)

119 288,46 грн інфляційних втрат,

332 664,92 грн пені,

33 796,36 грн трьох процентів річних

5829,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено та підписано 11 червня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз