Ухвала суду № 137299889, 11.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

11 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1618/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про стягнення коштів 253 451,27 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" звернулось до Господарського суду Харківської області за позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про стягнення 253 451,27 грн. заборгованості, з якої основний борг з урахуванням індексу інфляції 233 026,58 грн., штраф 11 490,46 грн., пеня 8 122,03 грн., три проценти річних 812,20грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач отримавши Товар за договором поставки №13/08/25 від 13.08.2025 не виконав свої зобов`язання по його оплаті, у зв`язку з чим заборгованість за отриманий і неоплачений відповідачем Товар становить 229 809,25 грн. У зв`язку із простроченням оплати товару у відповідності до п.8.8, 8.9 Договору відповідачу нарахована пеня та штраф, а також відповідно до ст.625 ЦК України 3% річних та інфяційні.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та встановлено п`ятнадцятиденний строк Відповідачу, з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, а Позивачу згідно з частиною другою статті 251 ГПК України встановлено строк на подання до суду відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву.

22.05.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" надійшли ідентичні за своїм змістом заяви щодо заперечень проти розгляду справи № 922/1618/26 в порядку спрощеного позовного провадження (вх.№12440, 12441).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" щодо заперечень проти розгляду справи № 922/1618/26 в порядку спрощеного позовного провадження (вх.№12440, 12441 від 22.05.2026) відмовлено у повному обсязі.

03.06.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№13407), в якому у задоволенні позову просить відмовити повністю. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що видаткова накладна №1788 від 25.02.2026 не підписана уповноваженим представником відповідача, не містить відбитка печатки товариства, а також відсутні будь-які докази видачі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Також звертає увагу на те, що відповідно до умов договору саме підписана уповноваженим представником покупця видаткова або товарно-транспортна накладна є підтвердженням передачі товару та моментом переходу права власності на нього, тоді як таких доказів позивачем не надано. Крім того, відповідач вказує, що непідписана видаткова накладна не може вважатися належним первинним бухгалтерським документом, який підтверджує здійснення господарської операції. Також відповідач заперечує доказове значення накладної ТОВ «Хайвей» №FLS-A527911 від 25.02.2026, зазначаючи, що вона не є товарно-транспортною накладною у розумінні умов договору, не містить достатніх відомостей для ідентифікації перевезеного товару зі спірною видатковою накладною, не містить посилання на видаткову накладну №1788, не підтверджує передачу товаросупровідних документів разом із вантажем, містить іншу адресу доставки, ніж визначена договором, а також не містить відомостей про особу одержувача, її підпис чи реквізити довіреності. Окрім цього, відповідач звертає увагу на невідповідність оголошеної вартості вантажу в накладній перевізника сумі, зазначеній у видатковій накладній. Зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків ним не підписувався, а податкова накладна №281 від 25.02.2026 є одностороннім документом, складеним позивачем, і сама по собі не підтверджує реальності господарської операції та виникнення у відповідача обов`язку з оплати товару. Вважає безпідставними вимоги про стягнення штрафу, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки вони є похідними від основної вимоги про стягнення вартості товару.

09.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№13914), в якій заперечує доводи відповідача та наполягає на доведеності факту поставки товару і виникнення у відповідача обов`язку щодо його оплати. Позивач не заперечує, що видаткова накладна №1788 від 25.02.2026 не була підписана відповідачем, однак зазначає, що після поставки товару ним було направлено відповідачу вимогу від 21.04.2026 разом із примірниками видаткової накладної та актом звірки для підписання, на яку відповідач не надав жодної відповіді та не висловив заперечень щодо факту отримання товару. На підтвердження ідентифікації одержувача товару та місця його доставки позивач посилається на долучену до відповіді на відзив переписку у месенджері з представником відповідача, з якої, на думку позивача, вбачається підтвердження адреси доставки товару, погодження замовлення, зазначення контактної особи для його отримання, а також подальше визнання наявності заборгованості у сумі 229 809,25 грн та обіцянка здійснити оплату поставленого товару. Позивач вважає, що зазначена переписка підтверджує як факт замовлення товару, так і його отримання відповідачем. Крім того, позивач зазначає, що для додаткового підтвердження факту перевезення та вручення товару має намір звернутися до перевізника ТОВ «Хайвей» із запитом про надання відповідних підтверджуючих документів.Також позивач заперечує доводи відповідача щодо відсутності доказового значення податкової накладної №281 від 25.02.2026, посилаючись на те, що вона була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних саме за наслідками здійснення спірної господарської операції. При цьому позивач зазначає, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження помилковості її реєстрації чи відсутності господарської операції між сторонами, а також не вчиняв жодних дій щодо її оскарження або коригування.

09.06.2026 відповідачем до суду надані заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№13923) в яких зазначає, що доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, не спростовують викладених раніше заперечень щодо недоведеності факту поставки спірного товару. При цьому відповідач наголошує, що не заперечує наявності між сторонами господарських відносин та факту виконання ним зобов`язань за іншими поставками товару, що, на його думку, підтверджується наданими платіжними інструкціями про оплату раніше отриманого товару. Водночас відповідач наполягає, що товар за видатковою накладною №1788 від 25.02.2026 ним не отримувався та не приймався, а тому підстави для виникнення спірної заборгованості відсутні. Наголошує, що подана позивачем разом із відповіддю на відзив переписка у месенджері не є належним та допустимим доказом у справі. Наполягає на тому, що накладна перевізника ТОВ «Хайвей» не підтверджує поставку саме того товару, який зазначений у видатковій накладній №1788 від 25.02.2026, оскільки містить інший опис товару, іншу вартість вантажу, не містить його ідентифікуючих ознак та посилань на спірну видаткову накладну, не підтверджує передачі товаросупровідних документів разом із вантажем та містить адресу доставки, яка не відповідає погодженому сторонами пункту поставки. Окремо зазначає, що податкова накладна №281 від 25.02.2026 є одностороннім документом, складеним та зареєстрованим самим позивачем, а тому за відсутності належних доказів реального руху товару не може підтверджувати факту здійснення господарської операції та виникнення у відповідача обов`язку з оплати товару. На думку відповідача, наведена позивачем практика Верховного Суду, навпаки, свідчить про необхідність доведення реального руху активів, чого у даній справі зроблено не було. Крім того, відповідач заперечує твердження позивача про те, що ненадання відповіді на вимогу від 21.04.2026 або непідписання акта звірки може свідчити про визнання боргу.

09.06.2026 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№13917).

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів (вх.№13917 від 09.06.2026), суд зазначає наступне.

Відповідно до поданого клопотання, позивач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС», ЄДРПОУ 42831345 належним чином засвідчені копії:

- Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2026 року з додатком № 1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов`язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)";

-Податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2026 року з додатком № 1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов`язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)";

-Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2026 року з додатком № 1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов`язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)".

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву подано до суду 11.05.2026, тоді як клопотання про витребування доказів подано позивачем через систему "Електронний суд" 08.06.2026.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Суд зазначає, що клопотання про витребування доказів подано позивачем після спливу процесуального строку, встановленого статтями 80, 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому будь-якого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду клопотання про витребування доказів позивачем не заявлено.

Водночас вирішення питання щодо поновлення процесуального строку можливе виключно за відповідною заявою учасника справи, яка повинна містити обґрунтування причин його пропуску та підтвердження поважності таких причин.

За таких обставин, враховуючи пропуск позивачем встановленого процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів та відсутність будь-якого обґрунтування поважності причин його пропуску, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

В частині 3 статті 12 ГПК України зазначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 6 статті 250 ГПК України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Відповідно до ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що дана справа не є складною за категорією спору та/чи кількості наданих сторонами доказів, проте з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, а також забезпечення сторонам можливості реалізувати свої права, керуючись закріпленим у ст. 13 ГПК України принципом змагальності, враховуючи зміст викладених учасниками справи аргументів та заперечень в поданих заявах по суті спору, суд дійшов висновку, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження забезпечить належну реалізацію сторонами процесуальних прав, сприятиме повному та всебічному зясуванню обставин справи та дослідженню доказів і відповідатиме завданню господарського судочинства.

З огляду на зазначене, суд керуючись основними принципами та завданнями господарського судочинства, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, вважає за доцільне перейти до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 177, 234, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІПЛЮС" про витребування доказів (вх.№13917 від 09.06.2026) - відмовити.

2. Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі.

3. Призначити справу №922/1618/26 до розгляду у підготовчому засіданні на "01" липня 2026 р. о 12:00 год.

4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, Держпром, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 102.

5. Звернути увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження.

6. Рекомендувати учасникам справи подавати до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у суду матеріалів або інші процесуальні документи не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або шляхом направлення документів засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЮ.Ю. Мужичук