Рішення № 137299809, 01.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 904/3448/25

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС" (код ЄДРПОУ 25530555, юридична адреса: вул. Больнична, б. 9, с. Гавришівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, поштовий індекс 51122 (сучасна назва після перейменування вул. Больнична, с. Гавришівка, Самарівський район, Дніпропетровська область) до 1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (пр. Науки, буд. 9, м. Харків, 61165, ЄДРПОУ 43633276), 3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), 4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), 5. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_5 ), 6. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (пров. Короленка, буд. 19, м. Харків, 61003), 7. Державного реєстратора Дергачівської міської ради Зоткіна Сергія Володимировича (пл. Перемоги, буд. 1/2А, м. Дергачі, Харківський район, Харківська область, 62303) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Марюхніч Жанна Євгенівна (адреса робочого місця: 61001, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, буд. 13, нежитлові приміщення № 1-5, 1-6) про визнання недійсною довіреності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі, визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації та витребування з чужого незаконного володіння частки в статутному капіталі за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Тертишної К.О.

3-ї особи на стороні позивача - адвоката Салтисюка Ю.В.

відповідача-1 - Криворучка В.О.

відповідача-2 - не з`явився

відповідача-3 - не з`явився

відповідача-4 - не з`явився

відповідача-5 - не з`явився

відповідача-6 - не з`явився

відповідача-7 - не з`явився

3-я особа на стороні відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

26.06.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до ОСОБА_2 (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (відповідач-2), ОСОБА_3 (відповідач-3), ОСОБА_4 (відповідач-4), Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Наталії Володимирівни (відповідач-5), Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (відповідач-6), Державного реєстратора Дергачівської міської ради Зоткіна Сергія Володимировича (відповідач-7), в якій позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 05.09.2025 вх.№20302, просить суд:

1. Визнати недійсною довіреність, посвідчену 21 червня 2024 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. за реєстровим № 161 на ім`я ОСОБА_3 .

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" від 09 липня 2024 року.

3. Визнати недійсним та скасувати Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" від 09 липня 2024 року.

4. Визнати недійсним рішення одноосібного засновника ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" №09/07/24 від 09 липня 2024 року.

5. Визнати недійсним рішення одноосібного засновника ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" №06/08/24 від 06 серпня 2024 року.

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" від 19 серпня 2024 року.

7. Визнати недійсним та скасувати Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" від 19 серпня 2024 року.

8. Визнати недійсним рішення одноосібного засновника ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" №19/08/24 від 19 серпня 2024 року.

9. Скасувати державну реєстрацію змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ідентифікаційний код: 43633276):

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.06.2024, 1002241070002094428, зміна місцезнаходження юридичної особи, приватний нотаріус Джурук Н.В.,

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 18.07.2024, 1002241070003094428, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, ОСОБА_5 , Дергачівською міська рада;

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 19.07.2024, 1002241070004094428, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна структури власності, ОСОБА_5 , Дергачівська міська рада;

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 07.08.2024, 1002241070005094428, зміна установчих документів, приватний нотаріус Марюхніч Ж.Є.;

- Виправлення помилок, 14.08.2024, 1002247770006094428, Дергачівська міська рада, ОСОБА_5 (виправлено реєстраційну дію 19.07.2024, 1002241070004094428);

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.08.2024, 1002241070007094428, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, приватний нотаріус Марюхніч Ж.Є.;

- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 21.08.2024, 1002241070008094428, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна структури власності; зміна установчих документів, структури власності, приватний нотаріус Марюхніч Ж.Є.

10. Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майно, а саме частку у розмірі 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276).

Позивач також просив суд стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати та залучити до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Марюхніч Жанну Євгеніївну.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 матеріали позовної заяви передано на розгляд до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8 під`їзд).

30.07.2025 до Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №904/3448/25.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 для розгляду справи №904/3448/25 визначено суддю Чистякову І.О

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали. Позивачу у встановлений строк запропоновано надати до Господарського суду Харківської області:

- докази надіслання 3-му та 4-му відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- докази сплати судового збору у розмірі 21 801,61 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- обгрунтоване клопотання позивача про залучення 3-ї особи до участі у справі як це передбачено ст. 50 ГПК України.

06.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання, яке зареєстровано 07.08.2025 за вх.№ 18192, про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Марюхніч Жанну Євгенівну (адреса робочого місця: Харківська область, м. Харків, 61001, вул. Чигирина Юлія, буд. 13, нежитлові приміщення № 1-5, 1-6).

07.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яку зареєстровано 08.08.2025 за вх.№18309.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3448/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 08 вересня 2025 року об 11:00. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Марюхніч Жанну Євгенівну (адреса робочого місця: 61001, м. Харків, вул. Чигирина Юлія, буд. 13, нежитлові приміщення № 1-5, 1-6). Зобов`язано позивача не пізніше двох днів з дня вручення цієї ухвали направити 3-й особі копію позовної заяви разом з доданими до неї документами, докази чого надати суду протягом 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачам строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-й особі строк для подання письмових пояснень: щодо позову - 10 днів з дня отримання копії позовної заяви разом з доданими до неї документами; на подання пояснення щодо відзиву на позов - 10 днів з дня отримання копії відзиву на позов.

04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання, яке зареєстровано 05.09.2025 за вх.№20311 про долучення до матеріалів справи доказів надсилання 3-й особі копії позовної заяви з додатками.

04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, яка зареєстрована 05.09.2025 за вх.№20302.

08.09.2025 через канцелярію суду від відповідача-3 - ОСОБА_3 надійшла заява (вх.№20401, вих.б/н від 02.09.2025) в паперовій формі, в якій він просив суд зобов`язати позивача (його представника) направити позовну заяву з додатками в належному вигляді, виконавши вимоги ст.ст. 42, 162-164 Господарського процесуального кодексу України. В зв`язку з неотриманням позовної заяви з додатками в належному вигляді визнати поважними причини неможливості виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 по справі №904/3448/25 та продовжити строк, визначений судом в п.7 вказаної ухвали. Підготовче засідання, призначене на 08 вересня 2025 року об 11:00, провести за відсутності ОСОБА_3

07.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС" надійшла заява, яка зареєстрована 08.09.2025 за вх.№20396, про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.08.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зобов`язання позивача надіслати на його адресу копію позовної заяви разом з доданими до неї документами. Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про продовження йому процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. Продовжено ОСОБА_3 за ініціативою суду процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 22.09.2025. Прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову (вх.№20302 від 05.09.2025) та вирішено продовжувати розгляд справи з її урахуванням. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС" (вх.№20396 від 08.09.2025) про залучення його до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС" (код ЄДРПОУ 25530555, юридична адреса: вул. Больнична, б. 9, с. Гавришівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область, поштовий індекс 51122 (сучасна назва після перейменування вул. Больнична, с. Гавришівка, Самарівський район, Дніпропетровська область)). Підготовче засідання відкладено на "29" вересня 2025 р. о 10:30 год. Зобов`язано позивача надіслати 3-й особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС" копію позовної заяви та копію заяви про зміну предмета позову разом з доданими до них документами не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 22.09.2025 р. Встановлено 3-й особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС" строк на подання до суду: пояснення щодо позову з урахуванням заяви про зміну предмета позову - п`ять днів з дня отримання копії позовної заяви та заяви про зміну предмета позову. Встановлено 3-й особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "АГРОС" строк на подання до суду: пояснення щодо відзиву на позовну заяву - п`ять днів з дня отримання копії відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на заяву про зміну предмета позову - до 22.09.2025 р. Встановлено 3-й особі на стороні відповідача строк для подання пояснень на заяву про зміну предмета позову - до 22.09.2025 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2025 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано позивачу у встановлений судом строк подати до Господарського суду Харківської області:

- засвідчені належним чином копії або оригінали договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" від 09 липня 2024 року та від 19 серпня 2024 року, або клопотання про їх витребування в порядку ст. 81 ГПК України;

- заяву, в якій зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

21.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, яке зареєстроване 22.09.2025 за вх.21807, в якому зазначено відомості щодо місцезнаходження оригіналів письмових доказів, копії яких додано позивачем до позовної заяви.

Водночас 21.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, яке зареєстроване 22.09.2025 за вх.21810, в якому він просив суд:

1. Визнати причини неподання клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою поважними та надати додатковий строк для подання такого клопотання, прийняти клопотання та задовольнити його.

2. Витребувати у ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) оригінал довіреності від 21 червня 2024 року №161, посвідченої від імені ОСОБА_1 на його ім`я приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем, або належним чином завірену її копію, якщо оригінал відсутній.

3. Витребувати у ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 ):

- оригінал або належним чином завірену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", нібито укладеного між ОСОБА_1 (в особі ОСОБА_3 на підставі довіреності) та ОСОБА_4 09 липня 2024 року;

- оригінал або належним чином завірену копію договору купівлі-продажу частки, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 19 серпня 2024 року.

4. Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) оригінал або належним чином завірену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", нібито укладеного між ним та ОСОБА_4 від 19 серпня 2024 року.

5. Витребувати у Департамента реєстрації Харківської міської ради (ЄДРПОУ 40214227, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003, dr_info@city.kharkiv.ua) оригінали реєстраційної справи у паперовому вигляді ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276).

17.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача ОСОБА_2 у строк встановлений судом надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову (вх.№21482), в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, наполягаючи на тому, що позивач прагне поновити своє право володіння часткою у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", тобто прагне відновлення становища, яке існувало раніше. Отже, у спірних правовідносинах поновлення порушених корпоративних прав позивача у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір частки у статутному капіталі чи складі учасників ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", а тому пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб. Як наслідок ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри частки у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС". На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що єдиний належний спосіб захисту у такій категорії справ міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема, у пунктах 60 - 61 постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19) зазначила, що позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, 22.09.2025 до суду від 1-го відповідача у строк встановлений судом надійшов у паперовій формі відзив на заяву про зміну предмета позову (вх.№21849).

22.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив 1-го відповідача про зміну предмета позову, яку зареєстровано 23.09.2025 за вх.№ 21975, в якій позивачем зазначено зокрема про те, що враховуючи, що довіреність є правочином, при оформленні якого формально дотримано його зміст та зовнішнє оформлення, проте підпис довірителя проставлений не ним, а іншою особою, що виключає волевиявлення довірителя, - такий правочин є недійсним в силу вимог ст. 215 ЦК України, що має бути встановлено судом за позовом заінтересованої особи. Статтею 216 ЦК України визначено правові наслідки недійсного правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Наведене виключає застосування положень ст. 248 ЦК України (підстави та порядок припинення представництва). Отже, позивачем обрано належний, вірний та ефективний засіб захисту порушеного права, що відповідає вимогам ст. 16 ЦК України. Між учасниками даної справи не існує спору про розмір частки у статутному капіталі або розміру статутного капіталу, що, як правило має місце в корпоративних спорах між двома та більшою кількістю учасників. Враховуючи, що позивача позбавлено корпоративних прав та права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" розміром 100% в незаконний спосіб шляхом підроблення його підпису на довіреності, після чого по ланцюгу почались відбуватись реєстраційні зміни в ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" та передача цієї частки між особами - позовна вимога щодо витребування частки на користь законного власника та визнання на неї права власності заявлена як застосування наслідків визнання недійсним (неукладеним) первинного правочину (довіреності). Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подається серед іншого - судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю. Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 продовжено розгляд справи № 904/3448/25 зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на "29" вересня 2025 р о 10:30 год.

Водночас ухвалою суду від 23.09.2025 повернуто ОСОБА_2 відзив (вх.№21482 від 17.09.2025, №21849 від 22.09.2025) без розгляду. Залишено без розгляду відповідь позивача на відзив 1-го відповідача (вх.№ 21975 від 23.09.2025).

24.09.2025 до суду від 3-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заяву про зміну предмета позову (вх.№22121) у паперовій формі, який надіслано до суду 22.09.2025.

Ухвалою суду від 25.09.2025 повернуто ОСОБА_3 відзив (вх.№22121 від 24.09.2025) без розгляду.

В судовому засіданні 29.09.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 06 жовтня 2025 року о(б) 12:40 год.

04.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання, яке зареєстроване 06.10.2025 за вх.№23043, про відкладення судового засідання, призначеного на 06.10.2025 о 12:40 год, на іншу дату у зв`язку з перебуванням представника позивача в дорозі та об`єктивною неможливістю прибути до суду.

06.10.2025 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м. Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Призначено підготовче засідання на "13" жовтня 2025 р. о 15:00 год.

В судовому засіданні 13.10.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача від 25.09.2025 за вх. № 22229 про виклик у судове засідання ОСОБА_3 та про відмову у задоволенні клопотання відповідача - 1 про виклик у судове засідання позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів частково.

Витребувано у ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) оригінал довіреності від 21 червня 2024 року №161, посвідченої від імені ОСОБА_1 на його ім`я приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем, або належним чином завірену її копію, якщо оригінал відсутній.

Витребувано у ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_7 ):

- оригінал або належним чином завірену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", укладеного між ОСОБА_1 (в особі ОСОБА_3 на підставі довіреності) та ОСОБА_4 09 липня 2024 року;

- оригінал або належним чином завірену копію договору купівлі-продажу частки, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 19 серпня 2024 року.

Витребувано у ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) оригінал або належним чином завірену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", укладеного між ним та ОСОБА_4 від 19 серпня 2024 року.

Витребувано у Департамента реєстрації Харківської міської ради (ЄДРПОУ 40214227, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003, dr_info@city.kharkiv.ua) засвідчені належним чином копії реєстраційної справи у паперовому вигляді ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276).

Підготовче засідання відкладено на "03" листопада 2025 р. о 15:00 год.

27.10.2025 до канцелярії суду Департаментом реєстрації Харківської міської ради на виконання ухвали суду від 12.10.2025 надано витребувані документи (вх.№24915).

28.10.2025 через канцелярію суду ОСОБА_2 на виконання ухвали суду від 12.10.2025 надано копію Договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС» від 19 серпня 2024 року (вх.№25031).

30.10.2025 через канцелярію суду ОСОБА_3 на виконання ухвали суду від 12.10.2025 повідомлено суду про те, що надати оригінал або належним чином завірену копію довіреності від 21 червня 2024 року №161 не надається можливим з причини втрати цієї довіреності, а копіювання довіреності відповідачем не проводилося, внаслідок чого надати копію довіреності теж не надається можливим. Так як, місто Київ, як і інші міста України перебуває під ракетними обстрілами та атаками БПЛА у зв`язку з агресією російської федерації та воєнним діями, які тривають в Україні, відповідач повідомив, що чітко не має змоги визначити час втрати цієї довіреності та обставини за яких це відбулося. Отже, він не має змоги надати оригінал довіреності від 21 червня 2024 року №161, посвідченої від імені ОСОБА_1 на його ім`я приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем, або належним чином завірену її копію.

03.11.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано клопотання (вх.№25506), в якому він просить викликати та допитати у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) враховуючи отриману відповідь від ОСОБА_3 та отриману копію договору від ОСОБА_2 , а також те, що обидві зазначені особи є безпосередніми учасниками оскаржуваних правочинів, які становлять предмет спору у даній справі.

03.11.2025 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.11.2025 призначено підготовче засідання на "10" листопада 2025 р. о 14:00 год.

04.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 25603) про витребування у Департаменту реєстрації Харківської міської ради реєстраційної справи ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43633276) в електронній формі, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо наступних реєстраційних дій:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1002241070003094428, від 18.07.2024 щодо зміни складу засновників (учасників) юридичної особи;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1002241070004094428 від 19.07.2024 щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника, зміни керівника, зміни структури власності;

- виправлення помилок №1002247770006094428 від 14.08.2024, виправлення реєстраційної дії від 19.07.2024.

Також, 04.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 25609) про застосування до ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, у розмірі визначеному ч. 1 ст. 135 ГПК України, у зв`язку з невиконанням ухвали Господарського суду Харківської області від 13.10.2025 про витребування доказів.

Також, 06.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 25845) про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (адреса: АДРЕСА_8 ):

- примірника оригіналу довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 ;

- копії сторінки з Реєстру нотаріальних дій, яка містить запис про посвідчення довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, складеної від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2025 відмовлено в задоволені клопотання позивача (вх.№25506 від 03.11.2025) про виклик та допит у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Залишено без розгляду клопотання позивача (вх.№25609 від 04.11.2025) про застосування до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, у розмірі визначеному ч. 1 ст. 135 ГПК України. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх.№25603 від 04.11.2025). Витребувано у Департаменту реєстрації Харківської міської ради (ЄДРПОУ 40214227, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003) реєстраційну справу ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276) в електронній формі, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо наступних реєстраційних дій: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1002241070003094428, від 18.07.2024 року щодо зміни складу засновників (учасників) юридичної особи; державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1002241070004094428 від 19.07.2024 щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника, зміни керівника, зміни структури власності; виправлення помилок №1002247770006094428 від 14.08.2024, виправлення реєстраційної дії від 19.07.2024. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх.№25845 від 06.11.2025). Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (адреса: АДРЕСА_8 ): примірник оригіналу довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 ; копію сторінки з Реєстру нотаріальних дій, яка містить запис про посвідчення довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, складеної від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 . Роз`яснено, що витребувані документи надати суду протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали. Крім того, роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Підготовче засідання відкладено на "01" грудня 2025 р. о 16:00 год.

21.11.2025 на електронну адресу суду за вх.№27124 та 24.11.2025 до канцелярії суду за вх.№ 27566 від Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшли одинакові за змістом повідомлення про те, що Департамент реєстрації Харківської міської ради не має можливості надати суду документи реєстраційної справи ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276), що витребовуються ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2025 по справі № 904/3448/25, оскільки документи в паперовій формі, за результатом проведення реєстраційних дій від 18.07.2024 та від 19.07.2024 державним реєстратором Дергачівської міської ради Зоткіним С.В. до Департаменту реєстрації Харківської міської ради на зберігання не надходили.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2025 застосовано до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (адреса: АДРЕСА_8 ) заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення письмових доказів державним виконавцем для дослідження судом. Тимчасово вилучено у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (адреса: АДРЕСА_8 ) наступні письмові докази:

- примірник оригіналу довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 ;

- копію сторінки з Реєстру нотаріальних дій, яка містить запис про посвідчення довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, складеної від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Вилучення доказів доручено Київському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Адреса: 61002, м.Харків, вул.Куликівська, 12).

В судовому засіданні 22.12.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на "12" січня 2026 р. о 14:30 год.

12.01.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 призначено підготовче засідання на "26" січня 2026 р. о 15:00 год.

26.01.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2026 призначено підготовче засідання на "02" лютого 2026 р. о 14:00 год.

09.01.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано клопотання (вх.№ 700), в якому він просив суд витребувати у Департаменту реєстрації Харківської міської ради документи реєстраційної справи ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276) в паперовому вигляді, що стосуються реєстраційних дій: № 1002241070003094428 від 18.07.2024; № 1002241070004094428 від 19.07.2024; № 1002247770006094428 від 14.08.2024. Визнати поважною причину неподання вказаного клопотання у встановлений строк.

Вказане клопотання позивач обгрунтовує зокрема тим, що із наданої Дергачівською міською радою відповіді на адвокатський запит вбачається, що лише наприкінці 2025 року державним реєстратором Зоткіним С.В. фактично було виявлено та направлено документи реєстраційної справи ТОВ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС» до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, що підтверджується копією супровідного листа та доказами відправлення, датованими 29.12.2025. Таким чином, на момент проведення підготовчого судового засідання у справі у позивача об`єктивно була відсутня інформація про фактичне місцезнаходження документів реєстраційної справи, що унеможливлювало подання відповідного клопотання раніше. Більш того, позивач вважає, що у межах розгляду даної справи істотне значення для вирішення спору мають обставини вчинення реєстраційних дій щодо ТОВ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43633276), проведених державним реєстратором Дергачівської міської ради Зоткіним С.В., зокрема реєстраційних дій: № 1002241070003094428 від 18.07.2024; № 1002241070004094428 від 19.07.2024; № 1002247770006094428 від 14.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 задоволено клопотання позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів. Поновлено процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів. Клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у Департаменту реєстрації Харківської міської ради (ЄДРПОУ 40214227, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003) засвідчені належним чином копії реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276) в паперовому вигляді, що стосуються реєстраційних дій: № 1002241070003094428 від 18.07.2024; № 1002241070004094428 від 19.07.2024; № 1002247770006094428 від 14.08.2024. Підготовче засідання по справі відкладено на "02" березня 2026 р. о13:30.

12.02.2026 через канцелярію суду від Департаменту реєстрації Харківської міської ради на виконання ухвали суду від 02.02.2026 надійшов лист (вх.№3562), до якого надано копії документів з реєстраційної справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43633276, що стосуються реєстраційних дій № 1002241070003094428 від 18.07.2024, № 1002241070004094428 від 19.07.2024, які надійшли для зберігання до Департаменту реєстрації Харківської міської ради у паперовій формі та повідомлено, що документи з реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС», код ЄДРПОУ 43633276, що стосуються реєстраційної дії № 1002247770006094428 від 14.08.2024 на зберігання до Департаменту реєстрації не надходили.

02.03.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 підготовче засідання призначено на "09" березня 2026 р. о 15:00.

09.03.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.03.2026 призначено підготовче засідання на "23" березня 2026 р. о 16:00.

23.03.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

В судовому засіданні 30.03.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13 квітня 2026 року о 10:30.

13.04.2026 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території м.Харкова повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на "11" травня 2026 р. о 12:00.

В судовому засіданні 11.05.2026 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про про оголошення у судовому засіданні перерви з розгляду справи по суті на 01 червня 2026 року о 12:00 год, а також з метою з`ясування причин неявки в судове засідання та наявної об`єктивної неможливості забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні, яке призначено на 11.05.2026 о 12:00 - адвоката Тертишної К.О., суд пропонував позивачу у строк до 29.05.2026 надати докази перебування представника позивача - адвоката Тертишної К.О. за межами України.

Присутні у судовому засіданні 01.06.2026 представники позивача та 3-ї особи на стороні позивача просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач 1 у судовому засіданні 01.06.2026 заперечував проти позову.

Представники відповідачів 2, 3, 4, 5, 6, 7 та 3-ї особи на стороні відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце цього засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час звернення до суду з цим позовом та на цей час вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" є: пр. Науки, буд. 9, м. Харків, 61165. Основний вид діяльності компанії: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

До 18.07.2024 ОСОБА_1 був директором та єдиним учасником, володіючи часткою у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС".

Як вказано позивачем, для проведення розрахунків в ході господарської діяльності ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" було відкрито рахунок в АТ "УКРСИББАНК", залишок на рахунку товариства на червень 2024 року складав 4,3 млн грн.

За твердженням позивача, при поданні звітності 29 липня 2024 року позивачу стало відомо, що його електронний цифровий підпис як керівника ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" дезактивовано у зв`язку зі зміною керівника товариства.

3 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та матеріалів кримінального провадження, порушеного за заявою ОСОБА_1 , позивачу стало відомо, що ряд осіб з підробленням підпису ОСОБА_1 та на підставі підроблених документів від імені позивача - провели ряд змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо зміни місцезнаходження ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", зміни директора та учасника на невідомих осіб.

При ознайомленні з матеріалами кримінального провадження позивачу стало відомо, що 21 червня 2024 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим С.Д. було нібито посвідчено довіреність на представництво інтересів від ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 .

При цьому, позивач стверджує, що він упродовж 2024 року до міста Харкова не виїжджав, до нотаріуса ОСОБА_6 не звертався, ніякі довіреності не підписував і ані ОСОБА_3 , ані нотаріус Клопотов С.Д. йому невідомі. Підпис ОСОБА_1 на довіреності був підроблений невідомою особою. При огляді слідчим реєстру вчинення нотаріальних дій ПН ОСОБА_6 було встановлено, що графа де мав би міститися підпис особи, яка видала довіреність, а саме ОСОБА_1 , залита чорнилом.

Як вказано позивачем, у подальшому, 18 липня 2024 року ОСОБА_3 , діючи від імені ОСОБА_1 без належних повноважень на підставі довіреності, на якій підпис позивача був підроблений, звернувся до державного реєстратора Дергачівської міської ради Харківської області та подав документи на проведення змін складу учасників ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС". За результатами розгляду яких державний реєстратор Зоткін С.В. 18 липня 2024 року провів державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни складу учасників за №1002241070003094428, в результаті чого ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників, а частка у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" розміром 100% була перереєстрована за невідомою позивачу особою на прізвище ОСОБА_4 .

Згідно сформованого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на 18.07.2024 перелік засновників (учасників) юридичної особи ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС": ПІБ: ОСОБА_4 Громадянство: Україна Адреса: АДРЕСА_6 Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 3500,00. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи: ПІБ: ОСОБА_7 Громадянство: Україна Адреса: АДРЕСА_9 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.

Позивачем зазначено, що серед частково відсканованих документів, що містяться у ЄДР, на підставі яких було проведено вказану державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни складу учасників крім заяви на проведення змін, також наявний Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" від 09 липня 2024 року, підписаний ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності (яка є предметом оскарження) від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . У вказаному Акті йдеться про те, що він складений та підписаний у зв`язку із укладанням 09 липня 2024 року Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", за яким ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 продав та передав, а ОСОБА_4 сплатила та прийняла частку розміром 100%, вартістю 3500,00 грн, у статутному капіталі ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС".

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом вже на 19.07.2024 ОСОБА_4 (4-й відповідач у справі) була директором та єдиним учасником, володіючи часткою у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС". Станом на час звернення до суду з цим позовом та на цей керівником та єдиним засновником (учасником) юридичної особи ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" є ОСОБА_2 (1-й відповідач у справі), володіючи часткою у розмірі 100% статутного капіталу.

Отже, останнім набувачем частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" є ОСОБА_2 (1-й відповідач у справі).

Позивачем надано до позовної заяви висновок спеціаліста від 23.12.2024 за №37, складений на замовлення адвоката Тертишної Катерини Олександрівни на проведення почеркознавчого дослідження за експертною спеціальністю 1.1. "Дослідження почерку і підписів", згідно якого підписи, від імені ОСОБА_1 , зображення яких наявні в наданих на дослідження двох копіях довіреності від 21 червня 2024 року виданих ОСОБА_1 про уповноваження ОСОБА_3 посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим Д. С., в графах: «ПІДПИС:», біля рукописних записів « ОСОБА_1 » та на кожній сторінці копії заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів) (3 01 травня 2023 р.) - ТОВ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС», біля зображень рукописних записів: « ОСОБА_1 26.06.24» - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

На підставі викладеного, позивач вважає, що ланцюг незаконних переоформлень товариства розпочався з підроблення підпису позивача, зокрема на підставі довіреності від 21 червня 2024 року, посвідченої Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим С.Д. на ім`я ОСОБА_3 , яка формально має всі необхідні реквізити, однак внаслідок підроблення підпису довірителя, свідчить про відсутність необхідного елементу правочину - волевиявлення, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом про визнання недійсною довіреності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі, визнання недійсними рішень одноосібного засновника ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС", скасування державної реєстрації та витребування з чужого незаконного володіння частки в статутному капіталі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо способу захисту.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України.

Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Тож, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним і правомірним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

У своїх висновках Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неефективними способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить позивачу права володіння його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, зокрема, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38,39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23 листопада 2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168).

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що вибраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами. За загальним правилом, речово-правові способи захисту прав особи застосовують, якщо сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником (володільцем) майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли сторони не перебували у договірних відносинах одна з одною, власник (володілець) майна може використовувати речово-правові способи захисту (такі висновки викладені у пунктах 108-110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є потрібними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146).

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 902/122/24.

Відповідно до частини 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

Згідно з частиною 1 статті 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Наведені норми права встановлюють спільний режим правового регулювання для речей та майнових прав. Речі та майнові права охоплюються спільним родовим поняттям майно, є об`єктами цивільних прав та можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.

Майнові права є різновидом майна та мають спільний режим правового регулювання з іншими його видами, зокрема такими, як речі, гроші тощо. Отже, правові норми, які регулюють відносини повернення або витребування майна, також поширюють свою дію на відносини повернення або витребування майнових прав.

Якщо майно (майнове право) було відчужено власником за недійсним (нікчемним) правочином, то він може повернути це майно в порядку реституції, передбаченому частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, лише у випадку, якщо воно продовжує перебувати у володінні особи, яка придбала його за таким правочином. У разі якщо таке майно (майнове право) було в подальшому відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то власник може витребувати це майно лише в порядку, передбаченому статтями 387, 388 Цивільного кодексу України. Якщо таке майно (майнове право) не підлягає витребуванню відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України, то добросовісний набувач відповідно до статті 330 цього Кодексу набуває право власності на нього. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 21/5005/2686/2012.

Подібні висновки неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в постанові від 21.09.2022 № 908/976/19. Так, у пункті 3.15 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. До того ж правило частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.12.2023 у справі № 907/922/21 зазначала, що витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до частини другої статті 388 Цивільного кодексу України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у частині першій статті 388 Цивільного кодексу України).

Корпоративна Палата виходить з того, що частка у статутному капіталі товариства є особливим видом майна, тому загальні засади захисту права власності застосовуються й для захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Отже, власник майна з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула його з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна, документів, що посвідчують відповідне право, рішень загальних зборів, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок Верховного Суду сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21.), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Оскільки для витребування майна від особи, яка є останнім його набувачем оспорювання ланцюга договорів купівлі-продажу, визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі, визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації не вимагається, в задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсною довіреності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі, визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації, слід відмовити саме з мотивів неефективності обраного позивачем способу захисту прав позивача.

Щодо вимоги про витребування з чужого незаконного володіння частки.

Стаття 41 Конституції України гарантує, що право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

До майнових прав належить право на частку в статутному капіталі господарської організації, а до корпоративних - права із частки, які відповідно до статті 167 ГК України, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин надають право на управління, на дохід у вигляді дивідендів та інші права, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч. ч. 1, 3 ст. 319 ЦК України).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статей 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20).

За твердженням позивача, всі реєстраційні дії щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі Товариства здійснені поза його волею, а довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом, позивачем не підписувалась і не надавалась, що підтверджується висновком спеціаліста від 23.12.2024 за №37, який складений на замовлення представника позивача - адвоката Тертишної Катерини Олександрівни, згідно якого підписи, від імені ОСОБА_1 , зображення яких наявні в наданих на дослідження двох копіях довіреності від 21 червня 2024 року виданих ОСОБА_1 про уповноваження ОСОБА_3 посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Клопотовим Д. С., в графах: «ПІДПИС:», біля рукописних записів « ОСОБА_1 » та на кожній сторінці копії заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та державних органів) (3 01 травня 2023 р.) - ТОВ «ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС», біля зображень рукописних записів: « ОСОБА_1 26.06.24» - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14.

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судам слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 904/3860/19, від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19.

У статті 79 ГПК України встановлений стандарт доказування "вірогідності доказів", який, на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, відповідно до наведеного стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У силу зазначеної норми процесуального права наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, аніж протилежний.

Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 908/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Так, згідно з ч. 1 ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 71 ГПК України допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

Водночас суд враховує, що за приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3. розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Отже, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

При цьому, відповідно п. 3.5. Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Зі змісту наданого позивачем висновку спеціаліста від 23.12.2024 за №37 вбачається, що спеціалісту було надано технічні зображення експериментальних зразків підпису та почерку позивача, тоді як при проведенні саме почеркознавчої експертизи нормативні акти вимагають вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку/підпису позивача.

Відтак, наданий позивачем висновок спеціаліста від 23.12.2024 за №37 не є належним та допустимим доказом на підтвердження підробки підпису позивача на копії довіреності.

Належним доказом, який би міг засвідчити належність/неналежність підпису особи на письмових документах, є саме висновок почеркознавчої експертизи.

Позивач експертизу не ініціював, тому посилатися на "неавтентичність" - підписів безпідставно.

Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію у своїх постановах (справи №601/2139/21, 567/792/22, №601/1965/21), де вказано, що належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах, є саме висновок почеркознавчої експертизи.

Під час розгляду справи судом було задоволено низку клопотань позивача про витребування оригіналу спірної довіреності, реєстраційних справ ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" з метою з`ясування наявності у реєстраційних справах оригіналу довіреності та дослідження її змісту.

Так, ухвалою суду від 12.10.2025 суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) оригінал довіреності від 21 червня 2024 року №161, посвідченої від імені ОСОБА_1 на його ім`я приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем, або належним чином завірену її копію, якщо оригінал відсутній. Витребувано у Департамента реєстрації Харківської міської ради (ЄДРПОУ 40214227, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003, dr_info@city.kharkiv.ua) засвідчені належним чином копії реєстраційної справи у паперовому вигляді ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276).

30.10.2025 через канцелярію суду ОСОБА_3 на виконання ухвали суду від 12.10.2025 повідомлено про те, що надати оригінал або належним чином завірену копію довіреності від 21 червня 2024 року №161 не надається можливим з причини втрати цієї довіреності, а також зазначено, що копіювання довіреності ним не проводилося, внаслідок чого надати копію довіреності теж не надається можливим.

Крім того, ухвалою суду від 10.11.2025, зокрема, задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх.№25603 від 04.11.2025). Витребувано у Департаменту реєстрації Харківської міської ради (ЄДРПОУ 40214227, майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61003) реєстраційну справу ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276) в електронній формі, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо наступних реєстраційних дій: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1002241070003094428, від 18.07.2024 року щодо зміни складу засновників (учасників) юридичної особи; державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1002241070004094428 від 19.07.2024 щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника, зміни керівника, зміни структури власності; виправлення помилок №1002247770006094428 від 14.08.2024, виправлення реєстраційної дії від 19.07.2024. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх.№25845 від 06.11.2025). Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (адреса: АДРЕСА_8 ): примірник оригіналу довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 ; копію сторінки з Реєстру нотаріальних дій, яка містить запис про посвідчення довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, складеної від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 .

21.11.2025 на електронну адресу суду за вх.№27124 та 24.11.2025 до канцелярії суду за вх.№ 27566 від Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшли одинакові за змістом повідомлення про те, що Департамент реєстрації Харківської міської ради не має можливості надати суду документи реєстраційної справи ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276), що витребовуються ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.11.2025 по справі № 904/3448/25, оскільки документи в паперовій формі, за результатом проведення реєстраційних дій від 18.07.2024 та від 19.07.2024 державним реєстратором Дергачівської міської ради Зоткіним С.В. до Департаменту реєстрації Харківської міської ради на зберігання не надходили.

Ухвалою суду від 01.12.2025 застосовано до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (адреса: АДРЕСА_8 ) заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення письмових доказів державним виконавцем для дослідження судом. Тимчасово вилучено у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (адреса: АДРЕСА_8 ) наступні письмові докази:

- примірник оригіналу довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 ;

- копію сторінки з Реєстру нотаріальних дій, яка містить запис про посвідчення довіреності від 21 червня 2024 року за реєстровим №161, складеної від імені ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 .

Вилучення доказів доручено Київському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Адреса: 61002, м.Харків, вул.Куликівська, 12).

Утім, оригінал довіреності під час розгляду справи судом не було надано.

Відповідно до статті 79 ГПК України факт вважається доведеним, якщо докази однієї сторони є більш вірогідними, ніж докази на її спростування.

Враховуючи наведені обставини, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що підпис від імені ОСОБА_1 на довіреності від 21.06.2024 йому не належить, а тому не доведено і відсутність його волевиявлення на укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 09.07.2024.

Інші докази, які суд міг би оцінити у їх сукупності, на спростування чи підтвердження наявності волевиявлення особи (наприклад, висновку почеркознавчої експертизи, доказів фізичної відсутності позивача в місці підписання довіреності або показання свідків, тощо) матеріали справи не містять, а відтак у суду відсутній об`єктивний баланс для співставлення доказів.

Крім того, суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.

Відтак, позивачем не доведено, що частка у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" вибула з його володіння незаконно та поза його волею, а тому суд не надає оцінку правомірності подальшого переходу частки на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майно, а саме частку у розмірі 100% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕВЕЛЕР ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43633276) є необгрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено повністю, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 177, 190, 316, 317, 319, 321, 328, 387, 388, 389 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 71, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "11" червня 2026 р.

СуддяІ.О. Чистякова