Рішення № 137299739, 25.05.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 травня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/774/25

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бучацької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача Бучацької міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця"

про стягнення 244 769,49 грн заборгованості з орендної плати за земельні ділянки

за участі представників сторін:

прокурора: Безкоровайна О.А., довіреність;

представника відповідача: Притула О.Б, адвокат.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" поступила позовна заява Виконувача обов`язків керівника Бучацької окружної прокуратури в особі Бучацької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця" про стягнення 244 769,49 грн заборгованості з орендної плати за земельні ділянки.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор у судовому засіданні посилається на те, що проведеною ревізією Бучацької міської ради встановлено, що в порушення норм п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, п.п. 3,4 рішення Бучацької міської ради №1004 від 17.06.2021, частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436- IV (із змінами, в період його дії), статті 629 Цивільного кодексу України, умов укладених договорів оренди земельних ділянок, відповідачем при поданні податкових декларацій з плати за землю не застосовувалась чинна (актуальна) нормативна грошова оцінка орендованих земель, що призвело до недоотримання коштів бюджетом Бучацької міської територіальної громади.

Представник позивача у судове засідання не прибув, однак в матеріалах справи наявні його письмові пояснення №б/н (вх. №1426) від 23.02.2026, в яких останній зазначає, що участь прокурора на стороні позивача є обґрунтованою. Також орган місцевого самоврядування вказує, що фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються матеріальні потреби Бучацької міської територіальної громади.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов №б/ (вх. №1298) від 18.02.2026 та додаткових поясненнях №б/н (вх. №2359) від 24.03.2026, №б/н (вх. №3884) від 20.05.2026. Зокрема, Товариство відзначає, що технічна документація з нормативної грошової оцінки, затверджена рішенням Бучацької міської ради № 1004, не була вчасно доведена до відома Держгеокадастру, оскільки міською радою не було вчасно забезпечено передання технічної документації для внесення відповідних відомостей для формування витягу. Невчинення Бучацькою міською радою зазначених вище дій підтверджується відповіддю Держгеокадастру від 04.12.2025 р. № 5297/0/2-25, у якій вказано про те, що ГУ Держгеокадастру тільки з 18.02.2022 року набуло можливість в ручному режимі застосовувати нормативні грошові оцінки земель населених пунктів Бучацької міської ради, які затверджені рішенням останньої від 17.06.2021 р. № 1004. Крім цього, в даній відповіді зазначено, що відомості з ДЗК про нормативну грошову оцінку земель за 2022 рік відсутні. Електронні відомості про нормативну грошову оцінку земель м. Бучач було внесено до бази даних Державного земельного кадастру лише 25.01.2023 року. Також відповідач звертає увагу на відсутність у Держаудитслужби законних повноважень самостійно визначати нормативну грошову оцінку земельних ділянок для визначення розміру орендної плати та розрахунку заборгованості за договорами, укладеними між суб`єктами господарювання та органами місцевого самоврядування.

Прокурор у відповіді на відзив №б/н (вх. №1470) від 24.02.2026 та додаткових поясненнях №б/н (вх. №2252) від 20.03.2026, №б/н (вх. №2503) від 08.04.2026 зазначає, зокрема, що електронні документи технічної документації про нормативну грошову оцінку земель м. Бучач внесено до Державного земельного кадастру 25.01.2023. Після цього, за результатами автоматичного розрахунку відомостей вартість земельної ділянки у 2023 році склала 9 276 929,16 гривень. Сформувати автоматично витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Бучач, затвердженої рішенням Бучацької міської ради 17.06.2021 № 1004 у 2023 році за попередній рік (тобто 2022) технічно неможливо. Водночас, коефіцієнт індексації земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2022 рік становить 1,15, відтак розрахувавши вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році встановлено її розмір - 8 066 587,21 грн. Обставини формування витягу від 17.10.2022 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 описана в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Бучацької міської ради від 11.09.2025 та у листі Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 04.12.2025 № 5297/0/2-25. Враховуючи неможливість отримання витягу з технічної документації за 2022 рік, з причин несвоєчасного внесення відомостей до Державного земельного кадастру, застосовано розрахунковий метод шляхом визначення базового значення нормативної грошової оцінки через обернену дію коефіцієнта індексації відповідно до ст. 289 ПК України. Під час проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ревізії фінансово-господарської діяльності Бучацької міської ради, проаналізувавши договори оренди земельних ділянок та перевіривши правильність застосування нормативної грошової оцінки, встановлено заниження розміру орендної плати, внаслідок чого бюджетом Бучацької міської ради недоотримані доходи.

Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.

Дослідивши представлені докази, заслухавши в процесі розгляду справи доводи присутніх у судовому засіданні представників, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2025 в Бучацьку окружну прокуратуру надійшла інформація від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області про результати ревізії Бучацької міської ради.

Із її змісту слідує , що в порушення норм пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, пунктів 3, 4 рішення Бучацької міської ради від 17.06.2021 №1004, частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України , умов укладених договорів оренди земельних ділянок, землекористувачами при поданні податкових декларацій з плати за землю не застосовувалась чинна (актуальна) нормативна грошова оцінка орендованих земель, що призвело до недоотримання коштів бюджетом Бучацької міської територіальної громади.

Так, за даними акту ревізії фінансово-господарської діяльності Бучацької міської ради за період з 01.01.2022 по 31.05.2025, складеного 11.09.2025, на підставі відповідних рішень міської ради, між Бучацькою міською радою та ТОВ "Рембуддільниця" укладено договори оренди п`яти земельних ділянок, розташованих в межах м. Бучач. Зокрема:

- 03.03.2017 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 площею 2,4554 га. Строк дії договору 5 років з дати його підписання сторонами. Згідно з п.1 Договору земельна ділянка з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 знаходиться в м. Бучач вул. Галицька, 178. Крім того, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна (виробничі будівлі та споруди) (п. 3 Договору), а цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (п.16 Договору). Згідно п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у сумі 124 356,19 гривень. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 27.01.2017 становила 4 145 206,28 грн (168,82 грн за 1 кв м) (п. 5 Договору). Пунктом 10.1 передбачено, що у разі змін нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства для розрахунку орендної плати підлягає нова нормативна грошова оцінка без внесення змін і доповнень до даного Договору.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 06.03.2017.

Угодою про припинення договору оренди від 03.11.2022 орендар ТОВ "Рембуддільниця" повернуло земельну ділянку з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 площею 2,4554 га, а орендодавець Бучацька міська рада прийняла її на підставі акту приймання-передачі об`єкта оренди. В цей же день, 03.11.2022 між Бучацькою міською радою та ТОВ "Рембуддільниця" укладено новий договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 площею 2,4554 га строком на 5 років з дати його підписання сторонами.

Невід`ємною частиною договору є акт приймання-передачі об`єкта оренди (п. 41 Договору), який складено 03.11.2022 між Бучацькою міською радою та ТОВ "Рембуддільниця" щодо земельної ділянки площею 2,4554 га з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 03.11.2022.

Згідно п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у сумі 135 398,12 грн.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 17.10.2022 становила 4513270,74 грн, з розрахунку 183, 81 грн за 1 кв м (п. 5 Договору). Пунктом 13 передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2022 її сума склала 4 513 270,74 грн.

Водночас, станом на дату видачі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості про нормативну грошову оцінку м. Бучач не було внесено до бази даних Державного земельного кадастру, відтак дана сума розраховувалась в ручному режимі на підставі паперових носіїв технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2022.

Так, електронні документи технічної документації про нормативну грошову оцінку земель м. Бучач внесено до Державного земельного кадастру лише 25.01.2023. Після цього, за результатами автоматичного розрахунку відомостей вартість земельної ділянки у 2023 році склала 9 276 929,16 гривень. Сформувати автоматично витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Бучач, затвердженої рішенням Бучацької міської ради 17.06.2021 № 1004 у 2023 році за попередній рік (тобто 2022) технічно неможливо, але, оскільки коефіцієнт індексації земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2022 рік становить 1,15, вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році становила 8 066 587,21 гривень.

Обставини формування витягу від 17.10.2022 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 описана в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Бучацької міської ради від 11.09.2025 та у листі Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 04.12.2025 № 5297/0/2-25;

- 17.12.2021 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:001:0609 площею 0,8996 га за адресою: м. Бучач вул. Галицька, 182 (далі Договір 2) строком на 5 років. На земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі) (п.3 Договору), а цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (п.16 Договору). Згідно з п. 9 Договору 2 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у сумі 56 577,64 грн в рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 11.08.2021 становила 1885921,44 грн, з розрахунку 209,64 грн за 1 кв м (п. 5 Договору). Пунктом 13 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 17.12.2021;

- 23.12.2021 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:003:1517 площею 0,1645 га за адресою: м. Бучач вул. Ст. Бандери, б/н строком на 5 років (далі Договір 3). На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна (незавершене будівництво) (п.3 Договору), а цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (п.16 Договору). Згідно з п. 9 Договору 3 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у сумі 4883,68 грн в рік. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 07.12.2021 становила 325 578,4 грн з розрахунку 197,92 грн за 1 кв м (п.5 Договору). Пунктом 13 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.12.2021;

- 23.12.2021 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:003:1516 площею 0,0192 га, яка знаходиться в м. Бучач вул. Ст. Бандери, б/н строком на 5 років з дати його підписання сторонами (далі Договір 4). На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна (незавершене будівництво) (п.3 Договору), а цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (п.16 Договору). Згідно п. 9 Договору 4 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 608,66 грн в рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 07.12.2021 - 40577,28 грн, з розрахунку 211,34 грн за 1 кв м (п. 5 Договору). Пунктом 13 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.12.2021;

- 18.07.2014 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:003:1551 площею 0,25 га за адресою: м. Бучач вул.С.Крушельницької,16 (далі Договір 5). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (п.16 Договору) строком на 5 років. Після закінчення строку договору оренди, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно з п. 9 Договору 5 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у сумі 3344,25 грн в рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 07.05.2024 складала 111 475 грн з розрахунку 44,59 грн за 1 кв м (п. 5 Договору).

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18.07.2014.

Рішенням Бучацької міської ради від 15.05.2019 за № 1964 вирішено поновити договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:003:1551 терміном на 5 років. Надалі, 03.07.2019 між Бучацькою міською радою та ТОВ "Рембуддільниця" укладено додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди від 18.07.2014.

При цьому, внесено зміни в п. 5 Договору оренди від 18.07.2014, зазначивши нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:003:1551 станом на 20.05.2019 в розмірі 42 2975 грн. Між Бучацькою міською радою та ТОВ "Рембуддільниця" 08.08.2024 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:003:1551 площею 0,25 га терміном на 5 років (далі Договір 5.1). Згідно з п. 9 Договору 5.1 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 9 948,43 грн в рік. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 04.06.2024 склала 663 228,56 грн (п. 5 Договору).

Однак, як встановлено органом державного контролю під час проведеної ревізії, до договорів оренди, укладених із ТОВ "Рембуддільниця", додаткові угоди в частині розрахунку орендної плати виходячи із чинної (актуальної) нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок не укладались, сплата орендної плати останнім проводилась з розрахунку нормативної грошової оцінки, зафіксованої в договорах оренди, із врахуванням щорічних індексів інфляції.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в межах населених пунктів, затверджено рішенням Бучацької міської ради від 17.06.2021 №1004 та відповідно до норм Податкового кодексу України (п. 12.3 ст. 12), введено в дію з 01.01.2022. Рішення сесії Бучацької міської ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в межах населених пунктів оприлюднене 22.06.2021 на офіційному сайті міської ради в розділі "Оголошення" https://buchachmiskrada.gov.ua/2021/06/news/informuiemo-3/.

Пунктом 4 цього рішення землекористувачів (платників за землю) зобов`язано "у встановленому законодавством порядку та строки внести зміни до договорів оренди землі в частині орендної плати за землю шляхом складання додаткових угод. При поданні податкових декларацій з плати за землю застосувати, починаючи з 01.01.2022 нормативну грошову оцінку земель в межах Бучацької міської ради Тернопільської області, затверджену цим рішенням".

Разом з тим, згідно з інформацією Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 02.12.2025 №6376/5/19-00-04-01-01 ТОВ "Рембуддільниця" за 2022-2025 роки подано податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за земельні ділянки загальною площею 37887,00 кв.м, в тому числі земельні ділянки з кадастровими номерами: 6121210100:02:001:0608 площею 24554,00 кв.м, 6121210100:02:001:0609 площею 8996,00 кв.м, 6121210100:02:003:1551 площею 2500,00 кв.м, 6121210100:02:003:1516 площею 192,00 кв.м, 6121210100:02:003:1517 площею 1645,00 кв.м та задекларовано річне податкове зобов`язання за 2022 рік в сумі 219029,81 грн, за 2023 рік в сумі 251887,51 грн, за 2024 рік в сумі 421076,99 грн, за 2025 рік в сумі 464179,81 грн.

Відповідно до даних ІКС "Податковий блок" на підставі Інтегрованої картки платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця" по коду платежу 18010600 "Орендна плата з юридичних осіб" по Бучацькій територіальній громаді за земельні ділянки, які перебувають у його користуванні на умовах оренди в 2022 році сплачено 162342,96 грн, в 2023 році сплачено 316141,99 грн, у 2024 417 703,54 грн, у 2025 році станом на 01.12.2025 сплачено 421 363,01 гривень.

Водночас, ТОВ "Рембуддільниця" у листі від 15.07.2025 за № 22 на запит Управління Західного офісу Державної аудиторської служби України в Тернопільській області повідомило, що у 2022 році сплачено 162 342,96 грн, в 2023 році 316 141,99 грн, у 2024 417 703,54 грн, у 2025 році станом на 31.05.2025 сплачено 189 273,11 гривень.

Таким чином, проаналізувавши податкові декларації з плати за землю за 2022-2025 роки, що надані ТОВ "Рембуддільниця" у податкові органи, Держаудитслужбою встановлено невідповідність вказаної у деклараціях та застосованої актуальної для обрахунку податкових зобов`язань орендної плати за землю нормативної грошової оцінки. Так, в податковій декларації за 2022 рік податкові зобов`язання по земельній ділянці 6121210100:02:001:0609 обраховані із нормативної грошової оцінки 2 074 657,52 грн, за 2023 рік - 2 385 829,16 грн, за 2024 рік - 3 456 713,00 грн, за 2025 рік - 3 871 518,56 гривень.

Згідно з Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9968421952025 від 25.06.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6121210100:02:001:0609 у 2025 році становить 3 869 954,80 грн.

З урахуванням коефіцієнтів індексації земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення (1,12 за 2024 рік, 1,051 за 2023 рік та 1,15 за 2022 рік) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6121210100:02:001:0609 у 2022 році становила 2 858 823,30 грн, у 2023 році - 3 287 646,80 грн, у 2024 році - 3 455 316,79 грн.

Отже, ТОВ "Рембуддільниця" занижено податкові зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку за кадастровим номером 6121210100:02:001:0609 у 2022 році на 23 524,97 грн (задекларовано 62 239,73 грн, підлягало сплаті - 85 764,70 грн), у 2023 році - на 27 054,53 (задекларовано 71 574,87 грн, підлягало сплаті - 98 629,40 грн.

Також ТОВ "Рембуддільниця" в податковій декларації за 2022 рік податкові зобов`язання по земельній ділянці з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 обраховані із нормативної грошової оцінки 4 559 677,80 грн, за 2023 рік - 5 243 752,24 грн, за 2024 рік - 9 753 585,42 гривень.

Згідно з Витягом № НВ-9969544902025 від 03.07.2025, отриманим через офіційний вебресурс електронних послуг Державної служби України питань геодезії, картографії та кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 у 2025 році становить 10 919 642,31 грн.

Тобто, нормативна грошова оцінка (з урахуванням щорічних коефіцієнтів індексації) земельної ділянки за кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 у 2022 році фактично становила 8 066 587,21 грн, у 2023 році - 9 276 575,29, у 2024 році - 9 749 680,63 грн.

Відтак, ТОВ "Рембуддільниця" занижено податкові зобов`язання зі сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608 у 2022 році на 105 207,29 грн (задекларовано 136 790,33 грн, підлягало сплаті - 241 997,62 грн), у 2023 році на 120 98,69 грн (задекларовано 157 312,57 грн, підлягало сплаті 278 297,26 грн).

Аналогічно ТОВ "Рембуддільниця" занижено податкові зобов`язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 6121210100:02:003:1517, 6121210100:02:003:1516 та 6121210100:02:003:1551.

В результаті, за твердженням контролюючого органу, бюджетом Бучацької міської територіальної громади станом на 01.06.2025 недоотримані від ТОВ "Рембуддільниця" грошові кошти в сумі 244 769,49 грн.

Наведені вище обставини й стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.

Дослідивши подані учасниками цього спору докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити частково, з наступних міркувань.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом.

У відповідності до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього ж Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В силу абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази про вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абз. 3 і 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі №698/119/18 (пункт 26), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 34), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункт 8.19), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 81) від 28.09.2022 у справі №483/448/20 (пункти 7.11, 7.18), від 20.06.2023 у справі №633/408/18 (пункти 10.12, 10.19), від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (пункт 8.37), від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 (пункт 8.4), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.11), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.18).

Приписи ч.ч. 3-4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", серед іншого, встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі №633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, пункт 8.12).

У пункті 10.21 постанови від 20.06.2023 у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи в публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина 7 статті 41 Конституції України). Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.20).

Отже, процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами, сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Одним із принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування, що передбачено ст. 4 Закону.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Статтею 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форм власності є обов`язковим джерелом наповнення відповідного бюджету. Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.

Бучацька міська рада є органом місцевого самоврядування, суб`єктом комунальної власності на землю і наділена повноваженнями щодо розпорядження землями територіальної громади, здійснення контролю за їх використанням та захисту інтересів у суді.

Так, відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно компетенцією сільських, селищних, місцевих рад є вирішення питання регулювання земельних відносин. Отже, в даному випадку Бучацька міська рада є органом, уповноваженим здійснювати зазначені функції у спірних правовідносинах.

Бучацькою окружною прокуратурою 23.10.2025 направлено до Бучацької міської ради лист №53-3643вих.-25 з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", запитано інформацію про те, чи вживалися (якщо ні, то чи будуть вживатися) заходи щодо усунення порушень, зокрема з метою стягнення з ТОВ "Рембуддільниця" несплаченої орендної плати, в тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду, а також роз`яснено повноваження, надані законодавством щодо звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Разом з тим, Бучацька міська рада, направивши копії запитуваних документів, не надала відповіді на питання про вжиття заходів, спрямованих на стягнення з ТОВ "Рембуддільниця" несплаченої суми орендної плати відповідно до затвердженої нормативної грошової оцінки населених пунктів м. Бучач. Крім того, Бучацька міська рада у своєму листі від 24.12.2025 повідомила, що міською радою не пред`являлась позовна заява до ТОВ "Рембуддільниця" у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань.

З даного приводу слід врахувати правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду від 06 липня 2021 року по справі № 922/3025/20. Зокрема, Верховний Суд звертає увагу, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з відповідним позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження. У зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відтак, суд вважає, що у даній справі прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави при зверненні з даним позовом до суду.

Щодо фактичних обставин справи суд вказує на наступне.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога прокурора до відповідача про стягнення недоотриманої орендної плати за договорами оренди земельних ділянок упродовж 2022-2025 років у розмірі 244 769,49 грн, розрахованої з урахуванням введеної в дію з 01.01.2022 року нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частини 9 статті 93 Земельного кодексу України, частини 2 статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина 1 статті 5 названого Закону).

Положеннями статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями частин 1-3 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно підпункту 270.1.2. пункту 270.1. ПК України об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У всіх договорах оренди земельних ділянок комунальної власності, укладених між Бучацькою міською радою та ТОВ "Рембуддільниця" передбачено внесення орендної плати орендарем у грошовій формі у процентному співвідношенні від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Тобто, при зміні нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно підлягає коригуванню і розмір орендної плати.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Положеннями частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами 1, 3, 4 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Приписами пункту 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Відповідно до п.289.3 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати, що кореспондується положеннями частини 2 статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Врахувавши особливості правовідносин з оренди земель державної та комунальної власності, які характеризуються наявністю імперативних елементів, у пунктах 118-122 наведеної вище постанови Велика Палата Верховного Суду здійснила системний аналіз законів № 161-XIV, № 1378-IV і ПК України та дійшла висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати. Водночас технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням без узгодження з орендарем земельної ділянки. Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону № 1378-IV, статті 21 Закону № 161-XIV та пункту 271.2 статті 271 ПК України, зроблений у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 05 червня 2024 року у справі №914/2848/22 з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності (пункт 122 постанови).

Таким чином, орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, у тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Із матеріалів справи вбачається, що власником спірних земельних ділянок є Бучацька міська рада та упродовж 2022-2025 років ці земельні ділянки перебували в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця" на підставі відповідних договорів оренди.

Пунктом 13 усіх вище зазначених договорів оренди передбачено умови перегляду розміру орендної плати, в тому числі і у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

В контексті наведеного вище, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та Верховний Суд в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказали, що як положення Податкового законодавства України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами в обґрунтування оцінки землі, зокрема, технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Як вбачається із умов договорів оренди орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 1,5% або 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме:

- по земельній ділянці з кадастровим номером 6121210100:02:003:1551: договір від 18.07.2014 - 3% від грошової оцінки у розмірі 111 475 грн; додаткова угода від 03.07.2019 - 3% від грошової оцінки у розмірі 422 975 грн; договір від 08.08.2024 - 1,5% від 663 228 грн;

- по земельній ділянці з кадастровим номером 6121210100:02:001:0608: договір від 03.03.2017 - 3% від грошової оцінки у розмірі 4 145 206 грн; договір від 03.11.2022 - 3% від грошової суми у розмірі 4 513 270,74 грн;

- по земельній ділянці з кадастровим номером 6121210100:02:001:0609: договір від 17.12.2021 - 3% від грошової оцінки у розмірі 1 885 921,44;

- по земельній ділянці з кадастровим номером 6121210100:02:003:1517: договір від 23.12.2021 - 1,5% від грошової оцінки у розмірі 325 578,40 грн;

- по земельній ділянці з кадастровим номером 6121210100:02:003:1516: договір від 23.12.2021 - 1,5% від грошової оцінки у розмірі 40 577,28 грн.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в межах населених пунктів Бучацької міської ради затверджено рішенням Бучацької міської ради від 17.06.2021 №1004 та, відповідно до норм Податкового кодексу України (п.12.3 ст.12), введено в дію з 01.01.2022.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, зокрема листом Держгеокадастру №5297/0/2-25 від 04.12.2025, міською радою не було вчасно забезпечено передання технічної документації для внесення відповідних відомостей для формування витягу, у зв`язку з чим технічна документація з нормативної грошової оцінки, затверджена рішенням Бучацької міської ради № 1004, не була вчасно доведена до відома Держгеокадастру. Електронні відомості про нормативну грошову оцінку земель м. Бучач було внесено до бази даних Державного земельного кадастру лише 25.01.2023 року.

З відповіді Держгеокадастру підтверджується та обставина, що останнім тільки з 18.02.2022 року (з передачею документацій на паперових носіях) набуто можливість в ручному режимі застосовувати нормативні грошові оцінки земель населених пунктів Бучацької міської ради, які затверджені її рішенням від 17.06.2021 р. № 1004. Таким чином, згідно відомостей Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становила:

6121210100:02:003:1551 станом на:

2022 - відомості відсутні,

2023 - 631 045,25 грн,

2024 - 663 228,56 грн,

2025-664 058,81 грн.

6121210100:02:003:1517 станом на:

2022 - відомості відсутні,

2023 - 465 057,95 грн,

2024 - 488 775,91 грн,

2025 - 469 208,81 грн.

6121210100:02:003:1516 станом на:

2022 - відомості відсутні,

2023 - 54 280,32 грн,

2024-57 048,62 грн,

2025-54 764,80 грн.

6121210100:02:001:0609 станом на:

2022 - відомості відсутні,

2023 - 3 287 772,21 грн,

2024 - 3 456 709,12 грн,

2025-3 869 954,80 грн.

6121210100:02:001:0608 станом на:

2022 - відомості відсутні,

2023 - 9 276 929, 16 грн,

2024 - 9 753 609,32 грн,

2025 - 10 919 642,31 грн.

Однак, згідно розрахунку, проведеним Держаудитслужбою, у 2022 році вказані наступні розміри грошової оцінки земельних ділянок: 6121210100:02:003:1551 - 548 735 грн; 6121210100:02:003:1517 - 404 398 грн; 6121210100:02:003:1516 - 47 200 грн; 6121210100:02:001:0609 - 2 858823,30 грн; 6121210100:02:001:0608 - 8 066587,21 грн.

В акті ревізії (ст.77) вказано, що нормативно грошова оцінка, зокрема в сумі 8 066 587,21 грн, обрахована станом на 2022 рік, виходячи із Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9969544902025 від 03.07.2025 Головного управління Держгеокадастру.

Прокурором у додаткових поясненнях від 20.03.2026 також вказано, що враховуючи неможливість отримання витягу з технічної документації за 2022 рік, з причин несвоєчасного внесення відомостей до Державного земельного кадастру, застосовано розрахунковий метод шляхом визначення базового значення нормативної грошової оцінки через обернену дію коефіцієнта індексації відповідно до ст. 289 ПК України

При цьому суд звертає увагу на те, що самостійне визначення Держаудитслужбою значення нормативної грошової оцінки, а також застосування оберненої дії коефіцієнта індексації при визначенні нормативної грошової оцінки не передбачені жодними правовими нормами.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки застосовується ретроспективно, тобто кожного року після 01 січня для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати). Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 804/937/16.

Пунктом 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147, визначено, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру (за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок).

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

Функціонал автоматичного формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розраховує значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент формування витягу згідно з наявними відомостями Державного земельного кадастру про земельну ділянку та не формує витяги за минулі роки.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, з огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Таким чином, не може вважатися належним доказом в підтвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок за період 2022, 2023, 2024 та 2025 роки Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Бучацької міської ради №131920-22/13від 11.09.2025, складений Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області. До того ж спосіб визначення нормативної грошової оцінки цим контролюючим органом із застосуванням оберненої дії коефіцієнта індексації перебуває поза межами правового регулювання та не відповідає приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Водночас, в матеріалах справи також відсутній документ, визначений законодавством на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2022 рік.

Як зазначено Держгеокадастром, сформувати автоматично витяг з технічної документації за 2022 рік неможливо, оскільки електронні документи технічної документації про нормативну грошову оцінку земель м. Бучач були внесені до Державного земельного кадастру лише 25.01.2023.

Разом з тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі визначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин згідно п.289.3 Податкового кодексу України - Держгеокадастр.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру, який є компетентним органом, згідно відомостей Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка на спірні земельні ділянки визначена за 2023, 2024, 2025 роки.

Отже, розрахунок заявленої до стягнення заборгованості по орендній платі за користування спірною земельною ділянкою за 2022 рік здійснено за відсутності належних доказів, які відповідно до чинного законодавства підтверджують розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи відомості з Держгеокадастру щодо грошової оцінки окремо по кожній земельній ділянці суд встановив, що: за 2023 рік відповідач мав сплатити 403 662,47 грн, а сплатив 316 141,99 грн; за 2024 мав сплатити 420 248,55 грн, а сплатив 417 703,54 грн; за п`ять місяців 2025 року мав сплатити 192 295,16 грн, а сплатив 189 273,11 грн.

Відтак, здійснивши перерахунок, суд вважає, що розмір недоотриманої орендної плати за вказані роки складає 93 087,54 грн. У зв`язку із наведеним, позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та пояснення були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій, оскільки решту аргументів, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Застереження.

Судом при оголошенні скороченого рішення (вступної та резолютивної частин рішення), внаслідок невірного копіювання цифр, була допущена механічна описка у пункті 2 щодо стягнення суми судового збору, оскільки розподіл судових витрат вказано у пункті 3.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд робить застереження про виправлення в резолютивній частині рішення допущених судом механічної описки, а саме замість:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця", вул. Галицька, 182, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48403, код ЄДРПОУ 30903610) на користь держави в особі Бучацької міської ради (пл. Волі, 1, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48400, код ЄДРПОУ 04058479, розрахунковий рахунок UA788999980334109812000019757, одержувач ГУК у Тернопільській обл./ТГ, м. Бучач, код класифікації доходу в бюджет 18010600, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599) 93 087 (дев`яносто три тисячі вісімдесят сім) грн 54 коп. та 3 851 (три тисячі вісімсот п`ятдесят одну) грн 89 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

вважати вірним:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця", вул. Галицька, 182, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48403, код ЄДРПОУ 30903610) на користь держави в особі Бучацької міської ради (пл. Волі, 1, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48400, код ЄДРПОУ 04058479, розрахунковий рахунок UA788999980334109812000019757, одержувач ГУК у Тернопільській обл./ТГ, м. Бучач, код класифікації доходу в бюджет 18010600, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599) 93 087 (дев`яносто три тисячі вісімдесят сім) грн 54 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 7 ст. 233 ГПК України виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд робить застереження про виправлення в резолютивній частині рішення допущеної судом граматичної помилок у назві відповідача 2, а саме замість: Іванченко Юлії Василівни вважати вірним: Іванечко Юлія Василівна.

Керуючись статями ст. ст. 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця", вул. Галицька, 182, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48403, код ЄДРПОУ 30903610) на користь держави в особі Бучацької міської ради (пл. Волі, 1, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48400, код ЄДРПОУ 04058479, розрахунковий рахунок UA788999980334109812000019757, одержувач ГУК у Тернопільській обл./ТГ, м.Бучач, код класифікації доходу в бюджет 18010600, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599) 93 087 (дев`яносто три тисячі вісімдесят сім) грн 54 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембуддільниця", вул. Галицька, 182, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, 48403, код ЄДРПОУ 30903610) на користь Тернопільської обласної прокуратури (р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ 2800) 1 117 (одну тисячу сто сімнадцять) грн 05 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 11.06.2026.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко