Рішення № 137299643, 09.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа № 917/2358/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, код ЄДРПОУ 42225136,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030,

про стягнення 76 288 729,19 грн.

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники сторін: згідно протоколу.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про стягнення 76 288 729,19 грн, з яких 68 036 999,90 грн - заборгованість за Договором про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р., 6 363 837,44 грн - пеня, 1 148 119,84 грн - втрати від інфляції, 739 772,01 грн - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.01.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.02.2026 р.

У зв`язку з перебуванням судді Мацко О.С. на лікарняному, засідання суду в цей день не відбулося.

Ухвалою від 24.02.2026 р. призначено підготовче судове засідання на 17.03.2026 р.

17.03.2026 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2026 р.

23.04.2026 р. суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 21.05.2026 р.

У зв`язку з перебуванням судді Мацко О.С. на лікарняному, засідання суду в цей день не відбулося.

Ухвалою від 25.05.2026 р. призначено судове засідання у справі на 09.06.2026 р.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи. 09.06.2026 р. судом проголошено скорочене рішення у даній справі, повідомлено порядок та строк його оскарження та час складання повного тексту рішення.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі виконав оплату за Договором про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

05.02.2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання від 04.02.2026 р. (вх. № 1469) про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» інформацію за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року, а саме розшифровку «інших накладних витрат» та її документальне підтвердження по витратам Виконавця по Договору № 447 про надання комплексної послуги від 24.10.2023 р., зазначені у Калькуляцiї в рядку 4 «іншi накладнi витрати».

Відповідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Протокольною ухвалою від 17.03.2026 р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

У відзиві від 04.02.2026 р. (вх. № 1467 від 05.02.2026 р.) відповідач заперечував проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» у справі, стверджуючи про те, що позивач не дотримався умов Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р. в частині формування актів здачі-приймання наданих послуг, оскільки «інші накладні витрати», що включені позивачем до калькуляції, не є належно обґрунтованими та такими, що відповідають договірним зобов`язанням, вони не замовлялись відповідачем, отже, їх включення до калькуляції суперечить статті 901 ЦК України в частині надання послуг виключно за завданням Замовника.

Крім того, у відзиві відповідач зазначав, що згідно з рішенням Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022 р. «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» фактично передали лише частину майна (устаткування), на якому процес виробництва теплової енергії був неможливим, а тому з метою забезпечення виконання рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 року в період з листопада 2022 року по березень 2025 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» укладались договори про надання комплексної послуги, в яких ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виступав Замовником, а ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» - Виконавцем комплексної послуги.

09.02.2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив від 09.02.2026 р. (вх. № 1589), у якій вказав, що відповідачем було без зауважень підписано Акти здачі-приймання наданої послуги по Договору № 447 від 24.10.2023 р. за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року та Акти коригування від 29.12.2023 р. до Актів здачі-приймання наданої послуги від 31 жовтня 2023 року та від 30 листопада 2023 року до Договору № 447 від 24.10.2023 р.; прийняттям та підписанням вказаних актів, а також Угоди про порядок погашення заборгованості від 02.11.2024 р. відповідач визнав розмір зобов`язання та гарантував його погашення у встановлений строк; заявлення боржником у процедурі примусового стягнення боргу додаткових вимог щодо існуючих і підписаних Сторонами документів (вказівка на їх неповноту, чи невідповідність формі), а також зазначення про необхідність складання і надання Кредитором нових чи додаткових документів та інформації по Договору не ґрунтуються на законі чи домовленості Сторін.

19.02.2026 року до суду надійшло клопотання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 18.02.2026 р. (вх. № 2228), у якому відповідач просив призначити у справі судовo-економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Чи підтверджується документально склад «інших накладних витрат», зазначених в калькуляціях вартості комплексної послуги, оформлених до актів здачі-приймання наданої послуги від 31.10.2023 року, від 30.11.2023 року, від 31.12.2023 року, від 31.01.2024 року, від 29.02.2024 року, від 31.03.2024 року?

2. Чи відповідають вимогам ведення бухгалтерського обліку складені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» акти здачі приймання наданої послуги від 31.10.2023 року, від 30.11.2023 року, від 31.12.2023 року, від 31.01.2024 року, від 29.02.2024 року, від 31.03.2024 року та оформлені до них калькуляції та довідки?

Позивач подав до суду заперечення від 23.02.2026 р. (вх. № 2387 від 23.02.2026 р.) на вказане клопотання відповідача.

Суд дослідив клопотання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про призначення судовo-економічної експертизи у справі та заперечення з цього приводу позивача, встановив, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідність у спеціальних знаннях відсутня, а рішення зі спору може бути прийняте за наявними фактичними даними, що входять до предмета доказування, з огляду на що протокольною ухвалою від 17.03.2026 р. відмовив у задоволенні клопотання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про призначення експертизи у справі.

При цьому суд наголосив, що оцінка вказаних обставин належить саме до компетенції суду, а тому призначення експертизи з цього питання переслідувало б підміну експертами функцій суду, що чинне законодавство не допускає.

У судовому засіданні 09.06.2026 р. відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем пені на 90 %.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

24.10.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (надалі - Позивач) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (надалі - Відповідач) укладено Договір № 447 про надання комплексної послуги (надалі - Договір, а. с. 29-31).

29.12.2023 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023, якою пункти 2.1, 2.3, 2.6, 3.2, 3.3, 4.3 та 9.7 Договору було викладено в новій редакції та доповнено Розділ 3 Договору новим пунктом 3.5 (а. с. 35).

Також, 29.12.2023 р. між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023, якою пункти 1.4, 2.2 та 8.1 Договору було викладено в новій редакції та погоджено орієнтовну суму Договору на 2024 рік у розмірі 100 000 000 грн 00 коп. з ПДВ (а. с. 36).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Позивач (по тексту Договору Виконавець) на підставі заявки Відповідача (по тексту Договору Замовник) зобов`язувався надавати комплексну послугу, яка складається з організації виробництва теплової енергії на об`єктах Замовника, технічного обслуговування об`єктів Замовника (далі - Послуга), а Замовник зобов`язувався щомісяця приймати та здійснювати оплату наданої Послуги.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця аванс за поточний місяць у розмірі 5 000 000,00 грн до 20 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок здійснюється Замовником до 19 числа (включно) місяця, наступного за звітним, на підставі Акту здачі-приймання наданої Послуги та виставленого Виконавцем рахунку (пункт 2.3 Договору).

Здача-приймання Послуги здійснюється Сторонами Договору щомісяця за Актом здачі-приймання наданої Послуги, який підписується уповноваженими представниками Сторін (пункт 3.1 Договору).

На виконання умов Договору Позивачем на адресу Відповідача у строки, встановлені Договором, направлялися калькуляція вартості Послуги, Довідки за підписом уповноважених осіб ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», рахунки-фактури та Акти здачі-приймання наданої послуги по Договору № 447 від 24.10.2023 за період з жовтня 2023 по березень 2024 (копії супровідних листів та документів, доданих до них додані до позовної заяви та містяться в матеріалах справи).

На виконання умов Договору та Додаткової угоди № 1 від 29.12.2023 в січні 2024 року Позивачем на адресу Відповідача направлено супровідного листа № 21/139 від 10.01.2024 разом з доданими документами, зокрема: калькуляції вартості Послуг за жовтень 2023 року та листопад 2023 року, Довідки за підписом уповноважених осіб ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за жовтень 2023 року та листопад 2023 року, Акти коригування від 29.12.2023 до Актів здачі-приймання наданої Послуги від 31 жовтня 2023 року та від 30 листопада 2023 року до Договору № 447 від 24.10.2023 та рахунки-фактури № 447/10/1 та № 447/11/1 від 29.12.2023. Також супровідним листом № 21/283 від 23.01.2024 на адресу Відповідача направлено відкореговані калькуляції вартості Послуги за жовтень 2023 року та листопад 2023 року.

Відповідачем вищевказані Акти здачі-приймання наданої Послуги по Договору № 447 від 24.10.2023 за період з жовтня 2023 по березень 2024 та Акти коригування від 29.12.2023 до Актів здачі-приймання наданої Послуги від 31 жовтня 2023 року та від 30 листопада 2023 року до Договору № 447 від 24.10.2023 підписано.

Як зазначає позивач, згідно даних Актів здачі-приймання наданої Послуги по Договору № 447 від 24.10.2023 в період з жовтня 2023 по березень 2024 по Договору № 447 від 24.10.2023 надано послуг на загальну суму 148 299 754 грн 64 коп., а саме:

- в жовтні 2023 року на суму 3 185 351 грн 46 коп.;

- в листопаді 2023 року на суму 30 523 000 грн 09 коп.;

- в грудні 2023 року на суму 33 348 251 грн 69 коп.;

- в січні 2024 року на суму 31 444 637 грн 33 коп.;

- в лютому 2024 року на суму 25 736 514 грн 41 коп.;

- в березні 2024 року на суму 24 061 999 грн 66 коп. Відповідачем вказане не заперечується.

Відповідачем частково у розмірі 71 166 744 грн 86 коп. сплачено заборгваність за надані послуги по вищевказаному Договору і станом на 02.11.2024 залишок боргу по Договору становив 77 133 009 грн 78 коп.

Тому, 02.11.2024 р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (по тексту Угоди - Сторона 1) та ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» (по тексту Угоди - Сторона 2) укладено Угоду про погашення заборгованості (далі - Угода).

Відповідно до пункту 1 Угоди, підписанням даної Угоди визначено порядок і терміни погашення Стороною 1 заборгованості перед Стороною 2, що виникла при виконанні своїх зобов`язань по Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 року (далі - Договір) в частині здійснення оплат відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору.

Пунктом 2 Угоди передбачено, що Сторони підтверджують той факт, що станом на дату підписання даної Угоди заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 становить 77 133 009 грн 78 коп. і є наразі непогашеною. Згідно з пунктом 3 Угоди Сторони домовились, що погашення заборгованості, зазначеної в пункті 2 цієї Угоди, може здійснюватись у спосіб як шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони 2, який вказаний в реквізитах Сторони 2 даної Угоди, так і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог відповідно до наступного графіка:

1. До 31.12.2024 - 5 000 000 грн 00 коп.;

2. До 31.01.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

3. До 28.02.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

4. До 31.03.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

5. До 30.04.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

6. До 31.05.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

7. До 30.06.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

8. До 31.07.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

9. До 31.08.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

10. До 30.09.2025 - 5 000 000 грн 00 коп.;

11. До 31.10.2025 - 13 566 504 грн 89 коп.;

12. До 30.11.2025 - 13 566 504 грн 89 коп.

Пунктом 5 Угоди передбачено, що за умови належного виконання Стороною 1 пункту 3 даної Угоди, між Сторонами будуть повністю врегульовані всі питання щодо заборгованості Сторони 1 перед Стороною 2 по Договору.

Пунктом 6 Угоди Сторони погодили, що після належного виконання Стороною 1 пункту 3 даної Угоди не будуть мати будь-яких зобов`язань, взаємних претензій, вимог один до одного, які б стосувалися виконання умов Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 року. Згідно з пунктом 7 Угоди у випадку невиконання Стороною 1 умов даної Угоди, Сторона 2 залишає за собою право стягнути заборгованість по Договору та усі штрафні нарахування у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Дана Угода вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін та діє до повного її виконання (пункт 8 Угоди).

Відповідно до пункту 3 Угоди, шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог 05.12.2024 на суму 4 330 853 грн 25 коп. та 04.02.2025 на суму 4 765 156 грн 63 коп. частково погашено борг на загальну суму 9 096 009 грн 88 коп. (копії заяв про припинення зобов`язань № 06/4398 від 5.12.2024 та № 06/369 від 04.02.2025 додані до матеріалів справи).

Відтак, як вказує позивач, сума боргу по Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023, яку Відповідач не сплатив, становить 68 036 999 грн 90 коп.

Як стверджує позивач, ним направлялася відповідачу відповідна претензія про сплату вказаної заборгованості, у відповіді на яку (вих. № 29-17/3016 від 17.12.2025 р.) Відповідач послався на тяжкий фінансовий стан у зв`язку з наявною заборгованістю перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України». Також у даній відповіді на претензію відповідач зазначив, що розгляд претензії унеможливлений ненаданням ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» детальної розшифровки рядка 4 калькуляції «Інші накладні витрати», яка складає значну частину суми вартості послуги.

Позивач вказує, що відповідач за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, з огляду на що заявив до стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 76 288 729,19 грн, з яких 68 036 999,90 грн - заборгованість за Договором про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р., 6 363 837,44 грн - пеня, 1 148 119,84 грн - втрати від інфляції, 739 772,01 грн - 3 % річних.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р., додаткові угоди до вказаного договору, Акти здачі-приймання наданої послуги по Договору № 447 від 24.10.2023 р. за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року, рахунки-фактури, калькуляції вартості Послуг за жовтень 2023 року та листопад 2023 року, Довідки за підписом уповноважених осіб ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за жовтень 2023 року та листопад 2023 року, Акти коригування від 29.12.2023 р. до Актів здачі-приймання наданої Послуги від 31 жовтня 2023 року та від 30 листопада 2023 року до Договору № 447 від 24.10.2023 р., рахунки-фактури № 447/10/1 та № 447/11/1 від 29.12.2023 р., відкореговані калькуляції вартості Послуги за жовтень 2023 року та листопад 2023 року та ін.

Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ»: Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 21 від 10.01.2023 р. та № 20 від 10.01.2023 р., рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 р., рішення Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022 р. та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено вище, пунктом 2.3 Договору № 447 від 24.10.2023 р. передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється Замовником до 19 числа (включно) місяця, наступного за звітним, на підставі Акту здачі-приймання наданої Послуги та виставленого Виконавцем рахунку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом досліджено Акти здачі-приймання наданої послуги по Договору № 447 від 24.10.2023 р. за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року та Акти коригування від 29.12.2023 р. до Актів здачі-приймання наданої Послуги від 31 жовтня 2023 року та від 30 листопада 2023 року до Договору № 447 від 24.10.2023 р. на загальну суму 148 299 754,64 грн та встановлено, що вони мають всі необхідні реквізити, підписані сторонами та скріплені печатками, тож приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем умов договору № 447 від 24.10.2023 р. на вищевказану суму.

Крім того, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії рахунків-фактур за вказаний період.

Відповідач, визнаючи факт укладення і виконання договору (з додатковими угодами), наполягає на тому, що у всіх без винятку калькуляціях, які упродовж терміну дії договору направлялися Виконавцем на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» міститься рядок «інші накладні витрати», які не розшифровані відповідною довідкою головного бухгалтера, як-то виробничі, адміністративні, операційні витрати. При цьому калькуляція не містить підпису головного бухгалтера, а виключно директора ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ». У зв`язку з цим, протягом дії договору, по факту отримання актів здачі-приймання послуги, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зверталось до ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» із листами, в яких, серед іншого, зазначало про непогодження із вартістю послуги через не підтвердження витрат Виконавця, зазначених у калькуляції у рядку 4 «інші накладні витрати» та просило надати розшифрування таких витрат.

Відповідач звертає увагу суду, що фактично не укладення договору про надання комплексної послуги, як і його зупинення з причини ненадання розшифровок, було неможливим через важливість надання послуг на виконання рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 року № 1508, яким ПОКВПТГ «Полтаватеплоенрего» було визнано надавачем послуг споживачами лівобережної частини міста Кременчука в період, починаючи з листопада 2022 року.

Відповідач наполягає на тому, що зі змісту договору вбачається, що сторонами було погоджено обсяг складових послуги у додатку № 1 до договору. Отже, межею складових послуги сторонами були визначені складові, перелік яких містився у додатку №1 до договору. Натомість, у калькуляції вартості послуги містяться «інші накладні витрати», які не корелюються зі складовими, що містяться у додатку №1 до договору та не розшифровані головним бухгалтером, але, з точки зору вартості послуги, складають її основну частину.

Відповідач стверджує, що він не замовляв у Позивача інших, не передбачених договором та додатком № 1 до договору послуг. На переконання відповідача, позивачем не надано до позовної заяви документів, якими б «інші накладні витрати» були розшифровані та документально підтверджені, відтак - Позивач не дотримався умов договору в частині формування актів здачі-приймання наданих послуг, а Відповідач не повинен був сплачувати таку суму вартості послуги оскільки за умовами договору Замовником самостійно здійснюється придбання палива та інших ресурсів (далі - ресурси), пов`язаних з технологічними потребами виробництва Замовником теплової енергії (пункт 1.5 розділу 1 договору), отже, «інші накладні витрати», що включені позивачем до калькуляції, не є належно обґрунтованими та такими, що відповідають договірним зобов`язанням, вони не замовлялись Відповідачем, отже, їх включення до калькуляції суперечить статті 901 ЦК України в частині надання послуг виключно за завданням Замовника.

Тобто, згідно з поданими заявами по суті спору, належне надання позивачем відповідачу комплексної послуги згідно з договором № 477 від 24.10.2023 р. останнім не оспорюється - оспорюється вартість послуги, до якої, на переконання відповідача, включені витрати позивача, які ним не підтверджені.

Водночас відповідно до пункту 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 до Договору про надання комплексної послуги № 477 від 24.10.2023 р.) Замовник зобов`язаний не пізніше 16 числа місяця, наступного за звітним, підписати Акт здачі-приймання наданої послуги за звітний місяць та направити його Виконавцю електронною поштою на адресу: kanc01@kremtec.com.ua та паперову версію Акту здачі-приймання наданої послуги передати нарочно Виконавцю або направити поштою (цінний лист з описом). Якщо 16 число припадає на вихідний або неробочий день, Замовник підписує та направляє Виконавцю Акт здачі-приймання наданої послуги за відповідний місяць не пізніше першого робочого дня, що слідує після 16 числа, але не пізніше 13 годин 00 хвилин 18 числа.

У випадку не підписання Акту здачі-приймання наданої Послуги та ненадання мотивованої відмови в терміни, передбачені пунктом 3.3 Договору, Послуга вважається наданою в повному обсязі, прийнятою Замовником без зауважень та такою, що підлягає оплаті (пункт 3.4 Договору).

Згідно з п. 1 додаткової угоди № 1 до договору від 29.12.2023 р., сторони виклали п. 2.1 договору у наступній редакції: « 2.1. Вартість послуги за місяць згідно Договору визначається на підставі витрат Виконавця та оформлюється Калькуляцією вартості послуги за відповідний місяць за підписом уповноважених осіб Виконавця».

Згідно з п. 3.5 договору (у ред. додаткової угоди № 1) виконавець разом із Актом здачі-приймання наданої послуги направляє Замовнику Калькуляцію вартості послуги за відповідний місяць за підписом уповноважених осіб Виконавця та довідки у довільній формі за відповідний місяць за підписом уповноважених осіб Виконавця у встановленому порядку відповідно до п. 3.2 договору.

Тобто, укладеним між сторонами договором передбачено складання калькуляції вартості послуг за місяць та відповідних довідок. Форма цих документів договором не визначена - виконавець складав ці документи у тому вигляді, що дозволяє зрозуміти суть та об`єм послуги. Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем на адресу відповідача у стоки, встановлені договором, направлялися документи: калькуляції вартості послуги, довідки за підписом уповноважених осіб, рахунки-фактури та Акти приймання наданої послуги по Договору № 447 від 24.10.2023 р., що підтверджується доданими до позовної заяви доказами та не спростовується відповідачем. Більше того - Відповідачем усі надані Акти здачі-приймання наданої послуги та Акти коригування від 29.12.2023р. до Актів здачі-приймання наданої послуги від 31.10.2023р. та від 30.11.2023р. до Договору №447 від 24.10.2023р. підписано без зауважень, відповідно - замовником підтверджено повну згоду з обсягом та сумою наданих послуг. Направлення листів, на які посилається відповідач, у яких останній повідомляв, що він не погоджується з вартістю послуг за кожен окремо взятий період, не змінює висновків суду: листи складалися в односторонньому порядку з власної ініціативи відповідачем та не підміняють і не змінюють інформації, яка відображена в погоджених та підписаних обома сторонами Актах здачі-приймання наданої послуги.

Положеннями статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення 68 036 999,90 грн основної заборгованості за договором про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Пунктом 4.3 Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р. визначено, що при порушенні Замовником строків оплати він зобов`язаний сплатити Виконавцю, на вимогу останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (в ред. п.7 додаткової угоди №1). Позивачем наведено розрахунок пені за порушення грошового зобов`язання за Договором про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р. в розмірі 6 363 837,44 грн (а. с. 28).

Відповідач контррозрахунку штрафних санкцій суду не надав.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача пені у вищезазначеному розмірі відповідають положенням чинного законодавства, є обґрунтованими та правомірними.

Як зазначено вище, у судовому засіданні 09.06.2026 р. відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру заявленої позивачем пені на 90 %.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При цьому ні у зазначеній нормі, ні в інших положеннях чинного законодавства України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 922/266/20).

Верховний Суд у постанові від 29.05.2023 р. у справі № 904/907/22 дійшов висновку, що норма частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення. Водночас тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монопольного становища контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі № 925/577/21).

Конституційний Суд України у Рішенні від 11.07.2013 р. у справі № 7-рп/2013 зазначив, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У цій справі, вирішуючи питання зменшення штрафних санкцій, суд виходить з того, що у квітні-червні 2022 року внаслідок ракетних обстрілів об`єкти Кременчуцької ТЕЦ зазнали значних пошкоджень, а саме, було виведено з ладу теплове обладнання, яке забезпечувало виробництво електроенергії, технічної пари, теплової енергії та гарячого водопостачання майже всієї лівобережної частини міста Кременчука, що зумовило припинення виробництва теплової енергії та похідної продукції, а також транспортування теплової енергії і стало підставою для припинення роботи ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 894-р у спільну власність територіальних громад Полтавської області передано цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки».

Рішенням Полтавської обласної ради від 14.10.2022 року № 481 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» було прийнято безоплатно з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки».

Пунктом 4 цього рішення було визначено, що після затвердження акту приймання-передачі, передбачено передачу на баланс, у господарське відання, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» майна, зазначеного у додатку до рішення.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 року № 1508 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов`язків згідно із законодавством.

Водночас, як зазначає відповідач, згідно з рішенням Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022 р. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» фактично передали лише частину майна (устаткування), на якому процес виробництва теплової енергії був неможливим, у зв`язку з чим з метою забезпечення виконання рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 року в період з листопада 2022 року по березень 2025 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» укладались договори про надання комплексної послуги, в яких ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виступав Замовником, а ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» - Виконавцем комплексної послуги.

Крім того, за інформацією відповідача, за період з квітня по вересень 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» було виставлено Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до сплати вартість природного газу за ціною ПОН всього на суму 226 686 372,94 грн.

У вищевказаному періоді ПОКВПТГ «Полтавателлоенерго» було виставлено рахунків з ціною газу ПОН, що коливалася від 17 167,18 грн до 24 404,86 грн за 1000 м3. Різниця між запланованими витратами на придбання природного газу у складі тарифу ПОКВПТГ «Полтаватепллоенерго» та фактичною вартістю природного газу склала 153 504 502,81 грн.

Крім того, за даними відповідача, у провадженні судів перебувають справи про стягнення з ПОКВПТГ «Полтавателлоенерго» на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості за квітень-вересень 2024 року, в яких додатково до суми основного боргу нараховано штрафних санкцій на суму 30 698 678,50 грн.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розміру пені, яка підлягає стягненню, суд враховує сукупність обставин, які мають істотне значення для справи, зокрема:

- виконання відповідачем функцій суб`єкта господарювання, що здійснює постачання теплової енергії населенню та об`єктам соціальної інфраструктури;

- обставини, пов`язані з передачею відповідачу цілісного майнового комплексу Кременчуцької ТЕЦ, пошкодженого внаслідок збройної агресії, та покладенням на нього обов`язків із забезпечення теплопостачання;

- тарифне регулювання діяльності відповідача та обмеженість можливостей компенсації витрат за рахунок споживачів, переважну більшість яких становить населення;

- значний обсяг дебіторської заборгованості споживачів за надані послуги, що безпосередньо впливає на платоспроможність відповідача.

Наведені обставини свідчать про наявність об`єктивних факторів, які істотно вплинули на можливість своєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання та не можуть бути зведені виключно до його недобросовісної поведінки.

Крім того, суд зазначає, що пеня та штраф є лише фінансовими санкціями за невиконання зобов`язання, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання, а не засобом безпідставного збагачення. Пеня не є основним боргом і будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може.

Врахувавши викладене, з огляду на необхідність дотримання принципу рівності сторін справи та балансу інтересів обох сторін договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру пені за порушення умов Договору про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р. на 30 % - до 4 454 686,21 грн. Відмовляючи у зменшенні штрафних санкцій на 90 %, суд враховує, що надмірне зменшення розміру пені взагалі нівелює її значення як засобу забезпечення виконання зобов`язання (Постанова КГС ВС від 04.02.2020 р. у справі № 918/116/19).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем приведено розрахунок 3% річних за прострочення здійснення оплати за Договором про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р. в розмірі 739 772,01 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 148 119,84 грн (а.с. 28).

Контррозрахунку розміру інфляційних втрат та відсотків річних відповідачем надано не було.

Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» в частині стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 68 036 999,90 грн - заборгованість за Договором про надання комплексної послуги № 447 від 24.10.2023 р., 4 454 686,21 грн - пеня, 1 148 119,84 грн - втрати від інфляції, 739 772,01 грн - 3 % річних. В решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при поданні позовної заяви, покладаються на відповідача повністю (без урахування зменшення пені судом).

Керуючись ст..ст.129,233-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (код ЄДРПОУ: 03338030, м.Полтава, вул.Польська, 2А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» (код ЄДРПОУ: 42225136, м.Кременчук, вул..Свіштовська,2) 68 036 999 грн 90 коп заборгованості за надані послуги за Договором про надання комплексної послуги №447 від 24.10.2023р., пеню у розмірі 4 454 686,21 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 148 119 грн 84 коп., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 739 772грн 01 коп, судовий збір в розмірі 847 840 грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 11.06.2026 р.

Суддя О.С. Мацко