Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 149/1258/26
Провадження №2/149/1001/26
Номер рядка звіту 38
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
11.06.2026 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М.В.,
при секретарі Поліщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
13.04.2026 до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшла вказана позовна заява, яка мотивована тим, що 27.06.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1568-8813.
Позичальнику на виконання норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», ст. 639 ЦК України було надано одноразовий ідентифікатор А9359 для підписання кредитного договору №1568-8813.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 17 000, 00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період* - 21 день; знижена % ставка 1 % в день; стандартна % ставка: 1,00% за коден день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 днів та 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період з 181 календарного дня дії Договору; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту; промо-ставка - 0,10% в день.
Позивач видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця., а саме отримавши кредитні кошти не скористався своїм правом протягом 14 днів відмовитись від договору, в тому числі у разі отримання ним кредитних коштів. Вподальшому, відповідач всупереч умов кредитного договору, не повернула кредит та не виконала інші грошові зобов`язання.
Станом на 24.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача становить: 63 110,80 грн, в тому числі: 17 000, 00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 35 060,80 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 8 500,00 грн заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України та 2 550,00 грн - заборгованість по комісії.
Зазначену суму заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом осіб
В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач до суду не з`явилася, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву не подала. Згідно трекінгу Укрпошти повістка "вручена одержувачу".
За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
27.06.2025 між сторонами за допомогою веб-сайту (https:// creditkasa.com.ua /), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1568-8813 (а.с. 13-24). Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А9359.
Згідно п.п. 4.1,4.2 Договору загальна сума кредиту - 17 000 грн, дата надання кредиту - 27.06.2025, порядок та розмір нарахування відсотків визначено п. 4.10 Договору. Комісія за видачу кредиту становить 15 % (п.4.11Договору) . Дата повернення кредиту 26.06.2026 (п. 4.14 Договору)
Позивачем також надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту, яка також підписана одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 . (зворот а.с. 33-а.с.34)
Одноразовим ідентифікатором відповідач підписав паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація ідентична умовам кредитного договору (а.с. 35-37)
Згідно інформації ТОВ ФК «Контрактовий дім» 25.02.2026 ОСОБА_1 на банківську карту перераховано 17 000 грн (а.с. 87), що також підтверджується довідкою ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (а.с.88).
Згідно розрахунку заборгованості станом на 24.02.2026 борг становить 63 110,80 грн (а.с. 89-92)
15.03.2026 на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове повернення кредиту в сумі 63 110,80 грн (а.с. 93)
Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно приписів статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ст.12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування". Судом не встановлено порушень норм цього закону при укладанні кредитного договору.
Отже, судом встановлено, що сторонами був укладений споживчий кредитний договір в електронній формі, відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, допустив прострочення сплати процентів і кредитодавець скористався своїм правом вимагати повернення простроченої заборгованості за кредитом,процентами та комісією за надання кредиту.
Наданими позивачем письмовими доказами підтверджена заборгованість по кредиту, яка відповідачем не спростована.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК УКР КРЕДИТ ФІНАНС заборгованість за тілом кредиту в сумі 17 000 грн та відсотках за користування кредитом в сумі 35 060,80 грн.
Відповідно до п. 4.11 Договору комісія за видачу кредиту визначена як грошові кошти, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю у зв`язку з наданням кредиту. Разом з тим, аналіз змісту зазначеної умови свідчить про те, що така комісія не пов`язана із наданням позичальнику будь-якої самостійної додаткової фінансової послуги, а фактично є складовою вартості кредиту.
Суд враховує, що відповідно до ст. 1054 ЦК України платою за користування кредитом є проценти, які й становлять економічну сутність винагороди кредитодавця за надання грошових коштів у користування. Встановлення додаткових платежів, які не мають самостійного предмета та фактично дублюють функцію процентів, призводить до необґрунтованого збільшення фінансового навантаження на позичальника.
З огляду на те, що спірні правовідносини є правовідносинами у сфері споживчого кредитування, до них підлягають застосуванню положення законодавства про захист прав споживачів, відповідно до яких умови договору не можуть призводити до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін.
Покладення на споживача обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, відповідно до якої законодавством про споживче кредитування передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісій, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, за умови, що такі комісії відповідають фактично наданим додатковим чи супутнім послугам.
Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності визначення переліку таких послуг, їх змісту, обсягу та вартості, а також доказів їх фактичного надання споживачу, умова договору щодо сплати відповідної комісії є нікчемною.
Як убачається з умов спірного договору, комісія за видачу кредиту визначена без зазначення конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються позичальнику, без розкриття їх змісту, обсягу та вартості, а матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які встановлена така комісія.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що встановлення у кредитному договорі комісій, які не пов`язані з наданням конкретних додаткових послуг, є неправомірним та не підлягає задоволенню при вирішенні спору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що комісія за видачу кредиту у розмірі 2 550,00 грн. за своєю правовою природою є складовою плати за користування кредитом, яка вже врахована у процентній ставці, а відтак вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення нарахованих відсотків в порядку ст. 625 ЦК України, суд вказує на таке.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а також у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.
Суд враховує, що за змістом положень ст. 524, 533,535, 625 ЦК України зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі кредитного договору, є грошовим, а проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом відповідальності за порушення такого зобов`язання.
Разом з тим, у даному випадку застосування такої відповідальності обмежується спеціальними нормами законодавства, зокрема п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які підлягають пріоритетному застосуванню.
Оскільки спірні правовідносини виникли та існують у період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від відповідальності у вигляді нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 8 500 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, доводи позивача , суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 17 000 грн., та нарахованих відсотків в розмірі 35 060,80 грн. В іншій частині позову слід відмовити.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м.Київ) загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 52 060,80 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 17 000, 00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35 060,80 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38548598) судові витрати пропорційно задоволеним вимогам - судовий збір в сумі 2 196, 25 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Марина РОБАК
Судове рішення № 137299304, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 149/1258/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: