Рішення № 137299295, 11.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1282/26

Провадження №2/149/1006/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.,

при секретарі Поліщук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "ФК"Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшов позов ТОВ "ФК"Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 20.06.2021 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75289437 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано кошти в розмірі 6000,00 грн за умови сплати відсотків. У зв`язку з неповерненням коштів ОСОБА_1 має борг, який становить 20 133,97 грн та складається із: заборгованості за основним боргом 6000 грн. та заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14 133,97 грн. 10.07.2020 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, відповідно до якого право вимоги до відповідача за договором № 75289437 перейшло до позивача. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу, сплачений ним судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача в позовній заяві просив слухати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Надала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову в повному обсязі у зв`язку з недоведенням укладення договору та у зв`язку з пропущенням строків подання позову до суду. Крім того надала до суду заяву про застосування строку позовної давності.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 20.06.2021 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75289437 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано кошти в розмірі 6000,00 грн, строком на 30 днів, за умови сплати відсотків із відповідною базовою процентною ставкою 1,99% в день та розміром акційних процентів 0,9% в день. Сторонами відповідно до умов п.2 договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику складають 2,7% в день (а.с.10).

Ідентифікація ОСОБА_1 при укладенні договору підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором «V3fDk3VrM5» (а.с.23)

Перерахування коштів за договором підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», вих. № КД-000092011/ТНПП від 03.12.2025 (а.с.26).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» борг відповідача за договором № 75289437 становить 20 133,97 грн та складається із: заборгованості за основним боргом 6000 грн. та заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14 328,00 грн. (а.с.28-29)

10.07.2020 між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, відповідно до якого право вимоги до відповідача за договором № 75289437 перейшло до позивача, що підтверджується копією реєстру прав вимог №120 від 30.11.2021 (а.с.30-31, 35).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що умови договору № 75289437 від 20.06.2021, відповідачем виконані не були.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту, інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов зазначених договорів (ст. 638 ЦК України).

Отже, в судовому засіданні доведено укладення між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 договору позики № 75289437 в електронній формі та отримання останньою на умовах строковості та платності кредитних коштів. З моменту отримання кредиту у відповідачки виник обов"язок його виплатити разом з відсотками, розмір яких узгоджений сторонами.

Відповідачка суду не надала доказів, які б свідчили про неналежність їй банківської карти на яку здійснено переказ чи неотримання цих коштів. Інформації про звернення до правоохоронних органів чи первинного кредитора про вчинення відносно неї шахрайських дій матеріали справи також не містять. Отже, суд вважає доведеним отримання останньою шляхом перерахування на картковий рахунок первісним кредитором кредитних коштів в сумі 6000 грн, які підлягають стягненню.

Щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, то суд зазначає таке.

Згідно укладеного договору, відповідачка отримала кошти на строк 30 днів. Чітких умов пролонгації договір позики не містить. Посилання на "Правила надання грошових коштів у позику", які не погоджені з відповідачкою, суд до уваги не приймає.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічну позицію викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 р. у справі № 202/4404/16-ц, від 04.07.2018 р. № 310/11534/13-ц.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Договір позики було укладено на 30 днів до 20.07.2021 року та в межах його дії позивачем нараховано відсотки в сумі 1611,90 грн, про що свідчить таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с. 10 зворот).

Отже, саме такий розмір відсотків підлягає стягненню з відповідача. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до ст . 1048 ЦК України за межами строку дії договору не грунтується на законі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач набув право вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу.

Вказаний договір факторингу з первісним кредитором у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювалися та не визнавалися недійсними.

Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України, не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені договором строки кредит не погашений.

Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" надало належні і допустимі докази заборгованості ОСОБА_1 за договором № 75289437 від 20.06.2021, яка станом на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" заборгованість за договором № 75289437 від 20.06.2021, в розмірі 7611,9 грн, з яких 6000 грн тіло кредиту та 1611,90 грн. відсотки. В іншій частині вимоги не можуть бути задоволенні.

Щодо строків позовної давності, заявлених відповідачкою.

З позовною заявою позивач ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" звернувся до суду 15.04.2026.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, згідно розділу «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19, за змістом якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681,728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Цей Закон набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування тобто відновлення перебігу строків позовної давності розпочалося з 04 вересня 2025 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов поданий у строки, визначені законом, та вони позивачем не пропущені, оскільки кредитний договір № 75289437 був укладений 20.06.2021 на 30 днів, а тому строк звернення до суду з позовом спливав 20.07.2024, на яку припадає продовження дії строків позовної давності та відновлення строків відбулось 04.09.2025 року, тобто саме з цього часу розпочався перебіг строків позовної давності.

Посилання відповідача на відсутність у позивача об"єктивних перешкод у зверненні до суду у межах 3-х річного строку з моменту закінчення строку дії договору судом не приймається, оскільки продовження строків позовної давності чітко встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, так як позивач скористався правовою допомогою, про що свідчить копія договору про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 року, копія додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, копія акту №97 прийому-передачі наданої правової допомоги, копія платіжної інструкції № 1806 від 25.12.2025 (а.с.37-45), а тому, з урахуванням вимог ст.137 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354, 417 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал", (код ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_2 в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" код Банку 322001) заборгованість за договором № 75289437 від 20.06.2021 у розмірі 7611,9 грн, з яких 6000 грн тіло кредиту та 1611,90 грн. відсотки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал", (код ЄДРПОУ 39992082) судовий збір у розмірі 1006,6 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал", (код ЄДРПОУ 39992082) витрати на правову допомогу в розмірі 2646,4 грн.

Апеляційна скаргана рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марина РОБАК