Ухвала суду № 137299062, 20.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

20.05.2026 Справа № 914/674/25

Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Свистуні П.О., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Мартиняка Івана Володимировича (вулиця Богомольця, 9, Львів, 79005; умовний код 0291003122);

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (вулиця Коперника, 4, Львів, 79000; код ЄДРПОУ 42899921);

відповідача-2: Львівської міської ради (площа ринок, 1, Львів, 79008; код ЄДРПОУ 04055896);

відповідача-3: Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» (вулиця Тракт Глинянський, 152, Львів, 79067; код ЄДРПОУ 00854400);

відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь Агроінвест» (вулиця Тракт Глинянський, 152, Львів, 79067; код ЄДРПОУ 34857761);

відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракт Інвест Груп» (вулиця Бузкова, 13, Львів, 79028; код ЄДРПОУ 44198178);

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (проспект Чорновола, 4, Львів, 79019; код ЄДРПОУ 39769942);

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне агенство водних ресурсів України (вулиця Велика Васильківська, 8, Київ, 01004; код ЄДРПОУ 37472104);

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну (вулиця Родини Крушельницьких, Львів, 79017; код ЄДРПОУ: 01038909);

про: усунення перешкод щодо користування та розпорядження водними ресурсами шляхом визнання в частині недійсним наказу, договорів купівлі-продажу, ухвал, договору оренди та скасування державної реєстрації права приватної власності на водні об`єкти, державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх прав, а також повернення земельної ділянки та водних об`єктів у власність територіальної громади, -

За участю представників:

від прокурора: Рогожнікової Н.Б.;

від відповідача-1: Жугана І.;

від відповідача-2: Ковела М.В.;

від відповідача-3: Попка Р.О.;

від відповідача-4: Овчарука В.І.;

від відповідача-5: Бушевої І.М.;

від третьої особи-1: Лишковича В.І.;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився;

та вільних слухачів: Чайки В.І.; Коваль М.С.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Мартиняк Іван Володимирович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях; відповідача-2: Львівської міської ради; відповідача-3: Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь»; відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Провесінь Агроінвест»; відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракт Інвест Груп»; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне агенство водних ресурсів України; третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Басейнове управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну про усунення перешкод щодо користування та розпорядження водними ресурсами шляхом визнання в частині недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання передачі водних об`єктів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсними договору про поділ майна в натурі, визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, державної реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх прав, а також повернення земельної ділянки та водних об`єктів у власність територіальної громади.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 30 червня 2026 року о 10:30 год.

06 травня 2026 року від представника відповідача-3 надійшла заява про призначення експертизи, яка була предметом розгляду у судовому засіданні 20 травня 2026 року.

Аргументуючи подане клопотання, представник відповідача-3 зазначив про наявність у матеріалах справи взаємно суперечливих доказів щодо походження та виду, типу, джерела живлення та площі водного об`єкта, що входить до предмета спору.

Прокурор (Рогожнікова Н.Б.) проти призначення експертизи заперечила. Зазначила, що судовий розгляд по суті розпочато і призначення експертизи на стадії дослідження доказів не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача-1 та 2 (Жуган І.О. і Ковела М.В.) поклалися у вирішенні цього питання на розсуд суду.

Представники відповідачів-3, 4 та 5 (Попко Р.І., Овчарук В.І. та Бушева І.М.) підтримали клопотання, просили про його задоволення.

Третя особа на стороні позивача (Лишкович В.І.) не заперечував проти задоволення експертизи.

Розглянувши клопотання представника відповідача-3 про призначення судової експертизи, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є, зокрема, правовий статус водних об`єктів, їх походження, характеристики та належність до відповідної категорії водних об`єктів, що безпосередньо впливає на вирішення спору по суті.

Під час дослідження доказів судом встановлено наявність у матеріалах справи взаємно суперечливих відомостей щодо походження спірних водойм, способу їх утворення, виду водного об`єкта, джерел його живлення та сталості існування водного дзеркала.

Так, із наявного у матеріалах справи проєкту реконструкції ставків вбачається, що один із спірних водних об`єктів був створений шляхом розроблення штучної виїмки ґрунту (котловану) з подальшим її заповненням водою. Наведені відомості можуть свідчити про штучне походження відповідної водойми як водного об`єкта, створеного внаслідок проведення земляних робіт.

Водночас із наданих прокурором матеріалів дистанційного зондування Землі та космічних знімків за різні періоди часу вбачається, що в окремі часові проміжки водне дзеркало однієї зі спірних водойм відсутнє або не ідентифікується. Такі дані можуть свідчити про змінний гідрологічний режим водойми, сезонний або періодичний характер її обводнення, що потребує спеціальної оцінки з точки зору гідротехніки, гідрології та водного господарства.

Разом з тим паспорти водних об`єктів містять відомості про те, що спірні водойми належать до руслових ставків. Визначення водойми як руслового ставу передбачає її створення або функціонування у зв`язку з водотоком, наявність відповідних гідрологічних характеристик та особливостей водообміну, що не узгоджується однозначно з іншими наявними у справі доказами щодо способу утворення окремих водойм та характеру їх існування.

Таким чином, досліджені судом докази містять істотні розбіжності щодо обставин, які входять до предмета доказування у даній справі та мають значення для правильного вирішення спору.

Встановлення обставин щодо походження спірних водойм, їх належності до природних чи штучно створених водних об`єктів, визначення їх виду, способу утворення, джерел живлення, особливостей гідрологічного режиму, а також з`ясування питання про відповідність фактичних характеристик водойм відомостям, наведеним у технічній документації та паспортах водних об`єктів, потребує спеціальних знань у галузях гідротехнічного будівництва, гідрології, водного господарства, землеустрою та дослідження водних об`єктів.

Зазначені питання виходять за межі правових знань суду та не можуть бути встановлені шляхом самостійної оцінки судом наявних письмових доказів без залучення відповідних спеціальних знань.

Суд також враховує, що відповідно до принципу повного та всебічного з`ясування обставин справи суперечності між доказами не можуть бути усунуті шляхом надання переваги одним доказам над іншими без встановлення причин виникнення таких розбіжностей та перевірки їх достовірності спеціальними методами дослідження.

Суд відхиляє заперечення прокурора щодо неможливості призначення експертизи на стадії розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, ще на стадії підготовчого провадження судом ставилося на обговорення учасників справи питання щодо необхідності призначення судової експертизи для встановлення характеристик спірних водних об`єктів, їх походження, виду, джерел живлення та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Під час обговорення зазначеного питання прокурор не заперечувала наявності об`єктивної потреби у проведенні відповідного експертного дослідження, однак повідомила суд про відсутність у органів прокуратури коштів для фінансування проведення судової експертизи та з цих підстав не заявляла відповідного клопотання.

Водночас інші учасники справи заперечили проти призначення експертизи на зазначеній стадії процесу, посилаючись на те, що саме прокурор є ініціатором даного спору та відповідно до загальних правил розподілу обов`язку доказування повинен довести обставини, на які посилається як на підставу заявлених вимог.

Таким чином, питання необхідності спеціальних знань для встановлення фактичних характеристик спірних водних об`єктів не є новим для учасників справи та ставилось на обговорення судом ще під час підготовчого провадження.

За відсутності клопотань учасників справи про призначення експертизи, висловлення однозначної позиції всіх сторін щодо небажання нести пов`язані з нею витрати та з огляду на принцип змагальності господарського процесу, суд на стадії підготовчого провадження не вважав за можливе перебирати на себе процесуальну ініціативу щодо доказування та призначати експертизу з власної ініціативи.

Разом із тим лише під час безпосереднього дослідження доказів у судовому засіданні судом було встановлено наявність істотних суперечностей між окремими доказами щодо обставин, які входять до предмета доказування у справі. Саме на цій стадії процесу стало очевидним, що усунення виявлених суперечностей та встановлення фактичних характеристик спірних водних об`єктів неможливе без залучення спеціальних знань.

За таких обставин суд вважає суперечливою процесуальну позицію прокурора, який, з одного боку, раніше зазначав про доцільність проведення експертного дослідження для повноти з`ясування відповідних обставин, а з іншого боку, після встановлення судом наявності істотних суперечностей у доказовій базі заперечує проти вжиття процесуальних заходів, спрямованих на повне та достовірне встановлення фактичних обставин справи.

Суд зазначає, що завданням господарського судочинства є, зокрема, ефективний захист прав, свобод та інтересів учасників господарських правовідносин, а тому пріоритетним для суду є ухвалення законного й обґрунтованого рішення на підставі повно та достовірно встановлених обставин справи. Формальне дотримання окремих процесуальних стадій не може переважати над необхідністю встановлення об`єктивної істини щодо фактичних обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження хоча і не передбачене процесуальним законом як загальне правило, однак є допустимим у виняткових випадках, коли без вчинення певних процесуальних дій, характерних саме для підготовчого провадження, неможливо забезпечити повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що стадія підготовчого провадження не є самоціллю, а покликана створити умови для правильного вирішення спору по суті. Тому у випадках, коли вже після переходу до розгляду справи по суті з`ясовується необхідність вчинення процесуальних дій, які об`єктивно не могли бути здійснені раніше або необхідність яких стала очевидною лише внаслідок дослідження доказів, суд не позбавлений можливості повернутися до стадії підготовчого провадження задля забезпечення реалізації завдань господарського судочинства.

На переконання суду, саме така виняткова ситуація має місце у даній справі. Встановлені під час дослідження доказів суперечності стосуються ключових фактичних обставин спору та не можуть бути усунуті шляхом звичайної оцінки письмових доказів без використання спеціальних знань.

Враховуючи специфіку предмета дослідження, суд також бере до уваги, що питання визначення походження водного об`єкта, його виду, належності до руслових чи інших категорій ставків, встановлення джерел його живлення, особливостей формування водного дзеркала, гідрологічного режиму та інших характеристик перебувають на межі кількох спеціальних галузей знань, зокрема гідротехнічного будівництва, гідрології, водного господарства, землеустрою та інженерної геології.

З огляду на це суд поставив на обговорення учасників справи питання щодо доцільності попереднього виклику та заслуховування судового експерта з метою з`ясування виду судової експертизи, яка може бути призначена у даній справі, визначення меж компетенції експерта, кола питань, які можуть бути вирішені за допомогою спеціальних знань, а також встановлення можливості проведення комплексного дослідження з урахуванням особливостей спірних водних об`єктів та характеру наявних у справі доказів.

Учасники справи проти здійснення таких процесуальних дій не заперечили.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження та виклику експерта у судове засідання для вирішення питань, пов`язаних із можливістю призначення належної судової експертизи, визначенням її виду та предмета дослідження.

Згідно з частиною четвертою статті 100 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.

Згідно зі статтею 120 Господарського процесуального кодексу України вручення ухвали про виклик свідка або експерта учаснику справи, який подав заяву свідка або експертний висновок, повідомлення такого учасника про дату, час і місце судового засідання, у яке викликається свідок, експерт, вважається належним викликом, повідомленням такого свідка, експерта. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

З огляду на викладене, суд вирішив викликати в судове засідання експерта з необхідною кваліфікацією для вирішення питання, які можуть бути предметом експертного дослідження.

Керуючись статтею 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернутись на стадію підготовчого провадження.

2. Викликати експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до Господарського суду Львівської області області у підготовче засідання, призначене на 30.06.2026 о 10:30 год.

Засідання відбудеться у залі судових засідань №5 Господарського суду Львівської області за адресою: вулиця Личаківська, 128, місто Львів, 79014.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

4. Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням: http://www.reestr.court.gov.ua.

Суддя Бургарт Т.І.