Ухвала суду № 137298732, 10.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1568/26

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Миронівської міської ради (08801, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул.. Соборності, буд. 48)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М» (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 130)

про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування держаного акту, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

Миронівська міська рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою за №02-37/3636 від 27.05.2026 до Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М» про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування держаного акту, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява не містить поштового індексу Відкритого акціонерного товариства «Кристал-М».

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, враховуючи, що позов було подано в електронній формі за допомогою системи «Електронний Суд», у даному випадку підлягає застосуванню норма ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а відповідний розмір ставки судового збору підлягає пониженню із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,00 грн.

Суд зазначає, що обов`язок визначити ціну позову (вартість спірного майна) покладається на позивача / прокурора.

Вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 ГПК України.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що проводиться для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов`язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, є публічною інформацією.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі 905/1680/20 дійшла висновку, що оскільки земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Позивач в тексті позовної зазначає про те, що Миронівська сільська рада орієнтовно визначає вартість ділянки в сумі 1814597,60 грн. (з розрахунку вартості ріллі по Київській області 33728,58 грн. за га), що відповідно і є ціною майнової частини позовних вимог.

Однак, позивачем до позовної заяви не долучено розрахунок вартості ріллі по Київській області.

В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості; витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; експертна грошова оцінка земельної ділянки тощо (ухвали Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 911/681/24, від 05.11.2024 у справі № 914/630/18, від 05.02.2024 у справі № 916/2432/21, від 29.01.2024 у справі № 914/2736/21).

За відсутності в матеріалах позовної заяви належних доказів на підтвердження вартості спірного майна або обґрунтованого розрахунку ціни цього позову, обов`язок з надання яких в силу приписів пунктів 3, 5 частини 3 статті 162 ГПК України покладений на заявника, суд позбавлений можливості перевірити виконання позивачем обов`язку зі сплати до Державного бюджету України судового збору за розгляд цього позову в установленому порядку та розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:

- вказати поштовий індекс відповідача;

- належні докази вартості спірної земельної ділянки.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 174, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ

Позовну заяву Миронівської міської ради - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки у строк до 10 днів з дня отримання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та подати до суду відповідні докази, а саме:

- вказати поштовий індекс відповідача;

- належні докази вартості спірної земельної ділянки.

Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.06.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.Г. Смірнов