Ухвала суду № 137298730, 10.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1605/26

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Фермерського господарства «Росинка» (08340, Київська обл., Бориспільский р-н, с. Гнідин, вул. Нова, буд. 1)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грайт лімітед» (08340, Київська обл., Бориспільський р-н,с. Гнідин, вул. Центральна, буд. 45А)

до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14)

про витребування земельної ділянки та усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ

Фермерське господарство «Росинка» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою за №б/н від 29.05.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грайт лімітед», Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про витребування земельної ділянки та усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

29.05.2026 на адресу суду від позивача надійшов лист.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Положеннями статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зазначає, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що позивач просить позов задовольнити шляхом задоволення однієї з наступних позовних вимог:

-витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАЙТ ЛІМІТЕД» на користь Фермерського господарства «Росинка» земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:003:0166, площею 38,0 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада.

-витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАЙТ ЛІМІТЕД» на користь Фермерського господарства «Росинка» земельну ділянку з кадастровим номером 3220882600:04:003:0121, площею 2,0 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада».

Або

-усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером площею 100 га з кадастровим номером 3220882600:04:003:0006 шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0121 та 3220882600:04:003:0166, а також шляхом скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:003:0121, дата державної реєстрації 26 липня 2021 року, номер відомостей про речове право 43162616 та з кадастровим номером 3220882600:04:003:0166, дата державної реєстрації 26 липня 2021 року, номер відомостей про речове право - 43163016.

Тобто позивач вказує про альтернативний спосіб захисту його прав шляхом подачі позову віндикаційного або негаторного.

Пунктами 4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Суд наголошує на те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1, 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Окрім цього, резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов`язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов`язань відповідача.

Суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.

Заявлення альтернативних вимог, в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, який кореспондується з ч. 5 ст. 238 ГПК України, не допускається.

Натомість не зазначення позивачем у позовній заяві змісту конкретних позовних вимог у відповідності до вимог чинного господарського процесуального законодавства, нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.

Відтак зазначене позивачем формулювання у прохальній частині позову не відповідає нормі закону щодо визначення способу захисту, у зв`язку з чим позивачу необхідно визначитися із предметом позову та обрати спосіб захисту його прав, за яким він звернувся з позовом до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, враховуючи, що позов було подано в електронній формі за допомогою системи «Електронний Суд», у даному випадку підлягає застосуванню норма ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а відповідний розмір ставки судового збору підлягає пониженню із застосуванням коефіцієнту 0,8.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328,00 грн.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (частина 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №901/144/20).

Так, в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви, позивач подав до суду квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №76100033 від 29.04.2026 на суму 47756,44 грн., в якій зазначено що платником є Фермерське господарство «Росинка» за кодом Платника 31936211 та у графі Призначення платежу вказано: « 22030101 101 31936211; судовий збір за позовом Ферм. господарство «Росинка», Господарський суд Київської області».

Вказана квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №76100033 від 29.04.2026 на суму 47756,44 грн не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки в ній вказано невірний код ЄДРПОУ Фермерського господарства «Росинка».

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

З доданих до поданої заяви додатків вбачається, що позивачем в якості доказів на підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві, додано копії документів: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.07.2021 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26.07.2021.

Однак, вказані копії документів є нерозбірливими та містять нечіткий текст.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:

- визначитися із предметом позову та обрати спосіб захисту його прав, за яким він звернувся з позовом до суду;

- надати докази сплати судового збору з вірним кодом ЄДРПОУ платника в розмірі 47756,44 грн.

- надати чітки (читабельні) належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 26.07.2021.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає про те, що Фермерське господарство «Росинка» не позбавлено можливості звернутися до суду з клопотанням про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 174, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ

Позовну заяву Фермерського господарства «Росинка»- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки у строк до 10 днів з дня отримання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та подати до суду відповідні докази, а саме:

- визначитися із предметом позову та обрати спосіб захисту його прав, за яким він звернувся з позовом до суду;

- надати докази сплати судового збору з вірним кодом ЄДРПОУ платника в розмірі 47756,44 грн.

- надати чітки (читабельні) належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 26.07.2021.

Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.06.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.Г. Смірнов