Ухвала суду № 137298695, 04.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1147/26

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького

08801, Київська область, Обухівський район, місто Миронівка, вулиця Степова, будинок 1-Б, код ЄДРПОУ 03755911

до Миронівської міської ради

08801, Київська область, Обухівський район, місто Миронівка, вулиця Соборності, будинок 48, код ЄДРПОУ 04054984

про визнання права власності

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №291/26 від 21.04.2026) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького до Миронівської міської ради про визнання права власності.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 та пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2026 позовну заяву (вх. № 291/26 від 21.04.2026) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького до Миронівської міської ради про визнання права власності залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення про усунення недоліків (вх. №2479/26 від 11.05.2026), відповідно до яких позивач усунув недоліки позовної заяви, що встановлені судом ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2026.

З огляду на усунення позивачем недоліків, визначених ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2026, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява містить недоліки - позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач заявляє позовну вимогу про визнання за ним права власності на 2/5 частини будинку №4/2 по провулку Єдності у місті Миронівка Обухівського району Київської області загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 17,5 кв. м, яка складається з трьох кімнат: 1 - тамбур, 2 - кухня, 3 - коридор, 4 - житлова кімната, 5 - житлова кімната.

Отже, заявлена позовна вимога про визнання права власності на частку нерухомого майна є вимогою майнового характеру, оскільки її предметом є право на майно, що підлягає грошовій оцінці.

У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем визначена ціна позову - 1116,37 грн, з якої розрахований та сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн, на підтвердження чого до позову додано платіжну інструкцію № 984 від 16.04.2026.

Водночас, позивачем не наданий належний обґрунтований розрахунок ціни позову щодо вартості спірних 2/5 частки нерухомого майна. Надана позивачем довідка від 14.04.2026, що складена позивачем, про перебування спірних 2/5 частки нерухомого майна на балансі позивача та їх залишкову вартість 1116,37 грн, за якою майно обліковується на балансі позивача, не містить належних відомостей, які б надали суду можливість перевірити правильність визначення ціни позову, а також розміру належного до сплати судового збору, оскільки для розрахунку судового збору вартість частини майна встановлюється від дійсної ринкової вартості майна, що визначається на момент подання позову.

Залишкова вартість майна (балансова вартість) це сума, за якою майно обліковується в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Вона визначається як різниця між первісною вартістю об`єкта (ціною його придбання чи створення) та сумою накопиченого зносу (амортизації) за весь період його експлуатації.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху за такими недоліками: відсутні докази правильності визначення ціни позову та сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Способом усунення вказаних недоліків визначається: надання суду належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна (ціни позову) та докази сплати судового збору із розрахунку 1,5 відсотка обгрунтованої ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надіслання копій цих доказів відповідачу та надання суду доказів такого надіслання.

Також відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи; якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, суд дійшов висновку про витребування у позивача відомостей щодо інших власників та користувачів нерухомого майна, визнання права власності на частку якого є предметом позову, оскільки рішення суду у справі може вплинути на їх права та обов`язки, відтак, вони мають бути залучені у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до частин 11-13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залишення позову без руху.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1147/26, одночасно, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України залишив позовну заяву без руху, зобов`язав позивача усунути виявлені недоліки та встановив строк для їх усунення.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення про усунення недоліків (вх. №22968/26 від 04.06.2026).

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2026 позивача зобов`язано надати суду належні та допустимі докази на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна (ціни позову), а також докази сплати судового збору, обчисленого виходячи із такої вартості.

На виконання вимог зазначеної ухвали, позивачем надано суду копію висновка суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта оцінки на одному аркуші, відповідно до якого ринкова вартість 2/5 частини житлового будинку № 4/2 по провулку Єдності у місті Миронівка Обухівського району Київської області, станом на 29.05.2026, визначена у розмірі 128925,92 грн.

Оцінюючи наданий позивачем документ у контексті виконання вимог ухвали суду від 27.05.2026, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна встановлюються відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна, зокрема у положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити, зокрема, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

При цьому, положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, звіт про оцінку майна повинен містити, зокрема, опис об`єкта оцінки, мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки, перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка, перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки, виклад усіх припущень, опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних, висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки, виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, відповідні розрахунки, письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки або відповідні пояснення у разі неможливості такого огляду, а також додатки з копіями всіх вихідних даних та іншими інформаційними джерелами, які підтверджують припущення і розрахунки.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 27.05.2026 позивачем подано не звіт про оцінку майна, а копію висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта оцінки на одному аркуші, який не містить передбачених законодавством вимог до звіту про оцінку майна, відомостей щодо змісту проведених процедур оцінки та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Зокрема, поданий документ не містить опису та аналізу використаних вихідних даних, відповідних розрахунків, письмової заяви оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, а також додатків з копіями вихідних даних та інформаційних джерел, які підтверджують припущення і розрахунки.

Крім того, позивачем не надано документів, які б підтверджували повноваження суб`єкта оціночної діяльності - оцінювача на проведення незалежної оцінки майна, зокрема, сертифіката суб`єкта оціночної діяльності та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

За таких обставин, поданий позивачем висновок не дає суду можливості перевірити дотримання встановлених законодавством процедур оцінки майна та підтвердити виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 27.05.2026 щодо надання належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 27.05.2026 щодо надання належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна, а тому недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, а саме: до 03.06.2026 - не усунуті.

Згідно з частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 12 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з частиною 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 116, 174, 176 226, 231, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву (вх. №291/26 від 21.04.2026) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Бузницького до Миронівської міської ради про визнання права власності залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 10.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук