Рішення № 137298583, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2026Справа № 910/9915/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"

про стягнення 198725,85 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" про стягнення за договором про закупівлю послуг: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт сховищ протирадіаційного укриття Лубенського проммайданчика та Яготинського проммайданчика Лубенського ЛВУМГ) від 26.09.2023 № 4600008425 пені в розмірі 81506,68 грн. та 117219,17 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У клопотанні про зменшення суми штрафних санкцій відповідач просив зменшити суму штрафних санкцій на 90 %.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2023 між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) укладено Договір № 4600008425, у пункті 1 якого вказано, що Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт сховищ протирадіаційного укриття Лубенського проммайданчика та Яготинського проммайданчика Лубенського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

Відповідності до п. 1.2 Договору, склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору.

У пункті 3.1 Договору вказано, що загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору, згідно з договірною ціною (Додаток № 2) становить 3796800,00 грн., в т.ч. ПДВ 632 800 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору, Підрядник зобов`язується виконати роботи до 30.09.2024 року.

За положеннями п. 4.2 Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Згідно з п.п. 7.3.1 Договору Підрядник зобов`язаний виконати Роботи якісно та у встановлені Г рафіком виконання робіт (Додаток № 3) строки, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

У Календарному графіку виконання робіт (Додаток № 3 до цього Договору) погоджено, що: граничний термін виконання робіт щодо Ремонт сховища протирадіаційного укриття Лубенського ПМ Лубенського ЛВУМГ, становить до 31.07.2024; граничний термін виконання робіт щодо Ремонт сховища протирадіаційного укриття Яготинського ПМ Лубенського ЛВУМГ становить до 30.09.2024 року.

Проте, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 17.10.2024 на суму 576 661,80 грн, прострочення виконання робіт становить 16 календарних днів; за актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 31.10.2024 на суму 278 703,89 грн, прострочення виконання робіт становить 54 календарні дні; за актом приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 11.11.2024 на суму 1 395 855,71 грн., прострочення виконання робіт становить 41 календарний день.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин 1, 3 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 17.10.2024 на суму 576 661,80 грн, прострочення виконання робіт становить 16 календарних днів; за актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 31.10.2024 на суму 278 703,89 грн, прострочення виконання робіт становить 54 календарні дні; за актом приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 11.11.2024 на суму 1 395 855,71 грн., прострочення виконання робіт становить 41 календарний день.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п. 11.2.1 Договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), виконання Робіт не у повному обсязі, до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних Робіт.

Із наданого розрахунку слідує, що позивачем нараховано за прострочення виконання робіт за актом № 2 за період із 01.10.2024 до 16.10.2024 пеню в розмірі 9226,59 грн.; за актом № 3 за період із 01.08.2024 до 23.09.2024 пеню в розмірі 15050,01 грн. та 7 % штрафу в розмірі 19509,27 грн.; за актом № 4 за період із 01.10.2024 до 10.11.2024 пеню в розмірі 57230,08 грн. та 7 % штрафу в розмірі 97709,90 грн.

За арифметичним перерахунком суду штрафні санкції підлягають стягненню в повному обсязі.

У той же час, на обґрунтування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій відповідач наголосив, що затримка у виконанні робіт сталася в результаті об`єктивних причин. При цьому, незважаючи на незначну затримку у виконанні робіт, відповідач виконав роботи якісно (відповідно до вимог держаних будівельних норм та стандартів), та зі значною економією коштів замовника. Однак, у разі задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій у повному обсязі, відповідач опиниться у вкрай важкому матеріальному становищі.

У запереченнях на заяву про зменшення розміру штрафних санкцій позивач просив урахувати, що відповідачем допущено значне прострочення виконання зобов`язання. Натомість, у відсотковому співвідношенні розмір ціни договору та сукупний розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем, є співмірним із ціною договору. Також позивач зауважив, що є підприємством критичної інфраструктури.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Проте, відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження того факту, що визначені ним об`єктивні обставини (широкомасштабна збройна агресія проти України, мобілізація) призвели до прострочення виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Суд зауважує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Як зауважено в постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Відтак, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Як зауважував відповідач, затримка у виконанні робіт сталася в результаті об`єктивних причин, пов`язаних із дією воєнного стану на території України, що ускладнило залучення достатньої кількості кваліфікованого персоналу.

Разом із цим, у пункті 9.1 договору сторони погодили, що оскільки відносини між ними, врегульовані цим договором, виникли під час дії воєнного стану на території України, воєнний стан не може бути надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажорною обставиною), що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

При цьому, матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем права на повідомлення позивача відповідно до пунктів 9.2, 9.3 договору в письмовій формі з наданням документу (сертифікату) Торгово-промислової палати України (або регіональної) про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Ураховуючи викладене, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, зокрема, розмір нарахованих штрафних санкцій та загальну вартість підрядних робіт, з виконання яких допущено прострочення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Також, суд зауважує, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів, зокрема, фінансової звітності за відповідний період, на підтвердження того, що розмір нарахованих штрафних санкцій в сумі 198725,85 грн. становить надмірний фінансовий тягар для відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" (03134, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 9, літ. З; ідентифікаційний код 38591355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр-т Любомира Гузара, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) 81506 (вісімдесят одну тисячу п`ятсот шість) грн. 68 коп. пені, 117219 (сто сімнадцять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 17 коп. штрафу, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова