Рішення № 137298500, 10.06.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
10.06.2026
Номер справи
910/3317/26
Номер документу
137298500
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2026Справа № 910/3317/26

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/3317/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34; ЄДРПОУ 24185151)

до Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ЄДРПОУ 03327664)

про стягнення 348 400, 24 грн.,

без виклику представників сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» з позовом до Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» про стягнення грошових коштів в сумі 348 400,24 грн, з яких 314 960,00 грн основного боргу; 18 443,62 грн - пені; 11 312,48 грн - інфляційні втрати; 3 684,14 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач - ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» у травні 2025 року на електронному майданчику Prozorro розмістило оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-05-28-007335-a на придбання товарів: ДК 021:2015: 44530000-4 - Кріпильні деталі, 44531000-1 Кріпильні деталі з наріззю, 44531100-2 Шурупи, 44531400-5 Болти, 44531300-4 Саморізи, 44531600-7 Гайки, 44532000-8 Кріпильні деталі без нарізі, 44532100-9 Заклепки, 44532200-0 Шайби, 44532300-1 Шплінти (кріпильні деталі). Посилання на інформацію про закупівлю: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-05- 28-007335-a. За результатами розгляду пропозицій ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" (позивач) визначено переможцем у вказаному тендері. За результатами відкритих торгів між ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" укладено відповідні договори поставки, зокрема: Договір поставки № 846/24/16-25 від 04.07.2025; Договір поставки № 848/24/16-25 від 04.07.2025; Договір поставки № 849/24/16-25 від 04.07.2025. Також погоджені та підписані сторонами відповідні специфікації до цих договорів. В межах виконання вказаних договорів ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ", як постачальник, поставив ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», як покупцю, продукцію згідно з умовами договорів. ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», в свою чергу, прийняв продукцію, проте у строки, передбачені договором, оплату за поставлену продукцію у повному обсязі не здійснив. Зокрема, Позивач зазначає, що на теперішній час заборгованість відповідача за договором поставки № 849/24/16-25 від 04 липня 2025 року по поставкам за якими порушено термін оплати становить 314 960, 00 грн. Таким чином наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 314 960,00 грн за договором № 849/24/16-25. Також наявні підстави, встановлені Законом та Договором для настання відповідальності відповідача за порушення строків виконання грошового зобов`язання: - за договором № 846/24/16-25 пеня - 4239,00 грн, 3% річних - 948,95 грн, інфляційні збитки - 3450,27 грн. - за договором № 848/24/16-25 пеня - 1176,19 грн, 3% річних - 227,68 грн, інфляційні збитки - 987,78 грн. - за договором № 849/24/16-25 пеня - 13 028,43 грн, 3% річних - 2 507,51 грн, інфляційні збитки - 6 874,43 грн. Всього стягненню з відповідача ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» на користь ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" стягненню підлягає 348400,24 грн, з яких 314960,00 грн основного боргу, 18443,62 грн - пені, 11312,48 грн - інфляційні втрати, 3684,14 грн - 3% річних.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідачем подано до суду 21.04.2026 Відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зауважив, що Позивачем заявлено позовні вимоги за Договором від 04.07.2025 № 849/24/16-25 про поставку товару (далі - Договір № 849) щодо залишку заборгованості за видатковими накладними від 21.11.2025 № 4875, від 28.01.2026 № 217, від 28.01.2026 № 218, від 29.01.2025 № 287 на загальну суму 314 960,00 грн. При цьому, до відкриття провадження у справі та до подання Позивачем заяви про усунення недоліків вказана Позивачем заборгованість вже була відсутня. Так, ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» платіжними інструкціями від 26.03.2026 № 826, від 26.03.2026 № 825, від 27.03.2026 № 880 та від 27.03.2026 № 881 здійснено оплати на загальну суму 314 960,00 грн по Договору № 849. З викладеного вбачається відсутність предмету спору в розмірі здійсненої оплати, так як останній погашений в добровільному порядку. Також Відповідач звертає увагу, що Позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення: за договором поставки від 04.07.2025 № 846/24/16-25 (далі - Договір № 846) пені - 4 239,00 грн, 3% річних - 948,95 грн, інфляційні втрати 3 450,27 грн; за договором поставки від 04.07.2025 № 848/24/16-25 (далі - Договір № 848) пені - 1 176,19 грн, 3% річних - 227,68 грн; інфляційних втрат - 987,78 грн; за договором № 849 пені - 13 028,43 грн, 3% річних - 2 507,51 грн, інфляційних втрат - 6 874,43 грн. Звертає увагу що для перевірки правильності нарахованих Позивачем розміру інфляційних втрат та 3% річних необхідно встановити дату поставки товару, дату прострочення зобов`язання та дату погашення заборгованості. При цьому, надані Позивачем розрахунки містять арифметичні помилки, зокрема в частині визначення дати прострочення зобов`язання, внаслідок чого розмір заявлених штрафних санкцій є неправильним та призводить до безпідставного збагачення Позивача.

Також Відповідачем зазначено, що заявлені Позивачем штрафні санкції розраховані з неправильним визначенням періоду виникнення прострочення, внаслідок чого розрахунки Позивача є арифметично неправильними, а заявлений Позивачем розмір штрафних санкцій безпідставний та необґрунтований. Крім того, Позивачем не враховані положення п. 7.1 та 8.1 Договорів. Відповідно до п. 7.1 Договорів за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності до даного Договору та чинного законодавства України. Водночас п. 8.1 Договорів передбачено, що жодна із Сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором, якщо це сталось внаслідок дії обставин непереборної сили, які не залежать від волі Сторін, а саме: пожежі, повені, землетрусу або інших стихійних лих, війни, військових дій будь-якого виду, аварійного відключення електроенергії, водопостачання, які роблять неможливими виконання Сторонами своїх зобов`язань, а також прийняття закону або іншого нормативно-правового акту, що забороняє будь-яку дію передбачену даним Договором. 24.02.2022 року російською федерацією здійснено військову агресію проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року (Указ Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»). Торгово-промислова плата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтвердила, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/ обов`язком, виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій до 1 грн.

Стислий виклад відповіді Позивача на відзив.

Позивачем подано 26.04.2026 до суду Відповідь на Відзив. У відповіді на відзив Позивач зазначає, що не заперечує, що після подання позову Відповідачем було погашено основну суму заборгованості. Разом з тим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити на користь кредитора інфляційні втрати та 3% річних. Погашення основного боргу після допущення прострочення не звільняє Відповідача від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання. Отже, предмет спору у справі в частині нарахованих штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних не відпав. Відповідно до п. 5.1 спірних договорів поставки, укладених між сторонами, строк оплати поставленого товару становить 45 календарних днів. Отже, визначений сторонами строк виконання грошового зобов`язання підлягає обчисленню саме у календарних днях, а не у робочих, як зазначає Відповідач. Нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснено Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України. Вказані нарахування мають компенсаційний та імперативний характер і підлягають стягненню незалежно від вини боржника. Доводи Відповідача щодо їх безпідставності не ґрунтуються на вимогах закону. Посилання Відповідача на обставини непереборної сили є необґрунтованими, оскільки спірні договори укладені в умовах дії воєнного стану та в період існування інших обставин, на які посилається у відзиві відповідач. Укладаючи спірні договори, сторони усвідомлювали наявність цих обставин та їх наслідки. Отже такі обставини не є новими чи непередбачуваними. Відповідачем не надано відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України, який би підтверджував наявність форс-мажорних обставин саме щодо спірних зобов`язань, як того вимагають ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" та умови договорів. Сам по собі факт запровадження воєнного стану або складного фінансового становища не звільняє від відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Відповідачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними обставинами та неможливістю виконання грошових зобов`язань. Натомість фактичне часткове та несвоєчасне виконання зобов`язань свідчить про наявність можливості їх виконання. Відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій до 1 грн. Відповідно до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшення розміру неустойки можливе за наявності виняткових обставин та за умови доведення її неспівмірності наслідкам порушення. Водночас Відповідач не довів наявності таких виняткових обставин, явної неспівмірності заявлених до стягнення сум, підстав для зменшення санкцій до символічного розміру. Заявлене клопотання про зменшення санкцій до символічного розміру фактично спрямоване на уникнення відповідальності за допущене порушення.

Стислий виклад заперечень на відповідь на відзив Відповідача.

У поданих до суду 30.04.2025 запереченнях на відповідь позивача на відзив Відповідач щодо заборгованості за договором поставки від 04.07.2025 № 849/24/16-25, зазначає, що Позивач у відповіді на відзив підтвердив, що сума основного боргу, яка є предметом даного судового розгляду сплачена Відповідачем, з огляду на що наявні підстави для закриття провадження у справі в цій частині. При цьому, Позивач будучи обізнаним про відсутність спору щодо суми основного боргу не повідомив суд погашення Відповідачем вказаної заборгованості. Решта вимог Позивача в частині компенсаційних витрат є недоведеними та необґрунтованими з огляду на фактичні обставини справи та суттєві помилки допущені при нарахуванні штрафних санкцій, зокрема в частині визначення періодів прострочення. Відповідач зазначає, що долучені до позовної заяви розрахунки штрафних санкцій розраховані без застосування положень ст. 254 ЦК України; надані Позивачем розрахунки є арифметично неправильними та такими, що спрямовані на безпідставне збагачення Позивача. Додатково Відповідач зазначає, що Позивач, посилаючись на відсутність сертифіката Торгово-промислової палати України не врахував, що торгово-промислова плата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтвердила, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Так само, заперечуючи щодо поданого Відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій, Позивач не враховує статус Відповідача як оператора критичної інфраструктури, його матеріально-фінансовий стан, який підтверджений належними доказами (звітами про фінансові результати) та який пов`язується не з господарською діяльністю Відповідача, а з обставинами, які перебувають поза волею Відповідача. При цьому, Позивачем не надано жодного доказу, щодо того, що внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання Позивачем були несені будь-які збитки. Наголошуємо, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

31.03.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.04.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» надійшов Відзив на позовну заяву.

26.04.2026 через систему «Електронний суд» від Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» надійшла відповідь на відзив.

30.04.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» у травні 2025 року на електронному майданчику Prozorro розмістило оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-05-28-007335-a на придбання товарів: ДК 021:2015: 44530000-4 - Кріпильні деталі, 44531000-1 Кріпильні деталі з наріззю, 44531100-2 Шурупи, 44531400-5 Болти, 44531300-4 Саморізи, 44531600-7 Гайки, 44532000-8 Кріпильні деталі без нарізі, 44532100-9 Заклепки, 44532200-0 Шайби, 44532300-1 Шплінти (кріпильні деталі). Посилання на інформацію про закупівлю: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-05- 28-007335-a.

За результатами розгляду пропозицій ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" (позивач) визначено переможцем у вказаному тендері.

За результатами відкритих торгів між ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" укладено відповідні договори поставки, зокрема:

- Договір поставки № 846/24/16-25 від 04.07.2025;

- Договір поставки № 848/24/16-25 від 04.07.2025;

- Договір поставки № 849/24/16-25 від 04.07.2025.

Також погоджені та підписані сторонами відповідні специфікації до цих договорів.

Так, 04.07.20225 між ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" укладено Договір поставки № 846/24/16-25, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю кріпильні деталі (далі - Товар) за найменуваннями, в асортименті та за цінами, що вказуються в Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору, згідно заявок Покупця в письмовому або електронному вигляді (далі - Заявка), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах Договору

Відповідно до п. 1.2 Договору поставки № 846/24/16-25 Товар передається Покупцю партіями. Партією Товару вважається його найменування, асортимент, кількість, вказана в Специфікації, складеної на підставі Заявки Покупця.

Згідно п. 1.3 Договору поставки № 846/24/16-25 Постачальник разом з Товаром надає структурному підрозділу Покупця, який отримує Товар, наступні супровідні документи:

- документи про якість/відповідність Товару (сертифікат відповідності та/або сертифікат/паспорт якості та/або декларація про відповідність), встановлені діючим законодавством України, які містять інформацію про якість та відповідність запропонованого Товару;

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну.

Постачальник надає Покупцю податкову накладну за поставлений Товар у встановлений законодавством термін (п. 1.4 Договору поставки № 846/24/16-25).

Згідно п. 2.1 Договору поставки № 846/24/16-25 загальна сума Договору складає - 573 540 грн. 00 коп. (п`ятсот сімдесят три тисячі п`ятсот сорок гри. 00 коп.), в тому числі сума без ПДВ - 477 950 грн. 00 коп. (чотириста сімдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.), ПДВ - 95 590 грн. 00 коп. (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто грн. 00 коп.).

Номенклатура та ціна Товару визначаються в Специфікації, яка є додатком до цього Договору, підписується уповноваженими представниками обох Сторін (п. 2.2 Договору поставки № 846/24/16-25).

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 846/24/16-25 розрахунки за Кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації, Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов даного Договору поставки № 846/24/16-25 виписано видаткові накладні: № 3590 від 27.08.2025, № 3861 від 17.09.2025, № 4487 від 27.10.2025, № 4869 від 19.11.2025, № 4885 від 19.11.2025.

Так, згідно видаткової накладної № 3590 від 27.08.2025 отримано товар на суму 124800,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 11.10.2025. Оплати були здійснені після спливу строку, передбаченого Договором:

- 27.10.2025 на суму 70 000,00 грн;

- 28.10.2025 на суму 54 800,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3861 від 17.09.2025 отримано товар на суму 197040,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 01.11.2025. Оплати були здійснені після спливу строку, передбаченого Договором:

- 18.11.2025 на суму 30040,00 грн.

- 19.11.2025 на суму 50000,00 грн.

- 20.11.2025 на суму 50000,00 грн.

- 24.11.2025 на суму 50000,00 грн.

- 26.11.2025 на суму 17000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4487 від 27.10.2025 отримано товар на суму 32040,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 11.12.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 23.12.2025 на суму 32040,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4869 від 19.11.2025 отримано товар на суму 73740,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 27.01.2026 на суму 73740,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4885 від 19.11.2025 отримано товар на суму 56160,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 24.02.2026 на суму 56160,00 грн.

Відповідно до п.7.3 договору поставки товарів № 846/24/16-25 за порушення термінів оплати Товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на час повного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 846/24/16-25 сума пені, згідно умов Договору, становить 4239,00 грн, 3% річних - 948,95 грн, інфляційні збитки - 3450,27 грн.

04.07.20225 між ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" укладено Договір поставки № 848/24/16-25, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю кріпильні деталі (далі - Товар) за найменуваннями, в асортименті та за цінами, що вказуються в Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору, згідно заявок Покупця в письмовому або електронному вигляді (далі - Заявка), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах Договору

Відповідно до п. 1.2 Договору поставки № 848/24/16-25 Товар передається Покупцю партіями. Партією Товару вважається його найменування, асортимент, кількість, вказана в Специфікації, складеної на підставі Заявки Покупця.

Згідно п. 1.3 Договору поставки № 848/24/16-25 Постачальник разом з Товаром надає структурному підрозділу Покупця, який отримує Товар, наступні супровідні документи:

- документи про якість/відповідність Товару (сертифікат відповідності та/або сертифікат/паспорт якості та/або декларація про відповідність), встановлені діючим законодавством України, які містять інформацію про якість та відповідність запропонованого Товару;

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну.

Постачальник надає Покупцю податкову накладну за поставлений Товар у встановлений законодавством термін (п. 1.4 Договору поставки № 848/24/16-25).

Згідно п. 2.1 Договору поставки № 848/24/16-25 загальна сума Договору складає - 1 243 680 грн. 00 коп. (один мільйон двісті сорок три тисячі шістсот вісімдесят грн. 00 коп.), в тому числі сума без ПДВ - 1 036 400 грн. 00 коп. (один мільйон тридцять шість тисяч чотириста грн. 00 коп.), ПДВ - 207 280 грн. 00 коп. (двісті сім тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.).

Номенклатура та ціна Товару визначаються в Специфікації, яка є додатком до цього Договору, підписується уповноваженими представниками обох Сторін (п. 2.2 Договору поставки № 848/24/16-25).

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 848/24/16-25 розрахунки за Кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації, Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов даного Договору поставки № 848/24/16-25 виписано видаткові накладні: № 3591 від 29.08.2025, № 3821 від 17.09.2025, № 4117 від 30.09.2025, № 4388 від 20.10.2025, № 4573 від 30.10.2025, № 4872 від 19.11.2025, № 4888 від 20.11.2025, № 5260 від 19.12.2025.

Так, Згідно видаткової накладної № 3591 від 29.08.2025 отримано товар на суму 53221,20 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 13.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: 28.10.2025 на суму 53221,20 грн.

Згідно видаткової накладної № 3821 від 17.09.2025 отримано товар на суму 40572,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 01.11.2025. Оплати були здійснені після спливу строку, передбаченого Договором:

- 17.11.2025 на суму 21572,00 грн.;

- 18.11.2025 на суму 19000,00 грн

Згідно видаткової накладної № 4117 від 30.09.2025 отримано товар на суму 48000,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.11.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.11.2025 на суму 48000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4388 від 20.10.2025 отримано товар на суму 600,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 04.12.2025. Оплата була здійснена в межах строку, передбаченого Договором: - 27.11.2025 на суму 600,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4573 від 30.10.2025 отримано товар на суму 1200,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.12.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 25.12.2025 на суму 1200,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4872 від 19.11.2025 отримано товар на суму 10080,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 29.01.2026 на суму 10080,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4888 від 20.11.2025 отримано товар на суму 11220,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 04.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 29.01.2026 на суму 11220,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 5260 від 19.12.2025 отримано товар на суму 300,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 02.02.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 300,00 грн.

Відповідно до п.7.3 договору поставки товарів № 848/24/16-25 за порушення термінів оплати Товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На час повного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 848/24/16-25 сума пені, згідно умов Договору, становить 1176,19 грн, 3% річних - 227,68 грн, інфляційні збитки - 987,78 грн.

Також, 04.07.20225 між ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" укладено Договір поставки № 849/24/16-25, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю кріпильні деталі (далі - Товар) за найменуваннями, в асортименті та за цінами, що вказуються в Специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору, згідно заявок Покупця в письмовому або електронному вигляді (далі - Заявка), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість на нижчезазначених умовах Договору

Відповідно до п. 1.2 Договору поставки № 849/24/16-25 Товар передається Покупцю партіями. Партією Товару вважається його найменування, асортимент, кількість, вказана в Специфікації, складеної на підставі Заявки Покупця.

Згідно п. 1.3 Договору поставки № 849/24/16-25 Постачальник разом з Товаром надає структурному підрозділу Покупця, який отримує Товар, наступні супровідні документи:

- документи про якість/відповідність Товару (сертифікат відповідності та/або сертифікат/паспорт якості та/або декларація про відповідність), встановлені діючим законодавством України, які містять інформацію про якість та відповідність запропонованого Товару;

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну.

Постачальник надає Покупцю податкову накладну за поставлений Товар у встановлений законодавством термін (п. 1.4 Договору поставки 849/24/16-25).

Згідно п. 2.1 Договору поставки № 849/24/16-25 загальна сума Договору складає - 6 205 542 грн. 00 коп. (шість мільйонів двісті п`ять тисяч п`ятсот сорок дві грн. 00 коп.), в тому числі сума без ПДВ - 5 171 285 грн. 00 коп. (п`ять мільйонів сто сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п`ять грн. 00 коп.), ПДВ - 1 034 257 грн. 00 коп. (один мільйон тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят сім гри. 00 коп.).

Номенклатура та ціна Товару визначаються в Специфікації, яка є додатком до цього Договору, підписується уповноваженими представниками обох Сторін (п. 2.2 Договору поставки № 849/24/16-25).

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 849/24/16-25 розрахунки за Кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації, Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов даного Договору поставки № 849/24/16-25 виписано видаткові накладні: № 2972 від 17.07.2025, № 2978 від 17.07.2025, № 2982 від 17.07.2025, № 2987 від 17.07.2025, № 3488 від 19.08.2025, № 3595 від 27.08.2025, № 3796 від 16.09.2025, № 3795 від 16.09.2025, № 4341 від 21.10.2025, № 4339 від 21.10.2025, № 4369 від 21.10.2025, № 4789 від 18.11.2025, № 4904 від 21.11.2025, № 4875 від 21.11.2025, № 4980 від 01.12.2025, № 217 від 28.01.2026, № 218 від 28.01.2026, № 287 від 29.01.2026.

Згідно видаткової накладної № 2972 від 17.07.2025 отримано товар на суму 1200,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 22.09.2025 на суму 1200,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 2978 від 17.07.2025 отримано товар на суму 95640,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 24.09.2025 на суму 95640,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 2982 від 17.07.2025 отримано товар на суму 75420,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 22.09.2025 на суму 75420,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 2987 від 17.07.2025 отримано товар на суму 158160,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 12.09.2025 на суму 80000,00 грн,

- 22.09.2025 на суму 24000,00 грн,

- 22.09.2025 на суму 54160,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3488 від 19.08.2025 отримано товар на суму 1944,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 21.10.2025 на суму 1944,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3525 від 26.08.2025 отримано товар на суму 1092,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 10.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 21.10.2025 на суму 49000,00 грн.

- 22.10.2025 на суму 47800,00 грн.

- 28.10.2025 на суму 28000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3595 від 27.08.2025 отримано товар на суму 1092,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 11.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 22.10.2025 на суму 1092,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3796 від 16.09.2025 отримано товар на суму 177840,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 30.10.2025 на суму 100000,00 грн (в межах строку).

- 17.11.2025 на суму 77840,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3795 від 16.09.2025 отримано товар на суму 1500,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 17.11.2025 на суму 1500,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4341 від 21.10.2025 отримано товар на суму 133890,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.12.2025. Оплата була здійснена в межах строку, передбаченого Договором: - 27.11.2025 на суму 133890,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4339 від 21.10.2025 отримано товар на суму 7560,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.12.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 25.12.2025 на суму 7560,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4369 від 21.10.2025 отримано товар на суму 11940,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.12.2025. Оплата була здійснена в межах строку, передбаченого Договором: - 27.11.2025 на суму 11 940,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4789 від 18.11.2025 отримано товар на суму 177360,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 02.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 14.01.2026 на суму 50 000,00 грн.

- 22.01.2026 на суму 50 000,00 грн.

- 29.01.2026 на суму 77 360,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4904 від 21.11.2025 отримано товар на суму 660,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 24.02.2026 на суму 660,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4875 від 21.11.2025 отримано товар на суму 199140,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 64000,00 - 26.02.2026 на суму 30000,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 105140,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4980 від 01.12.2025 отримано товар на суму 15000,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 15.01.2026 . Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 15000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 217 від 28.01.2026 отримано товар на суму 198600,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.03.2026. Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 198600,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 218 від 28.01.2026 отримано товар на суму 11100,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.03.2026 . Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 11100,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 287 від 29.01.2026 отримано товар на суму 120,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 15.03.2026. Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 120,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на теперішній час заборгованість Відповідача за договором поставки № 849/24/16-25 від 04 липня 2025 року по поставкам за якими порушено термін оплати становить 314 960,00 грн.

Відповідно до п.7.3 договору поставки товарів № 848/24/16-25 за порушення термінів оплати Товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі. На час подання цього позову за договором № 849/24/16-25 сума пені, згідно умов Договору, становить 13 028,43 грн, 3% річних - 2 507,51 грн, інфляційні збитки - 6 874,43 грн.

У позовній заяві Позивач зазначає, що наявні підстави для стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 314 960,00 грн за договором № 849/24/16-25. Також наявні підстави, встановлені Законом та Договором для настання відповідальності відповідача за порушення строків виконання грошового зобов`язання: - за договором № 846/24/16-25 пеня - 4239,00 грн, 3% річних - 948,95 грн, інфляційні збитки - 3450,27 грн. - за договором № 848/24/16-25 пеня - 1176,19 грн, 3% річних - 227,68 грн, інфляційні збитки - 987,78 грн. - за договором № 849/24/16-25 пеня - 13 028,43 грн, 3% річних - 2 507,51 грн, інфляційні збитки - 6 874,43 грн. Всього стягненню з відповідача ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» на користь ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" стягненню підлягає 348400,24 грн, з яких 314960,00 грн основного боргу, 18443,62 грн - пені, 11312,48 грн - інфляційні втрати, 3684,14 грн - 3% річних.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що Позивачем заявлено позовні вимоги за Договором від 04.07.2025 № 849/24/16-25 про поставку товару (далі - Договір № 849) щодо залишку заборгованості за видатковими накладними від 21.11.2025 № 4875, від 28.01.2026 № 217, від 28.01.2026 № 218, від 29.01.2025 № 287 на загальну суму 314 960,00 грн. При цьому, до відкриття провадження у справі та до подання Позивачем заяви про усунення недоліків вказана Позивачем заборгованість вже була відсутня. Так, ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» платіжними інструкціями від 26.03.2026 № 826, від 26.03.2026 № 825, від 27.03.2026 № 880 та від 27.03.2026 № 881 здійснено оплати на загальну суму 314 960,00 грн по Договору № 849. З викладеного вбачається відсутність предмету спору в розмірі здійсненої оплати, так як останній погашений в добровільному порядку. Також зазначає, що заявлені Позивачем штрафні санкції розраховані з неправильним визначенням періоду виникнення прострочення, внаслідок чого розрахунки Позивача є арифметично неправильними, а заявлений Позивачем розмір штрафних санкцій безпідставний та необґрунтований.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи та відповідач заперечення, а саме копії: Договору поставки № 846/24/16-25 від 04.07.2025; видаткової накладної № 3590 від 27.08.2025; рахунку № 6591; видаткової накладної № 3861 від 17.09.2025; рахунку № 6945; видаткової накладної № 4487 від 27.10.2025; рахунку № 8066; видаткової накладної № 4869 від 19.11.2025; рахунку № 8689; видаткової накладної № 4885 від 19.11.2025; рахунку № 8821; банківської виписки по рахунку від 23.03.2026; Договору поставки № 848/24/16-25 від 04.07.2025; видаткової накладної № 3591 від 29.08.2025; рахунку № 6592; видаткової накладної № 3821 від 17.09.2025; рахунку № 6935; видаткової накладної № 4117 від 30.09.2025; рахунку № 7509; видаткової накладної № 4388 від 20.10.2025; рахунку № 7892; видаткової накладної № 4573 від 30.10.2025; рахунку №8291 - копія видаткової накладної № 4872 від 19.11.2025; рахунку № 8733; видаткової накладної № 4888 від 20.11.2025; рахунку №8853; видаткової накладної № 5260 від 19.12.2025; рахунку № 9507; банківської виписки по рахунку від 23.03.2026; Договору поставки № 849/24/16-25 від 04.07.2025; видаткової накладної № 2972 від 17.07.2025; рахунку № 5471; видаткової накладної № 2978 від 17.07.2025; рахунку № 5472; видаткової накладної № 2982 від 17.07.2025; рахунку № 5476; видаткової накладної № 2987 від 17.07.2025; рахунку № 5479; видаткової накладної № 3488 від 19.08.2025; рахунку № 6345; видаткової накладної № 3525 від 26.08.2025; рахунку № 6492; видаткової накладної № 3595 від 27.08.2025; рахунку №6601; видаткової накладної № 3796 від 16.09.2025; рахунку № 6908; видаткової накладної № 3795 від 16.09.2025; рахунку № 6907; видаткової накладної № 4341 від 21.10.2025; рахунку № 7866; видаткової накладної № 4339 від 21.10.2025; рахунку № 7871; видаткової накладної № 4369 від 21.10.2025; рахунку № 7945; видаткової накладної № 4789 від 18.11.2025; рахунку № 8633; видаткової накладної № 4904 від 21.11.2025; рахунку № 8920; видаткової накладної № 4875 від 21.11.2025; рахунку №8795; видаткової накладної № 4980 від 01.12.2025; рахунку № 9044; видаткової накладної № 217 від 28.01.2026; рахунку № 346; видаткової накладної № 218 від 28.01.2026; рахунку № 347; видаткової накладної № 287 від 29.01.2026; рахунку № 380; розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором № 846/24/16-25; розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором № 848/24/16-25; розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних за Договором № 849/24/16-25; Платіжні інструкції; Листа Міністерства розвитку громад та територій України; Звіти про фінансові результати 2022-2025 рік.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України)

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України ро договір купівлі-продажу.

Частинами 1 та статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продаж

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до т. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно частин 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено, що ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» у травні 2025 року на електронному майданчику Prozorro розмістило оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-05-28-007335-a на придбання товарів: ДК 021:2015: 44530000-4 - Кріпильні деталі, 44531000-1 Кріпильні деталі з наріззю, 44531100-2 Шурупи, 44531400-5 Болти, 44531300-4 Саморізи, 44531600-7 Гайки, 44532000-8 Кріпильні деталі без нарізі, 44532100-9 Заклепки, 44532200-0 Шайби, 44532300-1 Шплінти (кріпильні деталі). Посилання на інформацію про закупівлю: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-05- 28-007335-a.

За результатами розгляду пропозицій ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" (позивач) визначено переможцем у вказаному тендері.

За результатами відкритих торгів між ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» та ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" укладено відповідні договори поставки, зокрема:

- Договір поставки № 846/24/16-25 від 04.07.2025;

- Договір поставки № 848/24/16-25 від 04.07.2025;

- Договір поставки № 849/24/16-25 від 04.07.2025.

Також погоджені та підписані сторонами відповідні специфікації до цих договорів.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на час звернення до Господарського суду міста Києва (25.03.2026) з даним позовом, заборгованість Відповідача за договором поставки № 849/24/16-25 від 04 липня 2025 року по поставкам за якими порушено термін оплати становить 314 960, 00 грн.

Так, згідно п. 2.1 Договору поставки № 849/24/16-25 загальна сума Договору складає - 6 205 542 грн. 00 коп. (шість мільйонів двісті п`ять тисяч п`ятсот сорок дві грн. 00 коп.), в тому числі сума без ПДВ - 5 171 285 грн. 00 коп. (п`ять мільйонів сто сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят п`ять грн. 00 коп.), ПДВ - 1 034 257 грн. 00 коп. (один мільйон тридцять чотири тисячі двісті п`ятдесят сім гри. 00 коп.).

При цьому, відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 849/24/16-25 розрахунки за Кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації, Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов даного Договору поставки № 849/24/16-25 виписано видаткові накладні: № 2972 від 17.07.2025, № 2978 від 17.07.2025, № 2982 від 17.07.2025, № 2987 від 17.07.2025, № 3488 від 19.08.2025, № 3595 від 27.08.2025, № 3796 від 16.09.2025, № 3795 від 16.09.2025, № 4341 від 21.10.2025, № 4339 від 21.10.2025, № 4369 від 21.10.2025, № 4789 від 18.11.2025, № 4904 від 21.11.2025, № 4875 від 21.11.2025, № 4980 від 01.12.2025, № 217 від 28.01.2026, № 218 від 28.01.2026, № 287 від 29.01.2026.

Так, матеріалами справи встановлено, що згідно видаткової накладної № 4875 від 21.11.2025 отримано товар на суму 199140,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 64000,00 - 26.02.2026 на суму 30000,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 105140,00 грн.

Зокрема, згідно видаткової накладної № 4980 від 01.12.2025 отримано товар на суму 15000,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 15.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 15000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 217 від 28.01.2026 отримано товар на суму 198600,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.03.2026. Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 198600,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 218 від 28.01.2026 отримано товар на суму 11100,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.03.2026 . Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 11100,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 287 від 29.01.2026 отримано товар на суму 120,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 15.03.2026. Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 120,00 грн.

У той же час, Відповідач у Відзиві на позовну заяву зазначає, що ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» платіжними інструкціями від 26.03.2026 № 826, від 26.03.2026 № 825, від 27.03.2026 № 880 та від 27.03.2026 № 881 здійснено оплати на загальну суму 314 960,00 грн по Договору № 849, про що надано копії платіжних інструкцій додаються. З викладеного вбачається відсутність предмету спору в розмірі здійсненої оплати, так як останній погашений в добровільному порядку. Відповідач просить з огляду на відсутність предмету спору в частині здійсненої оплати та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України Відповідач просить закрити провадження у справі № 910/3317/26 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

При цьому предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22.

Водночас особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.

При цьому порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Суд зазначає, що, вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.08.2023 у справі № 906/1175/18, від 20.06.2023 у справі № 910/5529/19, від 12.04.2023 у справі № 916/156/22, від 22.02.2022 у справі № 910/2330/21, від 06.09.2022 у справі № 910/9228/21, від 29.11.2022 у справі № 910/745/20, від 04.11.2021 у справі № 910/18029/16, від 15.06.2021 у справі № 910/10440/19, від 01.07.2021 у справі № 910/7029/20, від 01.09.2020 у справі № 910/14065/18, від 18.08.2020 у справі № 910/7631/18, від 16.06.2020 у справі № 922/3371/19, від 10.12.2019 у справі № 906/43/19, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 05.11.2019 у справі № 926/746/19, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18.

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

Суд зазначає, що 25.03.2026 Позивач через систему «Електронний Суд» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором поставки. Дану позовну заяву Господарським судом міста Києва зареєстровано 25.03.2026 за № 3317/26.

Як було встановлено вище, згідно платіжних інструкцій що ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» платіжними інструкціями від 26.03.2026 № 826, від 26.03.2026 № 825, від 27.03.2026 № 880 та від 27.03.2026 № 881 здійснено оплати на загальну суму 314 960,00 грн по Договору № 849.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Таким чином, предмет спору (в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 314 960,00 грн. основного боргу по Договору № 849) був відсутній до порушення провадження у справі (відкриття провадження в справі), а саме до 30.03.2026.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі № 910/3317/26 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 314 960,00 грн. та відмови в задоволені позовних вимог в даній частині.

Позивач також просить стягнути з ПрАТ "АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» на користь ТОВ "ТК "ТЕХНОКОМПЛЕКТ" 18 443, 62 грн - пені, 11 312, 48 грн - інфляційні втрати, 3 684, 14 грн - 3% річних.

Щодо стягнення з Відповідача 11 312, 48 грн - інфляційних втрат та 3 684, 14 грн - 3% річних, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі ж висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2025 у справі №910/4747/24, від 20.05.2025 у справі №916/2098/24.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №1078).

Так, щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних по Договору поставки № 846/24/16-25 від 04.07.2025, суд зазначає наступне.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 846/24/16-25 розрахунки за Кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації, Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов даного Договору поставки № 846/24/16-25 виписано видаткові накладні: № 3590 від 27.08.2025, № 3861 від 17.09.2025, № 4487 від 27.10.2025, № 4869 від 19.11.2025, № 4885 від 19.11.2025.

Так, згідно видаткової накладної № 3590 від 27.08.2025 отримано товар на суму 124800,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 11.10.2025. Оплати були здійснені після спливу строку, передбаченого Договором:

- 27.10.2025 на суму 70 000,00 грн;

- 28.10.2025 на суму 54 800,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3861 від 17.09.2025 отримано товар на суму 197040,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 01.11.2025. Оплати були здійснені після спливу строку, передбаченого Договором:

- 18.11.2025 на суму 30040,00 грн.

- 19.11.2025 на суму 50000,00 грн.

- 20.11.2025 на суму 50000,00 грн.

- 24.11.2025 на суму 50000,00 грн.

- 26.11.2025 на суму 17000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4487 від 27.10.2025 отримано товар на суму 32040,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 11.12.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 23.12.2025 на суму 32040,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4869 від 19.11.2025 отримано товар на суму 73740,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 27.01.2026 на суму 73740,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4885 від 19.11.2025 отримано товар на суму 56160,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 24.02.2026 на суму 56160,00 грн.

Враховуючи викладене вище, Позивачем на час повного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 846/24/16-25 нараховано пені - 4 239,00 грн.; 3% річних - 948,95 грн, інфляційні збитки - 3450,27 грн.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву зазначає, що Позивачем зазначено, що останнім днем здійснення оплати по видатковій накладній № 3590 від 27.08.2025 є 11.10.2025, не врахувавши, що строк виконання зобов`язання припав на вихідний день відтак останнім днем строку виконання грошового зобов`язання є перший після нього робочий день, тобто 13.10.2025. Аналогічним чином Позивачем неправильно визначено період виникнення прострочення грошового зобов`язання по видатковій накладній від 17.09.2025 № 3861, не врахувавши, що у випадку коли виконання грошового зобов`язання припадає на вихідний день (в даному випадку 01.11.2025 - субота) згідно ст. 254 ЦК України днем закінчення строку виконання такого зобов`язання є перший за ним робочий день, тобто 03.11.2025. При цьому, визначаючи період прострочення виконання грошового зобов`язання по видатковій накладній від 27.10.2025 № 4487 Позивач безпідставно визначає першим днем прострочення - останній день виконання грошового зобов`язання, а останнім днем прострочення - день фактичної оплати. Відповідно по видатковій накладній від 17.09.2025 № 3861 за період прострочення з 04.11.2025 (оскільки 03.10.2025 останній день виконання грошового зобов`язання) по 17.11.2025 (оскільки 18.11.2025 здійснено фактичну оплату). Відповідно арифметично правильним по видатковій накладній від 27.10.2025 № 4487 період прострочення є з 12.12.2025 по 22.12.2025, тобто 11 днів, а не як зазначає Позивач у наданому ним розрахунку 13 днів. Аналогічні недоліки містять і розрахунки Позивача щодо видаткових накладних від 19.11.2025 № 4869 та від 19.11.2025 № 4885. Так само, враховуючи, що період прострочення грошового зобов`язання становить менше 15 днів за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Так, щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних по Договору поставки № 848/24/16-25 від 04.07.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 848/24/16-25 розрахунки за Кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації, Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов даного Договору поставки № 848/24/16-25 виписано видаткові накладні: № 3591 від 29.08.2025, № 3821 від 17.09.2025, № 4117 від 30.09.2025, № 4388 від 20.10.2025, № 4573 від 30.10.2025, № 4872 від 19.11.2025, № 4888 від 20.11.2025, № 5260 від 19.12.2025.

Так, Згідно видаткової накладної № 3591 від 29.08.2025 отримано товар на суму 53221,20 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 13.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: 28.10.2025 на суму 53221,20 грн.

Згідно видаткової накладної № 3821 від 17.09.2025 отримано товар на суму 40572,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 01.11.2025. Оплати були здійснені після спливу строку, передбаченого Договором:

- 17.11.2025 на суму 21572,00 грн.;

- 18.11.2025 на суму 19000,00 грн

Згідно видаткової накладної № 4117 від 30.09.2025 отримано товар на суму 48000,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.11.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.11.2025 на суму 48000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4388 від 20.10.2025 отримано товар на суму 600,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 04.12.2025. Оплата була здійснена в межах строку, передбаченого Договором: - 27.11.2025 на суму 600,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4573 від 30.10.2025 отримано товар на суму 1200,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.12.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 25.12.2025 на суму 1200,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4872 від 19.11.2025 отримано товар на суму 10080,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 29.01.2026 на суму 10080,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4888 від 20.11.2025 отримано товар на суму 11220,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 04.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 29.01.2026 на суму 11220,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 5260 від 19.12.2025 отримано товар на суму 300,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 02.02.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 300,00 грн.

Відповідно до п.7.3 договору поставки товарів № 848/24/16-25 за порушення термінів оплати Товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На час повного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № 848/24/16-25 сума пені, згідно умов Договору, становить 1176,19 грн, 3% річних - 227,68 грн, інфляційні збитки - 987,78 грн.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву зазначає, що Позивачем зазначено, що період прострочення виконання грошового зобов`язання за видатковою накладною від 29.08.2025 № 3591 визначається періодом з 14.10.2025 по 27.10.2025 та складає 14 днів, а не як вказує Позивач 16. Аналогічним чином Позивачем невірно визначено період прострочення виконання грошового зобов`язання по видатковій накладній від 17.09.2025 № 3821. решта видаткових накладних по вказаному договору містять аналогічні помилки, так вірним періодом прострочення є: По видатковій накладній від 30.09.2025 № 4117 - 11 днів з 15.11.2025 по 25.11.2025; По видатковій накладній від 30.10.2025 № 4573 - 9 днів з 16.12.2025 по 24.12.2025; По видатковій накладній від 19.11.2025 № 4872 - 23 дні з 06.01.2026 по 28.01.2026; По видатковій накладній від 20.11.2025 № 4888 - 23 дні з 06.01.2026 по 28.01.2026; По видатковій накладній від 19.12.2025 № 5260 - 23 дні з 03.02.2026 по 25.02.2026.

Так, щодо нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних по Договору поставки № 849/24/16-25 від 04.07.2025, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 849/24/16-25 розрахунки за Кожну поставлену партію Товару здійснюються на підставі рахунку Постачальника, який виписується у відповідності до Заявки Покупця та Специфікації, Покупець здійснює оплату партії Товару протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати отримання партії Товару від Постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов даного Договору поставки № 849/24/16-25 виписано видаткові накладні: № 2972 від 17.07.2025, № 2978 від 17.07.2025, № 2982 від 17.07.2025, № 2987 від 17.07.2025, № 3488 від 19.08.2025, № 3595 від 27.08.2025, № 3796 від 16.09.2025, № 3795 від 16.09.2025, № 4341 від 21.10.2025, № 4339 від 21.10.2025, № 4369 від 21.10.2025, № 4789 від 18.11.2025, № 4904 від 21.11.2025, № 4875 від 21.11.2025, № 4980 від 01.12.2025, № 217 від 28.01.2026, № 218 від 28.01.2026, № 287 від 29.01.2026.

Згідно видаткової накладної № 2972 від 17.07.2025 отримано товар на суму 1200,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 22.09.2025 на суму 1200,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 2978 від 17.07.2025 отримано товар на суму 95640,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 24.09.2025 на суму 95640,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 2982 від 17.07.2025 отримано товар на суму 75420,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 22.09.2025 на суму 75420,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 2987 від 17.07.2025 отримано товар на суму 158160,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.08.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 12.09.2025 на суму 80000,00 грн,

- 22.09.2025 на суму 24000,00 грн,

- 22.09.2025 на суму 54160,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3488 від 19.08.2025 отримано товар на суму 1944,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 03.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 21.10.2025 на суму 1944,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3525 від 26.08.2025 отримано товар на суму 1092,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 10.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 21.10.2025 на суму 49000,00 грн.

- 22.10.2025 на суму 47800,00 грн.

- 28.10.2025 на суму 28000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3595 від 27.08.2025 отримано товар на суму 1092,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 11.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 22.10.2025 на суму 1092,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3796 від 16.09.2025 отримано товар на суму 177840,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 30.10.2025 на суму 100000,00 грн (в межах строку).

- 17.11.2025 на суму 77840,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 3795 від 16.09.2025 отримано товар на суму 1500,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 31.10.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 17.11.2025 на суму 1500,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4341 від 21.10.2025 отримано товар на суму 133890,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.12.2025. Оплата була здійснена в межах строку, передбаченого Договором: - 27.11.2025 на суму 133890,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4339 від 21.10.2025 отримано товар на суму 7560,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.12.2025. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 25.12.2025 на суму 7560,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4369 від 21.10.2025 отримано товар на суму 11940,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.12.2025. Оплата була здійснена в межах строку, передбаченого Договором: - 27.11.2025 на суму 11 940,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4789 від 18.11.2025 отримано товар на суму 177360,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 02.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором:

- 14.01.2026 на суму 50 000,00 грн.

- 22.01.2026 на суму 50 000,00 грн.

- 29.01.2026 на суму 77 360,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4904 від 21.11.2025 отримано товар на суму 660,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 24.02.2026 на суму 660,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4875 від 21.11.2025 отримано товар на суму 199140,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 05.01.2026. Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 64000,00 - 26.02.2026 на суму 30000,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 105140,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 4980 від 01.12.2025 отримано товар на суму 15000,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 15.01.2026 . Оплата була здійснена після спливу строку, передбаченого Договором: - 26.02.2026 на суму 15000,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 217 від 28.01.2026 отримано товар на суму 198600,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.03.2026. Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 198600,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 218 від 28.01.2026 отримано товар на суму 11100,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 14.03.2026 . Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 11100,00 грн.

Згідно видаткової накладної № 287 від 29.01.2026 отримано товар на суму 120,00 грн. Строк платежу за цією поставкою настав 15.03.2026. Оплата після спливу строку, передбаченого Договором не здійснена. Залишок несплаченої заборгованості на час подання цього позову становить 120,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що на час подання цього позову за договором № 849/24/16-25 сума пені, згідно умов Договору, становить 13 028,43 грн, 3% річних - 2 507,51 грн, інфляційні збитки - 6 874,43 грн.

Відповідач у Відзиві на позовну заяву зазначає, що розрахунок штрафних санкцій по договору № 849 містить аналогічні вищевказаних недоліки, зокрема Позивачем не враховуються положення ст. 254, 255 ЦК України внаслідок чого Позивач безпідставно визначає першим днем строку прострочення виконання грошового зобов`язання останній день його фактичного виконання, не враховує, що у випадках коли останній день строку виконання грошового зобов`язання припадає на вихідний день, фактичним днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Крім того, Позивачем не врахована релевантна судова практика, згідно з якою день сплати заборгованості не включається до періоду на який здійснюється нарахування штрафних санкцій.

Позивачем в позові надано розрахунок 3% річних за період прострочення оплати:

- по Договору поставки № 846/24/16-25 розмір яких склав суму 948, 95 грн.;

- по Договору поставки № 848/24/16-25 розмір яких склав суму 227, 68 грн.;

- по Договору поставки № 849/24/16-25 розмір яких склав суму 2 507, 51 грн.

Суд перевірив розрахунок 3% річних за період прострочення оплати за допомогою інформаційно-аналітичної системи LIGA360, з врахуванням ст. 253 та ст. 254 ЦК України, зазначає, що до стягнення підлягає 3% у розмірі:

- по Договору поставки № 846/24/16-25 розмір яких склав суму 841,84 грн.;

- по Договору поставки № 848/24/16-25 розмір яких склав суму 204,80 грн.;

- по Договору поставки № 849/24/16-25 розмір яких склав суму 2 121, 37 грн.

Тобто, на загальну суму 3 948, 59 грн.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем в позові надано розрахунок інфляційних втрат за період прострочення оплати:

- по Договору поставки № 846/24/16-25 розмір яких склав суму - 3450,27 грн.;

- по Договору поставки № 848/24/16-25 розмір яких склав суму 987,78 грн.;

- по Договору поставки № 849/24/16-25 розмір яких склав суму 6 874,43 грн.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат за період прострочення оплати за допомогою інформаційно-аналітичної системи LIGA360, з врахуванням ст. 253 та ст. 254 ЦК України, зазначає, що до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі:

- по Договору поставки № 846/24/16-25 розмір яких склав суму 3450,27 грн.;

- по Договору поставки № 848/24/16-25 розмір яких склав суму 985,38 грн.;

- по Договору поставки № 849/24/16-25 розмір яких склав суму 6 536,38 грн.

Тобто, на загальну суму 10 972, 03 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 18443,62 грн., суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.7.3 договору поставки товарів за порушення термінів оплати Товару Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За змістом ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, за приписами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

Суд перевірив розрахунок пені, помилок не виявив, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 18 443,62 грн.

Щодо посилання на настання форс-мажорних обставин, а саме введення на території України воєнного стану, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

На особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Так, відповідно до п. 8.1 Договорів Жодна із Сторін не несе відповідальності перед іншою Стороною за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором, якщо це сталось внаслідок дії обставин непереборної сили, які не залежать від волі Сторін, а саме: пожежі, повені, землетрусу або інших стихійних лих, війни, військових дій будь-якого виду, аварійного відключення електроенергії, водопостачання, які роблять неможливими виконання Сторонами своїх зобов`язань, а також прийняття закону або іншого нормативно-правового акту, що забороняє будь-яку дію, передбачену даним Договором.

Сторона, яка потрапила під дію обставин непереборної сили, повинна: повідомити письмово іншу Сторону про їх настання, вплив на виконання зобов`язань за Договором та припинення їх дії протягом 10-ти днів з дати настання кожної події. Настання та припинення дії обставин непереборної сили підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України або документом іншого компетентного органу (п. 8.3 Договорів).

Разом із тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили та неможливість у зв`язку із цим виконати договірні зобов`язання.

При цьому, обставина введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України (далі за текстом - ТПП України) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракта, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.

Тобто доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Існування листа ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зобов`язаннями відповідача щодо своєчасної оплати товару, а відтак вказаний лист не звільняє останнього від виконання зобов`язань за договором.

Саме по собі посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили без надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання перед позивачем.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022 №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Таким чином, Відповідачем не доведено об`єктивної неможливості вчасного виконання умов договору у зв`язку з введенням на території України воєнного стану.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій до 1,00 грн.

Статтею 551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка є способом забезпечення виконання зобов`язання; завданням неустойки є сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником, після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

При цьому суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Відповідач у поданому до суду Відзиві на позовну заяву просив зменшити розмір штрафних санкцій на 99% від суми зазначеної в позові.

Також Відповідач, що відповідно до Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» ПрАТ «АТ «КИЇВВОДОКАНАЛ» покликане забезпечити екологічну броню питного водопостачання, а саме мінімальний рівень використання питної води споживачами (крім населення), необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Таким чином, ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» є оператором критичної інфраструктури, що підтверджується, зокрема листом Міністерства розвитку громад та територій України. З огляду на викладене, основним завданням ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» як оператора критичної інфраструктури в умовах воєнного стану є вжиття заходів, які потребують значних фінансових втрат, спрямованих на стабільне функціонування об`єктів критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність міста Києва та деяких населених пунктів Київської області. Наведені вище обставини повністю та беззастережно підтверджують факт настання обставин непереборної сили, що унеможливлює застосування до Відповідача будь-яких заходів впливу. Крім того, фінансові можливості ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» прямо пов`язані із внесенням плати споживачами міста Києва за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які здійснюються несвоєчасно та не в повному обсязі, що й спричинило неможливість своєчасного розрахунку. Внаслідок чого, кошти, що надходять від споживачів не покривають витрат навіть на виробництво, при цьому, ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» змушене постійно здійснювати відновлення зношених та пошкоджених водопровідних та каналізаційних мереж з метою безперебійного водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим покладення будь-яких штрафних санкцій на Відповідача є непомірним тягарем для нього. В подальшому постановами НКРЕКП від 28.05.2024 № 1019 та від 24.12.2024 № 2313 споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення збільшено розміри тарифу, однак тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, яке становить 50% від загальної кількості споживачів, застосовуються на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022. Наведене, призвело до того, що ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» працює на межі своїх економічних, технічних, кадрових, фінансових можливостей, що підтверджується звітами про фінансові результати. Зокрема, починаючи з 2022 року у розділі І Фінансові результати щорічно фіксується збитковість діяльності підприємства, що підтверджується фінансовими звітами. Згідно звіту про фінансові результати за 2022 рік від операційної діяльності розмір збитку склав 195 526 000 грн, за 2023 рік від операційної діяльності розмір збитку склав 421 374 000 грн, за 2024 рік від операційної діяльності розмір збитку склав 522 183 000 грн та за 2025 рік від операційної діяльності розмір збитку склав 275 701 000 грн. починаючи з 2022 року у зв`язку з складним фінансовим становищем Відповідач змушений був звернутися до місцевих органів влади для отримання коштів на поворотній основі з резервного фонду бюджету міста Києва для забезпечення безперебійного надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, розраховуючи на повернення коштів за рахунок встановлення тарифу відповідно до норм чинного законодавства. Виділені на підставі розпоряджень Київської міської військової адміністрації від 23.11.2022 № 768, від 06.11.2023 № 894 та від 25.04.2024 № 361 кошти були використані на придбання: реагентів для очистки води та стоків; паливно-мастильних матеріалів; природного газу, а відповідні звіти про використання коштів були в установленому порядку надані до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Враховуючи, що кошти з резервного фонду бюджету м. Києва виділялися на поворотній основі, а у Відповідача внаслідок відсутності встановленого НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу була відсутня змога повернути кошти до резервного фонду бюджету м. Києва у визначені договором строки, Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовами до ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» про стягнення: за договором від 29.04.2024 №22 про повернення коштів резервного фонду бюджету заборгованості у розмірі 232 688 210,00 грн, а також стягнення нарахованих на суму боргу пені у розмірі 2 569 132,84 грн, штрафу у розмірі 17 000,00 грн та 3% річних у розмірі 248 625,76 грн й витрати на оплату судового збору у розмірі 931 840,00 грн, за яким судом відкрито провадження у справі № 910/233/26; за договором від 13.11.2023 №56 про повернення коштів резервного фонду бюджету заборгованості у розмірі 218 254 916,00 грн, а також стягнення нарахованих на суму боргу пені у розмірі 2 409 773,46 грн, штрафу у розмірі 17 000,00 грн та 3% річних у розмірі 215 265,12 грн й витрати на оплату судового збору у розмірі 931 840,00 грн, за яким судом відкрито провадження у справі № 910/231/26; за договором від 25.11.2022 №40 про повернення коштів резервного фонду бюджету заборгованості у розмірі 218 579 166,20 грн, а також стягнення нарахованих на суму боргу пені у розмірі 2 413 353,53 грн, штрафу у розмірі 17 000,00 грн та 3% річних у розмірі 215 584,93 грн й витрати на оплату судового збору у розмірі 931 840,00 грн, за яким судом відкрито провадження у справі № 910/232/26. Внаслідок чого, кошти, що надходять від споживачів не покривають витрат навіть на виробництво, при цьому, ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» змушене постійно здійснювати відновлення зношених та пошкоджених водопровідних мереж з метою безперебійного водопостачання, у зв`язку з чим покладення будь-яких штрафних санкцій на Відповідача є непомірним тягарем для нього. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Частина друга статті 233 ГК України встановлює, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Отже, враховуючи положення чинного законодавства, з огляду на фактичні обставини справи, беручи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення Відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, а саме пені на 50 % до 9 221, 81 грн. Таким чином. позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача штрафних санкцій у розмірі 9 221, 81 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ЄДРПОУ 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34; ЄДРПОУ 24185151) 9 221, 81 грн (дев`ять тисяч двісті двадцять одна гривня 81 копійки) - пені; 10 972, 03 грн (десять тисяч дев`ятсот сімдесят дві гривні три копійки) - інфляційні втрати; 3 948, 59 грн. (три тисячі дев`ятсот сорок вісім гривень 59 копійок) - 3% річних.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а; ЄДРПОУ 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ТЕХНОКОМПЛЕКТ» (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34; ЄДРПОУ 24185151) витрати по сплаті судового збору в розмірі 362, 14 грн. (триста шістдесят дві гривні 14 копійок).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду складено та підписано 10.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА

Часті запитання

Який тип судового документу № 137298500 ?

Документ № 137298500 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 137298500 ?

Дата ухвалення - 10.06.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 137298500 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 137298500 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 137298500, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 137298500, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.06.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 137298500 відноситься до справи № 910/3317/26

Це рішення відноситься до справи № 910/3317/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 137298499
Наступний документ : 137298501