Рішення № 137298449, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 м. КиївСправа № 910/4166/26

За позовом: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО";

до: фізичної особи-підприємця БАБИЧ ДМИТРА БОРИСОВИЧА;

про: стягнення 245.085,91 грн.

Суддя Сергій Балац

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця БАБИЧ ДМИТРА БОРИСОВИЧА про стягнення 245.085,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані неправомірним використанням орендованого майна після припинення укладеного між сторонами спору договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.01.2020 № 3188, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 245.085,91 грн., з яких: 242.351,02 грн. - неустойка у подвійному розмірі орендної плати та 2.734,89 грн. - заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4166/26 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена одержувачу.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як балансоутримувачем, відповідачем, як орендарем, а департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як орендодавцем, укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 31.01.2020 № 3188 (далі - Договір), відповідно до предмету якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 05.11.2019 № 44/179 передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - Об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 42-Б для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (20,00 кв. м) та перукарні (102,60 кв. м) (п. 1.1 Договору).

Розділом 3 Договору передбачена орендна плата, а саме, зокрема:

- орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами) та згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1) становить без ПДВ: 45,18 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку грудень 2019 - 5.538.98 грн. Крім того, відповідач відшкодовує позивачу щомісячно витрати, що пов`язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт оренди з ПДВ (п. 3.1 Договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті фонду державного майна України (п. 3.2 Договору);

- оплата витрат на утримання орендованого мана (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат позивача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п. 3.9 Договору).

Пунктом 4.2.21 Договору визначено, що відповідач зобов`язаний після припинення цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі позивачу. Акт приймання-передачі Об`єкта підписується відповідним орендодавцем, відповідачем та позивачем. У разі невиконання цього пункту відповідач сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Між сторонами Договору підписаний та скріплений відбитками їх печаток акт приймання-передачі нерухомого майна від 13.02.2020 № б/н, відповідно до якого орендодавець та позивач передали, а відповідач прийняв Об`єкт оренди за Договором.

Приписами частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Враховуючи використання Об`єкту оренди після припинення дії Договору, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 245.085,91 грн., з яких: 242.351,02 грн. - неустойка у подвійному розмірі орендної плати та 2.734,89 грн. - заборгованість з відшкодування податку за користування земельною ділянкою.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.

Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.01.2025 у справі № 910/8756/24, яке набрало законної сили 27.02.2025, Договір розірвано та виселено відповідача з Об`єкту оренди.

Фактичне виселення відповідача з Об`єкту оренди здійснено 16.03.2026, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 16.03.2026 ВП № 77960042 та актом державного виконавця від 16.03.2026 ВП № 77960042.

Відтак, відповідачем з 27.02.2025 по 16.03.2026 здійснене неправомірне користування Об`єктом оренди після припинення дії Договору.

Приписами частин 1, 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

При цьому, невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов Договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Водночас неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном в період з 27.02.2025 по 16.03.2026 в сумі 242.351,02 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.

При цьому, пунктом 9.21 постанови Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, зокрема, зазначене наступне: яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови, пункт 3.11 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України.

Відтак, за висновками суду, положення пункту 3.1 Договору у вигляді щомісячного відшкодування позивачу податку за користування земельною ділянкою, після розірвання укладеного між сторонами спору Договору, застосовані бути не можуть.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування податку за користування земельною ділянкою в сумі 2.734,89 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця БАБИЧ ДМИТРА БОРИСОВИЧА ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, ідентифікаційний код: 40538421) неустойку в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном в сумі 242.351 (двісті сорок дві тисячі триста п`ятдесят одна) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.908 (дві тисячі дев`ятсот вісім) грн. 21 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя Сергій Балац