Рішення № 137298388, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2026Справа № 910/3738/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмет" (вул. Водогінна, 2, оф. 223, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл.,79017, код ЄДРПОУ 41647706)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ГРУПА" (вул. Білокур Катерини, 2/8, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 41390824)

про стягнення коштів у розмірі 738 399,59 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмет" (далі - позивач, покупець) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ГРУПА" (далі - відповідач, постачальник) про стягнення коштів у розмірі 738 399,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, отримавши передоплату за товар, свої зобов`язання щодо його передачі не виконав, товар не поставив, інформацію про його місцезнаходження не надав, чим порушив умови договору постачання № 18/22-П від 04.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмет" - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

07.04.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам та ними отримана - 13.04.2026, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2022 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛМЕТ» (далі - ТОВ «АЛМЕТ»/Покупець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА ГРУПА» (далі - ТОВ «ВИРОБНИЧА ГРУПА»/ Постачальник/Відповідач) було укладено Договір постачання № 18/22-П (надалі Договір), за умовами якого, Постачальник зобов`язується поставити металопрокат в асортименті, іменований далі Товар, на умовах, зазначених в цьому Договорі та Додатках до нього, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його в порядку, в строк і на умовах, які передбачені Договором (п. 1.1. Договору).

Сторонами у п. 4.1. Договору погоджено, що термін поставки Товару становить 10 (десять) календарних дні з моменту підписання Специфікації є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата здійснюється на умовах 100% передплати.

На підставі Рахунку на оплату №66 від 17 лютого 2022 р., виставленого Постачальником на загальну суму 721 277, 27 грн. (у т.ч. ПДВ 120 212, 88 грн.) ТОВ «АЛМЕТ» 23 лютого 2022 року перерахувало на розрахунковий рахунок Постачальника суму попередньої оплати у повному розмірі - 721 277, 27 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору, Постачальник з товаром надає оригінали наступних документів: видаткову накладну, специфікацію, оригінал рахунку на оплату.

Проте, всупереч умовам Договору Постачальник свого зобов`язання щодо поставки Товару та передачі документів відповідно до п. 4.2 Договору, не виконав.

Відповідно до п. 6.5. Договору всі розбіжності, що виникають внаслідок або у зв`язку з виконанням цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо сторони не можуть прийти до згоди, то даний спір повинен бути врегульований шляхом звернення до Господарського суду за місцем знаходження відповідача. Врегулювання суперечок в претензійному порядку обов`язково.

На виконання п. 6.5. Договору, Позивачем 11.03.2026 р було направлено Відповідачу Вимогу про виконання умов Договору поставки № 18/22-П від 04.01.2022 за вих. № 11032026 від 11.03.2026 (надалі - Вимога). Вимога була направлена, засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» (трекінг номер відправлення: 7901700279890), за адресою місцезнаходження Відповідача, рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У зазначеній Вимозі Позивач просив Відповідача надати у письмовій формі, у строк, що не перевищує семи календарних днів з дати отримання вимоги, вичерпну інформацію про фактичне місцезнаходження (дислокації) оплаченого Товару (сировини), зокрема: точну адресу складу або іншого місця зберігання Товару, контактних осіб, відповідальних за його передачу, а також умови та строки вивезення Товару і порядок оформлення необхідних для цього документів відповідно до п. 4.2. Договору - з метою забезпечення фактичного виконання Договору поставки.

Крім того, Позивачем у Вимозі було повідомлено Відповідача , що «У разі ненадання зазначеної інформації та/або нездійснення поставки Товару у встановлений строк, така бездіяльність Постачальника розцінюватиметься ТОВ «АЛМЕТ» як порушення умов Договору в частині зобов`язань щодо передачі Товару , що відповідно до ст. 665 ЦК України дає право односторонньої відмови Покупця від Договору та вимоги про повне повернення суми попередньої оплати у розмірі 721 277, 27 грн . (сімсот двадцять одну тисячу двісті сімдесят сім гривень 27 коп.) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України шляхом перерахування на рахунок Покупця: ЄДРПОУ 41647706, п/р НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК» в 15 (п`ятнадцяти) денний термін з моменту отримання цієї Вимоги.

Але, Відповідачем вищеназвана Вимога отримана не була, внаслідок чого була повернута Позивачу у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, відповідачем не було виконано обов`язок за Договором поставки №18/22-П від 04.01.2022 щодо поставки оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 721 277,27 грн та 3% річних у розмірі 1 304,23 грн., 15 868,09 грн пені.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору поставки №18/22-П від 04.01.2022, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата здійснюється на умовах 100% передплати.

Судом встановлено, на підставі Рахунку на оплату №66 від 17 лютого 2022 р., виставленого Постачальником на загальну суму 721 277, 27 грн. (у т.ч. ПДВ 120 212, 88 грн.).ТОВ «АЛМЕТ» 23 лютого 2022 року перерахувало на розрахунковий рахунок Постачальника суму попередньої оплати у повному розмірі - 721 277, 27 грн. (сімсот двадцять одну тисячу двісті сімдесят сім гривень 27 коп.).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Сторонами у п. 4.1. Договору погоджено, що термін поставки Товару становить 10 (десять) календарних дні з моменту підписання Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Специфікації підписаної сторонами матеріали справи немістять.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов`язку з поставки позивачу товару на суму 721 277,27 грн.

Судом встановлено, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з поставки товару, Позивачем 11.03.2026 р було направлено Відповідачу Вимогу про виконання умов Договору поставки № 18/22-П від 04.01.2022 за вих. № 11032026 від 11.03.2026 (надалі - Вимога). Вимога була направлена, засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» (трекінг номер відправлення: 7901700279890), за адресою місцезнаходження Відповідача, рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов`язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов`язань сторін за договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Доказів повернення грошових коштів позивачу у сумі 721 277,27 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича група» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 721 277,27 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмет» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича група» суми основного боргу у розмірі 721 277,27 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 304,23 грн за період з 11.03.2026 по 01.04.2026.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його арифметичній вірності, оскільки 3% річних можуть нараховуватись виключно за прострочення виконання/невиконання грошового зобов`язання, тобто зобов`язання повернути суму попередньої оплати (а не зобов`язання поставити товар).

Також позивачем було заявлено до стягнення 15 8678,09 грн пені, нарахованих на спірну суму передплати за період з 11.03.2026 по 01.04.2026.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 наведеної норми).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 6.2. Договору, при затримці поставки товару понад строк, який передбачений п. 4.1 Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0.1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Визначена позивачем початкова дата нарахування пені, є дата направлення вимоги від 11.03.2026 про повернення спірної суми попередньої оплати за непоставлений товар.

Закріплене ч. 2 ст. 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем на вимогу про передання оплаченого товару.

З огляду на обраний позивачем варіант поведінки, суд констатує, що право останнього на нарахування пені за порушення відповідачем строку поставки товару припинилося 11.03.2023 з припиненням відповідного зобов`язання відповідача у силу пред`явлення вимоги про повернення суми попередньої оплати.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги про стягнення пені у сумі 15 868,09 грн.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Оскільки відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наведеного.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА ГРУПА" (вул. Білокур Катерини, 2/8, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 41390824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмет» (79017, Львівська обл, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, офіс 223; ідентифікаційний код: 41647706) передоплату за непоставлений товар у сумі - 721 277 (сімсот двадцять одну тисячу двісті сімдесят сім) грн 27 коп., 3% річних у сумі 1 304 (одна тисяча триста чотири) грн 23 коп., та судовий збір у розмірі 8 670 (вісім тисяч шістсот сімдесят) грн 98 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2026.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА