Ухвала суду № 137298338, 11.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/511/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" про забезпечення позову вх.№5376/26 від 08.06.2026 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ"

до відповідача: Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області

про визнання протиправним рішення та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" з позовною заявою до Переріслянської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Переріслянської сільської ради №1098-44/2025 від 22.12.2025, про визнання протиправним та скасування рішення Переріслянської сільської ради №1098-45/2025 від 16.03.2026 та про визнання поновленим договору оренди землі №11 від 26.04.2019 шляхом визнання укладеною Додаткової угоди №1 до цього договору.

28.04.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Підставою позовних вимог позивач зазначив неправомірне ухвалення сільською радою рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки №11 від 26.04.2019 року, що укладений ТОВ "Агро-Поступ" та Переріслянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області, відповідно до якого в користування передана земельна ділянка площею 33,0952 га, кадастровий номер 2624081200:01:004:004, яка розташована в урочищі "За синилівцем" в селі Гаврилівка на території Переріслянської сільської ради об`єднаної територіальної громади (за межами села Гаврилівка), Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Заявник вказує, що у нього були справедливі очікування щодо отримання земельної ділянки площею 33,0952 га, кадастровий номер 2624081200:01:004:004 у користування (оренду). Відтак на переконання позивача, в цьому випадку має місце порушення його переважного права на отримання спірної ділянки у користування (оренду).

08.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" подало заяву про забезпечення позову вх.№5376/26 від 08.06.2026, відповідно до якої просить суд забезпечити позов шляхом :

1) Заборони державним реєстраторам вчиняти дії , направлені на виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про Договір оренди №11 від 26.04.2019 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" та Переріслянськю сільскою радою, право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 03.05.2019 року, номер запису про інше речове право 31459688,

2) Заборони Переріслянській сільській раді Надвірнянського району Івано-Франківської області (78420, Івано-Франківська область. Надвірнянський район, село Перерісль, вулиця Січових стрільців, будинок 21, ідентифікаційний код 04354692) приймати будь-які рішення направлені на розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 2624081200:01:004:0004, площею 33,0952 га, а саме про поділ земельної ділянки, зміни конфігурації земельної ділянки, її кадастрового номеру, цільового призначення, об`єднання земельної ділянки, передачу в оренду або власність фізичній або юридичній особі тощо.

3) Заборони органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0004 площею 33,0952 га 4) Заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання, зміни конфігурації, її кадастрового номеру, цільового призначення чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0004 площею 33,0952 га.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що з відкритих джерел йому стала відома інформація про те, що 05 червня 2026 року сільський голова Переріслянської сільської ради прийняв розпорядження №46/2026-С "Про скликання чергової XLVI сесії Переріслянської сільської ради восьмого демократичного скликання" (вказане розпорядження оприлюднене на сайті Переріслянської сільської ради за адресою: https://pererislyanskagromada. gov.ua/news/1780895613/).

Відповідно до вказаного розпорядження 15 червня 2026 року о 10 годині 00 хвилин, відбудеться XLVI чергова сесія Переріслянської сільської ради восьмого демократичного скликання. В соціальній мережі Facebook оприлюднений порядок денний XLVI сесії Переріслянської сільської ради, зокрема на розгляд винесені земельні питання, серед яких також питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності Переріслянської сільської ради ( с. Гаврилівка, урочище "За синилівцем" площами 21,8423 га, 24,0788 га, 33,0952 га).

Зазначив, що така поведінка Переріслянської сільської ради щодо вирішення питання поділу земельних ділянок в період розгляду справи в суді вказують на намір орендодавця створити перешкоди в укладенні додаткової угоди навіть при наявності відповідного судового рішення та створить таку ситуацію, що виконати судове рішення в разі, якщо воно буде ухвалене на користь Позивача буде неможливо. Сукупність недобросовісної поведінки Переріслянської сільської ради у вигляді невмотивованої відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди, намагання поділити спірну земельну ділянку, може створити в подальшому труднощі для ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на користь позивача, а також може спричинити необхідність у повторному зверненні Позивача до суду з позовами про скасування рішень про поділ земельної ділянки тощо.

09.06.2026 Переріслянська сільська рада подала заперечення на заяву про забезпечення позову вх.№10868/26, відповідно до яких зазначив, що заявлені заходи є необґрунтованими, неспівмірними із предметом позову, фактично спрямовані на блокування реалізації повноважень власника земельної ділянки, створюють невиправдану перевагу для Позивача та мають наслідком збереження фактичного користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди.

Вказав, що позивач фактично просить суд превентивно заблокувати будь-яке майбутнє волевиявлення власника земельної ділянки на підставі припущення про те, що таке

волевиявлення може бути для нього небажаним. Такий підхід суперечить правовій природі забезпечення позову, яке не може застосовуватися як засіб тиску на орган місцевого самоврядування або як інструмент попереднього контролю за майбутніми рішеннями ради.

Відповідач є органом місцевого самоврядування, який діє від імені територіальної громади як власника земель комунальної власності. Після закінчення строку дії договору оренди та за відсутності волі власника на продовження договору з Позивачем Відповідач має право визначати подальший спосіб використання земельної ділянки, у тому числі розглядати питання про її поділ, зміну конфігурації використання або інший спосіб розпорядження відповідно до вимог закону.

Зазначив, що забезпечення позову має забезпечувати реальність судового захисту, а не створювати для однієї сторони привілейоване становище. У цій справі заявлені заходи фактично дозволяють позивачу зберігати фактичний контроль над земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та всупереч запереченням власника.

Просив суд у задоволенні поданої заяви відмовити.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для її розгляду по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогою немайнового характеру - про визнання протиправним та скасування рішення Переріслянської сільської ради №1098-45/2025 від 16.03.2026 та про визнання поновленим договору оренди землі №11 від 26.04.2019 шляхом визнання укладеною Додаткової угоди №1 до цього договору, то судове рішення, у разі задоволення такої вимоги, не вимагатиме примусового виконання. Відтак, в цьому випадку має досліджуватися саме така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має з`ясовуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Відповідно до актуальної інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим 2624081200:01:004:0004 площею 33,0952 га. є Переріслянська сільська рада об"єднаної територіальної громади.

За приписами частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За правилами пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

За частиною 4 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Отже, чинне законодавство передбачає обов`язкове оприлюднення проектів рішень як один з етапів процедури їх прийняття органом місцевого самоврядування. Проте проект рішення містить лише пропозиції щодо питань, які виносяться на розгляд ради з метою їх обговорення, і сам по собі такий проект не породжує правових наслідків.

Відчуження чи передача у користування земельної ділянки чи її поділ здійснюється виключно на підставі рішення ради, прийнятого шляхом голосування на пленарному засіданні, яке на момент звернення позивача із заявою про забезпечення позову не приймалося. Таким чином, само по собі оприлюднення проекту рішення міської ради не створює жодних правових наслідків для позивача та не дає підстав для висновку про утруднення ефективного захисту та поновлення його права у разі задоволення позовних вимог в межах цього судового провадження.

Заявник не надав будь-яких доказів, які б підтверджували твердження, що відповідачем будуть вчинені дії/прийняті рішення, пов`язані з відчуженням/надання в оренду/поділом, зміною конфігурації спірної земельної ділянки, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Тобто Переріслянська сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, як власник земельної ділянки, керуючись своїми повноваженнями, які визначені, зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про землеустрій" має право розпоряджатися земельною ділянкою у межах своїх правомочностей.

Суд зазначає, що заборона власнику приймати рішення та здійснювати будь-які дії щодо своєї власності є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках, інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме, порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 912/1711/20.

Відтак, доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову для унеможливлення вчинення дій з поділу земельної ділянки або зміни її власника не обґрунтовують неможливість або ускладнення виконання потенційного рішення у цій справі, а також неефективність захисту прав позивача.

Щодо забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти дії, направлені на виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про спірну земельну ділянку, суд зазначає, що такий захід є тотожним фактичному задоволенню позовних вимог про продовження орендних правовідносин, а тому не належить до задоволення.

Щодо заборони органам, які проводять державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання, зміни конфігурації, її кадастрового номеру, цільового призначення чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2624081200:01:004:0004 площею 33,0952 га., суд зазначає що такі заходи є похідними від заходів заборони позивачу приймати будь-які рішення направлені на розпорядження спірною земельною ділянкою, в застосуванні яких суд відмовив, відтак також не належать до задоволення.

Суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин та не подав належних доказів, із якими законодавство пов`язує необхідність їх застосування.

З викладеного, суд дійшов висновку, що подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо адекватності, співмірності, доцільності та необхідності забезпечення позову, а доводи позивача жодним чином не підтверджують неможливість чи ускладнення виконання рішення у цій справі у випадку задоволення позову, а тому у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" про забезпечення позову у справі № 909/511/26 належить відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Поступ" про забезпечення позову вх.№5376/26 від 08.06.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т. В. Максимів