Ухвала суду № 137298129, 10.06.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"10" червня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/852/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Сисина Сергія Васильовича, розглянувши заву представника позивача про забезпечення позову в справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Голперт Каріни Вадимівни, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,

до відповідача 1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ,

до відповідача 2: Мукачівської міської ради, код ЄДРПОУ 38625180, місцезнаходження 98600, Закарпатська область, місто Мукачево, площа Духновича, будинок 2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство «Голд Лайн Трейд», код ЄДРПОУ 20437207, місцезнаходження 89600, Закарпатська область, місто Мукачево, площа Миру, будинок 7,

про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку,

з урахуванням поданих позивачем заяв про зміну предмету позову від 16.11.2025 та від 23.03.2026, які прийняті до розгляду судом згідно ухвал від 19.11.2025 і від 31.03.2026,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

ВСТАНОВИВ :

1. Фізична особа-підприємець Голперт Каріна Вадимівна (далі позивач, ФОП Голперт К.В.), від імені та в інтересах якого діє адвокат Голубокий Тарас Сергійович (згідно ордеру серії АО №1178791 від 09.06.2025) через систему «Електронний суд» звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 29.07.2025 до ОСОБА_1 (далі відповідач 1, ОСОБА_1 ) та Мукачівської міської ради (далі відповідач 2, Міська рада) про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем з посиланням на наявність у неї права власності на нежитлові приміщення №1, 5, 6, 7 в будинку №7 на площі Кирила та Мефодія в місті Мукачево, на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2016, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ковач Н.О. 19.08.2016, зареєстрованого за №1583 від 19.08.2016. У той же час, ОСОБА_1 та ПП «Голд Лайн Трейд» володіють іншими вбудованими приміщеннями за вказаною адресою на площі Кирила та Мефодія, №7 в місті Мукачево Закарпатської області.

Позивач зазначає, що рішенням 5 сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради від 02.03.2021 №235 «Про надання дозволу на проведення експертної оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підприємницької діяльності, що підлягають передачі у власність шляхом викупу» (далі рішення Міської ради №235 від 02.03.2021) затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку №1 до цього рішення, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, площею 0,05 га за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням 8 сесії 8-го скликання Мукачівської міської ради №313 від 29.04.2021 «Про затвердження звітів про експертно грошові оцінки земельних ділянок комунальної власності, які підлягають продажу у власність» (далі рішення Міської ради №313 від 29.04.2021) затверджено звіти про експертні грошові оцінки земельних ділянок, що відчужувалися та передано у власність земельні ділянки шляхом викупу, затверджено ціну та інші істотні умови договорів купівлі-продажу згідно додатку №1 до цього рішення, зокрема і щодо земельної ділянки площею 0,05 га за адресою: АДРЕСА_3 покупцем ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що на підставі вищевказаних рішень, 14.05.2021 між Мукачівською міською територіальною громадою в особі Мукачівської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, шляхом викупу, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: м. Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7 прим. 1, який посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №314 (далі оспорюваний договір).

Позивач вказує, що зазначеними рішеннями органу місцевого самоврядування та договором порушено її право власності, як власника нерухомого майна, а саме: після продажу згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу від 14.05.2021 - у власність ОСОБА_1 означеної земельної ділянки, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (далі земельна ділянка) для неї є неможливим вільне використання належного їй майна (нежитлових приміщень №1, 5, 6, 7 в будинку №7 на площі Кирила та Мефодія в місті Мукачево).

На підставі викладеного, позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Міської ради №235 від 02.03.2021 в частині що стосується земельної ділянки;

- визнати незаконним та скасувати рішення Міської ради №313 від 29.04.2021 в частині що стоється земельної ділянки;

- визнати недійсним оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2025.

2. Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву ФОП Голперт К.В. залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, суд згідно ухвали від 18.08.2025 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив у справі підготовче засідання; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство «Голд Лайн Трейд»; встановив учасникам справи строки на подачу заяв по суті справи.

3. 17.11.2025 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача Голубокого Т.С. до суду надійшла заява про зміну предмету позову від 16.11.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/9979/25), в якій він просить суд прийняти заяву до розгляду в межах провадження у справі та ухвалити судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в такій редакції:

- визнати незаконним та скасувати рішення Міської ради № 235 від 02.03.2021 в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер № 2110400000:01:001:1510;

- визнати незаконним та скасувати рішення Міської ради № 313 від 29.04.2021 в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер № 2110400000:01:001:1510;

- визнати недійсним оспорюваний договір купівлі-продажу шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий №2110400000:01:001:1510;

- скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером №2110400000:01:001:1510;

- в решті предмет позову ФОП Голперт К.В. до відповідачів ОСОБА_1 та Мукачівської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером №2110400000:01:001:1510 - залишити без змін.

4. За результатом підготовчого засідання суд згідно з ухвалою від 19.11.2025 постановив:

- відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача 1 ( ОСОБА_1 ) адвоката Сидорчук О.А. про залишення позову без розгляду, наведеного у відзиві на позовну заяву від 02.09.2025 (зареєстрованому за вх.№02.3.1-02/7683/25 від 03.09.2025);

- заяву представника позивача ФОП ОСОБА_2 адвоката Голубокого Т.С. про зміну предмету позову від 16.11.2025 (зареєстровану за вх.№02.3.1-02/9979/25 від 17.11.2025) - прийняти до розгляду та здійснювати в подальшому розгляд справи з урахуванням зміненого предмету позову;

- учасникам справи встановити строки для подачі заяв по суті справи з урахуванням прийняття до розгляду заяви представника позивача про зміну предмету позову;

- задовольнити клопотання представника відповідача 1 Сидорчук О.Є. про оголошення перерви у підготовчому засіданні від 18.11.2025 (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/10071/25 від 18.11.2025) та призначити дату наступного підготовчого засідання.

5. 24.03.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача адвоката Голубокого Т.С. надійшла заява про зміну предмету позову від 23.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/2663/26), згідно з якою представник позивача просить:

- задовольнити позовні вимоги 1 та 2, заявлені у попередніх відповідних процесуальних документах, у такій редакції:

« 1. Визнати незаконним та скасувати рішення Міської ради № 235 від 02.03.2021 «Про надання дозволу на проведення експертної оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підприємницької діяльності, що підлягають передачі у власність шляхом викупу» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Лемаку В.В. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою: м.Мукачево, площа Кирила і Мефодія,7 прим.1, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510 (п.1 Рішення; рядок 1 Додатку до Рішення)».

« 2. Визнати незаконним та скасувати рішення Міської ради № 313 від 29.04.2021 «Про затвердження звітів про експертно грошові оцінки земельних ділянок комунальної власності, які підлягають продажу у власність» в частині передання у власність земельної ділянки шляхом викупу, затвердження ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу покупцю Лемаку В.В. земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер №2110400000:01:001:1510 площею 0,05 га за адресою: м . Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7 прим. 1.(пункт 1 Рішення; Рядок 2 Додатку 1 до Рішення).»;

- визнати незаконним та скасувати рішення 76 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради №1860 від 26.03.2020 «Про встановлення меж землекористувань підприємств, установ, організацій, суб`єктів підприємницької діяльності та громадян на землях Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади» (далі рішення Міської ради №1860 від 26.03.2020) в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Лемаку В.В. площею 0,35 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м.Мукачево, пл.Кирила і Мефодія ,7 прим.1 (пункт 4 Рішення, рядок № 1 Додатку 4 до Рішення); в частині формування Державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру цієї земельної ділянки у вигляді файла формату XML у кодуванні Unicode (UTF-8), оприлюднення відомостей про кадастровий номер земельної ділянки на офіційному веб-сайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру (п.8 Рішення);

- решту позовних вимог задовольнити в редакції, викладеній у відповідних процесуальних документах.

Представник позивача обґрунтовує заяву про зміну предмета позову від 23.03.2026 необхідністю застосування ефективного способу захисту порушеного права власності Фізичної особи підприємця Голперт Каріни Вадимівни, оскільки вона є співвласником нерухомого майна за адресою: місто Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7, прим. 1, 5, 6, 7, а отже, відповідно до приписів ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, має право на земельну ділянку під будівлею пропорційно своїй частці, що узгоджується з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18. Позивач додатково вказує на незаконність самого процесу формування земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, оскільки в проекті землеустрою містяться недостовірні відомості про відсутність обмежень щодо права проходу, хоча фактично ця територія є єдиним доступом до приміщень антресолі позивача, а також наголошує на порушенні процедури землевідведення, яке полягає у виготовленні та затвердженні проекту на площу 0,0500 га за відсутності відповідного дозволу на таку площу, тоді як рішенням Мукачівської міської ради №1860 від 26.03.2020 дозвіл надавався на розробку проекту площею 0,35 га. Доповнення позовних вимог вимогою про визнання незаконним та скасування первісного рішення Мукачівської міської ради №1860 від 26.03.2020 у відповідній частині, а також уточнення вимог щодо скасування наступних рішень №235 від 02.03.2021 та №313 від 29.04.2021, мотивоване тим, що лише повернення правового статусу землі у стан, який існував до моменту її незаконного формування, дозволить позивачу реалізувати своє право на оформлення частки земельної ділянки, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 щодо ефективності скасування рішень органів місцевого самоврядування для усунення юридичної невизначеності. Крім того, посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, представник позивача зазначає, що зміна предмета позову шляхом доповнення новими вимогами або їх уточнення є правомірним способом обрання належного способу захисту в межах спірних правовідносин, що в сукупності забезпечить поновлення прав позивача у повному обсязі.

6. Згідно з ухвалою від 31.03.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача (ФОП Голперт К.В.) адвоката Голубокого Т.С. про зміну предмету позову від 23.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/2663/26 від 24.03.2026) та вирішено здійснювати в подальшому розгляд справи з урахуванням зміненого предмету позову та уточнених позивачем позовних вимог; встановлено учасникам справи строк на подачу заяв по суті справи з урахуванням зміненого предмету позову.

7. Згідно ухвали від 13.05.2026, за результатом проведеного підготовчого засідання, суд постановив:

- відмовити у задоволенні клопотань представника відповідача 1 адвоката Сидорчук О.Є. від 28.01.2026 і від 30.01.2026 (зареєстровані за вх.№02.3.1-02/742/26 від 28.01.2026 і за вх.№02.3.1-02/791/26 від 30.01.2026) про зупинення провадження у справі №907/852/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №907/613/25;

- відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача 1 адвоката Сидорчук О.Є. про залишення письмових доказів без розгляду від 12.05.2026 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4508/26 від 12.05.2026);

- залишити без задоволення клопотання представника позивача адвоката Голубокого Т.С. про витребування доказів від 12.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4530/26 від 13.05.2026);

- відмовити у задоволенні клопотань представника позивача адвоката Голубокого Т.С. про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи від 23.03.2026 і від 30.03.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/2659/26 від 23.03.2026 і за вхідним №02.3.1-02/2940/26 від 30.03.2026), з урахуванням доповнених питань на експертизу відповідно до додаткових пояснень представника позивача до клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи щодо заперечень відповідача 1 та уточнення питань до експерта від 08.05.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/4380/26 від 08.05.2026) та з урахуванням заяви представника позивача від 08.05.2026 про уточнення клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи від 23.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4384/26 від 11.05.2026);

- закрити підготовче провадження у справі;

- призначити справу до розгляду по суті на 15.06.2026.

8. 08.06.2026 від представника позивача адвоката Голубокого Т.С. (далі також заявник) надійшла заява про забезпечення позову від 07.06.2026 у справі №907/852/26 (далі заява), згідно з якою позивач просить:

- до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/852/25 заборонити Лемаку Василю Васильовичу, РНОКПП НОМЕР_2 , проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, за адресою: м. Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7, прим. 1, а також у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі;

- до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/852/25 заборонити Лемаку Василю Васильовичу, РНОКПП НОМЕР_2 , відчужувати, передавати у власність, користування, оренду, суборенду, сервітут, суперфіцій або інше речове чи зобов`язальне користування, ділити, об`єднувати, змінювати цільове призначення, межі, конфігурацію, кадастрові відомості, склад речових прав, обтяжень або іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, державна реєстрація прав на яку є предметом оспорювання у справі №907/852/25;

- до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 907/852/25 заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, органам та посадовим особам, уповноваженим на ведення Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, проводити будь-які реєстраційні, кадастрові, нотаріальні або дозвільні дії виключно щодо земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, зокрема дії, пов`язані з відчуженням, передачею у власність чи користування, поділом, об`єднанням, зміною меж, конфігурації, цільового призначення, кадастрових відомостей, реєстрацією, зміною, обтяженням або припиненням речових прав, а також внесенням змін до документів, що дають право на виконання будівельних робіт щодо цієї земельної ділянки;

- розглянути заяву не пізніше двох днів з дня її надходження до суду, без повідомлення учасників справи, відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- ухвалу про забезпечення позову після її постановлення направити для негайного виконання Лемаку В.В., Міністерству юстиції України, ДП «Національні інформаційні системи», Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області, ДП «Центр державного земельного кадастру», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, нотаріусам, адміністраторам Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, органам державного архітектурно будівельного контролю, а також учасникам справи.

До заяви про забезпечення позову відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України долучено квитанцію про сплату судового збору за подання заяви.

9. Обґрунтовуючи необхідність вжиття наведених у заяві заходів забезпечення позову, представник позивача, навівши предмет і підстави позову в даній справі з урахуванням прийнятих судом до розгляд заяв про зміну предмету позову, вказує, що згідно позовних вимог ФОП Голперт К.В. оспорює «весь правовий, кадастровий та реєстраційний ланцюг набуття Лемаком В.В. прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510», так як позивач просить визнати незаконними та скасувати: рішення Мукачівської міської ради №1860 від 26.03.2020 як початкового акта щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою; рішення Мукачівської міської ради № 235 від 02.03.2021 як акта затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ; рішення Мукачівської міської ради № 313 від 29.04.2021 як акта передачі земельної ділянки у власність шляхом викупу, затвердження ціни та істотних умов договору купівлі-продажу; а також просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2021 та скасувати державну реєстрацію прав Лемака В.В. на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510.

У заяві представник позивача обгрунтовує зв`язок спірної земельної ділянки з правами ФОП Голперт К.В., з посиланням на те, що позивач є власником нежитлових приміщень у будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 170,7 кв.м, у тому числі приміщень першого поверху, антресолі та підвальних приміщень. Водночас ПП «Голд Лайн Трейд» (третя особа у справі) є також власником іншого приміщення у цій самій будівлі.

Отже, через набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку на підставі оспорюваних рішень Міської ради №1860 від 26.03.2020, №235 від 02.03.2021, №313 від 29.04.2021 та згідно оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2021, позивач позбавлена можливості вільно використовувати належне їй нерухоме майно (нежитлові приміщення №1, 5, 6, 7 в будинку №7 на площі Кирила та Мефодія в місті Мукачево). Щодо цього представник позивача звертає увагу, що спірна земельна ділянка є не просто земельною ділянкою, зареєстрованою за ОСОБА_1 , а фактично єдиним шляхом доступу до частини майна позивача. Відтак незаконна (згідно доводів ФОП Голперт К.В.), всупереч вимог ст.ст.79 і 120 Земельного кодексу України передача згідно оспорюваних рішень Міської ради та договору купівлі-продажу - земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_1 без належного врахування прав інших власників приміщень (зокрема, без врахування прав позивача) створила ситуацію фактичного контролю відповідача 1 над можливістю користування ним чужим майном та призвела до неможливості позивача вільно використовувати належне їй нерухоме майно по вказаному адресу.

У заяві, вказавши про доповнення згідно заяви про зміну предмета позову від 23.03.2026 позовних вимог у справі вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Міської ради № 1860 від 26.03.2020, представник позивача вказує, що у справі оспорюється не лише договір купівлі-продажу, а й саме формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. За таких умов будь-яка зміна меж, конфігурації, кадастрових відомостей, цільового призначення, речових прав, дозвільних документів або фактичного стану цієї ділянки до вирішення спору по суті створить новий стан предмета спору і ускладнить ефективний захист прав позивача.

У заяві, вказавши про доповнення згідно заяви про зміну предмета позову від 16.11.2025, позовних вимог у справі позовною вимогою про скасування державної реєстрації прав ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, представник позивача вказує, що у разі відчуження земельної ділянки, передачі її у користування, оренду, сервітут, суперфіцій, реєстрації обтяжень, поділу, об`єднання, зміни меж, конфігурації, цільового призначення, кадастрових відомостей або внесення змін до дозвільних документів буде створено новий правовий, кадастровий, реєстраційний або дозвільний стан предмета спору. Такі дії можуть залучити до правовідносин нових осіб, ускладнити визначення належного суб`єктного складу справи, зумовити необхідність оскарження нових правочинів, реєстраційних або кадастрових дій та фактично ускладнити виконання майбутнього рішення суду. Саме тому забезпечення позову має охоплювати не лише заборону робіт, а й заборону відчуження, передачі у користування, поділу, об`єднання, зміни кадастрових відомостей, реєстрації нових прав, обтяжень та дозвільних дій щодо спірної земельної ділянки.

У заяві про забезпечення позову представник позивача стверджує, що загроза ефективному захисту прав позивача є реальною та очевидною, врахувавши предмет і підстави позову, заявлені у справі позовні вимоги, а також врахувавши, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2026 у справі № 303/6893/25 у кримінальному провадженні №12023078040000799, частково скасовано арешт земельної ділянки кадастровий номер 2110400000:01:001:1510. Представник позивача звертає увагу, що цією ухвалою скасовано арешт саме в частині заборони користування земельною ділянкою та заборони проведення будь-яких будівельних робіт на цій земельній ділянці власником ОСОБА_1 . При цьому в ухвалі суду прямо зафіксовано, що представник ОСОБА_1 обґрунтовував клопотання тим, що Лемак В.В. має намір проводити певні будівельні роботи на належній йому земельній ділянці. Отже, ризик проведення робіт на спірній земельній ділянці не є припущенням позивача, а документально підтвердженою обставиною, зафіксованою ухвалою суду від 11.03.2026 у справі №303/6893/25.

Підсумовуючи такі обставини, представник позивача вказує, що невжиття заходів забезпечення позову дозволить відповідачу ОСОБА_1 до вирішення спору по суті змінити фактичний, технічний, конструктивний, кадастровий, реєстраційний, дозвільний або правовий стан предмета спору. У разі здійснення будівельних робіт або оформлення нового об`єкта нерухомості на спірній земельній ділянці до вирішення справи по суті буде створено новий фактичний, технічний та реєстраційний стан предмета спору, що істотно ускладнить ефективний захист прав позивача та може зумовити необхідність подання нових позовів щодо новостворених об`єктів, дозвільних документів або реєстраційних дій.

При цьому, заявник звертає увагу, що відповідно до приписів процесуального законодавства для вжиття заходів забезпечення позову не вимагається доведення вже вчинених дій щодо забудови, відчуження або зміни спірної земельної ділянки, а достатнім є встановлення реальної ймовірності таких дій та їх здатності ускладнити або унеможливити ефективний захист прав позивача.

Крім цього, у заяві представник позивача вказує про відсутність, на його переконання, підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки заявлені заходи не передбачають передачі майна позивачу, не припиняють права власності ОСОБА_1 , не вирішують спір по суті і таки заходи мають тимчасовий характер. Водночас, у заяві представник позивача вказує, що у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність зустрічного забезпечення, позивач просить визначити його у мінімальному розмірі, співмірному з характером заявлених заході.

10. Відповідно ст. 138ГПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з`ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, з огляду на подані учасниками справи у ході підготовчого провадження заяви по суті справи, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.

11. Розглянувши заяву про забезпечення позову у справі №907/852/25, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з такого.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки, щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначено у ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

12. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

У п.п. 2 і 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У постанові від 19.12.2024 у cправі № 910/6192/24 Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду зазначив, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі № 906/151/23, від 07.02.2022 у справі № 916/3594/21, від 28.06.2024 у справі № 910/1758/24.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу чи заходів забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового

У кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить, окрім іншого оцінити розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 911/1111/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

13. Згідно позовної заяви ФОП Голперт К.В. до ОСОБА_1 і Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПП «Голд Лайн Трейд» про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, з урахуванням поданих позивачем заяв про зміну предмету позову від 16.11.2025 та від 23.03.2026, які прийняті до розгляду судом згідно ухвал від 19.11.2025 і від 31.03.2026, вбачається, що позивач оскаржує:

- рішення Міської ради №1860 від 26.03.2020 «Про встановлення меж землекористувань підприємств, установ, організацій, суб`єктів підприємницької діяльності та громадян на землях Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади» в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Лемаку В.В. площею 0,35 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_3 ;

- рішення Міської ради № 235 від 02.03.2021 «Про надання дозволу на проведення експертної оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підприємницької діяльності, що підлягають передачі у власність шляхом викупу» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 ;

- рішення Міської ради № 313 від 29.04.2021 «Про затвердження звітів про експертно грошові оцінки земельних ділянок комунальної власності, які підлягають продажу у власність» в частині передання у власність спірної земельної ділянки шляхом викупу, затвердження ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу покупцю ОСОБА_1 .

Водночас, згідно позовної заяви ФОП Голперт К.В. до ОСОБА_1 і Мукачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ПП «Голд Лайн Трейд», з урахуванням поданих позивачем заяв про зміну предмету позову від 16.11.2025 та від 23.03.2026, які прийняті до розгляду судом згідно ухвал від 19.11.2025 і від 31.03.2026, вбачається, що позивач оспорює договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 14.05.2021, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2, щодо продажу шляхом викупу ОСОБА_1 спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, а також просить скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Як було вказано вище, такі позовні вимоги у справі обгрунтовані ФОП Голперт К.В. з посиланням на обставини справи, відповідно яких оскаржуваними рішеннями Міської ради №1860 від 26.03.2020, №235 від 02.03.2021, №313 від 29.04.2021 та оспорюваним договором купівлі-продажу порушено її право власності як власника нерухомого майна: нежитлових приміщень №1, 5, 6, 7 в будинку №7 на площі Кирила та Мефодія в місті Мукачево, так як частина таких нежитлових приміщень знаходиться над і під спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: м. Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7 прим. 1, та враховуючи, що позивач не має доступу до своїх таких нежитлових приміщень в інший спосіб, окрім як через спірну земельну ділянку.

Навівши такі обставини справи щодо знаходження на розгляді в Господарському суді Закарпатської області позовної заяви ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і Мукачівської міської ради, третя особа ПП «Голд Лайн Трейд» про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, суд ще раз наголошує, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

У той же час, суд зазначає, що, заявивши в справі позовні вимоги про визнання незаконними і скасування рішення Міської ради №1860 від 26.03.2020, №235 від 02.03.2021, №313 від 29.04.2021 та визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу і скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, в позовній заяві та у заявах про зміну предмету позову від 16.11.2025 та від 23.03.2026, які прийняті до розгляду судом згідно ухвал від 19.11.2025 і від 31.03.2026, підставами позову ФОП ОСОБА_2 зазначено порушення її прав як власника нерухомого майна: нежитлових приміщень №1, 5, 6, 7 в будинку №7 на площі Кирила та Мефодія в місті Мукачево, через передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, врахувавши предмет і підстави позову в даній справі, докази, які долучені до позовної заяви, суд зазначає, що спір у справі стосується спірної земельної ділянки, зареєстрованої у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, площею 0,0500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , враховуючи, що позивач є власником нерухомого майна: нежитлових приміщень №1, 5, 6, 7 в будинку №7 на площі Кирила та Мефодія в місті Мукачево та оспорює продаж відповідачу 1 відповідачем 2 спірної земельної ділянки на підставі оспорюваного договору та оскаржуваних рішень Міської ради.

14. Крім цього, з урахуванням наведеного вище суд зазначає, що ФОП Голперт К.В. заявлено 5 позовних вимог немайнового характеру, з яких: 3 про визнання незаконним і скасування рішень Міської ради, а також визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації прав.

У постанові від 07.01.2025 у справі № 910/1/21 Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду зазначив, що необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК.

У постановах від 28.01.2025 у справі № 906/780/24, від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду зазначив, що предметом судового розгляду є питання щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі шляхом заборони вчинення, зокрема, реєстраційних дій. Верховний Суд вказав, що з огляду на те, що у цій справі позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена ВС у постановах від 16.08.2018 у справі № 10/1040/18, постановах ВС від 19.11.2020 у справі № 10/8225/20, від 13.01.2021 у справі № 10/9855/20, від 07.10.2021 у справі № 10/2287/21 та від 28.06.2024 у справі №910/1758/24. Усталена практика ВС щодо застосування інституту забезпечення позову виходить з того, що у разі, коли спір є немайновим, тобто судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання, не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду та те, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Отже, судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є заявлені ФОП Голперт К.В. позовні вимоги до ОСОБА_1 і Міської ради позовні вимоги немайнового характеру з огляду на те, що у разі задоволення позову в справі, таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню.

15. Водночас, слід зазначити, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/11678/22).

Не надаючи оцінку обгрунтованості заявленого позову в даній справі, однак, виконуючи вимоги процесуального закону щодо встановлення під час розгляду заяви про забезпечення позову наявності спору між сторонами і реальної загрози що невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких позивач у справі звернувся до суду, суд зазначає, що відповідно до ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2026 у справі №303/6893/25 (яка долучена до позовної заяви та яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень) вбачається, що у кримінальному провадженні №12023078040000799 цим судом скасований арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер якої 2110400000:01:001:1510, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном, із забороною проведення будь-яких будівельних робіт на даній земельній ділянці; заборони державним реєстраторам України, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого мана, Єдиній державні електронній системі у сфері будівництва, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим та службовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному та інших реєстрах, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації права власності пов`язані з земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер якої 2110400000:01:001:1510, на підставі дозвільних документів та вихідних даних, виданих уповноваженими органами з приводу прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зміни наміру забудови або ж внесення змін до документів, що дають право на виконання будівельних робіт та проводити будь-які реєстраційні дії щодо відчуження/передачі, поділу, об`єднання або переходу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, в частині заборони користування вищевказаним майном та заборони проведення будь-яких будівельних робіт на даній земельній ділянці власником земельної ділянки ОСОБА_1 .

Відтак, у ОСОБА_1 як власника спірної земельної ділянки є можливість розпочати проведення будь-яких будівельних робіт на даній земельній ділянці (при наявності відповідної дозвільної документації), враховуючи подане ним клопотання до Мукачівського міськрайонного суду у справі №303/6893/25 про скасування арешту на земельну ділянку в кримінальному провадженні, що вказує про наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду та невжиття таких заходів забезпечення позову може привести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

16. Водночас, не є перешкодою застосування заходів забезпечення позову в даній господарській справі, про які просить позивач згідно поданої заяви, арешт у кримінальному провадженні №12023078040000799, накладений ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер якої 2110400000:01:001:1510, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , так як випадки заборони забезпечення позову в господарській справі передбачені ч.ч.2, 5, 6, 7, 11 16 ст. 137 ГПК України, у якій, як і у інших процесуальних нормах відсутня заборона вжиття господарським судом заходів забезпечення позову стосовно майна, відносно якого раніше слідчим суддею, судом у кримінальному провадженні вже були вжиті заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

17. При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Суд наголошує, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Отже, врахувавши заявлені ФОП Голперт К.В. позовні вимоги у справі, предмет спору, предмет і підстави позову, докази, долучені до позовної заяви, суд зазначає, заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач згідно заяви про забезпечення позову («крім заборони ОСОБА_1 проводити інші роботи на земельній ділянці» та «заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі») стосуються предмету спору в даній справі: спірної земельної ділянки із кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, а тому суд погоджується з доводами представника позивача, наведеними у заяві про забезпечення позову, що у випадку невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову, то наведене істотно ускладнить та/чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; а невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, так як позивач не зможе захистити свої порушені права та інтереси в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Щодо цього, враховуючи, що між сторонами існує реальний спір, а запропоновані позивачем заходи забезпечення у вигляді заборони вчиняти дії є співмірними із заявленими вимогами, то суд констатує, що саме такі обмеження, про які зазначено у заяві про забезпечення позову, спроможні забезпечити ефективний захист інтересів позивача до вирішення справи по суті.

Також, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову (до такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20, від 19.10.2020 у справі №916/30/20 від 16.12.2020 у справі №915/2460/19).

18. Відтак, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1 ( ОСОБА_1 ) проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні роботи на спірний земельній ділянці; заборони ОСОБА_1 відчужувати, передавати у власність, користування, оренду, суборенду, сервітут, суперфіцій або інше речове чи зобов`язальне користування, ділити, об`єднувати, змінювати цільове призначення, межі, конфігурацію, кадастрові відомості, склад речових прав, обтяжень або іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою; заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, органам та посадовим особам, уповноваженим на ведення Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, проводити будь-які реєстраційні, кадастрові, нотаріальні або дозвільні дії виключно щодо земельної ділянки - унеможливить подальше її відчуження, поділ чи об`єднання, зміну кофігурації та реквізитів, чим гарантуватиме подальше виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Отже, такі заходи забезпечення позову (крім «заборони ОСОБА_1 проводити інші роботи на земельній ділянці» та «заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі», про що вказано нижче) відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у ст.137 ГПК України, предмету позову, стосуються предмету спору, відповідають принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб у разі задоволення цього позову.

Разом з тим, з урахуванням наведених вище мотивів, суд зазначає, що невжиття таких заходів забезпечення позову ускладнить відновлення порушених прав та інтересів позивача, зокрема з урахуванням того, що очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси ФОП Голперт К.В. в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.

Отже, у випадку відмови у вжитті заходів забезпечення позову, то наведене може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів позивача щодо спірної земельної ділянки, за захистом яких ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду, унеможливити виконання майбутнього судового рішення та позбавити позивача у справі ефективного захисту інтересів держави у межах одного судового провадження.

Щодо цього, суд зазначає, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків від відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Цей інститут є гарантією захисту та відновлення прав осіб, а отже, елементом правосуддя.

19. Отже, заходи забезпечення позову, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову (крім «заборони ОСОБА_1 проводити інші роботи на земельній ділянці» та «заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі») не обмежують права та законні інтереси інших осіб, вони не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер та їх вжиття (з урахуванням застосованого судом зустрічного забезпечення) забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критерієм розумності, обґрунтованості та адекватності.

З приводу цього, суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову забезпечать підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цих заходів. Тимчасові заходи спрямовані на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06).

20. У той же час щодо вимог позивача в заяві про забезпечення позову про заборону ОСОБА_1 проводити «інші роботи на земельній ділянці», то суд зазначає, що заборона на проведення інших робіт (крім заборони на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у справі проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні роботи на земельній ділянці) не може бути загальною (тотальною), заборона на вчинення інших дій (крім зазначених в резолютивній частині ухвали суду) суперечить приписам процесуального закону, так як п.2 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачені заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачу вчиняти певні (конкретно визначені) дії.

21. Щодо вимог позивача в заяві про забезпечення позову про заборону ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі, то суд зазначає, що предметом спору в даній справі не є прохід та/чи конструктивно пов`язані із ним елементи будівлі. Також у заяві представник позивача не навів обгрунтування із посиланням на норми процесуального законодавства про необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову стосовно саме проходу та конструктивно пов`язаних із ним елементами будівлі, не уточнив стосовно якого саме проходу (його розміри, місцезнаходження), яких елементів будівлі та якої саме будівлі він просить застосувати запропоновані ним заходи забезпечення позову.

22. Відтак, враховуючи такі висновки суду, а також те, що заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони ОСОБА_1 проводити «інші роботи на земельній ділянці» (крім заборони на час розгляду справи та до набрання законної сили рішенням суду у справі проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні роботи на земельній ділянці) та в частині «заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі».

23. Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову, крім «заборони ОСОБА_1 проводити «інші роботи на земельній ділянці» та «заборони ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні або інші роботи у проході та щодо конструктивно пов`язаних із ним елементів будівлі», є обгрунтованими, адекватними, необхідними, пропорційними та співмірними предмету і підставам позову, мета їх заявлення відповідає застосуванню заходів забезпечення позову як таких.

Задовольнивши частково за вказаних мотивів заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову фактично не підмінюють собою судове рішення у справі, яке має ухвалюватися за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

На переконання суду, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Суд вважає доведеними наведені представником позивача обставини того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ФОП Голперт К.В., за захистом яких вона звернулася до суду, та у випадку не вжиття таких заходів забезпечення позову, наведене призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.

24. Відповідно до змісту ч. 1-4 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

При зверненні в суд із заявою про забезпечення позову представник позивача зазначив про відсутність, на його переконання, підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки заявлені заходи не передбачають передачі майна позивачу, не припиняють права власності ОСОБА_1 , не вирішують спір по суті і таки заходи мають тимчасовий характер. Водночас, у заяві представник позивача вказує, що у разі, якщо суд дійде висновку про необхідність зустрічного забезпечення, позивач просить визначити його у мінімальному розмірі, співмірному з характером заявлених заході

Щодо цього, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду з заявою про забезпечення позову є складовою правосуб`єктності сторони в господарському процесі та може покладати на відповідного учасника справи встановлені процесуальним законом додаткові обов`язки, в тому числі щодо сплати зустрічного забезпечення.

У пунктах 59 62 постанови від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що положення статті 141 ГПК України передбачає право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову.

Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.

На відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Такі висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.07.2023 у справі №911/2797/22.

Підсумовуючи наведене, з метою дотримання таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, пропорційність, дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи критерії розумності, обґрунтованості та адекватності, суд вважає, що наявні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення, враховуючи застосування судом запропонованих позивачем заходів забезпечення позову.

25. Щодо розміру зустрічного забезпечення, суд зазначає, що такий розмір визначається судом з урахуванням обставин справи та приписів Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.3 ст. 141 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії».

Визначаючи розмір зустрічного забезпечення, з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників спору, суд вважає за доцільне застосувати захід зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 50000 грн. За позицією суду з урахуванням обставин справи, такий розмір зустрічного забезпечення є пропорційним застосованим судом заходам забезпечення позову та ймовірним, у зв`язку з цим, негативним наслідкам для відповідача 1 ( ОСОБА_1 ) у даній справі чи інших осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси можуть бути порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи також розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження та дію таких заходів забезпечення позову до набрання рішенням законної сили, а у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову - заходи забезпечення позову продовжать діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, що передбачено ч.7 ст. 145 ГПК України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 7 і 8 статті 141 ГПК України особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

26. Частиною 6 ст. 140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

27. Щодо прохальної частини заяви про забезпечення позову про направлення ухвали про забезпечення позову після її постановлення - для негайного виконання ОСОБА_1 , Міністерству юстиції України, ДП «Національні інформаційні системи», Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області, ДП «Центр державного земельного кадастру», державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам, нотаріусам, адміністраторам Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, органам державного архітектурно будівельного контролю, а також учасникам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.6 ст. 140 ГПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч.ч.1 та 2 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відтак після постановлення даної ухвали про забезпечення позову, її примірник у порядку, визначеному ст.242 ГПК України, надсилається всім учасникам справи, а заявнику (позивачу в справі) надсилається примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, який є виконавчим документом для організації подальшого виконання такого судового рішення у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача (Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ) адвоката Голубокого Тараса Сергійовича про забезпечення позову від 07.06.2026 (зареєстровану за вхідним №02.3.1-02/5489/26 від 08.06.2026) задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 проводити будь-які будівельні, земляні, демонтажні, реконструкційні, підготовчі, ремонтні, монтажні, перепланувальні роботи на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, кадастровий номер 2110400000:01:001:1510, за адресою: АДРЕСА_3 .

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 відчужувати, передавати у власність, користування, оренду, суборенду, сервітут, суперфіцій або інше речове чи зобов`язальне користування, ділити, об`єднувати, змінювати цільове призначення, межі, конфігурацію, кадастрові відомості, склад речових прав, обтяжень або іншим чином розпоряджатися земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, за кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, за адресою: м. Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7, прим. 1.

Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, органам та посадовим особам, уповноваженим на ведення Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, проводити будь-які реєстраційні, кадастрові, нотаріальні або дозвільні дії щодо земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0500 га, за кадастровим номером 2110400000:01:001:1510, за адресою: м. Мукачево, площа Кирила та Мефодія, 7, прим. 1, зокрема дії, пов`язані з відчуженням, передачею у власність чи користування, поділом, об`єднанням, зміною меж, конфігурації, цільового призначення, кадастрових відомостей, реєстрацією, зміною, обтяженням або припиненням речових прав, а також внесенням змін до документів, що дають право на виконання будівельних робіт щодо цієї земельної ділянки.

Відмовити у задоволенні решти вимог позивача (Фізичної особи підприємця Голперт Каріни Вадимівни), наведених у заяві її представника адвоката Голубокого Тараса Сергійовича про забезпечення позову від 07.06.2026.

Застосувати зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання позивача Фізичну особу-підприємця Голперт Каріну Вадимівну, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN - UA868201720355209001000018459; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

Стягувач: Фізична особа-підприємець Голперт Каріна Вадимівна, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження - АДРЕСА_1

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала набирає законної сили з 10.06.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 10.06.2029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 10 червня 2026 року.

Суддя С.В. Сисин