Ухвала суду № 137298096, 11.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

11 червня 2026 р. Справа № 906/1362/24.

Господарський суд Житомирської області у складі судді: Соловей Л.А.,

розглянувши заяву представника позивача про відвід судді від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" від 27.05.2026 про відстрочення виконання судових рішень у справі №906/1362/24

за позовом: Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича (м.Житомир)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" (м.Звягель Житомирської області)

про стягнення 24 191 404, 16грн (згідно із заявою від 26.03.2025 про залишення без розгляду частини позовних вимог),

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Губенко Сергій Анатолійович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" 24 191 404, 16 грн (згідно із заявою від 26.03.2025 про залишення без розгляду частини позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 рішення Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 у справі № 906/1362/24 скасовано: позов Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича 23 215 581,26грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича 285 971,65грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 305 000грн витрат на професійну правничу допомогу та 417 865,18грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича 150000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 та додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 видано накази.

27.05.2026 за вх. №01-19/71/26 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" надійшла заява про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 строком на один рік.

Ухвалою від 28.05.2026 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" від 27.05.2026 про відстрочення виконання рішень суду та призначив розгляд заяви на 15.06.2026.

08.06.2026 до суду від представника позивача адвоката Карасьова В.І. надійшла заява про відвід судді Давидюка В.К.

Господарський суд Житомирської області у складі судді Давидюка В.К. ухвалою від 10.06.2026 визнав необґрунтованою заяву представника ТОВ фірма "Новофарм-Біосинтез" про відвід судді та передав заяву на автоматизований розподіл у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

За приписами ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 заяву про відвід судді у справі №906/1362/24 розподілено судді Соловей Л.А.

Частинами 7 та 8 ст.39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами дослідження поданої заяви суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3 ст.35 ГПК України).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Частиною 1 ст.74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що свідчить про те, що господарський процес в Україні побудований в тому числі на принципах змагальності та рівності сторін.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

В обґрунтування підстав відводу судді Давидюка В.К. від розгляду заяви про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі №906/1362/24 заявник посилається на те, що суддя Давидюк В.К. продемонстрував поведінку, що вказує на його упередження відносно особи позивача та яка виявлялась у: системній зацікавленості судді до кримінального провадження щодо Губенка С.А., витребуванні інформації про місце перебування Губенка С.А., прийняття та врахування суддею бездоказового доводу відповідача про нібито наявність у Губенка С.А. громадянства держави-агресора, негативній оцінці довоєнних господарських операцій із суб`єктом господарювання з Російської Федерації за відсутності відповідної нормативної заборони на момент їх здійснення. Заявник вважає, що наведені обставини були покладені суддею Давидюком В.К. в основу рішення Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 про відмову у задоволенні позову ФОП Губенка С.А. у цій справі. Такі дії судді Давидюка В.К. вказують на наявність сформованого негативного та упередженого ставлення до особи позивача, що може вплинути на його безсторонність відносно учасників справи при розгляді та вирішенні заяви відповідача про відстрочення виконання судових рішень. Також зауважує, що відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Вказані обставини, на думку заявника, викликають обґрунтований сумнів у об`єктивності суду, подальшій його незалежності та неупередженості.

Суд звертає увагу заявника на те, що згідно ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як визначено у ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд зазначає, що відповідно до ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Аналогічна норма також міститься в ст. 49 Закону України Про судоустрій та статус суддів, відповідно до якої суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Разом з цим суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Одночасно, застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Приписами п.п.1, 2 ч.2 ст.42 ГПК України зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно частин 1, 2 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Наразі, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами тощо.

Господарський процесуальний обов`язок сторони це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

В свою чергу суд зазначає, що прийняття судом відповідних процесуальних рішень в межах провадження у справі, як і неотримання стороною позитивного результату розгляду судом заявлених клопотань/заяв, не можуть бути розцінені як підстави для тверджень про упередженість та необ`єктивність судді.

В контексті вищенаведеного суд наголошує, що процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

При цьому, за висновками суду, наявності будь-яких підстав, які б викликали сумніви у неупередженості та об`єктивності судді не встановлено, позаяк зі змісту поданої представником позивача заяви про відвід судді не можливо дійти висновків про наявність будь - яких, окрім суб`єктивних, підстав для відводу, що свідчить про бажання заявника лише відвести від розгляду суддю з особистих мотивів. З процесуальних дій судді в даній справі не простежується жодної залежності чи взаємозв`язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість або необ`єктивність судді, якому заявлено відвід.

Існування інших обставин, які б свідчили про упередженість судді Давидюка В.К., заявником не вказано та при розгляді заяви про відвід не встановлено.

Таким чином, заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 35, 36, 38, 39, 86, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ФОП Губенка Сергія Анатолійовича про відвід судді Давидюка В.К. від розгляду заяви про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 та додаткової постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 - відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили 11.06.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - у справу;

2,3 - сторонам через "Електронний суд".