Рішення № 137297948, 11.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026м. ДніпроСправа № 904/6870/25 (904/2457/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Державної спеціалізованої установи "Запорізьке обласне бюро судово-медичних експертиз" (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30, код ЄДРПОУ 02005177)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49094, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47 офіс 503, код ЄДРПОУ 41449359)

про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 22 947,00 грн

Без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Державна спеціалізована установа "Запорізьке обласне бюро судово-медичних експертиз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 22 947,00 грн.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 23.12.2025 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІВАЙН ТОРГ" (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 503., код ЄДРПОУ 41449359) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/6870/25, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/6870/25(904/2457/26) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 05.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 05.05.2026 зокрема, було роз`яснено відповідачу, що відповідно до ст. 178 ГПК України він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позовну заяву, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 05.05.2026 була отримана відповідачем 05.05.2026, що підтверджується Довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг".

Станом на день прийняття рішення відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 11.06.2026 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» (далі Постачальник, Відповідач) та Комунальною установою «Запорізьке обласне бюро судово медичної експертизи» Запорізької обласної ради (далі Покупець, Позивач) було укладено договір поставки № СК58-1071 (далі Договір).

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я «Про реорганізацію комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради» № 1116 від 14.07.2025 року, комунальна установа «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради була реорганізована шляхом перетворення в державну спеціалізовану установу «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи», про що 10 листопада 2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідні відомості.

Згідно передавального акту майна, прав та обов`язків комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (код згідно з ЄДРПОУ 02005177) затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я № 1674 від 03.11.2025 року, до правонаступника - державної спеціалізованої установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» перейшло усе майно, усі майнові і немайнові права та обов`язки комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради.

Отже, позивачем є - державна спеціалізована установа «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи».

Згідно з умовами договору постачальник (Відповідач) прийняв на себе зобов`язання передати покупцю (Позивачу) у власність Товари, а покупець (Позивач) зобов`язався сплатити і прийняти вказаний товар (пункт 1.1. договору).

Найменування товару: код за ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти, а саме: Бензин А-92 Energy, дизпаливо Energy, зимове. (Пункт 1.2. Договору).

Одиницявимірювання: літр. (Пункт 1.3. Договору). Кількість: згідно накладних на Товар. (Пункт 1.4. Договору).

Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. (Пункт 1.5. Договору).

Товар вважається переданим Постачальником (Відповідачем) і прийнятим Покупцем (Позивачем) по кількості і якості з моменту фактичного отримування Товару згідно умов Договору. (Пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна 1 літра Товару: згідно специфікації (Додаток 1).

Згідно з пунктом 3.2. Договору загальна сума договору: 105 348 грн. 00 коп, у тому числі ПДВ 6 891,92 грн.

Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до договору) та видаткової накладної № 0058/0001324 від 12.10.2022 кількість товару складає: дизпаливо Energy - 840 літрів з ціною за 1 літр - 54,70 грн. з ПДВ, Бензин А-92 Energy - 1 200 літрів з ціною за 1 літр - 49,50 грн. з ПДВ.

Згідно з пунктом 5.1. Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч - картки).

Відповідно до пункту 5.2. Договору місце поставки (передачі) товарів: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов`язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Згідно з пунктом 6.3. Договору Відповідач зобов`язаний був: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 Договору.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором (пункт 7.1. Договору).

На виконання умов договору Відповідачем, за видатковою накладною № 0058/0001324 від 12.10.2022, яка підписана уповноваженими представниками сторін, було передано Позивачу довірчі документи (скретч-картки) на товар у повному обсязі, а саме: дизпаливо Energy - 840 літрів та Бензин А-92 Energy - 1 200 літрів, на загальну суму 105 348,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата Товару здійснюється Позивачем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Відповідача в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар.

У свою чергу, Позивачем за отримані довірчі документи (скретч-картки) згідно з видатковою накладною та на умовах договору було перераховано Відповідачу грошові кошти у розмірі 105 348,00 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 1295 від 12.10.2022 року.

Таким чином, відповідно до п. п. 1.1 та 4.1. Договору свій обов`язок по оплаті Товарів, Позивач виконав в повному обсягу.

Передача Позивачу товару за Договором здійснюється на АЗС Відповідача шляхом заправки автомобілів Позивача при пред`явленні довіреними особами Позивача скретч-картки (пункт 5.2.1. Договору).

Згідно п. 5.2.2. Договору скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Відповідач не може передати Позивачу товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).

Згідно з п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку.

Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно з п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у пп. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.

Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

На отриманих скретч-картках не вказано терміну їх дії, тому термін дії скретч-карток на товар слід вважати безстроковим і дійсним до моменту отримання товару (Бензину А92) на АЗС. Безстроковість паливної скретч-карти «Авіас» -довірчого документу, що підтверджує право його власника на отримання вказаного на карті кількості і виду палива на АЗС «Авіас» і партнерів, підтверджується інформацією зазначеною на офіційному сайті «Авіас» за посиланням: https://avias.ua/palivni-proekti/skretch-karta/.

З початку 2025 року відпуск пального на мережі автозаправних станцій (далі - АЗС) Відповідача та його партнерів (у тому числі мережі автозаправних станцій «АВІАС») зазначених у Переліку за скретч-картками, переданими ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» згідно з договором, припинився через відсутність на АЗС товару (дизпалива Energy та Бензин А-92 Energy).

На даний час залишок невикористаних скретч-карток на Товар (дизпаливо Energy) у Позивача складає - 21 скретч-картка номіналом по 20 (двадцять) літрів, що разом складає 420 літрів, що виходячи із розрахунку ціни за одиницю виміру товару у 1 (один) літр, що дорівнює 54,70 грн з ПДВ, грошова оцінка непоставленого невідпущеного) товару на суму 22 974,00 грн.

07.08.2025 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 02.2-05/561 про повернення попередньої оплати вартості недопоставленого товару, дизпалива Energy в кількості 420 літрів в розмірі 22 974,00 грн. Однак, відповідач не відреагував на зазначену вимогу та відповіді не надав.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» зобов`язання з передачі товару на підставі Договору, Державна спеціалізована установа "Запорізьке обласне бюро судово-медичних експертиз" позбавлена можливості реалізувати право на отримання свого, уже оплаченого товару за договором поставки палива в загальному об`ємі 420 літрів номіналом 20 л у кількості 21 шт скретч-карткок (копії містяться в матеріалах справи) на суму 22 974,00 грн.

Під час розгляду справи Відповідач доказів повернення передоплати не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За вказаними вище договором товаром є дизельне паливо, передача покупцю якого здійснюється на АЗС шляхом заправлення автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-карток (п.п. 5.2.1. Договору).

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери.

Згідно з п.п 6.3 та п. 6.3.2 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.

Враховуючи наведене, скретч-карта (талон) не підтверджує право власності на куплене пальне, а свідчить про попередню оплату певної кількості пального певного оператора АЗС, у зв`язку з чим підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі скретч-карток, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому. В той же час фактичне отримання пального відбувається лише на АЗС і на підставі наданих Замовником скретч-карток.

Стаття 662 Цивільного кодексу України встановлює, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар,- 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що Позивачем оплачено вартість товару, однак Відповідач визначений договором товар покупцю в повному обсязі не передав, а отже Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу кошти за недопоставлений товар за договором про закупівлю товару за державні кошти №56/1050 від 22.07.2022, дизельного палива в кількості 2025 літрів на суму 111 375,00 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Запорізької комунальної установи ''АВТОГОСПЦЕНТР'' у сумі 111 375,00 грн - заборгованість за непоставлений товар за договором про закупівлю товару за державні кошти №56/1050 від 22.07.2022.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Щодо надання оцінки доводам кожної зі сторін, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державної спеціалізованої установи "Запорізьке обласне бюро судово-медичних експертиз" (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30, код ЄДРПОУ 02005177) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 503, код ЄДРПОУ 41449359) про стягнення заборгованості за договором поставки у сумі 22 947,00 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 503, код ЄДРПОУ 41449359) на користь Державної спеціалізованої установи "Запорізьке обласне бюро судово-медичних експертиз" (69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30, код ЄДРПОУ 02005177) 22 947,00 грн - заборгованість за непоставлений товар за договором поставки №СК58-1071 від 12.10.2022, 3 328,00 грн - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.06.2026.

Суддя А.Є. Соловйова