Ухвала суду № 137297905, 11.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

розгляд заяви про відвід судді

11.06.2026м. ДніпроСправа № 904/2777/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Перова О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - Чернеша Дмитра Сергійовича, про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи № 904/2777/26

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 18 355,01грн

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18 355,01грн, з яких: основний борг за поставлену теплову енергію за період з 01.11.2024 до 25.02.2025 у розмірі 15 485,10грн; плата за абонентське обслуговування за період з 01.04.2024 до 25.02.2025 у розмірі 91,74грн; 3 % річних у розмірі 556,84грн; втрати від інфляції у розмірі 1 543,84грн; пеня у розмірі 677,49грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу № 904/2777/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

27.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до якої просить:

- зобов`язати Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи 00130850, негайно видалити з усіх без винятку джерел та інформаційних ресурсів та знищити всю без винятку інформацію, персональні дані, у будь-яких трактуваннях та варіаціях, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що скласти відповідний акт, направивши засвідчену копію останнього позивачу;

- стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи 00130850 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок;

- при винесенні рішення судові витрати стягнути з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", ідентифікаційний код юридичної особи 00130850 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №2371/26 від 27.05.2026) і додані до неї документи.

03.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - Чернеша Дмитра Сергійович надійшла заява про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи № 904/2777/26.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 суддя Євстигнеєва Н.М. визнала заявлений ОСОБА_3 відвід судді від розгляду справи № 904/2777/26 необґрунтованим.

Заяву представника ОСОБА_1 - Чернеша Дмитра Сергійовича, про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи № 904/2777/26 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2026 № 406 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Євстигнеєвої Н.М.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 справу № 904/2777/26 передано судді Перовій Олені Володимирівні для вирішення питання про відвід.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - Чернеша Дмитра Сергійовича, про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи № 904/2777/26, суд відмовляє у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 198 Господарського процесуального кодексу України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.

Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (частина третя статті 198 Господарського процесуального кодексу України).

Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов`язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі в конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частини перша-третя статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обґрунтованість підстав для висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (судді) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; при цьому значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, що свідчать про обґрунтованість сумнівів у неупередженості суду, а позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною; вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи; лише після встановлення фактів у поведінці судді, що можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду (судді) презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У пункті 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 у справі "Салов проти України" (заява №65518/01) зазначено, що "неупередженість", у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою, тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу. У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

Вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Таких доказів відповідачем до заяви надано не було.

У поданій заяві представник ОСОБА_1 вказує про сумнів щодо неупередженості судді Господарського суду Дніпропетровської області Євстигнеєвої Н.М. та об`єктивності суду. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суддя Євстигнеєва Н.М. припустилася дискримінаційного ставлення до представника відповідача за первісним позовом, зазначивши, що останній не має повноважень на подання зустрічного позову. На думку заявника, надання судом представниці позивача за первісним позовом на власний розсуд (частина друга статті 14 ГПК України) права користуватися своїми правами на захист своїх інтересів у повному обсязі, на відміну від представника відповідача за первісним позовом, права якого, суд протиправно обмежив вказаною ухвалою - суперечить нормі прямої дії частині першій статті 180 ГПК України. Вказані протиправні дії судді, на думку заявника, є завідомо протиправними, суперечать основним засадам судочинства (статті 8, 19, 129 Конституції України), оскільки суд застосував різне ставленням до осіб, які перебувають в однаковій ситуації, а відтак припустився дискримінації представника відповідача за первісним позовом по даній справі, яка заборонена як статтею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і статтею 24 Конституції України.

Згідно частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, оскільки доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду щодо здійснення розгляду справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - Чернеша Дмитра Сергійовича, про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи № 904/2777/26.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику ОСОБА_1 - Чернешу Дмитру Сергійовичу, у задоволенні заяви про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи № 904/2777/26.

Ухвала набирає законної сили 11.06.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Перова