Постанова № 137297335, 10.06.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1012/26

3/709/451/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3

ст. 154 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30 травня

2026 року серії ВАД № 984950 ОСОБА_1 22 травня 2026 року близько 08:30 за адресою: АДРЕСА_2 , утримувала собаку поза місцем її постійного утримання без намордника, внаслідок чого собака кинулася на ОСОБА_2 та вкусила її, чим спричинила рану лівої гомілки, що підтверджується консультаційним висновком лікаря травматолога КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради». ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечила і зазначила, що не є власником собаки, оскільки вони належать ОСОБА_3 , який має похилий вік і за нею не доглядає. Пояснила, що у жовтні 2025 року їй стало відомо про перебування чотирьох цуценят у ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . З огляду на стан цуценят з гуманних міркувань вона разом з дочкою почали їх доглядати, організували пошук нових господарів, зверталися до волонтерів. Вона допомогла організувати їх обробку від паразитів, вакцинацію і стерилізацію. Одне цуценя загинуло, ще одному знайшли господарів, а двоє інших залишилися. Оскільки собаки були безпритульними та залишилися без догляду, вони тимчасово перебували на прив`язі навпроти її двору, що давало можливість їх годувати. Вона також винаймає чоловіка, який годує і доглядає цих собак, коли її і дочки немає вдома. Її сім`я утримує чотирьох власних собак, на яких оформлені ветеринарні паспорти, де зазначено власника та адреси проживання. Натомість ці дві безпритульні собаки не є її домашніми тваринами. Про випадок 22 травня 2026 року вона дізналася пізніше, а саме після повідомлення дільничного 27 травня 2026 року. Собака відірвалася тому що розігнулося кільце. ОСОБА_2 до неї особисто не зверталася. Вона ніколи не хотіла щоб таке сталося, а навпаки прагнула врятувати собак. На місці події ведеться відеоспостереження, однак відеозапис не зберігся.

Потерпіла у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та пояснила, що того ранку поверталася з базару на велосипеді, коли одна з собак, яка була відв`язана, підбігла до неї і вкусила за ліву ногу. Це бачив її чоловік. В подальшому їй надали медичну допомогу, вона проходила лікування, на яке витратила кошти, а тому прагне їх відшкодування. Зазначила, що собаки належать ОСОБА_1 , оскільки вона їх там утримує і доглядає. Сверджувала, що по вулиці люди бояться ходити внаслідок присутності там цих собак.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 показав, що потерпіла є його дружиною і того ранку вони поверталися з базару. Він приїхав додому раніше на мопеді і вийшов зустрічати дружину, яка їхала на велосипеді, до воріт та побачив як її вкусила собака. Дружина не доїхала 50 м до двору. Після цього він повіз її до місцевого лікаря для надання медичної допомоги, потім у лікарню у с. Іркліїв, звідки їх направили до лікарні у с-щі ОСОБА_7 . Вказану собаку і ще одну утримує ОСОБА_1 протягом тривалого часу.

Допитана у якості свідка ОСОБА_8 , яка є дочкою ОСОБА_1 , показала, що дві собаки, які живуть навпроти їх двору, їм не належать. Вони їх прив`язали щоб ті не бігали по селу, а також щоб мати змогу їх годувати поки вони не знайдуть їм господарів. Цих собак ще цуценятами приніс син співмешканки ОСОБА_4 , проте останній їх не утримував. Зараз собакам десь по 8 місяців. Вони їх прив`язали десь у березні-квітні

2026 року. Весь цей час шукають їм господарів. До цієї події подібних інцидентів не було, собаки не агресивні. Коли вони дізналися про цей інцидент, то переглядала відеозапис з камери спостереження за той день, де було видно, як ОСОБА_2 о 07:30 їде на велосипеді, а собака пробігає перед нею. Момент укусу на відеозаписі незафіксований. На сьогодні відеозапис не зберігся.

Дослідивши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання та покази свідків, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 цієї ж статі Кодексу встановлено, що дії, передбачені ч. 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Згідно з абз. 4 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» дозволяється утримувати домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив`язі або без неї.

Так, вина ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 30 травня 2026 року серії ВАД № 984950, де зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП (а.с. 1);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22 травня 2026 року згідно з яким ОСОБА_2 заявила, що 22 травня 2026 року близько 08:30 її покусала собака, яка належить її сусідці - ОСОБА_1 (а.с. 3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22 травня 2026 року, зміст яких аналогічний поясненням, наданим у судовому засіданні (а.с. 6);

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 від 22 травня 2026 року, зміст яких аналогічний показам, наданим під час судового засідання (а.с. 7);

- копією консультації травматолога від 22 травня 2026 року, згідно з якою

ОСОБА_2 встановлено діагноз «Укушена рана лівої гомілки» (а.с. 8);

- двома роздруківками фотокарток, на яких зображені дві собаки, що перебувають на прив`язі поруч з двома собачими будами на неогородженій земельній ділянці біля дороги (а.с. 9, 10).

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

При цьому досліджені судом письмові пояснення ОСОБА_1 від 30 травня

2026 року (а.с. 5) і від 10 червня 2026 року (а.с. 18), а також письмові пояснення

ОСОБА_9 (а.с. 4), які в цілому дублюють надані під час судового засідання пояснення та покази відповідно, не спростовують висновків суду, про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Водночас твердження ОСОБА_1 про те, що вона не є власницею безпритульної собаки, яка вкусила ОСОБА_2 , на переконання суду, не звільняє її від відповідальності.

Так, ОСОБА_1 не заперечувала, а навпаки фактично підтвердила, що вона утримує цю собаку на прив`язі навпроти свого домоволодіння, а також годує і доглядає її разом з дочкою та найнятим для цього чоловіком. Крім того, в ході судового розгляду судом з`ясовано, що вказана собака утримується на відкритій, неогородженій земельній ділянці поруч з дорогою всупереч вказаним вище вимогам закону.

Таким чином суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП як дії, передбачені ч. 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень з конфіскацією собаки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення; розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Разом з тим згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи, про що свідчить копія пенсійного посвідчення від 07 жовтня 2014 року серії НОМЕР_2 (а.с. 19), підлягає звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, 154, 221, 245, 280, 283-284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) гривень, з конфіскацією собаки.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Платіжні реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300; код отримувача - 37930566; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA918999980313030149000023001; код платежу - 21081300.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай