Рішення № 137297252, 11.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2956/26

2/705/2879/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ІННОВА НОВА» Андрущенко М.В. звернувся до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7511800325 від 21.03.2025 року в загальному розмірі 54 192 грн., та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.03.2025 між ТОВ «ІННОВА Нова» та ОСОБА_1 з використанням інформаційної системи на веб-сайті Товариства шляхом обміну електронними повідомленнями та документами (анкети відповідачки з інформацією щодо бажаного кредиту; пропозиції позивача про укладення кредитного договору (оферта) на запропонованих умовах; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору) було укладено договір про надання грошових коштів у позику №7511800325 в електронній формі.

Відповідно до умов кредитного договору №7511800325 позивач надає позичальниці кредит в розмірі 12 000 грн. строком на 360 днів. Процентна ставка фіксована у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Крім того, згідно умов договору сплаті підлягає комісія за надання кредиту - 15 % від суми кредиту.

На умовах, встановлених договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні під обов`язок позичальника повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором, не пізніше останнього дня кожного чергового періоду (кожні 14 днів) згідно Графіку платежів (Додаток № 1 до договору).

На виконання умов кредитного договору (п. 3.1) позивач через платіжного провайдера - ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з використанням системи «EasyРау» перерахував відповідачці ОСОБА_1 за реквізитами електронного платіжного засобу споживача (за номером банківської картки) НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 12 000 грн.

До укладення кредитного договору позивач надав відповідачці інформацію щодо умов кредитування та про вартість кредиту, надіславши їй в особистий кабінет Паспорт споживчого кредиту на заявлену суму кредиту 12 000 грн.

Уклавши кредитний договір №7511800325 та отримавши 21.03.2025 кредитні кошти, ОСОБА_1 не виконувала свої зобов`язання, не здійснила жодної оплати на погашення процентів та комісії. За таких обставин її заборгованість перед кредитодавцем ТОВ «ІННОВА-НОВА» складає 54 192 грн, з яких: основний борг за кредитом - 12 000 грн; проценти за користування кредитом - 40 392; комісія за надання кредиту - 1 800 грн.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернувся до суду із клопотанням про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів, що містять банківську таємницю та підтверджують належність відповідачці банківської картки, на яку були перераховані кошти кредиту та виписку про рух коштів по картковому рахунку за період з 21.03.2025 по 22.03.2025.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 07.05.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу та відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження рекомендованими повідомленнями.

Копію ухвали про відкриття провадження, направлено відповідачу за місцем її реєстрації та проживання, рекомендоване повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).

Відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 21 березня 2025 між ТОВ «ІННОВА Нова» та ОСОБА_1 , яка зареєструвалася в Інформаційній системі на вебсайті Товариства, було укладено договір надання грошових коштів у позику №7511800325 шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, які підписані зі сторони позичальниці з використанням одноразового ідентифікатора 4930, що надісланий їй 21.03.2025 14:34 на номер телефону НОМЕР_2 , зазначений в Анкеті на отримання кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства https://finsfera.ua//.

Кредитний договір складають Правила надання споживчих кредитів, а також підписані сторонами наступні електронні документи: анкета, що містить заявку на отримання кредиту та подана позичальницею в ІКС Товариства; Пропозиція про укладення кредитного договору - оферта, що містить паспорт кредиту та проект договору, яка розміщена на вебсайті кредитодавця та окремо була направлена в особистий кабінет позичальниці; відповідь позичальниці про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору.

Порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін викладені у розділі 10.6 Договору про надання грошових коштів у кредит №7511800325 від 21.03.2025.

Пунктом 3.1 Договору передбачено надання коштів кредиту Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальниці, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_3 .

Згідно умов кредитного договору №7511800325 від 21.03.2025, кредитодавець ТОВ «ІННОВА НОВА» надав ОСОБА_1 кредит на суму 12 000 грн., строком на 360 днів з періодичністю сплати процентів кожні 14 днів, останній платіж з періодом внесення 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору (п. 2.5).

Умовами договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 2.6.1 договору).

Також договором встановлено комісію, пов`язану з наданням кредиту, яка визначається за ставкою 15,00 % від суми кредиту (п. 2.7).

Згідно з Додатком № 1 до договору при належному виконанні позичальником своїх грошових зобов`язань за договором (дотримання Графіку платежів) орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача складатиме суму 54 192 грн.

Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 12 000 грн на виконання умов Договору №7511800325 від 21.03.2025, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачкою під час укладання Договору, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.

Також з інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 28.05.2025, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Також випискою по зазначеному банківському рахунку підтверджено операцію зарахування 21.03.2025 коштів у розмірі 12 000 грн.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором №7511800325 від 21.03.2025 відносно позичальниці ОСОБА_1 свідчить, що за період з 21.03.2025 по 16.03.2026 загальна сума заборгованості складає 54 192 грн. До загальної суми заборгованості позивач включив такі нарахування: 12 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 40 392 грн. - заборгованість за процентами; 1 800 грн. - комісія з надання кредиту.

Жодного грошового переказу (платежу) на погашення кредитної заборгованості позичальницею за зазначений період не було здійснено.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 12 та ч. 1 -3 ст. 13 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд, добросовісно та розумно, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускається зловживання правом у будь-якій формі.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 3. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 12 ст. 11 згаданого Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису, яким також може бути електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір.

Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України врегульовано, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Наведені вище положення цивільного законодавства у своєму взаємозв`язку дають підстави для висновку, що істотними (необхідними) умовами кредитного договору є предмет - грошові кошти (кредит), проценти за користування кредитом та строк, на який надається кредит, порядок повернення кредиту та сплати процентів. Умови щодо суми кредиту та розміру процентів становлять основне грошове зобов`язання у кредитному договорі, яке має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитний договір може містити й інші умови, які випливають з його змісту та не суперечать закону, зокрема умови щодо відповідальності сторін, зміни процентної ставки під час строку кредитування, надання кредитодавцем додаткових та супутніх послуг, припинення кредитування, розірвання договору тощо.

На підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що 21.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7511800325 в електронній формі з використанням Інформаційної системи на веб-сайті кредитодавця, шляхом обміну електронними повідомленнями та документами, а саме: отримання/ознайомлення ОСОБА_1 з пропозицією про укладання кредитного договору (оферта) від 21.03.2025 та з паспортом споживчого кредиту; подання позичальницею анкети з інформацією щодо бажаного кредиту; надсилання відповіді позичальницею про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №7511800325 від 21.03.2025.

Кредитний договір та документи, які його складають, у відповідності до вимог закону підписані позичальницею з використанням (уведенням) одноразового ідентифікатора (пароля), який було надіслано їй у SMS-повідомленні на номер телефону, що зазначений нею в Анкеті на отримання кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Таким чином, без реєстрації відповідачки в Інформаційній системі на веб-сайті Товариства та здійснення нею входу за допомогою логіна і пароля до особистого кабінету та без отримання позичальницею листа, надісланого на її електронну пошту та/або шляхом SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, кредитний договір не був би укладений. Таке твердження повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19 та інших.

Отже, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), який укладено в електронній формі та підписаний електронними підписами сторін. При укладанні та підписанні цього договору були дотримані положення Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про платіжні послуги», «Про електронну комерцію», а також положення інших нормативно-правових та регуляторних актів, у тому числі Національного банку України.

ТОВ «ІННОВА НОВВА» виконало свої зобов`язання, перерахувавши 21.03.2025 за допомогою інтернет-еквайрингу системи EasyPay на рахунок ОСОБА_1 за реквізитами банківської картки кредитні кошти в сумі 12 000 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів. Належність банківської картки відповідачці, номер якої зазначено у кредитному договорі, та зарахування коштів кредиту на її банківський рахунок підтверджено інформацією АТ КБ «ПриватБанк».

З огляду на те, що відповідачка ОСОБА_1 протягом строку кредитування, не сплатила жодного платежу на користь кредитора, тобто не приступила до виконання свого грошового зобов`язанням за договором, позивач ТОВ «ІННОВА НОВА» вправі вимагати стягнення кредитної заборгованості з відповідачки у судовому порядку, що є належним та ефективним способом захисту порушених прав, позивача.

Заборгованість відповідачки за кредитним договором №7511800325 від 21.03.2025 визначена позивачем у сумі 54 192 грн, до якої включено: основний борг по тілу кредиту - 12 000 грн; заборгованість за процентами - 40 392 грн; комісія за надання кредиту - 1 800 грн.

Суд детально проаналізував вищезазначені суми по усім складовим кредитного боргу на відповідність не лише умовам договору, а й вимогам закону.

Враховуючи, що відповідачка не здійснила жодного платежу на погашення кредитного боргу, суд дійшов висновку, що з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по основному боргу (кредиту) в сумі 12 000 грн, проценти в сумі 40 392 грн та комісія за надання кредиту в розмірі 1 800 грн, як передбачено договором та відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі на заявлену позивачем суму стягнення у загальному розмірі 54 192 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, то за правилами ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 223, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором позики №7211800325 від 21.03.2025 року у розмірі 54 192 грн. (п`ятдесят чотири тисячі сто дев`яносто дві гривні).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ 44127243) судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко