Вирок № 137296789, 10.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4668/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №22024180000000132 від 12.09.2024, про обвинувачення: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Хрестівка, Каховського району, Херсонської області, громадянки України, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , у точно невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше серпня 2022 року, будучи громадянкою України, достовірно знаючи про наявну збройну агресію рф проти України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Каховського району Херсонської області, сповідуючи ідеї «руського миру», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, погодившись на пропозицію представників окупаційної адміністрації, зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме «Начальника отдела по работе с образовательными учреждениями в Чаплынском муниципальном округе», яку займає по сьогоднішній день.

В подальшому, ОСОБА_6 в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.09.2023, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, діючи добровільно, висунула свою кандидатуру на незаконних виборах на тимчасово окупованій території, за результатами яких була обрана депутатом так званого «Совета депутатов Чаплынского муниципального округа первого созыва» від політичної партії «єдіная росія».

Своїми діями, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, та добровільному обранні до таких органів.

Обвинувачена ОСОБА_6 , будучи повідомленою в порядку передбаченому КПК України, про місце дату і час розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки до суду не повідомила. Зокрема, суд належно повідомляв обвинувачену про розгляд справи, здійснюючи повідомлення про призначені судові засідання в Рівненському міському суді Рівненської області в газеті «Урядовий кур`єр» та внесенням інформації на офіційному веб-сайті суду.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, здійснювалось в порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18.02.202 (а.к.п. 310-311).

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08.05.2026, постановлено розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №22024180000000132 від 12.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України здійснювати у порядку спеціального судового провадження.

У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_6 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України.

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, невтручання у приватне життя.

Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області адвоката ОСОБА_5 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_6 .

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується наступними доказами.

Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014 та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022 а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка пояснила суду, що особисто знайома з ОСОБА_6 , з якою з 2016 по 2020 роки працювали разом в Хрестівській сільській раді Каховського району Херсонської області, де ОСОБА_6 займала посаду начальника відділу освіти. Після окупації, свідок виїхала на підконтрольну Україні територію, а ОСОБА_6 залишилась та в окупаційній адміністрації погодилась зайняти посаду «начальника отдела по работе с образовательными учреждениями в Чаплынском муниципальном округе».

Окрім показань свідка, винуватість ОСОБА_6 підтверджується іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколами огляду від 07.01.2025 та 27.08.2025 мережі Інтернет, а саме спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (станом, на 27.08.2025 спільнота змінила назву на «Григорьевская школа Чаплынского района» в російській соціальній мережі «ВКонтакте», у якій виявлено публікацію від 30.11.2024, відповідно до якої 29.11.2024, в школі на посвяті в кадети учнів 6 та 7 класів серед присутніх була і «начальник отдела по работе с образовательными учреждениями в Чаплынском муниципальном округе» ОСОБА_6 . Також, виявлено публікацію від 05.10.2024, відповідно до якої 04.10.2024 в школі на заході з нагоди святкування дня вчителя була присутня «начальник отдела по работе с образовательными учреждениями в Чаплынском муниципальном округе» ОСОБА_6 . Крім того, виявлено публікацію від 16.05.2024, відповідно до якої ОСОБА_6 як представник влади була присутня 15.05.2024 на святкуванні 50 років створення школи. Також, оглянуто спільноту «Администрация Чаплынского муниципального округа» в російській соціальній мережі «Одноклассники», на якій виявлено публікацію від 27.09.2023, а саме відеозвернення ОСОБА_6 як «начальника отдела по работе с образовательными учреждениями в Чаплынском муниципальном округе» з приводу дня вихователя. Виявлено публікацію від 22.08.2024, згідно якої з нагоди дня прапора рф голова так званого «Совета депутатов Чаплынского муниципального округа» вручив подяку ОСОБА_6 ;

- протоколом огляду від 08.01.2025 мережі Інтернет, а саме сайту рф «info.vybory.pro», на якому міститься інформації про вибори в рф, на якому виявлено відомості про ОСОБА_6 , яка на виборах 10.09.2023 від партії «єдіная росія» була обрана депутатом так званого «Совета депутатов Чаплынского муниципального округа первого созыва»;

- протоколами огляду від 25.12.2025 мережі Інтернет, а саме сайту «khogov.ru», на якому виявлено документ «Устав муниципального образования «Чаплынского муниципального округа Херсонской областе», відповідно до якого вказаний статут затверджено рішенням «Совета депутатов Чаплынского муниципального округа» від 26.10.2023. Згідно вказаного документа, він розроблений відповідно до конституції та федеральних законів рф;

- протоколами огляду від 25.12.2025 мережі Інтернет, а саме сайту «pogranichny.ru», на якому виявлено типові функціональні обов`язки начальника відділу освіти, які діють на території рф, відповідно до яких вказана посада пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Також, оглянуто сайт «normative.kontur», на якому виявлено єдиний кваліфікований довідник посад, в тому числі в сфері освіти, у якому виявлено опис посади начальника структурного підрозділу, відповідно до якої посада начальника відділу освіти пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій;

- висновком судової портретної експертизи №СЕ-19/118-25/13583-ФП від 24.09.2025, згідно якого на наданих на дослідження 4 фотозображень жінки та на фотозображенні ОСОБА_6 зображена ймовірно одна й та сама особа;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2025, слідча дія проведена з свідком ОСОБА_7 . В ході впізнання свідку було пред`явлено фотозображення 4 осіб жіночої статі, без значних відмінностей, серед яких свідок впізнала ОСОБА_6 ;

- протоколом огляду від 03.02.2026 мережі Інтернет, а саме сайту Офісу Президента України, на якому не виявлено відомостей про позбавлення чи припинення громадянства України ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.

Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання/ст.2/. Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України /ст.ст.18-19/. Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов`язки громадянина України /ст. 20/.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст.ст. 2, 18 та 19 Закону України «Про громадянство України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_6 на час поставлених їй у провину подій була громадянкою України.

Усі зазначені докази, суд, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, вважає належними та допустимими та кладе в основу даного вироку.

Суд виходить із установлених фактичних обставин справи та вважає, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковані дії обвинуваченої за ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме, добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, та добровільному обранні до таких органів.

Тому, суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 , будучи громадянкою України усвідомлювала, що вона добровільно вчинила дії, спрямовані на зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, та добровільному обранні до таких органів.

Згідно з ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльність), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Що стосується доводів захисника, про не доведеність суб`єктивної сторони інкримінованих злочинів, який є одним із елементів складу злочину вчиненого ОСОБА_6 , оскільки, на її думку, не встановлено, що вона добровільно, без примусу, зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, та добровільно обрана до таких органів, суд вважає їх недоведеними виходячи з наступного.

Зважаючи на те, що встановлені судом обставини та наведені докази, підтверджують, що ОСОБА_6 добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, та добровільно обрана до таких органів. Дані докази спростовують версію сторони захисту. Суд розцінює позицію захисника, як намагання пом`якшити відповідальність ОСОБА_6 за вчинене.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення і дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої за вчинення злочину, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_6 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому вважає можливим призначити ОСОБА_6 покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі та з конфіскацією майна.

Суд призначає покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин.

Згідно ч.2 ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини, цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування ст. 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, відповідно до якого «Згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення».

Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_6 слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_6 , відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18.02.2026, слід залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Письмові речові докази, CD-R диски, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком 15 років та з конфіскацією всього належного обвинуваченій на праві власності майна.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, у загальному розмірі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривень 20 копійок.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 , залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій ОСОБА_6 рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1