Рішення № 137296646, 13.02.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1999/25

Провадження №2/567/160/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року м.Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю представника відповідача - адвоката Плакси В.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Західна агровиробнича компанія»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.10.2017 р. між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) було укладено договір оренди землі, на підставі якого ТОВ «Західна агровиробнича компанія»набуло право оренди земельної ділянки площею 1,6192 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0021, яка розташована на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області).

Право оренди земельної ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно договору оренди землі строк дії такого договору визначено тривалістю 7 років з моменту державної реєстрації права оренди.

Зазначає, що строк дії договору оренди землі закінчився та позивач вважає, що після закінчення строку договору оренди він як орендар, який належним чином виконував договір, має переважне право поновити такий договір на новий строк.

Вказує, що зазначена земельна ділянка перебувала в оренді товариства і не вибувала з його користування протягом строку дії договору оренди землі.

Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, ТОВ «Західна агровиробнича компанія»03.05.2025 р. надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення вих.№2816 від 22.04.2025 р. про намір продовжити дію договору оренди землі, до якого було додано два оригінальних примірники додаткової угоди про продовження дії договору, підписані зі сторони орендаря.

Позивач зазначає, що до закінчення строку дії договору оренди він, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями Закону України «Про оренду землі» та запропонував підписати додаткову угоду.

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний був протягом місяця розглянути дану угоду на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідач не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження договору на новий строк.

Позивач посилається на те, що він як орендар належно виконував свої обов`язки за договором оренди та у встановлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди.

Водночас відповідач, у відповідь на отриманий проект додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на запропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною.

За наведених обставин, позивач вважає поновленим договір оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» та вбачає наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку його дії.

Вважає, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин.

Вказує, що з урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія»належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, при цьому орендодавець порушив місячний термін для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, відтак позивач має право на поновлення договору на підставі ст.33 Закону України «Про оренду землі», що й спонукало його звернутись до суду з вищевказаним позовом.

З врахуванням наведеного просить визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 22.04.2025р. до договору оренди землі № б/н від 17.10.2017 р. між ТОВ «Західна агровиробнича компанія»та ОСОБА_1 (в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви), а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 25.11.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.01.2026 р. визнано явку представника позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в судове засідання обов`язковою. Інших процесуальних дій не вчинялося.

Ухвалою суду від 29.01.2026 р. в судовому засіданні, протокольно без складання окремого процесуального документа, в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 13.02.2026 р. в судовому засіданні, протокольно без складання окремого процесуального документа, повторно подане клопотання позивача про зупинення провадження у справі залишено без розгляду.

Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Плакса В.А. в поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та просить у його задоволенні відмовити, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.В обґрунтування своїх доводів в заперечення позовних вимог зазначає, що відповідач ОСОБА_1 категорично заперечує щодо укладення з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» договору оренди землі, щодо належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:08:001:0021 у тій редакції, яка долучена позивачем до позовної заяви. Звертає увагу на те, що надані позивачем докази в частині строку дії договору оренди та строку завчасного повідомлення орендодавця про намір продовжити його дію є суперечливими. Вважає доводи позивача про продовження користування належною відповідачу земельною ділянкою неспроможними і такими, що вводять суд в оману. Вказує, що на час розгляду даного спору дійсним орендарем належної відповідачу земельної ділянки згідно договору оренди землі від 28.01.2025 р. є ФОП ОСОБА_2 та саме останній у весняний період 2025 р. здійснював обробіток вищевказаної земельної ділянки, сплатив ОСОБА_1 орендну плату за користування такою земельною ділянкою за 2025 р. та в подальшому продовжує нею користуватися і обробляти. Зазначає, що сплата позивачем орендної плати на користь ОСОБА_1 здійснювалась із значними затримками. Окремо зазначає, що 18.10.2024 р. у спосіб, передбачений договором та законом право оренди земельної ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було припинено, про що було внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав.

Вказує, що оскільки строк дії договору оренди землі закінчувався, відповідач неодноразово в усній та письмовій формі повідомляв позивача про те, що не має наміру поновлювати, продовжувати строк дії орендних відносин з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо належної йому вищевказаної земельної ділянки, зокрема, у відповідь на пропозицію про укладення додаткової угоди про пролонгацію відповідач ОСОБА_1 направив позивачу лист-повідомлення про відмову в її укладенні, який був отриманий позивачем. Вважає, що наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим такого договору в обраний позивачем спосіб.

Представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Плакса В.А. в судовому засіданні заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В наданих суду поясненнях вказав, що позивач в повній мірі не дотримався всіх умов, за яких він міг би отримати переважне право на продовження строку дії договору оренди землі, оскільки позивач допускав несвоєчасну сплату орендної плати. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 втратив свій примірник договору оренди землі щодо належної йому земельної ділянки. Водночас вказав, що відповідач повідомляв позивача про своє небажання продовжувати дію договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, в тому числі й після отримання від позивача листа-повідомлення з пропозицією продовжити дію договору оренди земельної ділянки з проектом додаткової угоди. Також заперечив доводи позивача щодо продовження останнім користування земельною ділянкою та пояснив, що з ініціативи ОСОБА_1 наприкінці 2024 року у спосіб, перебачений законом було припинено право оренди земельної ділянки ТОВ «Західна агровиробнича компанія», після чого було укладено договір оренди з іншим орендарем, який користується такою земельною ділянкою та здійснює її обробіток.

Враховуючи наведене вказує, що позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними, оскільки відповідач письмово попереджав позивача про припинення будь-якого використання належної йому земельної ділянки і про те, що він не має наміру в подальшому заключати (поновлювати) з ним договір оренди землі. Вважає, що відсутні підстави для поновлення договору оренди землі з підстав та за умов, на які посилається позивач, які нібито ним були виконані, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,6192 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0021, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Острозької міської територіальної громади Рівненського району Рівненської області (до ліквідації Острозького району знаходилася на території Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.10.2025 року (а.с.17).

Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (орендар) було укладено договір оренди землі від 17.10.2017 року щодо належної ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 06.08.2018 року (а.с.11).

Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди землі, в редакції яка надана позивачем, такий договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством (пункт 3.1 договору). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 3.2 договору). Орендна плата сплачується орендарем щороку до 31 грудня (пункт 4.5 договору) (а.с.13-15).

Маючи намір продовжити договірні відносини із ОСОБА_1 , ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листом-повідомленням за вих.№2816 від 22.04.2025 р. звернулося до відповідача ОСОБА_1 з пропозицією продовжити дію договору оренди землі №б/н від 17.10.2017 року (щодо земельної ділянки площею 1,6192 га, кадастровий номер 5624281200:08:001:0021) (а.с.19).

До вказаного листа було долучено проект додаткової угоди від 22.04.2025 року, в якій запропоновано доповнити договір новими пунктами, а саме : 1.1 доповнити розділ ____ "Строк дії Договору" новим пунктом: ___ Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялись;1.2. доповнити розділ ____ "Умови використання земельної ділянки" новим пунктом: ____ Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається. Сторона даного Договору , яка бажає скористатися правом відмови від поновлення цього Договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявку про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору не пізніше, ніж за 1 (один) місяць (якщо інший більший строк, не буде передбачений законодавством) до дати закінчення строку дії Договору, з одночасним відправленням іншій Стороні за договором повідомлення про подання заяви про виключення з ДРРПНМ відомостей про поновлення Договору; 1.3. доповнити розділ ___ "Прикінцеві положення" наступним пунктом : ____ Сторони домовилися, що для комунікації з приводу виконання умов Договору, Орендар використовує усі можливі засоби зв`язку, в тому числі: - направлення рекомендованих листів з повідомленнями на адресу Орендодавця, вказану у реквізитах даного Договору; - повідомлення Орендодавця за номером телефону, вказаним ним у цьому Договорі (усно, текстові/голосові повідомлення у будь-який доступний спосіб); - направлення листів/повідомлень на адресу електронної пошти Орендодавця. При цьому офіційною адресою електронної пошти Орендодавця є: e-mail: ____, офіційною електронною адресою електронної пошти Орендаря є : e-mail:zakhidna-ahro-co-llc@ulf.com.ua (а.с.19).

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Плакса В.А. в наданих суду поясненнях підтвердив факт отримання відповідачем вищевказаного листа-повідомлення з долученим до нього проектом додаткової угоди.

Водночас судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору оренди землі, 21.06.2024 р. був направлений лист-повідомлення від 20.06.2024 року, в якому він висловив відсутність наміру надалі продовжувати строк дії орендних відносин з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо належної йому земельної ділянки площею 1,6192 га з кадастровим номером 5624281200:08:001:0021, що підтверджується листом-повідомленням від 20.06.2024 р., описом вкладення до поштового відправлення від 21.06.2024 р., поштовою накладною від 21.06.2024 р., оригінали яких були надані представником відповідача та досліджені в судовому засіданні (а.с.90-92 на звороті).

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вищевказаний лист отримало 26.06.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінал якого було надано представником відповідача та досліджено в судовому засіданні (а.с.93).

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 19.06.2025 р. був направлений ще один лист-повідомлення від 18.06.2025 року, в якому він повторно висловив відсутність наміру продовжувати орендні відносини з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо належної йому вищевказаної земельної ділянки, що підтверджується листом-повідомленням від 18.06.2025 р., описом вкладення до поштового відправлення від 19.06.2025 р., поштовою накладною від 19.06.2025 р., оригінали яких були надані представником відповідача та досліджені у судовому засіданні (а.с.51, 53, 55-56).

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вищевказаний лист отримало 20.06.2025 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінал якого було надано представником відповідача та досліджено в судовому засіданні (а.с.57).

З доводів представника відповідача - адвоката Плакси В.А. та дослідженої судом інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.10.2025 року судом встановлено, що 18.10.2024 р. право оренди позивача вищевказаної земельної ділянки з ініціативи орендодавця ОСОБА_1 було припинено, про що до вказаного реєстру було внесено відповідний запис (а.с.17 на звороті-18).

Позивачем не заперечується та не оспорюється правомірність припинення з ініціативи ОСОБА_1 права оренди належної йому земельної ділянки, та позивачем не надано будь-яких доказів і такі докази відсутні в матеріалах справи на підтвердження незаконності припинення права оренди.

Крім того, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі щодо вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:08:001:0021, та право оренди вищевказаної земельної ділянки 23.01.2025 р. було зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 18.08.2025 року (а.с.17 на звороті).

Таким чином, між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо поновлення договору оренди землі №б/н від 17.10.2017 року, право оренди за яким 18.10.2024 року було припинено, а тому відповідач ОСОБА_1 уклав з іншим орендарем ОСОБА_2 договір оренди землі, який 23.01.2025 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» посилається на те, що дії відповідача ОСОБА_1 не відповідають умовам договору оренди землі, положенням земельного законодавства та порушують переважне право позивача на поновлення оренди землі.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч.5-6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Як визначено в ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, відповідно до приписів ч.1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі") процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листом-повідомленням за вих.№2816 від 22.04.2025 року повідомляло відповідача ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Одночасно судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 до закінчення строку договору оренди землі направив на адресу товариства лист-повідомлення, в якому він висловив відсутність у нього наміру надалі продовжувати строк дії орендних відносин з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо належної йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:08:001:0021. Вказаний лист ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримало 26.06.2024 року. В іншому листі-повідомленні від 18.06.2025 р., направленому товаристу, ОСОБА_1 повторно підтвердив відсутність наміру продовжувати орендні відносини, водночас вказуючи на те, що право оренди належної йому земельної ділянки було припинено 18.10.2024 р.

Зазначене чітко та послідовно підтверджує безпідставність тверджень позивача щодо порушення його прав, оскільки ОСОБА_1 до закінчення строку договору оренди землі повідомив позивача про небажання поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або в будь-який інший спосіб надавати йому право користування належною йому земельною ділянкою.

Листи орендодавця є достатніми підтвердженнями відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк.

Окрім того, запропонований позивачем до укладення проект додаткової угоди до договору оренди землі містить інші умови, аніж сам договір оренди, та позивачем запропоновано доповнити такий договір новими пунктами.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто для включення до договору оренди землі нових положень, запропонованих позивачем, необхідна згоди обидвох сторін правочину та у разі недосягнення домовленості щодо істотних умов договору переважне право на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст.33 Закону України "Про оренду землі").

Подібних висновків Верховний Суд дійшов у своїх постановах від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23, від 08 березня 2024 року у справі № 604/425/23, від 08 травня 2024 року у справі № 604/483/23.

Доводи позивача про те, що він виконав всі визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" умови щодо реалізації свого переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, однак орендодавець не повідомив про намір укласти договір з іншим орендарем, є необґрунтованими, оскільки у визначений законом строк сторони договору оренди землі не дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди до нього і орендодавець завчасно повідомив орендаря про відмову в їх продовженні, що підтверджується відповідним листом.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_1 не надав відповіді на лист ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від 22.04.2025 р. щодо реалізації переважного права на укладення відповідного договору оренди землі на новий строк на увагу не заслуговують, так як не спростовують відсутність у відповідача наміру продовжувати договірні правовідносини з позивачем як орендарем, про що він його завчасно повідомив.

Також, як вже вище зазначалося, згідно ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Так, згідно п.4.5 договору оренди землі від 17.10.2017 р. орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року, та з досліджених судом доказів встановлено, що сплата орендної плати здійснювалась позивачем з порушенням вищевказаного строку, зокрема, орендну плату за 2020 р., 2024 р. було відповідно сплачено 24.02.2021 р. та 18.04.2025 р., що підтверджується платіжними інструкціями від 24.02.2021 р. та 18.04.2025 р. (а.с.20 на звороті, 22 на звороті). Відомості про сплату орендної плати за 2017-2019 роки в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, доводи позивача про наявність у нього переважного право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк у зв`язку з належним виконання ним умов договору не відповідають дійсності та підлягають спростуванню.

Одночасно при вирішенні спору суд приймає до уваги, що позивачем не надано достовірних доказів продовження користування позивачем спірною земельною ділянкою після закінчення умов договору, в тому числі станом на день вирішення даного спору.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

З досліджених доказів судом достовірно встановлено, що у відповідача ОСОБА_1 було відсутнє волевиявлення на пролонгацію договору оренди землі на новий строк, про що він завчасно повідомив позивача.

Водночас, наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 р. у справі №379/1354/18, від 25.03.2020 р. у справі 379/1439/18, від 15.02.2023 р. у справі №399/295/11, від 15.05.2023 р. у справі №693/137/22.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного суду від 28.05.2024 р. у справі №604/648/23, від 12.04.2024 р. у справі №131/970/23.

Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31 січня 2025 р. в справі №604/646/23 (провадження № 61-1814св24).

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

В ході судового розгляду не встановлено наявність у позивача суб`єктивного матеріального права та охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов, зокрема, щодо порушення переважного права ТОВ «Західна агровиробнича компанія», оскільки ОСОБА_1 вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення його на новий строк з позивачем.

Встановивши відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на продовження договору оренди землі, у зв`язку з його бажанням, як власника землі, самостійно користуватися земельною ділянкою, а також порушення позивачем процедури повідомлення орендодавця про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди суд, врахувавши положення ст.33 Закону України "Про оренду землі", дійшов до висновку про те, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на укладення з ОСОБА_1 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Проаналізувавши матеріали справи, вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі, при цьому судом встановлено відсутність згоди власника земельної ділянки на продовження орендних відносин, відтак позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження: м.Дубно, провул.Центральний, 1 Дубенський район Рівненської області, код ЄДРПОУ 41099127) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.02.2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.