Рішення № 137296401, 09.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.06.2026Справа № 554/15788/25 Провадження № 2/554/1531/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Сініцина Е.М.,

за участю секретаря Кувіти М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Кредитним договором № 00-9905401 від 15.08.2024 року у розмірі 43 902,00 грн., з яких 13 800,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 30 102,00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу 7 000,00 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач на підставі Договору факторингу № 17032025-МК/ЮнітКапітал від 17.03.2025 року укладеного між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором за Кредитним договором № 00-9905401 від 15.08.2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , за яким у ОСОБА_1 виникла заборгованість.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 10.11.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача про дату та час засідання повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, на адресу суду надіслав Відзив із запереченнями у задоволенні позову, з зазначенням, що в матеріалах справи відсутні реєстри боржників. Надана позивачем паперова копія електронного договору не містить одноразового ідентифікатора у формі алфавітно-цифрової послідовності, підтверджень, що саме цей договір та умови договору, передбачені саме у такому договорі підписав шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних систем та розумів відповідач, що він ознайомився і погодився з ними, а також те, що у випадку підписання будь-яких документів відповідачем електронним підписом, такі взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії. Надані позивачем суду докази не дають можливості встановити обставини здійснення входу саме відповідачем на веб-сайт товариства за допомогою логіну і пароля особистого кабінету (ідентифікувати особу), надсилання їй товариством одноразового ідентифікатора, прийняття ним пропозиції укласти договір та направлення товариству відповідного повідомлення з одноразовим ідентифікатором.

З матеріалів справи вбачається що позивачем не надано доказів зазначення відповідачем номеру своєї картки, на яку мали б бути перераховані грошові кошти. Більш того, у позовній заяві Позивач також не зазначає номер карти на яку було здійснено перерахування. Отже, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано належних та допустимих доказів (письмових та/або електронних) перерахування грошових коштів на користь відповідача.

Крім того, відповідач не погодився з вимогою про стягнення 5000,00 грн. за штрафними санкціями та витратами на правову допомогу, оскільки вони не є співмірними складності справи та обсягу наданих послуг, оскільки справа є нескладною та типовою, розглядається без участі адвоката у судовому процесі; не є співмірною ціні позову.

Позивачем направлено до суду відповідь на відзив, у якому зазначили, що заперечення представника відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кредитний договір № 00-9905401 від 15.08.2024 підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор 62914 направлено Позичальнику 15.08.2024 12:18:27 на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_1 ; одноразовий персональний ідентифікатор введено Позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 15.08.2024 12:18:35 годині, після чого Відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору, зокрема, додаючи його примірники у форматах у форматах PDF та P7S.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9905401 від 15.08.2024 року, за умовами якого кредитор зобов`язався відкрити кредитну лінію на суму 12 000,00 гривень, а позичальник повернути гроші з нарахованими відсотками, що підтверджується копіями кредитного договору№ 00-9905401 від 15.08.2024 року з додатками, паспортом споживчого кредиту, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАКС КРЕДИТ», довідкою про ідентифікацію ТОВ «МАКС КРЕДИТ», що свідчить про укладання кредитного договору сторонами в електронній формі.

Крім того, зазначена копія кредитного договору містить електронні підписи одноразовим ідентифікатором.

Доказами накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор 62914 направлено відповідачу на номер мобільного телефону вказаний ним у заявці на отримання грошових коштів НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства.

З даного приводу, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Доводи відзиву та заперечення відповідача правильність таких висновків не спростовують, оскільки не містять доказів, які б підтверджували, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, та, фактично, зводяться до нерозуміння природи договору, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2021 по справі №904/2073/19, не звільняє споживача послуг, як сторону зобов`язання, від його виконання.

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що Кредитний договір № 00-9905401 від 15.08.2024 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується копією кредитного договору.

Тому доводи відповідача, що надана позивачем паперова копія електронного договору не містить одноразового ідентифікатора, являється не вірними.

З приводу позиції відповідача, що позивачем не надано доказів зазначення відповідачем номеру своєї картки, на яку мали б бути перераховані грошові кошти, суд також погоджується з позицією позивача, яка полягає у наступному.

Для отримання Кредиту Позичальник має зареєструватися на Сайті Компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту. Ідентифікація/ верифікація здійснюється у спосіб, передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото ( Відповідно до п. 2.1. Кредитного Договору).

Таким чином, Первісний кредитор - ТОВ «МАКС КРЕДИТ», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу, що повністю спростовує позицію відповідача.

У свою чергу, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу позику у розмірі, що встановлений договором 12 000,00 гривень, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» від 01.09.2025 року та Додатком до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 01.09.2025 р., а також Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 00-9905401 від 15.08.2024 року, ПІБ: ОСОБА_1 , стосовно перерахування коштів на суму 12 000,00 гривень.

Суд вважає, що відповідач не надав доказів не підписання ним Кредитного договору, не проходження саме ним ідентифікації, неналежність йому номеру телефону та банківської картки, на яку перераховувались кошти, а також доказів не отримання ним від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» коштів у розмірі 12 000,00 гривень.

Таким чином, доводи відповідача суд вважає необґрунтованими.

Відповідач належним чином договірні зобов`язання не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджено Детальним розрахунком за вказаним договором та Випискою з особового рахунку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання - є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу № 17032025-МК/ЮнітКапітал від 17.03.2025 року, укладеним між ТОВ «Макс Кредит» з ТОВ «Юніт Капітал» - перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги, а також в п. 2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту суму фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

З отриманого позивачем від ТОВ «Макс Кредит» детального розрахунку заборгованої вбачається, що загальна заборгованість складається з 12 000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 1 800,00 гривень за комісією та 30 102,62 грн. - заборгованість по відсоткам.

Розмір кредитної лінії, розмір комісії та порядок її сплати в останній день кредитування 10 серпня 2025 року, встановлений пунктами 1.2, 1.6, 3.5 Кредитного договору і не оспорюється відповідачем.

Згідно Реєстру прав вимоги від 17.03.2025 року, електронна копія якого наявна у матеріалах справи, право вимоги від ТОВ «Макс Кредит» перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» до боржника ОСОБА_1 у розмірі 43 902,00 гривень, з яких 13 800,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та 30 102,62 грн. - заборгованість по відсоткам.

Позивачем набуто право грошової вимоги за Кредитним договором № 00-9905401 від 15.08.2024 року внаслідок переходу права від ТОВ «Макс Кредит» при укладанні Договору факторингу № 17032025-МК/ЮнітКапітал від 17.03.2025 року.

Реєстром прав вимоги від 17.03.2025 року, підтверджується, що право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до позивача у розмірі 43 902,00 гривень, який був набутий від ТОВ «Макс Кредит».

Тому доводи відповідача, з приводу того, що у матеріалах справи відсутні реєстри боржників являються помилковими та необґрунтованими.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що після передачі прав вимоги від ТОВ «Макс Кредит» розмір заборгованості не збільшувався, топозовні вимоги у розмірі 43 902,00 гривень, підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позивачем не було заявлено вимоги про стягнення 5000,00 грн. за штрафними санкціями, з якими відповідач не погодився, суд залишає без уваги вказане заперечення.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В частинах 5,6 ст.137 ЦПК України зазначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, всупереч вказаної норми, відповідачем не надано відповідних та допустимих доказів, які б підтверджували не співмірність витрат на правову допомогу. Лише вказано, що справа є нескладною та типовою, розглядається без участі адвоката у судовому процесі; не є співмірною ціні позову.

Натомість, представником позивача надано підтвердження витрат позивача на професійну правову допомогу, а саме: Договір №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року про надання правничої допомоги, Додаткова угода №25770864909 від 11.09.2025 року; Акт прийму - передачі наданих послуг на суму 7 000,00 гривень.

Таким чином, суд вважає доведеним розмір витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 гривень, що є співмірним із складністю справи, об`ємом виконаних робіт.

На підставі ст.ст. 526,626,628,1046,1049,1050,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9905401 від 15.08.2024 року, у загальному розмірі 43 902,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму коштів витрачених на оплату судового збору у розмірі 2 422,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму коштів на оплату правової допомоги у розмірі 7 000,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Е.М. Сініцин.